Постанова № 18678652, 20.09.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Вступна та резолютивна частини

м. Миколаїв.

20.09.2011 р. Справа № 2а-6259/11/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Малих О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Салової І.О.,

представника позивача: ОСОБА_1, довіреність № 629, від 16.12.2010 року;

представника відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 1559/9/1-021 від 09.09.2011 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «НІБУЛОН»(вул. Каботажний спуск, 1, м. Миколаїв, 54002)

до відповідача: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві (вул. Чкалова, 20, м. Миколаїв, 54017)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 17.08.2011 року № 0000370040,

Керуючись ст.ст.11, 71, 98, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.08.2011 року № 0000370040 в повному обсязі.

3. Відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю сільськогосподарському підприємству «НІБУЛОН» (вул. Каботажний спуск, 1, м. Миколаїв, 54002, код ЄДРПОУ 14291113) понесені судові витрати у сумі 3,40 грн. з Державного бюджету України.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги , встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строку, встановленого цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя О.В. Малих

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2011 рокуСправа № 2а-6259/11/1470

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Малих О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Салової І.О.,

представника позивача: ОСОБА_1, довіреність № 629, від 16.12.2010 року;

представника відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 1559/9/1-021 від 09.09.2011 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «НІБУЛОН»(вул. Каботажний спуск, 1, м. Миколаїв, 54002)

до відповідача: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві (вул. Чкалова, 20, м. Миколаїв, 54017)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 17.08.2011 року № 0000370040,

встановив

Позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства “НІБУЛОН”, предявлено позов до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві з вимогою визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 17.08.2011 року № 0000370040, яким відповідач зменшив позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1 375 900,70 грн. за січень 2011 року, визначив податкове зобов'язання в сумі 1 375 900,70 грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1,00 грн. .

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю з підстав зазначених у позовній заяві (т.1 а.с.2-11) , додаткових поясненнях та наданих доказах (т.1 а.с.28-32).На підтвердження своєї правової позиції позивач зазначає , що між Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства “НІБУЛОН” і ТОВ "Агро - Регіони" було укладено реальні угоди, за якими підприємство фактично отримало товар, що підтверджується первинними документами, що вказують на отримання від контрагента позивача товару який є в наявності; позивач повністю розрахувався з постачальником; на момент видачі податкових накладних контрагент мав свідоцтво платника ПДВ та був включений до ЄДР; відповідач не має повноважень на визнання нікчемними або фіктивними угод, укладених між позивачем та його контрагентами; доказів визнання угод фіктивними, у встановленому законодавством порядку, відповідачем не надано.

Відповідач - Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві - позовні вимоги не визнав, зазначив, що податкове повідомлення-рішення від 17.08.2011 року № 0000370040, прийнято у відповідності до чинного законодавства, перевірка позивача проведена в порядку та у спосіб передбачений чинним законодавством (т.4 а.с.255- 259).

Під час розгляду справи, представники позивача та відповідача підтримали доводи, викладені у адміністративному позові та запереченнях проти нього.

Судовий процес фіксувався за допомогою технічного комплексу.

У судовому засіданні 20.09.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Приймаючи рішення по справі судом взято до уваги наступне.

08.08.2011 року відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час відображення операцій з ТОВ "Агро - Регіони" по звітній декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року..

За результатами перевірки відповідачем складено акт №861/40/14291113 від 08.08.2011 (а.с.50-67).

У висновку акту перевірки відповідачем вказано на порушення Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства “НІБУЛОН” п.п. 7.4.1., 7.4.5. п.7.4., п.п.7.5.1. п.п.7.5. ст.7 , ЗУ “Про податок на додану вартість” Закону України “Про податок на додану вартість”від 03.04.1997 №168/97-ВР (із змінами та доповненнями) (надалі Закон №168/97-ВР) в результаті чого завищено податковий кредит за грудень 1010 року на загальну суму 1 375900,70 грн..

Заперечення позивача на акт перевірки №8455/12-27 від 11.08.2011 (а.с.68-76) залишені Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві без задоволення (а.с.77-80).

На підставі акту перевірки, 17.08.2011 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000370040.

Не погоджуючись з прийнятим Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його до суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

У відповідності до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до преамбули Закону №168/97-ВР, зазначений Закон, серед іншого, визначає статус платників податку на додану вартість, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету. Стаття 7 зазначеного Закону визначає порядок, підстави та терміни формування податкового кредиту.

Проведеною документальною позаплановою невиїзною перевіркою позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час відображення операцій з ТОВ "Агро - Регіони" по звітній декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року не було виявлено будь-яких порушень податкового законодавства або іншого законодавства з питань оподаткування зі сторони позивача. Фактично всі недоліки та претензії сформульовано в акті перевірки щодо контрагента, а не до позивача.

Відповідно до пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України “Про податок на додану вартість”, обєктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг. Згідно із п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, обєктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, послуг.

Отже, для цілей перевірки дотримання вимог податкового законодавства та можливого визначення грошових зобовязань у разі неналежного дотримання платником податків цього законодавства, відповідач у даному випадку первинно мав встановити зміст та реальність господарської операції.

Відповідно до ст.1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства. Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Статтею 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків.

Реальність переоформлення, зберігання, переміщення сільськогосподарської продукції від ТОВ "Агро Регіони" к ТОВ СП „НІБУЛОН” та подальшу її реалізація на експорт підтверджують товарно транспортні накладні; накладні на маршрут або групу вагонів; накладні; договори складського зберігання, приймання, сушки, очистки та відпустку зерна; складські квитанції на зерно; картки аналізу зерна; доручення на відвантаження експортних вантажів; вантажні митні декларації; зовнішньоекономічні контракти; зовнішньоекономічні біржові контракти та додаткові договори до них; посвідчення про реєстрацію біржових контрактів та здавальні акти.

Позивачем по періоду, в якому здійснювались розрахунки між ТОВ СП „НІБУЛОН” та ТОВ "Агро - Регіони" і у ТОВ СП „НІБУЛОН” виникало право на податковий кредит (грудень 2010р.); по періоду, в якому у ТОВ СП „НІБУЛОН” виникало право на бюджетне відшкодування (січень 2011р.), були проведені позапланові виїзні перевірка ТОВ СП „НІБУЛОН” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок, що підтверджується:

-актом СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві від 17.03.2011р. №272/40/14291113 про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ СП "НІБУЛОН" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за грудень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період за липень 2008 року, вересень, жовтень та листопад 2010 року з додатками;(т.1 а.с. 167-223)

-актом СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві від 20.04.2011р. №449/40/14291113 про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ СП "НІБУЛОН" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за січень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період за липень 2008 року, вересень, листопад та грудень 2010 року з додатками. ;(т.2 а.с. 75-231)

При проведенні вищезазначених перевірок повною мірою досліджувались первинні документи по взаєморозрахункам ТОВ СП „НІБУЛОН” з ТОВ "Агро - Регіони". Порушення чинного законодавства України з боку ТОВ СП „НІБУЛОН” або ТОВ "Агро Регіони" контролюючим органом під час проведення вищезазначених перевірок встановлено не було.

Розрахунки між ТОВ СП „НІБУЛОН” та ТОВ "Агро Регіони" здійснювались, а право на податковий кредит та суму бюджетного відшкодування з ПДВ виникало у ТОВ СП „НІБУЛОН” наступним чином:

а) включено ТОВ СП „НІБУЛОН” по розрахункам з ТОВ „Агро - Регіони” до податкового кредиту за грудень місяць 2010р. 1 375 900,70 грн. (стор. 48-54 акта від 17.03.2011р. №272/40/14291113 про результати позапланової виїзної перевірки; стор. 33-121 та додаток 13 (позиція 17) акта від 20.04.2011р. №449/40/14291113 про результати позапланової виїзної перевірки; витяг з реєстру отриманих та виданих податкових накладних за грудень місяць 2010р.; податкові накладні).

б) сплачений ТОВ СП „НІБУЛОН” податковий кредит по розрахункам з ТОВ „Агро - Регіони” в звітному періоді грудень місяць 2010р. 1 375 900,70 грн. (додаток 13 (рядок 17) акта від 20.04.2011р. №449/40/14291113 про результати позапланової виїзної перевірки; рахунки на оплату; платіжні доручення).

в) право у ТОВ СП „НІБУЛОН” на бюджетне відшкодування ПДВ по розрахункам з ТОВ „Агро - Регіони” січня місяця 2011р. 1 375 900,70 грн. (п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України).

г) зменшено перевіркою податковий кредит за грудень 2010р. в розмірі 1 375 900,70 грн. та бюджетне відшкодування за січень 2011р. в сумі 1 375 900,70 грн. ТОВ СП „НІБУЛОН” по розрахункам з ТОВ „Агро - регіони”.

Таким чином, виникнення права платника податку на податковий кредит та бюджетне відшкодування є наслідком фактичного проведення господарських операцій, які є обєктами оподаткування, за наявності первинних документів бухгалтерського та податкового обліку по розрахункам між позивачем ТОВ СП „НІБУЛОН” та його постачальником ТОВ "Агро Регіони".

Судом досліджено усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, установленим обставинам надано оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, встановлено статус постачальника товарів ТОВ "Агро Регіони", придбання яких є підставою для формування податкового кредиту та сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартості. При цьому порушень податкового законодавства в діях позивача не встановлено.

В свою чергу, висновки акта №861/40/14291113 від 08.08.2011 документальної позапланової невиїзної перевірки були зроблені без ретельного аналізу всіх обставин та матеріалів, які слід було зясувати та встановити, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві фактично зроблено не було.

Посилання в акті документальної позапланової невиїзної перевірки від 08.08.2011р. №861/40/14291113 та прийнятому податковому повідомленні рішенні від 17.08.2011р. №0000370040 на порушення ТОВ СП "НІБУЛОН" положень п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України не відповідає дійсності враховуючи, що зазначена норма, яка регулює порядок визначення податкового кредиту та право на його нарахування, набула чинності з 01.01.2011р. В той самий час, розрахунки між ТОВ СП "НІБУЛОН" та ТОВ "Агро - Регіони" здійснювались, а право на податковий кредит у ТОВ СП "НІБУЛОН" виникало саме у грудні місяці 2010р., коли зазначена норма ще не діяла.

Суд також зазначає, що посилання відповідача в акті документальної позапланової невиїзної перевірки на висновок спеціаліста сектору техніко криміналістичного забезпечення роботи від 01.08.2011р. №1289 не може прийматися судом належним доказом того, що підписи від імені ОСОБА_4 в представлених документах виконані не ОСОБА_4, а іншою особою. Зазначене випливає з того, що в акті документальної позапланової невиїзної перевірки взагалі не визначено, які саме документи досліджувались спеціалістом сектору техніко криміналістичного забезпечення роботи. Крім того, недостовірність підпису та почерку керівника ТОВ "Агро - Регіони" на документах бухгалтерського та податкового обліку можна встановити лише шляхом проведення почеркознавчої експертизи відповідною експертною установою, що має право на її проведення та атестованими експертами. З акта документальної позапланової невиїзної перевірки не вбачається, що дослідження достовірності підпису та почерку керівника ТОВ "Агро - Регіони" здійснювалось саме у такий спосіб та зазначеною особою.

Суд зазначає, що констатування фактів порушень податкового законодавства, ґрунтуючись лише на сумнівах та припущеннях, є неприпустимим при складанні офіційного документу органу державної податкової служби (акту перевірки). Зазначене є порушенням п.6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.10р. №984, згідно якого факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, обєктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Крім того, позивачем надані докази , що при укладенні договору ТОВ СП "НІБУЛОН" переконалося у тому, що підприємство ТОВ "Агро - Регіони" зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та є зареєстрованим як платник податку на додану вартість

Згідно ч.1 ст.16 та ч.1 ст.20 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” від 15.05.2003р. №755-IV (із змінами і доповненнями) з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб підприємців створено Єдиний державний реєстр, відомості з якого є відкритими і загальнодоступними.

Відповідно до ст.18 цього закону якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Статтею 104 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. №435-IV (із змінами і доповненнями) визначено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього майна, прав та обовязків іншим юридичним особам правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Крім того, згідно ст.59 Господарського кодексу України від 16.01.2003р. №436-IV (із змінами і доповненнями) припинення діяльності субєкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб засновників субєкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених цим кодексом, - за рішенням суду. Субєкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності.

На момент укладання договору поставки від 28.07.2010р. №72/2010/EXW, додатків до нього та їх виконання ТОВ "Агро - Регіони" було зареєстровано, не припинено та не виключено з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців, що підтверджується витягом та довідкою.( т.3. а.с. 98-165)

В матеріалах справи міститься копія свідоцтва №100291040 про реєстрацію 02.07.2010р. ТОВ "Агро Регіони" платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 371189626506). Будь яких посилань та доказів, які б підтверджували факт виключення ТОВ "Агро - Регіони" з реєстру платників ПДВ СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві наведено та надано не було. .( т.3. а.с. 107)

На момент укладання договору поставки від 28.07.2010р. №72/2010/EXW з додатками між ТОВ СП „НІБУЛОН” та ТОВ "Агро - Регіони" останній мав господарську правосубєктність, а саме визнану державою за певним субєктом господарювання можливість бути субєктом прав (мати і здійснювати господарські права та обовязки, відповідати за їх належне виконання й мати юридичну можливість захищати свої права та законні інтереси від можливих порушень). Крім того, ТОВ "Агро - Регіони" перебувало на податковому обліку як платник ПДВ та, як наслідок, мало право на виписку та видачу ТОВ СП „НІБУЛОН” податкових накладних. ( т.3. а.с. 106)

Закон України „Про систему оподаткування” від 25.06.1991р. №1251-XII (із змінами і доповненнями) для платників податків статтею 9 не передбачає обовязку, а статтею 10 не надає права вимагати від інших платників податків будь - які відомості щодо здійснення господарської діяльності (в тому числі відносно реєстрації в якості платника податків, ведення регістрів податкового та бухгалтерського обліку, подання звітності, сплати податків до бюджету та інше).

Суд зазначає, що Закон України „Про податок на додану вартість” не передбачає обовязку або права одного платника податків контролювати показники податкової звітності по ПДВ або сплату ПДВ до бюджету іншими платниками податків. Зазначені обовязки згідно Закону України „Про систему оподаткування”, Закону України „Про державну податкову службу в Україні” та Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI покладені саме на органи державної податкової служби.

Установчі документи ТОВ "Агро Регіони", свідоцтво про державну реєстрацію та первинні документи визнані недійсними, скасовані або анульовані не були, на момент укладання договору поставки з додатками та проведення розрахунків постачальника ліквідовано не було, свідоцтво платника ПДВ скасовано або анульовано не було та не було прийнято рішень стосовно скасування державної реєстрації або припинення юридичної особи ТОВ "Агро Регіони" в судовому порядку.

Суд погоджується з доводами позивача про наявність як у нього, так і у ТОВ "Агро Регіони", з яким позивач мав господарські відносини, реальної ділової мети, повязаної зі здійсненням зазначених господарських операцій і отриманням прибутку (доходу).

За таких підстав, укладений ТОВ СП "НІБУЛОН" з ТОВ "Агро - Регіони" договір поставки від 28.07.2010р. №72/2010/EXW з додатками є реальним, таким, що виконаний в повному обсязі та відповідає вимогам цивільного, господарського та податкового законодавства. Зазначений договір поставки з додатками повною мірою відповідає вимогам, додержання яких згідно ст.203 Цивільного кодексу України є необхідним для чинності укладеного правочину.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що фінансово-господарські операції позивача є такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами (стаття 234 Цивільного кодексу України), а також що вказана підстава, відповідно до статті 234 Цивільного кодексу України є безумовною підставою для визнання вказаного правочину нікчемним.

У зв'язку з цим суд зазначає, що згідно ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до частини другою цієї статті правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Тобто в такому випадку із нікчемного правочину повинно витікати, що його метою є один із перелічених у ст.228 ЦК України напрямків.

В акті перевірки відсутні посилання на судові рішення, що набрали законної сили, щодо притягнення посадових осіб учасників правочину до кримінальної відповідальності за цими статтями, як і відсутнє посилання на судові рішення, що набрали законної сили, щодо недійсності або фіктивності вчинених правочинів.

Таким чином, відповідачем на надано суду достатніх та допустимих доказів спрямованості правочинів позивача на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, незаконне заволодіння ним або на вчинення без наміру створення правових наслідків, тощо.

Крім цього, слід зазначити, що органи податкової служби не наділені повноваженнями за власною ініціативою визнавати нікчемними господарські угоди між двома субєктами господарювання з огляду на норми Закону “Про державну податкову службу” та ст.20 ПКУ.

В свою чергу, позивачем надано суду достатньо доказів реальності господарських операцій між ними.

Позивач повністю оплатив контрагенту ТОВ "Агро Регіони" ПДВ у вартості отриманого товару та одержав від нього податкові накладні, які містять усі необхідні реквізити, передбачені положеннями п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Позивач своєчасно перерахував податки та надав звітність щодо їх оплати. Відповідачем в акті не наведено даних про порушення позивачем цих вимог Закону.

На підставі зазначеного суд дійшов висновку, що

- на момент здійснення правочину між позивачем та ТОВ "Агро Регіони" сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності й були включені до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України;

- волевиявлення учасників правочину було вільним і відповідало їх внутрішній волі (кожен з учасників був зацікавлений у здійсненні робіт, оскільки операція була спрямована на отримання прибутку обома сторонами, жоден з учасників не здійснював операцію примусово);

- правочини були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними;

- кожен із учасників був зареєстрований на момент укладення та виконання договору як платник податку на додану вартість.

Таким чином, суд також дійшов висновку, що відповідачем не доведено в акті перевірки неправомірність включення позивачем сум ПДВ до складу податкового кредиту, не надано належної оцінки наявним первинним документам позивача, не надано суду доказів безтоварності або нереальності господарських операцій позивача, невірно застосовано норми податкового законодавства, що у сукупності призвело до прийняття протиправного повідомлення-рішення.

Крім того, слід зазначити, що вимоги щодо оформлення податкових накладних встановлені пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” та п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України. В акті перевірки відсутні відомості щодо того, що на момент проведення перевірки позивачем не надано до перевірки податкові накладні, або податкові накладні оформлені із порушеннями норм, встановлених податковим законодавством.

В той же час, актом перевірки підтверджено і це не заперечене відповідачем у судовому засіданні, що позивач має належним чином оформлені податкові накладні, що надають право на віднесення сум до складу податкового кредиту.

СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві на адресу ТОВ СП "НІБУЛОН" направлено та підприємством 08.08.2011р. отримано копію рішення виконуючого обов'язки начальника СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві Кучеренко М.З., оформленого наказом від 08.08.2011р. №454 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ СП "НІБУЛОН", та повідомлення від 08.08.2011р. №3539/10/40-029 про запрошення платника податків до органів державної податкової служби для проведення перевірки 08.08.2011р. о 17-00 в СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві. Зазначені документи отримані ТОВ СП "НІБУЛОН" 08.08.2011р. о 16-05 повідомлення та о 16-10 рішення, оформлене наказом від 08.08.2011р. №454.

В рішенні, оформленому наказом від 08.08.2011р. №454, з посиланням на положення п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п. 79.2 ст.79 Податкового кодексу України визначено про проведення відділом податкового супроводження підприємств харчової промисловості та сільського господарства управління податкового супроводження підприємств сфери матеріального виробництва СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві 08.08.2011р. в приміщенні СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ СП "НІБУЛОН" з питань взаємовідносин з ТОВ "Агро - Регіони" по звітній декларації з ПДВ за грудень 2010 року.

Суд вважає, що рішення виконуючого обов'язки начальника СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві Кучеренко М.З., оформлене наказом від 08.08.2011р. №454 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ СП "НІБУЛОН" не відповідає вимогам чинного законодавства, а документальна позапланова невиїзна перевірка проведена з порушенням положень Податкового кодексу України.

Так відповідно до п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України встановлено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Пунктом 79.2 ст.79 Податкового кодексу України встановлено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Згідно п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

В рішенні, оформленому наказом від 08.08.2011р. №454, взагалі відсутнє посилання на положення ст.77, ст.78 та п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України щодо наявності обставин для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, а здійснюється лише посилання на виникнення потреби у проведенні перевірки лише у зв'язку з отриманням інформації від іншого органу державної податкової служби.

Крім того, з рішення виконуючого обов'язки начальника СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві Кучеренко М.З., оформленого наказом від 08.08.2011р. №454, взагалі не вбачається, що контролюючим органом після отримання інформації було виявлено будь які факти, що свідчать про можливі порушення ТОВ СП "НІБУЛОН" податкового, валютного або іншого законодавства, та саме які факти та порушення.

Після отримання СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві інформації від ДПІ у Голосіївьскому районі м.Києва (посилання на відповідний лист від 02.08.2011р. №13243/7/23-40 здійснюється безпосередньо в наказі) СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві взагалі не направляла на адресу ТОВ СП "НІБУЛОН" письмового запиту для отримання від підприємства протягом 10 робочих днів з дня отримання платником запита відповідних пояснень та їх документального підтвердження щодо фактів, які свідчать про можливі порушення законодавства з боку підприємства.

А враховуючи, що запита з метою надання конкретного переліку документів із зазначенням їх реквізитів, які потрібні СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві відповідно до п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, ТОВ СП "НІБУЛОН" не одержувало, то зазначену перевірку СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві провела без ретельного аналізу та перевірки всіх документів та даних, зазначених у підпункті 75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, та без встановлення всіх обставин та умов, за якими проводились господарські операції між ТОВ СП "НІБУЛОН" та його постачальником ТОВ "Агро Регіони".

Крім того, враховуючи, що рішення, оформлене наказом від 08.08.2011р. №454, та повідомлення від 08.08.2011р. №3539/10/40-029 отримані підприємством 08.08.2011р. о 16-10 та о 16-05 відповідно, а перевірка призначена на 08.08.2011р. на 17-00, то у ТОВ СП "НІБУЛОН" не було достатнього часу для своєчасної та повної підготовки первинних документів для прийняття участі в проведенні вищезазначеної документальної позапланової невиїзної перевірки та їх надання контролюючому органу з метою підтвердження дійсних фактів проведення господарських операцій між ТОВ СП "НІБУЛОН" та ТОВ "Агро Регіони".

З урахуванням вищенаведеного суд зазначає, що у СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві відсутні достатні обставини та підстави для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, оформленої актом від 08.08.2011р. №861/40/14291113. А у виконуючого обов'язки начальника Кучеренко М.З. відсутні підстави приймати рішення, оформлене наказом від 08.08.2011р. №454 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ СП "НІБУЛОН".

Суд також зазначає, що 10.08.2011р. ТОВ СП "НІБУЛОН" до ДПА у м.Миколаївській області подана скарга від 10.08.2011р. №8357/12-27 ( т.1 а.с. 43-45 )на рішення виконуючого обов'язки начальника СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві Кучеренко М.З., оформлене наказом від 08.08.2011р. №454 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ СП "НІБУЛОН".

У відповідь ДПА у Миколаївській області до ТОВ СП "НІБУЛОН" направила та підприємство отримало лише лист від 26.08.2011р. №2300/10/25-014 про результати розгляду скарги.

Відповідно до п.56.8 ст.56 Податкового кодексу України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Вимоги до вмотивованого рішення, що приймається за результатами розгляду скарги, встановлені в п.15 "Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби", затвердженого наказом ДПА України від 23.12.2010р. №1001.

Отриманий підприємством лист ДПА у Миколаївській області від 26.08.2011р. №2300/10/25-014 1. (т. 1. а.с. 47-49 ) не можна вважати прийнятим за результатами розгляду скарги вмотивованим рішенням враховуючи, що він не відповідає положенням вищезазначених нормативно правових актів та взагалі не містять висновків про результати розгляду. Будь якого вмотивованого рішення за результатами розгляду скарги ТОВ СП "НІБУЛОН" не отримувало.

Згідно до п.56.9 ст.56 Податкового кодексу України якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20- денного строку або протягом строку, продовженого за рішення керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

За таких підстав, суд вважає, що скарга від 10.08.2011р. №8357/12-27 на рішення виконуючого обов'язки начальника СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві Кучеренко М.З., оформлене наказом від 08.08.2011р. №454 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ СП "НІБУЛОН", вважається повністю задоволеною, а рішення, оформлене наказом від 08.08.2011р. №454, скасованим.

Таким чином, суд приходить до висновку, що документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ СП „НІБУЛОН”, оформлена актом від 08.08.2011р. №861/40/14291113, проведена з порушенням порядку, встановленого законом. А частиною 3 ст.70 КАС України встановлено, що докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Зокрема, судом не може бути прийнятий до уваги як належний доказ акт СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві від 08.08.2011р. №861/40/14291113 про результати документальної позапланової невиїзна перевірка ТОВ СП „НІБУЛОН” з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час відображення операцій з ТОВ "Агро - Регіони" по звітній декларації з ПДВ за грудень 2010 року.

Згідно із положеннями ст.19 Конституції України, органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Згідно із пп.21.1.1 п.21.1 ст.21 Податкового кодексу України, посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Крім того, суд бере до уваги, що відповідно до статті 4 Податкового кодексу України податкове законодавство ґрунтується, крім інших, на презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обовязків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суд також бере до уваги що, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди, незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, перевіряють їх відповідність усім зазначеним вимогам статті 2 КАС України.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів суду законність та обґрунтованість прийнятого рішення. Натомість позивачем надано суду достатні докази на підтвердження реальності господарських операцій та дійсності укладених з контрагентами правочинів. У звязку з цим, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, а порушені права та інтереси позивача такими, що підлягають судовому захисту.

Крім того, зазначена позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.09р. в пункті 71 зазначив, що платник податку не повинен нести відповідальності за наслідки невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також пеню. На думку суду, такі вимоги стали б надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Згідно із ст.17 Закону України “Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини”№3477-IV від 23.02.06р. українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

З урахуванням вищезазначеного суд приходить до висновку, що зафіксоване СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві в акті документальної позапланової невиїзної перевірки від 08.08.2011р. №861/40/14291113 та податковому повідомленні рішенні від 17.08.2011р. №0000370040 порушення ТОВ СП "НІБУЛОН" положень п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.п.14.1.18 п.14.1 ст.14, п.198.3 ст.198, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України не відповідає дійсним обставинам; документальна позапланова невиїзна перевірка проведена з порушенням Податкового кодексу України; податкове повідомлення рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві від 17.08.2011р. №0000370040 підлягає визнанню протиправним і скасуванню, а позов задоволенню повністю.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.11, 71, 98, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.08.2011 року № 0000370040 в повному обсязі.

3. Відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю сільськогосподарському підприємству «НІБУЛОН»(вул. Каботажний спуск, 1, м. Миколаїв, 54002, код ЄДРПОУ 14291113) понесені судові витрати у сумі 3,40 грн. з Державного бюджету України.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги , встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строку, встановленого цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя О.В.Малих

Постанова оформлена у відповідності до ст.. 163 КАС України

та підписана суддею 23 вересня 2011 року