Постанова № 18683742, 26.07.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

26.07.11 Справа № 5015/259/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - суддіЗварич О.В.

суддівЮрченко Я.О.

Хабіб М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Львівський хлібокомбінат»(надалі ВАТ «Львівський хлібокомбінат») б/н від 19.05.2011р. (вх. № 1103 від 26.05.2011р.)

на рішення Господарського суду Львівської області від 18.03.2011р.

у справі № 5015/259/11

за позовом: Виконуючого обовязки прокурора Франківського району м. Львова в інтересах держави в особі Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: ВАТ «Львівський хлібокомбінат», м. Львів

пророзірвання договору оренди та виселення з приміщень,

за участю:

від прокуратури: Захарко А.Є. (посвідчення №187);

від позивача: ОСОБА_1 представник (довіреність №2302-вих-1 від 04.01.2011р.);

від відповідача: ОСОБА_2 представник (довіреність б/н від 21.01.2011р.),

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 18.03.2011р. у справі 5015/259/11 (суддя Фартушок Т.Б.) задоволено позов в.о. прокурора Франківського району м.Львова в інтересах держави в особі Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради; розірвано договір на оренду нежитлового приміщення № 6354 від 06.06.1994р. та зобовязано ВАТ «Львівський хлібокомбінат»звільнити та повернути нежитлові приміщення площею 81,2 м.кв. за адресою м. Львів, вул. Івана Франка, 89; стягнуто з ВАТ «Львівський хлібокомбінат»в доход державного бюджету 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що орендовані приміщення відповідач зобов'язався використовувати для торгівлі хлібобулочними виробами, однак наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт здійснення відповідачем торгівлі в орендованих приміщеннях іншими товарами, в тому числі алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій рішення суду першої інстанції вважає незаконним, прийнятим з неповним зясуванням всіх обставин справи, просить його скасувати, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. Зокрема, зазначає, що у спірному договорі оренди відсутні норми щодо обов'язкового використання приміщення за цільовим призначенням. Згідно договору № 6354 від 06.06.1994р. відповідач прийняв в оренду нежитлові приміщення магазину, які носять назву «хлібний фірмовий магазин № 18»і використовував його для реалізації продукції (товару), а не у виробничих чи інших цілях.

Позивач в запереченні на апеляційну скаргу просить залишити оскаржуване рішення місцевого суду без змін, а апеляційну скаргу ВАТ «Львівський хлібокомбінат»- без задоволення. Вказує, що договір оренди від 06.06.1994р. № 6354 укладено на підставі рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 20.06.1997р. № 381. Відповідно до даного рішення відповідач прийняв у довгострокову оренду нежитлові приміщення магазинів для організації фірмової торгівлі хлібобулочними виробами. Актом обстеження № 66, складеним 01.02.2010р. в присутності представника відповідача, підтверджено, що нежитлові приміщення використовуються для торгівлі хлібобулочними виробами, продовольчими товарами, алкогольними і тютюновими виробами. Відтак, орендовані відповідачем приміщення використовуються не за призначенням, визначеним умовами договору.

Розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 25.07.2011р. введено в склад колегії по розгляду справи № 5015/259/11 замість судді Якімець Г.Г. суддю Хабіб М.І.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заперечення на апеляційну скаргу та заслухавши пояснення учасників судового процесу, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про наявність підстав для скасування рішення господарського суду Львівської області від 18.03.2011р. у справі 5015/259/11 з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, 06.06.1994 року між Управлінням комунального майна Львівської міської ради (орендодавець) та ВАТ «Львівський хлібокомбінат»(орендар) укладено договір оренди нежитлових приміщень № 6354, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду нежитлові приміщення за адресою: м. Львів, вул. І.Франка, 89.

За змістом пункту 1 договору підставою передачі в оренду спірного приміщення є рішення МВК №381 від 20.06.97р., термін оренди: по 31.12.97р.; 20.06.2022р. Площа орендованих приміщень становить 81,2 м.кв, 1-й поверх під літ.(3-1; 3-2; 3-1) згідно з технічним паспортом ЛОБТІ від 08.02.2000р., фірмовий магазин №18 (а.с. 8-9).

В пункті 1.1 договору оренди під назвою «Розрахунок орендної плати у відповідності до ухвали №376 Львівської міської ради народних депутатів від 28 червня 1996р.»вказується, що розмір орендної плати з 01.07.1997р. складає 144,21 грн. в місяць + ПДВ.

Згідно пп. а) п. 13 договору орендар зобов'язаний користуватися приміщеннями відповідно до договору оренди і їх призначення.

Пунктом 14 договору встановлено, що при умові проведення ремонту приміщення до 31.12.1997р. термін дії договору буде продовжено на 25 років згідно рішення № 381 від 20.06.1997р. ВАТ «Львівський хлібокомбінат»не має права самостійно без дозволу власника здавати в оренду, суборенду або перепрофільовувати приміщення, перелічені

у додатку.

В судовому засіданні колегією суддів оглянуто оригінал договору оренди від 06.06.1994р. № 6354, наданий представником Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради.

В усних поясненнях представник позивача наголосив на тому, що на виконання вимог п.3 рішення Львівської міської ради №381 від 20.06.97р. про внесення змін і доповнень до договорів оренди до тексту договору вносились записи про площу орендованих приміщень, термін дії договору, розмір орендної плати та додаткові умови щодо проведення ремонту приміщень.

Вищевказаним рішенням № 381 від 20.06.1997р., виконавчий комітет Львівської міської ради народних депутатів вирішив передати відповідачу 20 магазинів, в т.ч. магазин № 18 по вул. І.Франка, 89 (п.13 додатку №2) у довгострокову оренду терміном на 25 років для організації фірмової торгівлі хлібобулочними виробами при умові проведення ремонту приміщень до 31.12.1997р. Управлінню комунального майна доручено внести зміни і доповнення до договорів оренди згідно з цим рішенням (а.с.72).

Відповідно до п.4.1 та п. 4.1.1 Положення про оренду майна територіальної громади м.Львова, нова редакція якого затверджена ухвалою міської ради від 09.04.2009 №2569, управління комунальної власності департаменту економічної політики здійснює організаційне забезпечення відносин оренди майна територіальної громади м.Львова. З цією метою управління комунальної власності департаменту економічної політики здійснює облік та інвентаризацію майна, формує та підтримує банк даних про майно комунальної власності міста, яке здається в оренду, забезпечує контроль за його використанням та збереженням (а.с.15-20).

Згідно п.4.1.6 вищевказаного Положення управління комунальної власності департаменту економічної політики слідкує за дотриманням умов договорів оренди, у встановленому порядку вживає заходи до порушників договірних зобов'язань.

01 лютого 2010 р. контрольно-інвентаризаційним відділом управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради проведено огляд орендованих відповідачем приміщень на підставі договору № 6354 від 06.06.1994р., про що складено акт № 66 (а.с. 10).

В акті огляду орендованих приміщень № 66 від 01.02.2010р. зазначено, що орендовані приміщення використовуються для торгівлі хлібобулочними виробами, продовольчими товарами, алкогольними і тютюновими виробами.

Підставою звернення в.о.прокурора Франківського району м.Львова до суду з даним позовом слугувало використання відповідачем орендованих приміщень, на його думку, не за призначенням, визначеним умовами договору від 06.06.1994р. №6354.

При винесенні постанови, колегія суддів керувалася наступним:

Частиною 2 ст. 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Аналогічно п. 1 ст. 283 ГК України передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 1 ст.773 ЦК України встановлено, що наймач зобовязаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору.

Пунктом 2 ст.285 ГК України передбачено, що орендар може бути зобовязаний використовувати обєкт оренди за цільовим призначенням відповідно до профілю виробничої діяльності підприємства, майно якого передано в оренду.

Відповідно до пунктів 1, 2 ст. 18 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна»№ 2269-XII від 10.04.1992р. з наступними змінами та доповненнями за договором оренди орендаря може бути зобовязано використовувати обєкт оренди за цільовим призначенням відповідно до профілю виробничої діяльності підприємства, майно якого передано в оренду, та виробляти продукцію в обсягах, необхідних для задоволення потреб регіону. Орендар зобов'язаний використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню.

Зі змісту вищевказаних норм випливає, що обовязок орендаря використовувати обєкт оренди за цільовим призначенням може бути обумовлений при укладенні договорів оренди майнових комплексів, діяльність яких повязана із виробництвом продукції.

Як видно з акту огляду орендованих приміщень № 66 від 01.02.2010р., складеного представниками позивача, нежитлові приміщення площею 81,2 м.кв. за адресою м.Львів, вул. І.Франка, 89, які займає відповідач на підставі договору оренди № 6354 від 06.06.1994р., використовуються для торгівлі хлібобулочними виробами, продовольчими товарами, алкогольними і тютюновими виробами .

Пунктом 1 спірного договору оренди сторони погодили, що орендар прийняв в користування нежитлові приміщення за адресою: м. Львів, вул. І.Франка, 89 під літ. 3-1, 3-2, 3-3, фірмовий магазин № 18. Тобто, функціональним призначенням орендованого приміщення є магазин.

Як видно зі змісту договору оренди, у ньому відсутні положення щодо обовязкового використання орендованого приміщення лише для торгівлі хлібобулочними виробами.

Тому висновок місцевого господарського суду про передачу обєкта оренди саме для організації торгівлі хлібобулочними виробами, не відповідає характеру договірних відносин між сторонами та дійсним обставинам справи.

Суперечить змісту укладеного договору та чинному законодавству України також посилання суду на недоотримання коштів міським бюджетом внаслідок внесення відповідачем орендної плати без врахування односторонньої зміни зобовязання з огляду на таке:

Пунктами 1, 2 ст.19 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна»передбачено, що орендар за користування обєктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для обєктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної республіки Крим (для обєктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для обєктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для обєктів, що перебувають у державній власності. Орендна плата, встановлена за відповідною методикою, застосовується як стартова під час визначення орендаря на конкурсних засадах.

Відповідно до п.1 ст. 21 вищевказаного Закону розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін.

Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України (п.2 ст. 21 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна»).

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Львівської міської ради № 2569 від 09.04.2009р. було внесено зміни до ухвали міської ради від 07.06.2007р №897 «Про врегулювання питань оренди майна територіальної громади м.Львова»та викладено додатки 1,2 у новій редакції (а.с.37).

Додатком 2 до Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м.Львова встановлено орендні ставки (у відсотках) за використання нерухомого комунального майна за цільовим призначенням (а.с.50-55).

Проте, прокурором та сторонами у справі не надано жодних доказів про внесення змін до договору оренди № 6354 від 06.06.1994р. у звязку із прийняттям вищевказаної ухвали Львівської міської ради.

З тексту спірного договору вбачається, що розрахунок орендної плати проводився у відповідності до ухвали №376 Львівської міської ради народних депутатів від 28 червня 1996р. та становить 144,21грн. + ПДВ в місяць.

Доказів про порушення відповідачем встановленого пунктами 1, 4 договору оренди порядку та розмірів внесення орендної плати прокурор і позивач не надали.

Відповідно до ч.1 ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу вимог ст. 291 ГК України одностороння відмова від договору оренди не допускається.

Частиною 2 ст. 651 ЦК України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

З матеріалів справи не вбачається, що судом розглядались будь-які спори між сторонами договору стосовно внесення змін до нього в частині орендної плати.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Всупереч вимог ст.33 ГПК України прокурор та позивач не надали доказів на підтвердження правомірності заявлених позовних вимог.

Одночасно колегія суддів звертає увагу на те, що посилання апелянта на акт №466-НП про проведення перевірки приміщення від 06.07.2011р., яким встановлено фактичне цільове використання обєкта хлібний магазин, не заслуговує на увагу, оскільки даний акт засвідчує обставини, які мали місце після заявлення позову у даній справі та прийняття оскаржуваного рішення суду.

Враховуючи вищевказане, суд апеляційної інстанції вважає, що висновки, наведені в оскаржуваному рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, тому його слід скасувати, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог виконуючого обовязки прокурора Франківського району м. Львова в інтересах держави в особі Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради про розірвання договору оренди та виселення з приміщень.

Керуючись, ст. ст. 43, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1.Апеляційну скаргу задоволити.

2.Рішення господарського суду Львівської області від 18.03.2011р. у справі 5015/259/11 скасувати. Прийняти нове рішення.

В задоволенні позову відмовити.

3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.

4.Справу повернути в господарський суд Львівської області.

Головуючий суддяЗварич О.В.

судді Юрченко Я.О.

Хабіб М.І.