Ухвала суду № 18682304, 04.04.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2011 р.Справа № 2а-12745/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді Шевцової Н.В.,

суддів - Мінаєвої О.М. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Григорєвої Д.І.

представника позивача Марченко Г.А.

представника відповідача Хлопузян Р.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Євроцемент груп - Україна" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від06.12.2010р. по справі№2а-12745/10/2070

за позовом Приватного акціонерного товариства "Євроцемент груп - Україна"

до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області

за участю прокуратури Харківської області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне акціонерне товариство "Євроцемент груп - Україна"(далі за текстом-позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 29.09.2010 р. № 00000131601/0.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від06.12.2010року зазначений позов залишено без задоволення.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом норм матеріального права, а саме: пп. 7.2.6 п. 7.2, п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків, що призвело до неправильного вирішення справи.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 20.07.2010р. позивачем, ПАТ “Євроцемент груп Україна” було складено та подано до відповідача, ДПІ у Балаклійському районі Харківської області декларацію з ПДВ, в рядку 25.2 якої (сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів) зазначено показник 8.380.245,00грн. В розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток №3 до декларації з ПДВ) позивачем також зазначено показник бюджетного відшкодування в розмірі 8.380.245,00грн.

З 13.08.2010р. по 03.09.2010р. ДПІ у Балаклійському районі Харківської області була проведена позапланова виїзна перевірки ПАТ “Євроцемент груп Україна”(ідентифікаційний код 33549911) з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2010р., яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з грудня 2009р. по березень 2010р.

Результати перевірки оформлені актом від 17.09.2010р. №2366/07-012/33549911.

29.09.2010р. з посиланням на даний акт ДПІ у Балаклійському районі Харківської області було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000131601/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2010р. на 10.510,00грн. (з загальної суми бюджетного відшкодування в розмірі 8.380.245,00грн.).

Як зясовано судом, фактичною підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення є відображений в акті від 17.09.2010р. №2366/07-012/33549911 висновок податкового органу про порушення ПАТ “Євроцемент груп Україна”п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 і п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про ПДВ” за взаємовідносинами з ТОВ “Азовська ливарна компанія”, а саме: включення до складу податкового кредиту з ПДВ лютого 2010р. суми податку в розмірі 7.050,00грн. за податковою накладною, що була виписана ТОВ “Азовська ливарна компанія” 20.09.2007р. за №132; про порушення ПАТ “Євроцемент груп Україна”п.п.7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону України “Про ПДВ”, а саме: включення до складу бюджетного відшкодування з ПДВ червня 2010р. сум податку, які були оплачені на користь постачальників: ПП “Тріада-2006”(сума ПДВ 773,57грн.), ПП “Тріада-2006”(сума ПДВ 2.520,00грн.), ТОВ КМТ “Енергія”(сума ПДВ 166,67грн.) саме у червні 2010р., а не у попередніх звітних періодах як це вимагається законом.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з правомірності оскаржуваного податкового повідомлення рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Згідно з п.п. 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплата товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Так, позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ лютого 2010р. були включені суми податку в розмірі 7.050,00грн. за податковою накладною, що була виписана ТОВ “Азовська ливарна компанія” 20.09.2007р. за №132, з посиланням на отримання зазначеної накладної в лютому 2010 року.

ДПА України, листом від 04.11.2009 року № 24259/7/16-1517-26, було надано розяснення щодо відображення у податковій декларації з податку на додану вартість податкових накладних, які були виписані у попередніх періодах, а отримані у звітному періоді, та щодо документального підтвердження затримки в одержанні таких податкових накладних.

Відповідно до зазначеного листа у разі отримання податкових накладних, що виписані в різних податкових періодах, а надійшли із запізненням в одному періоді, платник податку - покупець товарів (робіт, послуг) повинен на дату отримання зазначених документів відобразити їх у графі 2 реєстру отриманих та виданих податкових накладних (далі - Реєстр), затвердженого наказом ДПА України від 30.06.2005 р. N 244 "Про порядок ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних", із змінами та доповненнями (далі - Порядок N 244), та за умови виконання норм підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону має право відобразити такі податкові накладні в податковій декларації з податку на додану вартість у поточному періоді.

Між тим, платник податку має зазначене право лише за наявності документального підтвердження такого запізнення.

Оскільки податкова накладна згідно з підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, а відповідно до пункту 2 Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.97 р. N 799 (далі - Порядок N 799), звіти, розрахункові документи і декларації (далі - звіти) приймаються до відправлення листами (посилками, бандеролями) з оголошеною цінністю (далі - поштові відправлення) з позначкою "Звіт" та з рекомендованим повідомленням про вручення, то податкові накладні, які відправляються продавцем поштою покупцю, повинні надсилатися поштовим листом з рекомендованим повідомленням про вручення.

Таким чином, документальним підтвердженням у покупця - платника податку на додану вартість при включенні до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі податкової накладної, отриманої в інших податкових періодах, ніж дата їх виписки, є документ, який підтверджує надходження такої податкової накладної від продавця, а саме лист з рекомендованим повідомленням про вручення із зазначенням на ньому відбитку календарного штемпеля (за умови дотримання інших вимог Закону щодо формування податкового кредиту).

Позивачем жодних доказів отримання податкової накладної від 20.09.2007р. №132 саме в лютому 2010 року поштовим звязком не надано.

Крім того, позивачем не надано доказів отримання зазначеної накладної у лютому 2010р. і нарочно (документи про відрядження працівників позивача до ТОВ “Азовська ливарна компанія” або працівників ТОВ “Азовська ливарна компанія” до ПАТ"Євроцемент груп - Україна", тощо).

Враховуючи, що позивачем не надано документального підтвердження отримання податкової накладної від 20.09.2007р. за №132 в лютому 2010 року, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем безпідставно включено до складу податкового кредиту з ПДВ лютого 2010р. суми податку в розмірі 7.050,00грн., чим порушено приписи п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 і п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Також, з матеріалів справи вбачається, що 20.07.2010р. ПАТ “Євроцемент груп Україна” було подано до ДПІ у Балаклійському районі Харківської області декларацію з ПДВ за червень 2010року, в рядку 25.2 якої (сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів) зазначено показник 8.380.245,00грн. В розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток №3 до декларації з ПДВ) позивачем також зазначено показник бюджетного відшкодування в розмірі 8.380.245,00грн.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначена сума ПДВ була сплачена позивачем на користь постачальників товарів (робіт, послуг) в червні 2010р., тобто в тому ж періоді, в якому позивач включив їх до складу бюджетного відшкодування з ПДВ.

Між тим, відповідно до п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України “ Про податок на додану вартість” якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду; залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах; залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Таким чином, відповідно до приписів зазначеної норми, сплачені позивачем в червні 2010р. на користь постачальників товарів (робіт, послуг) суми ПДВ можуть бути включені до складу бюджетного відшкодування з ПДВ лише липня 2010р..

При цьому, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги посилання позивача на те, що при проведенні перевірки податковий орган, встановивши факти завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ червня 2010р., повинен був самостійно виправити допущену платником податків помилку і перенести ці платежі до складу бюджетного відшкодування липня 2010р., прийнявши про це відповідне рішення, оскільки відповідачем була здійснена перевірка правильності обчислення позивачем суми бюджетного відшкодування червня 2010р., а тому в межах цієї перевірки відповідач не мав жодних правових підстав для висновків щодо правильності показників податкової декларації з ПДВ за липень 2010р.

Отже, колегія суддів вважає, що позивачем було безпідставно завищено суму бюджетного відшкодування з ПДВ червня 2010р., чим порушено приписи п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені діючим законодавством України, а тому погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог про його скасування..

Таким чином, переглянувши рішення суду першої інстанції, колегія суддів підтверджує, що при його прийнятті суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Євроцемент груп - Україна" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від06.12.2010р. по справі№2а-12745/10/2070- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Шевцова Н.В.

Судді(підпис)

(підпис)Макаренко Я.М. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Шевцова Н.В. Повний текст ухвали виготовлений 11.04.2011 р.