Постанова № 18678670, 21.09.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Вступна та резолютивна частини

м. Миколаїв.

21.09.2011 р. Справа № 2а-6054/11/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Малих О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Салової І.О.,

представника позивача: ОСОБА_1 дов. б/н від 08.08.2011 року,

представника відповідачів: 1. не зявився,

2. не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за

адміністративним позовом: Іноземного підприємства «Южная Стівідорінг Компані Лімітед" (вул. Заводська , 23, м. Миколаїв, 54001)

до відповідачів: 1. Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря (вул. 12 лінія Люстдорфської дороги ,22, м. Одеса, 65114)

2. Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря Лихачова Сергія Анатолійовича (АДРЕСА_1)

про: скасування рішення від 16.05.2011 року № 41/04,

Керуючись ст.ст.11, 71, 98, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення від 16.05.2011 року № 41/04 про тимчасову заборону (зупинення) господарської діяльності Іноземного підприємства “Южная Стівідорінг Компані Лімітед” повністю .

3. Заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення від 16.05.2011 року № 41/04 про тимчасову заборону (зупинення) господарської діяльності Іноземного підприємства “Южная Стівідорінг Компані Лімітед” скасувати.

4. Присудити на користь позивача, Іноземного підприємства “Южная Стівідорінг Компані Лімітед"(вул. Заводська , 23, м. Миколаїв, 54001, інд. код 33798779), судові витрати у розмірі 3,40 грн. з Державного бюджету України.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги , встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строку, встановленого цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя О.В. Малих

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2011 року Справа № 2а-6054/11/1470

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Малих О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Салової І.О.,

представника позивача: ОСОБА_1 дов. б/н від 08.08.2011 року,

представника відповідачів: 1. не зявився,

2. не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за

адміністративним позовом: Іноземного підприємства «Южная Стівідорінг Компані Лімітед" (вул. Заводська , 23, м. Миколаїв, 54001)

до відповідачів: 1. Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря (вул. 12 лінія Люстдорфської дороги ,22, м. Одеса, 65114)

2. Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря Лихачова Сергія Анатолійовича (АДРЕСА_1)

про: скасування рішення від 16.05.2011 року № 41/04,

ВСТАНОВИВ

Позивач звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду із позовом про визнання протиправним та скасування рішення Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря № 41/04 від 16.05.2011 р. «Про тимчасову заборону (зупинення) господарської діяльності»та клопотанням про вжиття заходів забезпечення даного позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення.

Ухвалою суду від 11 серпня 2011 року клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову задоволено, зупинено дію рішення № 41/04 від 16.05.2011 року «Про тимчасову заборону (зупинення) господарської діяльності»

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що оскаржуване рішення було прийнято із порушенням чинного законодавства та у відповідачів відсутні підстави для зупинення господарської діяльності підприємства. Також позивач вказує на порушення відповідачем 2 встановленого законом порядку прийняття та оформлення оскаржуваного рішення.

Заявою від 31.08.2011 року, яка надійшла до канцелярії суду 01 вересня 2011 позивач змінив підставу позову, у якій він зазначає, що має право на здійснення господарської діяльності на підставі відповідних дозволу та ліміту, наявних у ДП «Миколаївський морський торговельний порт», у якого він орендує приміщення та обладнання.

Крім того, позивач вказує на те, що посилання відповідача 2 у рішенні на ст. 17 Закону України про відходи є безпідставним, оскільки дана норма не містить прямого обовязку субєкта господарювання щодо одержання дозволу на розміщення відходів та ліміту на утворення і розміщення відходів.

Зміна підстав позову приймається судом, справа розглядається в обсязі змінених підстав позову.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідачі про судове засідання були повідомлені належним чином відповідно до ч.5 ст.107 КАС України, про що свідчить поштові повідомлення (а.с. 144, 145, 146), але своїх заперечень проти позову та відповідних доказів, запропонованих в ухвалі суду від 11.08.2011 року, не надали, представник в судове засідання не зявився.

02.09.2011 року від представника 1 відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, призначеної на 05.09.2011 року, у звязку з необхідністю участі в інших справах, які розглядаються іншими судами, у звязку з чим розгляд справи було відкладено на 21.09.2011 року та направлено відповідачам для ознайомлення, надана представником позивача заява про зміну підстав позову. Згідно відмітки на поштовому повідомлення ( а.с. 145,146), повістка повідомлення та заява про зміну підстав позову були отримані відповідачами 12.09.2011 року, тому до судового засідання, призначеного на 20.09.2011 відповідачі мали можливість підготувати та надати суду свої заперечення, у разі наявності таких.

20.09.2011 року від представника 1-відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з тим, що 2 відповідач Головний державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря Лихачов Сергій Анатолійович з 15.09.2011 року знаходиться відпустці. Клопотання підписано представником 1-відповідача на підставі довіреності № 3201/10 від 07.07.2011 року.

До клопотання про відкладення розгляду справи представником 1-відповідача не надано будь-яких доказів, що підтверджують неможливість явки у судове засідання представника 1-відповідача, а також повноважень діяти від імені 2-відповідача.

Враховуючи викладене, суд розцінює подання позивачем клопотання про відкладення розгляду справи, як зловживання своїми процесуальними правами та намагання затягти розгляд справи.

Враховуючи те, що відповідачі були повідомлені належним чином, про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (ар. с. 144, 145, 146), суд розглянув справу за відсутності представників відповідача, за наявними матеріалами.

Судовий процес фіксувався за допомогою технічного комплексу.

У судовому засіданні 21.09.2011 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Приймаючи рішення по справі судом взято до уваги наступне у період з 21.04.2011 року по 29.04.2011 року Державною екологічної інспекцією з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря була проведена планова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства ІП «Южная Стівідорінг Компані Лімітед».

За результатами перевірки складено Акт від 29.04.2011 р., в якому зазначено, що в ході перевірки були виявлені порушення природоохоронного законодавства у галузі поводження з відходами, зокрема, здійснення позивачем діяльності за відсутності ліміту на утворення і розміщення відходів на 2011 року та дозволу на розміщення відходів у 2011 році.

16 травня 2011 року Головним державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря Лихачовим С.А. було прийнято рішення № 41/04 «Про тимчасову заборону (зупинення) діяльності ІП «Южная Стівідорінг Компані Лімітед». Як зазначено у вказаному рішенні, його прийнято на підставі ст. 16 Конституції України, ст. 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Постанови Верховної Ради України від 29.10.92 р. № 2751-ХІІ «Про затвердження Порядку обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і обєктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища», п. 6 Положення про Державну екологічну інспекцію з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів належить обмеження чи зупинення (тимчасово) діяльності підприємств і обєктів незалежно від їх підпорядкування чи форм власності якщо їх експлуатація здійснюється із порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин.

Відповідно до п. 6 Положення про Державну екологічну інспекцію з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря, затвердженого Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 528 від 06.12.06 р., інспекція та її посадові особи під час виконання покладених на них завдань мають право, зокрема, обмежувати та зупиняти (тимчасово) у встановленому порядку діяльність підприємств, установ, організацій та обєктів якщо вона провадиться із порушенням норм, правил і нормативів з охорони навколишнього природного середовища, екологічної та в межах своїх повноважень радіаційної безпеки.

Згідно з п. 4 Порядку обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств установ, організацій і обєктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 29.10.92 р. № 2751, діяльність підприємств обмежується або тимчасово забороняється (зупиняється) у разі перевищення ними лімітів використання природних ресурсів, порушення екологічних нормативів, екологічних стандартів, а також вимог екологічної безпеки, зокрема, використання природних ресурсів, викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, складування, захоронення, зберігання або розміщення виробничих, побутових та інших відходів.

Із змісту даної норми вбачається, що підставою для прийняття рішення про заборону (зупинення) діяльності підприємства, організації, установи, обєкта є розміщення відходів без відповідного дозволу.

Отже, під час прийняття рішення про заборону (зупинення) господарської діяльності позивача, відповідачем 2 необхідно було встановити факт розміщення відходів без відповідного дозволу та лімітів, а не факт відсутності вказаних документів.

Таким чином, на підставі вказаних вище норм чинного законодавства, можна зробити висновок, що діяльність підприємств, установ, організацій та обєктів підлягає зупиненню у випадку порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, норм, нормативів з охорони навколишнього природного середовища та за умови, що така діяльність безпосередньо заподіює шкоду навколишньому природному середовищу.

Суд погоджується із позицією позивача відносно того, що порушення субєктом господарювання природоохоронного законодавства, полягає у фактичному заподіянні ним шкоди навколишньому природному середовищу.

Оскаржуване рішення не містить посилань на конкретні порушення норм, правил і нормативів з охорони навколишнього природного середовища, екологічної та радіаційної безпеки, у ньому не зазначені джерела викидів, скидів забруднюючих речовин, місця складування, захоронення, зберігання або розміщення відходів, їх види, а також у рішенні не вказано чи завдано шкоду природному середовищу, в якому розмірі, на який строк зупинено господарську діяльність та який вид діяльності підлягає зупиненню.

Суд встановив, що позивач здійснює господарську діяльність на території ДП «Миколаївський морський торговельний порт»на підставі Договору оренди державного нерухомого майна, що перебуває на балансі державного підприємства «Миколаївський морський торговельний порт»№ РОФ-702 від 30.12.2008 року (а.с. 35-42).

Відповідно до ст. 73 Кодексу торговельного мореплавства України, на території порту можуть діяти підприємства та організації всіх форм власності, метою і видом діяльності яких є обслуговування суден, пасажирів і вантажів. Морський порт не має права перешкоджати діяльності цих підприємств і організацій на території порту, а також втручатися в їх господарську діяльність за винятком випадків, передбачених законодавством України, установчими документами цих підприємств.

Згідно зі ст. 74 КТМ України територією морського порту є відведені порту землі. Територія порту є державною власністю і надається порту в користування.

Пунктом «б»ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України встановлений обовязок землекористувача додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.

Між позивачем та ДП «Миколаївський морський торговельний порт»укладено договір доручення № 6-У від 21.07.2009 р., відповідно до якого на Миколаївський морський торговельний порт покладено обовязок отримання дозволів та погоджень (а.с. 58, 59).

Позивачем до суду були надані дозвіл ДП «Миколаївський морський торговельний порт»№ 01.109/11 від 28.12.10 на розміщення відходів у 2011 році (а.с. 62 зв.) та ліміти на утворення і розміщення відходів на 2011 рік (а.с. 64-65), погоджені Першим заступником Начальника Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області та безпосередньо відповідачем 2 Лихачовим С.А., і затверджені заступником Голови Миколаївської обласної державної адміністрації, а також інші письмові докази, які підтверджують поширення дії вказаних документів на господарську діяльність позивача.

Крім того позивач надав Акт перевірки (а.с. 112-133) відповідачем-1 дотримання вимог природоохоронного законодавства ДП «Миколаївський морський торговельний порт»за 2010 рік, в якому зазначено, що на території порту здійснюють діяльність 10 стивідорних компаній, сім з яких, зокрема позивача, включено до складу дозволу на розміщення відходів та ліміту на утворення і розміщення відходів. Тобто під час проведення перевірки та на момент складання акта відповідачами не вбачалося порушень з боку стивідорних компаній щодо здійснення ними діяльності на підставі дозвільних документів наявних у Миколаївського морського торговельного порту.

Згідно з ч. 4 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності»у разі надання на підставі договору оренди чи інших договорів у тимчасове користування приміщень та обладнання від орендаря або іншого користувача не вимагається отримання документа дозвільного характеру на їх використання (експлуатацію), крім потенційно небезпечних обєктів та в разі експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до Закону України «Про обєкти підвищеної небезпеки» обєктом підвищеної небезпеки є обєкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші обєкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.

Постановою Кабінету Міністрів України № 554 від 27.07.1995 р. затверджений вичерпний перелік видів діяльності та обєктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Відповідачами не було доведено, що діяльність позивача відноситься до вказаного переліку та становить підвищену екологічну небезпеку.

Таким чином, всі наявні у матеріалах справи докази свідчать про те, що позивач має право здійснювати господарську діяльність на підставі дозволів та лімітів на утворення і розміщення відходів одержаних ДП «Миколаївський морський торговельний порт»згідно з ч. 4 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

У відповідності до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст. 19 ч. 2 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Рішення № 41/04 від 16.05.2011 р. було прийнято відповідачами із порушенням вказаних вимог, зокрема поза межами повноважень та способу, передбаченими Конституцією та законами України, необґрунтовано, із порушенням принципу рівності перед законом та балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями на досягнення яких спрямоване дане рішення.

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень, обовязок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачами не була доведена правомірність прийняття рішення № 41/04 від 16.05.2011 р.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати у вигляді судового збору підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.11, 71, ч.1 ст.94, ст.ст.98, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення від 16.05.2011 року № 41/04 про тимчасову заборону (зупинення) господарської діяльності Іноземного підприємства “Южная Стівідорінг Компані Лімітед” повністю .

3. Заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення від 16.05.2011 року № 41/04 про тимчасову заборону (зупинення) господарської діяльності Іноземного підприємства “Южная Стівідорінг Компані Лімітед” скасувати.

4. Присудити на користь позивача, Іноземного підприємства “Южная Стівідорінг Компані Лімітед"(вул. Заводська , 23, м. Миколаїв, 54001 , інд. код 33798779), судові витрати у розмірі 3,40 грн. з Державного бюджету України.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги , встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строку, встановленого цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя О.В.Малих

Постанова оформлена у відповідності до ст.. 163 КАС України

та підписана суддею 21.09.2011 року