Постанова № 18679278, 04.08.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 серпня 2011 року 10:19 № 2а-7154/11/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Марті Україна Ел Ел Сі»

доДержавної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва

провизнання дій протиправними, зобовязання вчинити дії

Суддя Смолій І.В.

Секретар судових засідань Колесник І.Ю.

Представники:

Від Позивача: ОСОБА_1 п/к(дов.від 12.05.11р. № 1205-03)

Від Відповідача: ОСОБА_4 п/к(дов.від 14.01.11р. № 134/9/10-008)

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 04.08.2011р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про визнання дій Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва протиправними та зобовязання вчинити дії.

Ухвалою суду від 25.05.11р. відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду по суті на 09.06.11р.

В судових засідання 09.06.11р. та 21.06.11р. оголошувалось перерви для витребування та приєднання до матеріалів справи додаткових доказів.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю із урахуванням поданих уточнень до позову. В обґрунтування позовних вимог зіслався на обставини викладені в позовній заяві та письмових поясненнях.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив в повному обсязі, в обґрунтування заперечень зіслався на обставини викладені у письмових запереченнях на позов.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ “Марті Україна Ел Ел Сі”зареєстроване як юридична особа Оболонською районною у м. Києві державною адміністрацією 04.10.2005 року та перебуває на обліку як платник податків в Державній податковій інспекції у Оболонському районі м. Києва, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 13.05.2011р. та довідкою про взяття на облік платника податків форми 4-ОПП від 19.11.2008 р. № 2693/29-106.

Відповідно до п. 4.1.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Пунктом 1.11 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу);

Підпунктом 4.1.2 п. 4.1.ст. 4 цього ж Закону встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу.

Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього підпункту, платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7, не застосовується.

З поданого позову та пояснень представника позивача наданих в судових засіданнях, судом встановлено, що Декларація Товариства з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2010р. (з 1 по 3 квартали включно), була надіслана поштовим відправленням до ДПІ у Оболонському районі м.Києва та отримана податковим органом у встановлені законом, для подання податкової звітності, строки. Вказана обставина сторонами не заперечується, та і у суду не виникає сумніву щодо її достовірності, а тому у відповідності до ст.72 КАС України факт скерування позивачем до податкового органу декларації з податку на прибуток підприємств за 9 місяців 2010року та її отримання відповідачем додаткового доказування не потребує.

З наявних матеріалів справи вбачається, що листом від 15.11.10р. за № 29474/10/28-320 Державна податкова інспекція у Оболонському районі м. Києва повідомила позивача про не прийняття як податкової звітності поданої ним декларації з податку на прибуток.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії зазначеного Листа, а також з пояснень представника відповідача, судом встановлено, що позивачу було відмовлено у прийнятті поданої ним декларації з податку на прибуток підприємств за 9 місяців 2010року у звязку з тим, що вказана декларація була подана позивачем до податкового органу у за ламінованому вигляді, що унеможливлює проставлення на такій штемпелю «Конфіденційно», як це передбачено «Методичними рекомендаціями щодо приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України»затвердженими Наказом ДПА України від 31.12.2008р. № 827.

З пояснень представника позивача наданих в судовому засіданні, судом встановлено, що позивачем дійсно декларацію з податку на прибуток підприємств до податкового органу було подано у залімінованому вигляді, що було зроблено у звязку із постійними труднощами, що виникають у позивача як платника податків про подачі до відповідача як податкового органу будь якої податкової звітності.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до абзацу 5 підпункту 4.1.2 пункту 4.1. статті 4 Закону № 2181 податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обовязкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: подати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Таким чином податкова декларація приймається без попередньої перевірки податковим органом зазначених у ній показників.

Порядок складання декларацій з податку на прибуток на момент правовідносин було врегульовано відповідним Наказом ДПА України від 29.03.2003року за № 143.

Вичерпний перелік підстав для невизнання податкової декларації визначений абзацом 5 підпункту 4.1.2 пункту 4.1. статті 4 Закон № 2181, а саме :

1) якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів;

2) її не підписано відповідними посадовими особами;

3) не скріплено печаткою платника податків.

Вищевказані підстави невизнання податкової декларації з огляду на приписи ч. 2 ст. 19 Конституції України не підлягають розширеному тлумаченню.

З пояснень представника відповідача та наявних матеріалів справи судом встановлено, що жодних зауважень до заповнення позивачем спірної декларації у податкового органу відсутні, жодних застережень щодо прийняття податкової звітності у захисному покритті, яким у даному випадку являється ламінат, законодавцем не визначено, а тому суд приходить до переконання про неправомірність дій відповідача що полягала у не прийнятті як податкової звітності поданої позивачем декларації з податку на прибуток підприємств за 9 місяців 2010року (з 1 по 3 квартали включно).

При цьому суд вважає за необхідне зауважити, що покриття декларації захисним покриттям жодним чином не позбавляє податковий орган можливості дотримання усіх Методичними рекомендаціями щодо приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України.

Щодо застосування належного способу захисту порушених прав позивача в частині його позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо невизнання в якості податкової звітності податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 9 місяців 2010року суд, з метою повного та належного захисту прав позивача, вважає за необхідне, керуючись ч. 2 ст. 11 КАС України, застосувати той спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право особи, а саме: визнати протиправними саме рішення відповідача про невизнання звітності (не дії), оскільки, як зазначено вище, письмове повідомлення про невизнання звітності з пропозицією подати нову декларацію, відповідно до положень пп. 4.1.2. Закону № 2181, є формою рішення податкової служби, яке може бути оскаржено в порядку апеляційного узгодження, який, відповідно до пп. 1.20 Закону № 2181, включає в себе процедури адміністративного (в системі органів ДПС) або судового оскарження.

Стосовно позовних вимог позивача про зобовязання провести в якості податкової звітності податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 9 місяців 2010року, суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини 1 статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” відповідач забезпечує облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів; контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів.

Порядок ведення органами Державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету регламентується відповідною Інструкцією, затвердженою наказом ДПА України від 18 липня 2005 року № 276 та зареєстрованою у Мін'юсті України 2 серпня 2005 року за № 843/11123 (Інструкція № 276).

Пунктами 1.4., 1.6 Інструкції № 276 передбачено, що облік, контроль і складання звітності щодо платежів, що надходять до бюджету, здійснюється органами державної податкової служби з використанням автоматизованої інформаційної системи (далі - АІС), що забезпечує єдиний технологічний процес уведення, контролю інформації обробки документів та підтримання в актуальному стані автоматизованої інформаційної облікової системи.

Проведення податкової звітності в електронних базах податкової звітності передбачено також Методичними рекомендаціями щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затвердженими наказом ДПА України від 31 грудня 2008 року № 827.

Наведене свідчить про наявність у платника податків матеріально-правового інтересу в тому, щоб у системі обліку податкового органу (електронних базах податкової звітності) правильно відображався фактичний стан виконання його обовязку щодо подання податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів.

Оскільки в даному випадку дії відповідача щодо невизнання декларації з податку на прибуток підприємств за 9 місяців 2010року є протиправними та призводять до протиправного неврахування даних податкової декларації в електронних базах податкової звітності, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З огляду на наведене, суд керуючись частиною 2 статті 11 КАС України вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в даній частині шляхом зобов'язання відповідача перенести до електронних баз податкової звітності, що ведеться органами державної податкової служби, показників поданої ТОВ “Марті Україна Ел Ел Сі”декларації з податку на прибуток підприємств за 9 місяців 2010року.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 9 КАС України, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій та бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем суду не було надано доказів, які б свідчили про правомірність рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва щодо невизнання поданої ТОВ “Марті Україна Ел Ел Сі”декларації з податку на прибуток підприємств за 9 місяців 2010року як податкової звітності.

На розподілі судових витрат на користь позивача останній не наполягав.

Керуючись вимогами ст. ст. ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва про невизнання як податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю “Марті Україна Ел Ел Сі”(код ЄДРПОУ 33742485; адреса: 04073, м. Київ, пр. Московський, 9-В) декларації з податку на прибуток підприємств за 9 місяців 2010року, викладене у формі листа від 15.11.10р. за № 29474/10/28-320.

Зобовязати Державну податкову інспекцію у Оболонському районі м. Києва перенести до електронних баз податкової звітності показники поданої Товариством з обмеженою відповідальністю “Марті Україна Ел Ел Сі” декларації з податку на прибуток підприємств за 9 місяців 2010року.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя І.В. Смолій