Постанова № 18679578, 14.10.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2011 року № 2а-13000/11/2670

В приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м.Києві по вул. Хрещатик, 10, Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Святошинському районі м.Києва

до Субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Святошинському районі м.Києва звернулася до суду з позовом про стягнення з Субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 заборгованості по орендній платі за землю з фізичних осіб у розмірі 2168,68 грн.

Ухвалою суду від 13 вересня 2011 року відкрито скорочене провадження у справі та надано відповідачу строк для подання заперечень або заяви про визнання позову до 12 жовтня 2011 року.

Відповідач у визначений судом строк заперечення на позовну заяву не надав, заяву про визнання позову також суду не надіслав. Відповідачу надіслана ухвала суду про відкриття скороченого провадження, яку ОСОБА_1 отримав 26 вересня 2011 року, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення.

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на закони України «Про погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», «Про державну податкову службу в Україні»та зазначає, що Субєкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1 має заборгованість по орендній платі за землю з фізичних осіб у розмірі 2168,68 грн.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

ОСОБА_1 зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності Святошинською районною у місті Києві державною адміністрацією 7 червня 2004 року, ідентифікаційний код НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_1.

9 грудня 2009 року між Святошинською районною у м. Києві радою в особі голови ради Мазепи Володимира Олександровича та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладений договір оренди земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_2.

Згідно податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності №31175 від 23 березня 2010 року за 2010 рік платник податку самостійно визначив податкове зобовязання в розмірі 13012,14 грн.

Відповідно до статті 14 Закону України від 03.07.1992 № 2535-ХІІ «Про плату за землю»(який був чинний на час виникнення спірних правовідносин) платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно пункту 5.1 статті 5 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(який був чинний на час виникнення спірних правовідносин, далі Закон № 2181) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону 2181 передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків (підпункт 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону № 2181).

Відповідно до статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Проте, відповідач податок по орендній платі за землю з фізичних осіб у розмірі 8634,67 грн. не сплатив.

Враховуючи, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 квітня 2011 року у справі № 2а-19346/10/2670 стягнуто з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі за землю з фізичних осіб у розмірі 6 465,99 грн., сума заборгованості по орендній платі за землю з фізичних осіб складає 2168,68 грн.

Позивачем, з метою стягнення податкового боргу, направлено відповідачу першу податкову вимогу від 14 травня 2010 року №1/130 та другу податкову вимогу від 30 червня 2010 року № 2/140.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (підпункт 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону №2181).

Згідно актів Державної податкової інспекції у Святошинському районі м.Києва №7/24-035 від 31 травня 2010 року та № 13/24-035 від 26 серпня 2010 року вказані податкові вимоги направлялися на адресу Субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, проте поштові відправлення повернулися із відміткою працівника пошти «за закінченням терміну зберігання», в звязку з чим вимоги були розміщені на дошці податкових оголошень (повідомлень).

Як вбачається з облікової картки платника податків станом на 22 червня 2011 року, відповідач має заборгованість по орендній платі за землю з фізичних осіб у розмірі 8634,67 грн.

Відповідно до підпункту 20.1.18. статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги те, що суму боргу у розмірі 2168,68 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, податковий борг є узгодженим, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, а тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та визнає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 98, 160-163, 1832, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Державної податкової інспекції у Святошинському районі м.Києва задовольнити повністю.

2. Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Державного бюджету України заборгованість по орендній платі за землю з фізичних осіб у розмірі 2168 (дві тисячі сто шістдесят вісім) грн. 68 коп. на р/р33214815700009 в ГУ ДКУ у м. Києві, одержувач УДК у Святошинському районі м. Києва, код платежу 13050500, ідентифікаційний код 26077945, МФО 820019.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Відповідно до пунктів 9, 10 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя М.А.Бояринцева