Постанова № 18679047, 05.10.2011, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2011 р.

10 год.25 хв.Справа № 2-а-2741/11/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дубровної В.А.,

при секретарі: Грицай Л.В.,

за участю представників -

позивача - Нечай О.В., Грози І.В..

відповідача - Малина С. В., Дубовалової Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Малого комунального підприємства " Водограй " до Державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Мале комунальне підприємство « Водограй » ( далі позивач, МКП « Водограй») звернулось до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Білозерському районі ( далі відповідач, ДПІ), в якому з урахуванням уточнення позовних вимог просить

-зобовязати ДПІ вчинити дії щодо зняття МКП « Водограй » з обліку платника податків за геологорозвідувальні роботи, що проводяться за державні кошти, за 4 квартал 2010 року;

-зобовязати ДПІ вчинити дії щодо звільнення МКП « Водограй » від сплати збору за геологорозвідувальні роботи у 4 кварталі 2010 року;

-визнати неправомірними дії щодо проведення документальної невиїзної перевірки від 26.04.2011 року;

-скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.04.2011 р. № 4415661501 яким позивачеві визначено зобовязання за платежем : збір за геологорозвідувальні роботи з урахуванням штрафних санкцій на загальну суму 8848,90 грн.

Представники позивача в обґрунтування позовних вимог щодо зобовязання ДПІ вчинити дії щодо зняття МКП « Водограй » з обліку платника збору та звільнення його від сплати збору за геологорозвідувальні роботи у 4 кварталі 2010 року вказують на наступне. Основним видом діяльності позивача є надання населенню послуг з водопостачання та водовідведення, тому керуючись відповіддю Державного науково-виробничого підприємства Державного інформаційного геологічного фонду України « ГЕОІНФОРМ» від 12.01.2011 р. за № 04/304-0045 МКП « Водограй » не здійснило перерахування збору за геологорозвідувальні роботи за 4 квартал 2010 року, оскільки геологорозвідувальні роботи на території смт. Білозерка не проводились за державні кошти. При цьому, позивач зазначив, що у встановлені терміни надав до ДПІ розрахунок збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, за 4 квартал 2010 року з нульовими показниками. Позивач пояснив, що МКП « Водограй » не має статусу надрокористувача, оскільки у нього відсутні дозвіл на користування надрами, гірничий відвід, дозвіл на геологічне вивчення надр, як того вимагає Кодекс України « Про надра», а забір води з підземних джерел для водопостачання населенню він здійснює на підставі дозволу на спеціальне водокористування, за що сплачує збір за спеціальне користування водою. Звернення позивача до ДПІ та податкового органу вищого рівня з проханням звільнити його від сплати збору за геологорозвідувальні роботи, останніми було відмовлено, оскільки підприємство отримало дозвіл на спеціальне водокористування і тому відсутні законні підстави для такого звільнення. На думку позивача, у силу відсутності правових документів щодо визначення його статусу надрокористувача, у ДПІ були відсутні підстави для взяття МКП « Водограй » на облік та застосування до нього вимог Інструкції про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, затвердженої наказом Комітету України з питань геології та використання надр і Державної податкової адміністрації України від 23 червня 1999 р. № 105/309, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 липня 1999 р. за № 474/3767 ( чинної до 20.01.2011 року). Також позивач зазначає, що встановлення ставок збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та механізм їх справляння передбачений постановою Кабінету Міністрів України № 115 від 29.01.1999 року та спільним наказом Комітету України з питань геології та використання надр і Державної податкової адміністрації України від 23 червня 1999 р. № 105/309, що є порушенням ст. 92 Конституції України щодо встановлення податків та зборів виключно законами України.

Щодо позовних вимог про визнання неправомірних дій ДПІ при проведенні перевірки, то представник пояснив, що перевірка МКП « Водограй » була проведена із суттєвими порушеннями: посадовими особами відповідача своєчасно не надано копія наказу про проведення документальної позапланової перевірки та письмового повідомлення про дату та місце проведення перевірки; акт перевірки від 26.04.2011 року, податкове повідомлення-рішення від 26.04.2011 року та копія наказу без дати та номеру реєстрації були отримані позивачем нарочно 29 квітня 2011 року; одночасне складання акту перевірки та прийняття ДПІ рішення свідчить про позбавлення можливості позивача надати свої заперечення щодо встановленого порушення.

Щодо встановлених в акті перевірки порушень представник, позивача повідомив, що нарахування збору за геологорозвідувальні роботи та застосування штрафних санкцій у розмірі 25% від суми нарахованого податкового зобовязання є неправомірним, оскільки на думку позивача він не є надрокористувачем, а тому не повинен бути платником збору за геологорозвідувальні роботи, штрафні санкцій застосовані без дотримання вимог п.7 підрозділу 10 розділу ХХ « Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, мотивуючи тим, що перевірка проведена правомірно, представнику позивача до початку проведення перевірки було вручено запрошення ( направлення), акт перевірки підписаний керівником з відміткою « не згоден», заперечень щодо встановленого в акті перевірки порушення позивачем не надано. Збір за геологорозвідувальні роботи був нарахований у звязку з заниженням податкових зобовязань збору за геологорозвідувальні роботи за наслідками наданого позивачем до податкового органу розрахунку збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, за 4 квартал 2010 року, з нульовими показниками. Правомірність ДПІ щодо застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 25% від суми грошового зобовязання ґрунтуються на нормах Податкового кодексу України, який набув чинності з 01.01.2011 року, та передбачає, що до платників податків за результатами документальних перевірок за податкові періоди до 2011 року застосовується відповідальність у порядку та у розмірах, передбачених цим Кодексом.

Суд, вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи позову та заперечення на нього, вислухавши пояснення представників сторін, приходить до висновку щодо часткового задоволення позову з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, рішенням Білозерської селищної ради Білозерського району Херсонської області від 11.02.2002 року за № 155 створено комунальне підприємство « Водограй».

28.03.2002 року Білозерською районною державною адміністрацією Херсонської області комунальне підприємство « Водограй» зареєстровано як юридична особа, про що видано Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи.

Установчі та реєстраційні документи позивача свідчать, що основним видом діяльності МКП « Водограй » є надання комунальних послуг населенню селищної ради шляхом збирання, очищення та розподілення води, збирання і оброблення стічних вод та інше.

Користування прісними підземними водами МКП « Водограй » здійснює на підставі дозволу на спеціальне водокористування від 16.01.2009 року за № Укр 5495-ХРС з терміном дії дозволу до 01.01.2011 року, дозволу на спеціальне водокористування від 06.10.2010 року за № Укр 6478-ХРС з терміном дії дозволу до 01.10.2013 року.

Згідно довідки ДПІ від 26.07.2011 року за № 31/28-043, МКП « Водограй » перебуває у ДПІ у Білозерському районі на обліку платником податків з 08.04.2002 р.

Як зазначив представник позивача у судовому засіданні, МКП « Водограй » до набрання чинності Податкового кодексу України, тобто до 01.01.2011 року, був платником збору за геологорозвідувальні роботи та платником збору за спеціальне використання водних ресурсів на підставі отриманих дозволів на спеціальне водокористування.

Як вбачається з матеріалів справи, державна податкова інспекція у Білозерському районі провела документальну невиїзну перевірку МКП « Водограй » з питань заниження податкового зобовязання по збору за геологорозвідувальні роботи за 4 квартал 2010 року, результати якої оформлені актом перевірки від 26.04.2011 р. № 118/1501/31874082.

Суд не погоджується із позицією позивача про незаконність дій ДПІ при проведенні перевірки, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010, № 2755-VI ( надалі ПК України) документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

У судовому засіданні були оглянуті запрошення ДПІ від 19.04.2011 року за № 3806/10/15-035, адресоване керівнику та головному бухгалтеру МКП « Водограй » щодо проведення 22.04.2011 року невиїзної документальної перевірки з питань заниження податкових зобовязань по збору за геологорозвідувальні роботи, яке було вручено 19.04.2011 року нарочно головному бухгалтеру підприємства, що не заперечувалось представниками позивача, та оригінал наказу ДПІ у Білозерському районі від 22.04.2011 року за № 130 про проведення документальної невиїзної перевірки, копія якого залучена до матеріалів справи.

Отже позивачу за три дні до початку перевірки було відомо про проведення документальної невиїзної перевірки і у випадку сумніву щодо правомірності дій ревізора та наявності у нього права на проведення такої перевірки, позивач мав право зауважити про це податковий орган та витребувати відповідні документи, яких, на думку позивача, не вистачало до початку її проведення. Крім того, з оглянутого акту перевірки вбачається, що позивач не згоден з вказаним актом, але ніяких заперечень до акту перевірки не надав.

Суд не приймає до уваги доводи позивача щодо порушення порядку проведення перевірки через не дотримання податковим органом форми повідомлення про проведення перевірки, яке оформлене у вигляді запрошення, та неналежне оформлення копії наказу на проведення перевірки, яке не має номеру та дати реєстрації, оскільки позивач фактично був обізнаний щодо проведення перевірки шляхом отримання ним запрошення, а недотримання ДПІ форми складання направлення та наказу на перевірку, не спростовують встановлений ДПІ факт порушення щодо заниження податкового зобовязання.

При цьому, суд звертає увагу на порушення ДПІ строків прийняття керівником податкового органу (його заступником) податкового повідомлення-рішення протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, як це передбачено п. 86.8 ст. 86 ПК України.

На підставі викладеного, суд погоджується із відповідачем про відсутність підстав для визнання незаконними дій ДПІ щодо проведення спірної перевірки та складання акту.

Щодо правомірності прийнятого податкового повідомлення рішення від 26.04.2011 р. № 4415661501, то суд виходить із наступного.

Згідно акту перевірки від 26.04.2011 р. № 118/1501/31874082 позивачеві визначено зобовязання за платежем збір за геологорозвідувальні роботи в сумі 7079,12 грн. та застосовані штрафні санкції на суму 1769,78 грн.

Як убачається із акту перевірки та розрахунку суми грошового зобовязання, штрафних санкцій, ДПІ на підставі особової справи, податкової звітності, компютерної бази даних АРМ « ЗВІТ», АРМ обліку платників податків, АРМ обліку податків і платежів, звіту про використання води за 4 квартал 2010 року за формою 2ТП, встановлено заниження позивачем грошового зобовязання за платежем: збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, у сумі 7079,12 грн., чим порушено п.п. 54.3.2 п.54.3 ст. 53 Податкового кодексу України. За вказане порушення до позивача застосована штрафна санкції на підставі п.123.1. ст.. 123 ПК України у розмірі 25 % від суми нарахованого податкового зобовязання, що складає 1769,78 грн. ( 7079,12 грн. х 25 %).

Представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що визначення суми грошового зобовязання за вказаним платежем стало наслідком того, що позивач до 01.01.2011 року був платником збору за геологорозвідувальні роботи і згідно наданого позивачем до ДПІ розрахунку збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, за 4 квартал 2010 року, встановлено, що МКП « Водограй » не обчислив самостійно збір за звітний квартал виходячи з обсягів видобутих (погашених запасів) корисних копалин підземних вод, як це передбачено Інструкцією про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, затверджена спільним наказом Комітету України з питань геології та використання надр і Державної податкової адміністрації України від 23 червня 1999 р. № 105/309.

Представники позивача у судовому засіданні не визнали вказане порушення, пояснивши, що МКП « Водограй » не є надрокористувачем, геологорозвідувальні роботи на території смт. Білозерна підприємством не проводились ні за державні кошти, ні за власні кошти, про що свідчить відповідь Державного науково-виробничого підприємства Державного інформаційного геологічного фонду України « ГЕОІНФОРМ» від 12.01.2011 року за № 04/304-0045, тому не повинен сплачувати збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету.

Суд не погоджується із вказаним доводами позивачем, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.ст. 13, 33 Кодексу України " Про надра " від 27.07.94 р. № 132/94-ВР (зі змінами та доповненнями) користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземні юридичні особи та громадяни; відрахування за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, справляються з користувачів надр, які здійснюють видобуток корисних копалин не раніше розвіданих родовищах і повністю надходить до державного бюджету та спрямовуються на розвиток матеріального-сировинної бази.

Справляння збору за геологорозвідувальні роботи регламентується Порядком встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.99 р. № 115 "Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння", зі змінами та доповненнями (далі - Порядок № 115), та Інструкцією про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, затвердженою спільним наказом Комітету України з питань геології та використання надр і ДПА України від 23.06.99 р. № 105/309, зареєстрованим у Мін'юсті України 16.07.99 за № 474/3767, зі змінами та доповненнями (далі - Інструкція № 105/309), якими передбачено, -

- збір за виконані геологорозвідувальні роботи справляється з надрокористувачів незалежно від форми власності, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, які видобувають корисні копалини на раніше розвіданих родовищах, а також на розташованих у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони родовищах з попередньо оціненими запасами, які за згодою заінтересованих надрокористувачів передані їм для промислового освоєння. ( п.1 Постанови № 115, п.2.1 Інструкції № 105/309. );

- збір за виконані геологорозвідувальні роботи не справляється за видобуток, у тому числі підземних вод, які не використовуються в народному господарстві. ( п.12 Постанови № 115, п.3.3. Інструкції № 105/309);

- сплата збору за геологорозвідувальні роботи не звільняє користувачів надр від сплати інших обов'язкових платежів, якщо інше не встановлено законодавчими актами України та міжнародними угодами. ( п.1.3. Інструкції № 105/309);

- об'єктом обчислення збору за геологорозвідувальні роботи є обсяг видобутих корисних копалин для підземних вод (прісних, мінеральних, термальних, промислових). ( п.3.1. Інструкції № 105/309);

- нормативи збору за геологорозвідувальні роботи встановлені окремо для кожного виду корисних копалин чи групи близьких за призначенням корисних копалин у гривнях до одиниці видобутку чи погашення у надрах запасів корисних копалин і наведені у додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 29 січня 1999 року № 115 "Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння". ( п.4.1. Інструкції № 105/309);

- збір за виконані геологорозвідувальні роботи обчислюється надрокористувачами самостійно відповідно до вимог Інструкції про порядок справляння зборів за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету. ( п.13 Постанови № 115).

- для органів державної податкової служби підставою для взяття на облік нових надрокористувачів, що повинні сплачувати збір за виконані геологорозвідувальні роботи, є повідомлення органів державного гірничого нагляду про надання дозволів на виконання гірничих робіт на родовищі чи погодження на проведення дослідно-промислової розробки родовища та органів охорони навколишнього природного середовища про надання дозволів на спеціальне водокористування. ( п. 16 Постанови № 115).

- про надання дозволу надрокористувачу на спеціальне водокористування підземними водами територіальними органами Мінприроди останні у місячний термін повідомляють органи державної податкової служби за місцем реєстрації платника збору. ( п. 8.5. Інструкції № 105/309);

- органи державної податкової служби ведуть облік нарахованого і сплаченого збору за геологорозвідувальні роботи відповідно до встановленого порядку ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), що надходять до бюджетів та державних цільових фондів, за місцем податкової реєстрації платника (місцем перебування на податковому обліку в органах державної податкової служби) або за місцезнаходженням родовища корисних копалин, а облік платників - відповідно до встановленого порядку обліку платників податків. ( п.6.7. Інструкції № 105/309);

- контроль за своєчасністю і повнотою сплати збору за геологорозвідувальні роботи до державного бюджету здійснюють органи державної податкової служби, а контроль за правильністю обчислення збору здійснюють органи державного геологічного контролю та державної податкової служби шляхом проведення перевірок відповідних документів. ( п.17 Постанови № 115).

- надрокористувачі несуть відповідальність за правильність обчислення збору за виконані геологорозвідувальні роботи, повноту і своєчасність його внесення до державного бюджету, а також за правильність обчислення і своєчасність подання органам державної податкової служби відповідних розрахунків. ( п.15 Постанови № 115, п.9.1. Інструкції № 105/309).

- штрафні санкції та пеня застосовуються в порядку, встановленому чинним законодавством України. ( п.9.2. Інструкції № 105/309).

В порушення ст. 13 Постанови КМ України № 115, та п. 3.1. Інструкції № 105/309, позивач, здійснивши у 4 кварталі 2010 р. видобування корисних копалин підземних вод та подавши у лютому 2011 року до ДПІ розрахунок збору за геологорозвідувальні роботи, не сплатив до бюджету у встановлений законодавством строк збір за геологорозвідувальні роботи за обсяги видобутої підземної води у кількості 130,9 тис. куб. м. на суму 7079,12 грн.

Суд не приймає до уваги твердження позивача про відсутність у нього підстав для сплати зазначеного збору як надрокористувач, оскільки виходячи із системного аналізу норм Постанови № 115, Інструкції № 105/309 нижчезазначені обставини спростовують доводи позивача щодо відсутності у нього статусу надрокористувача, а саме:

- позивачу згідно рішення рішенням Білозерської селищної ради Білозерського району Херсонської області від 16.12.2006 року за № 118 передано у постійно користування земельні ділянки для розміщення обєктів водозабезпечення площею 0,52 га.( 13 земельних ділянок для розміщення арт свердловин);

- користування підземними водами позивач здійснює для подальшого водопостачання населенню;

- наявність обєкту обчислення збору за геологорозвідувальні роботи підтверджується наданими позивачем до податкового органу звітів про витрати на виробництво та фінансові показники діяльності підприємств від надання послуг водопостачання та водовідведення.

Крім цього, обовязок по сплаті збору за геологорозвідувальні роботи прямо встановлений ст. 33 Кодексу України « Про надра».

За вказаними обставинами, суд приходить до висновку про правомірність дій ДПІ щодо визначення позивачу грошового зобовязання за платежем: збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, у сумі 7 079,12 грн.

Однак, суд не погоджується з висновком ДПІ щодо застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 25% від нарахованої суми грошового зобовязання, оскільки ДПІ керувалась нормами Податкового кодексу України, який набув чинності з 01.01.2011 року, зокрема пунктом 123.1 статті ст. 123 Податкового кодексу України, яким передбачено, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до 13 -1 Постанови КМ України № 115 розрахунки збору, базовий податковий (звітний) період для якого дорівнює календарному кварталу, подаються надрокористувачами протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, органам державної податкової служби за місцезнаходженням родовища корисних копалин. Збір сплачується протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну подання розрахунку збору.

Таким чином, позивач подав до податкового органу розрахунок збору за геологорозвідувальні роботи за 4 квартал 2010 року протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, тобто у лютому 2011 року. Обовязок щодо сплати вказаного збору у платника виникає протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну подання розрахунку збору, тобто також у лютому місяці 2010 року.

Враховуючи, що порушення позивачем норми податкового законодавства щодо несвоєчасності сплати грошового зобовязання здійснено у лютому 2011 року, тому суд вважає, що застосування п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України до спірних правовідносин є порушенням пункту 7 підрозділу 10 « Інші перехідні положення» розділу XX " Перехідні положення " Податкового кодексу України, яким передбачено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Органи державної влади, їх посадові особи відповідно до статті 19 Конституції України зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Починаючи з 01.01.2011, повноваження, підстави та спосіб дій органів державної податкової служби та їх посадових осіб, права, обов'язки та відповідальність платників податків визначені ПК України.

Відповідно до пункту 113.3 статті 113 ПК України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених Кодексом та іншими законами України.

Застосування за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), не передбачених Кодексом та іншими законами України, не дозволяється.

Оскільки, відповідальність платників збору за геологорозвідувальні роботи передбачалась Постановою КМ України № 115, та Інструкцією № 105/309, які втратили чинність у звязку з набранням чинності Податкового кодексу України, тому ДПІ повинна керуватися нормами Податкового кодексу України, враховуючи припис пункту 7 підрозділу 10 « Інші перехідні положення» розділу XX " Перехідні положення " Податкового кодексу України.

Також суд звертає увагу на те, що Законом України від 07.07.2011 р. № 3609-VI "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України", який набрав чинність 06.08.2011 року, підрозділ 10 розділу XX Кодексу доповнено пунктом 11, відповідно до якого штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

На підставі зазначеного, суд приходить до висновку щодо незаконності податкового повідомлення-рішення від 26.04.2011 р. № 4415661501 в частині застосування штрафної санкції у сумі 1 769,78 грн.

Вимоги, заявлені позивачем щодо зобовязання ДПІ зняти МКП « Водограй » з обліку платника податків за геологорозвідувальні роботи, що проводяться за державні кошти, та звільнення МКП « Водограй » від сплати збору за геологорозвідувальні роботи у 4 кварталі 2010 року, суд вважає такими, що протирічать нормам чинного законодавства, яке регулює питання податків та зборів, та податкового законодавства України, виходячи з такого.

Правовідносини щодо справляння податків і зборів, порядку їх адміністрування, перелік суб'єктів податкових правовідносин регулюються Законом України " Про систему оподаткування " від 25.06.1991, № 1251-XII, чинного на момент виникнення правовідносин, (надалі Закон № 1251-XII ). Зокрема, відповідно до преамбули та частин 1, 3 і 4 ст. 1 Закону № 1251-XII, передбачено, що цей Закон визначає зокрема податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюється Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до цього Закону, інших Законів України про оподаткування. Ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) і пільг щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Податки і збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено цим Законом, сплаті не підлягають.

Види податків і зборів (обов'язкових платежів) встановлені ст. 14 Закону № 1251-XII ( загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі)) та ст. 15 Закону № 1251-XII (місцеві податки і збори (обов'язкові платежі)) цього Закону і їх перелік є вичерпним.

Пунктом 12 частини 1 статті 14 Закону № 1251-XII визначений збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, який відноситься до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Ставки та порядок справляння ряду зборів (обов'язкових платежів) встановлених Законом України "Про систему оподаткування", врегульовані законами, які поряд з нормами, що за предметом регулювання відносяться до норм інших правових інститутів, або відсилають до підзаконних нормативних актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Такий порядок правового регулювання справляння зборів (обов'язкових платежів) при їх встановленні Законом України "Про систему оподаткування" не виключає їх легітимність, що випливає із змісту ч. 4 ст. 1 цього Закону, згідно якої умовою звільнення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) є їх відсутність в переліку, визначеному цим Законом.

Наведене стосується, зокрема, і збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету.

Крім цього, пунктом 16 Постанови № 115 та пунктом 8.5. Інструкції № 105/309 передбачено, що для органів державної податкової служби підставою для взяття на облік нових надрокористувачів, що повинні сплачувати збір за виконані геологорозвідувальні роботи, є повідомлення органів державного гірничого нагляду про надання дозволів на виконання гірничих робіт на родовищі чи погодження на проведення дослідно-промислової розробки родовища та органів охорони навколишнього природного середовища про надання дозволів на спеціальне водокористування; про надання дозволу надрокористувачу на спеціальне водокористування підземними водами територіальними органами Мінприроди останні у місячний термін повідомляють органи державної податкової служби за місцем реєстрації платника збору.

Таким чином, отримання ДПІ через ДПА у Херсонській області інформації про перелік водокористувачів Херсонської області, що знаходяться на обліку в Державному управлінні охорони навколишнього середовища в Херсонській області та мають дозвіл на спеціальне водокористування, до яких відноситься і МКП « Водограй», давали законні підстави для облікування позивача як платника збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та здійснювати контроль за своєчасністю і повнотою сплати збору за геологорозвідувальні роботи до державного бюджету. Враховуючи, що позивач у 4 кварталі 2010 року мав дозвіл на спеціальне водокористування, що не заперечується останнім, тому у ДПІ відсутні були підстави щодо зняття МКП « Водограй» з обліку у 4 кварталі 2010 року.

Суд також зазначає, що відповідно до п. 7.1 Інструкції № 105/309 від сплати збору за геологорозвідувальні роботи звільняються землевласники i землекористувачі, які здійснюють у встановленому порядку видобуток корисних копалин місцевого значення для власних потреб (тобто без реалізації видобутої мінеральної сировини чи продукції її переробки) або користуються надрами для господарських i побутових потреб на наданих їм у власність чи користування земельних ділянках.

Переліки корисних копалин загальнодержавного i місцевого значення затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.94 р. № 827. Відповідно до цієї постанови підземні води віднесено до корисних копалин загальнодержавного значення, тому дія п. 7.1 Інструкції № 105/309 не поширюється на порядок обчислення збору за видобуток підземних вод, i за їх використання необхідно сплачувати збір за геологорозвідувальні роботи в повному обсязі незалежно від напряму використання води.

Додаткового суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів Постанови № 115 та Інструкції № 105/309, органи державної податкової служби ведуть облік нарахованого і сплаченого збору за геологорозвідувальні роботи відповідно до встановленого порядку ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), що надходять до бюджетів та державних цільових фондів, та здійснюють контроль за своєчасністю і повнотою сплати збору за геологорозвідувальні роботи до державного бюджету.

При вирішенні спору суд окремо наголошує на наявності в матеріалах справи показань свідка головного державного гірнично - технічного інженера управління Держгірпромнагляду в Херсонській області Скрипнюка В.З., який пояснив, що підприємства, які у своїй господарській діяльності користуються надрами, повинні мати спеціальні дозволи (ліцензії) на користування ділянками надр у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, як того вимагає діюче законодавства з питань ліцензування. При цьому зазначив, що МКП « Водограй » не має таких дозволів.

Надаючи оцінку поясненням свідка, суд виходить із того, що предметом розгляду даної справи є законність підстав щодо справляння позивачем збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, а не законність дій при користуванні ним ділянками надр, тому надані пояснення свідка у судовому засіданні не вплинули на висновок суду щодо порушених прав позивача.

Оцінюючи зібрані по справі докази за правилами ст. 86 КАС України, суд зазначає, що законність та обґрунтованість прийнятого ДПІ оскаржувальгого рішення та обраний позивачем спосіб доказування відсутності у МКП « Водограй » статусу надрокористувача з метою звільнення його від сплати збору за геологорозвідувальні роботи та зняття з обліку за вказаним збором, спростовані наявними у справі доказами та приписами зазначених норм матеріального права.

Керуючись ст.ст.94,158-163,167 КАС України, суд

постановив:

Позовні вимоги Малого комунального підприємства " Водограй "доДержавної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області від 26.04.2011 р. за № 4415661501 в частині застосування штрафних санкцій у сумі 1 769,78 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету на користь Малого комунального підприємства " Водограй " судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1,70 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 13 жовтня 2011 р.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 8.2.15