Постанова № 18679364, 06.09.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 вересня 2011 року 17:21 № 2а-11065/11/2670

За позовомПублічне акціонерне товариство «Укрнафта»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків

про визнання протиправним та скасування рішення № 0000704120 від 14.03.2011 року,

Суддя Смолій І.В.,

Секретар судового засідання Колесник І.Ю.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 довіреність № 824/д 14.07.11

Від відповідачаОСОБА_2 довіреність № 445/9/10-130 від 18.02.11

На підставі ч. 3 ст. 160 КАСУ в судовому засіданні 06.09.2011 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення № 0000704120 від 14.03.2011 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.08.11р. відкрито провадження у адміністративній справі та закінчено підготовче провадження і призначено справу до розгляду по суті на 16.08.11р.

Судове засідання, що призначалось на 16.08.11р., було відкладено судом на 06.09.11р. у звязку з неявкою відповідача або його законного представника.

У судовому засіданні 06.09.11р. представник позивача позовні вимоги підтримав та пояснив, що позивач не погоджується з наведеними в Акті перевірки висновками СДПІ у м.Києві та прийнятим на його підставі податковим повідомленням-рішенням від 14.03.2011р. № 0000704120, вважає його незаконним, прийнятим з порушенням норм чинного законодавства, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення від 14.03.2011р. № 0000704120 має бути скасовано.

Представник відповідача проти позову заперечив, вважає що позовні вимоги є необґрунтованими, та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій є правомірним та у межах чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, суд,

ВСТАНОВИВ:

Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач) проведено невиїзну документальну позапланову перевірку ПАТ «Укрнафта» (далі позивач) з питань своєчасності сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб за червень 2010р.

За результатами перевірки, складено акт від 25.02.2011р. № 68/41-20/00135390 (далі Акт перевірки) в якому міститься висновок про порушення ПАТ «Укрнафта»податкового законодавства, а саме: пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІI «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб).

Не погоджуючись з висновком, ПАТ «Укрнафта»підписало Акт перевірки із запереченнями (вих. № юр-355 від 25.02.2011р.). За результатами розгляду заперечень відповідачем було залишено Акт перевірки без змін про що повідомило позивача листом від 10.03.2011р. №4784/10/41-255.

На підставі зазначеного Акту перевірки, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000704120 від 14.03.2011 року, яким було визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 388,52 грн., за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб.

Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивачем було подало скарги до Державної податкової адміністрації у м. Києві (від 25.03.2011р. № юр-553) та до Державної податкової адміністрації України (від 08.06.2011р. № юр-1187). Проте, скарги ПАТ «Укрнафта»були залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення № 0000704120 від 14.03.2011 року без змін.

Позивач не погоджується з наведеними в Акті перевірки висновками СДПІ у м. Києві та прийнятим на його підставі податковим повідомленням-рішенням від 14.03.2011р. № 0000704120, вважає його незаконним, прийнятим з порушенням норм чинного законодавства, у зв'язку з чим має бути скасовано.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 15.07.2010р. було подано податковий розрахунок резидента, що нараховує дивіденди платникам податку з доходів фізичних осіб, у якому було задекларовано зобовязання щодо сплати податку з доходів фізичних осіб (нерезидентів) за червень 2010 року у розмірі 3885,21 грн., термін сплати якого спливав 31.07.2010р.

Відповідно до платіжного доручення №6857-ПД10 від 21.07.2010р., копія якого наявна у матеріалах справи, позивачем було сплачено податкове зобовязання у розмірі 3885,21 грн., на бюджетний рахунок № 33216872700211 (та код класифікації 11010700).

Листом від 31.01.2007р. №1044/10/19-015 СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП повідомила ВАТ «Укрнафта»рахунки для сплати платежів до Держбюджету.

Оскільки податок з доходів фізичних осіб утримувався з дивідендів, нарахованих нерезидентам, сума податку була сплачена 21.07.2010р. на рахунок, визначений для сплати податків з доходів фізичних осіб - нерезидентів.

Під час отримання ПАТ «Укрнафта»довідки 4-ОПП було повідомлено про наявність податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб. За наданими роз'ясненнями податкове зобов'язання у розмірі 3885,21 грн. повинно бути сплачене не на рахунок призначений для податку з доходів фізичних осіб нерезидентів № 33216872700211 (та код класифікації 11010700), а на рахунок на який сплачується податок з доходів фізичних осіб на дивіденди та роялті № 33219802700211 (та код класифікації 11010300).

Так, ПАТ «Укрнафта»було направлено лист до СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП від 10.08.2010р. №18-01-03/618 про зарахування коштів в сумі 3885,21 грн. з одного бюджетного рахунку на інший.

Згідно з даними облікової картки Позивача, податкові зобов'язання по вказаному розрахунку погашено у повному обсязі із затримкою до 30 календарних днів: згідно висновку №129 від 17.08.2010р.

Таким чином погашення узгодженого податкового зобовязання ПАТ «Укрнафта»фактично відбулося 17.08.2010 р., термін сплати якого сплив 31.07.2010р.

Відповідно до пп.. 17.1.7. п. 17.1 ст. 17 Закону №2181 (на момент виникнення боргу), так і відповідно до п.126.1 ст. 126 Податкового Кодексу України, платник податку при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу, тобто санкція не змінилася. А відтак твердження Позивача є необґрунтованими

Згідно Наказу Державної податкової адміністрації України „Про затвердження податкового роз'яснення" від 15.01.2002р. №25 : "...Згідно з пунктом 3 розділу II Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29.03.2001 за N 135 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.04.2001 за N 368/5559, відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа, у тому числі номерів рахунків, кодів банків і кодів бюджетної класифікації несе особа, яка оформила цей документ і подала його до обслуговуючого банку.

Згідно з пунктом 2.8 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), що надходять до бюджетів та до державних цільових фондів (далі - Інструкція), затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 12.05.94 за N 37, у редакції наказу від 03.09.2001 за N 342 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 18.10.2000 за N 887/6078, податкові органи повідомляють платникам податків реквізити рахунків для зарахування платежів до бюджету. З метою обліку нарахованих і сплачених сум до бюджету відповідно до розділу 3 Інструкції платникам податків, які перебувають на податковому обліку у відповідному податковому органі, відкриваються особові рахунки за кожним видом платежу, який має сплачуватись платником.

Якщо платник податків неправильно заповнив реквізити платіжних документів або спрямував кошти на неправильний код бюджетної класифікації (тобто не на код, за яким повинні бути погашені податкові зобов'язання), то кошти не надійдуть до відповідного рахунку відповідного району, а отже не погаситься сума податкового зобов'язання платника податків. У випадку непогашення платником податків у встановлені терміни узгодженої суми податкового зобов'язання такий платник податків несе відповідальність, встановлену чинним законодавством.

Зайво або помилково сплачені платежі за заявою платника підлягають поверненню йому на розрахунковий рахунок або зарахуванню в рахунок інших платежів, що має відображення в обліку датою проведення зазначених операцій. Зокрема, з моменту перерахування платежу платником податків на правильний рахунок (код бюджетної класифікації) сума податкового зобов'язання вважається погашеною, та нарахування пені на відповідну суму податкового боргу припиняється.

На момент складання акту Закон України від 21.12.2000р. № 2181-IIІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" втратив чинність.

Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а тому застосування штрафних фінансових санкцій до Позивача на підставі Закону №2181 (який згідно п.1 ч.2 Розділу XIX з 01.01.2011р. втратив чинність) не є правомірним.

Таким чином, при застосуванні до позивача штрафних (фінансових) санкцій, відповідач керувався Податкового Кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2011р.

Так згідно п. 126.1 ст. 126 Податкового Кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до вищезазначеного, суд приходить до висновку що відповідачем було правомірно застосовано до позивача штрафні (фінансових) санкції у розмірі 388,52 грн., а позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Згідно зі ст. 3 зазначеного Закону органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набуває законної сили в порядку статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Смолій