Постанова № 18678446, 12.08.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Вступна та резолютивна частини

м. Миколаїв.

12.08.2011 р. Справа № 2а-3543/11/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Малих О.В., за участю секретаря судового засідання Котенко О.В.

представників

від позивача: Домарацька Л.А., паспорт НОМЕР_1, від 16.01.1996 року;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 432/9/10-00, від 17.01.2011 року;

розглянувши адміністративну справу за

адміністративним позовом: Приватного підприємства «Аперитив»(вул.. Адмірала Макарова, 7, м. Миколаїв, 54000)

до відповідача: ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва (вул.. Г. Петрової, 2-А, м. Миколаїв, 54029)

про: визнання протиправним та скасування рішення від 15.03.2011 року № 0000120235 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 9194, 00 грн. ,

Керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Податкове повідомлення - рішення ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва від 15.03.2011 року № 0000120235 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 9194, 00 грн. скасувати.

3. Присудити на користь позивача, Приватного підприємства «Аперитив» (вул.. Адмірала Макарова, 7, м. Миколаїв, 54000, код ЄДРПОУ 23407916), судові витрати у розмірі 3,40 грн. з Державного бюджету України.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги , встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строку, встановленого цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя О.В. Малих

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

12 серпня 2011 р. Справа № 2а-3543/11/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Малих О.В., за участю секретаря судового засідання Котенко О.В.

представників

від позивача: Домарацька Л.А., паспорт НОМЕР_1, від 16.01.1996 року;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 432/9/10-00, від 17.01.2011 року;

розглянувши адміністративну справу за

адміністративним позовом: Приватного підприємства «Аперитив»(вул.. Адмірала Макарова, 7, м. Миколаїв, 54000)

до відповідача: ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва (вул.. Г. Петрової, 2-А, м. Миколаїв, 54029)

про: визнання протиправним та часткове скасування рішення від 15.03.2011 року № 0000120235 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 9194, 00 грн. ,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним та частково скасувати рішення відповідача №0000120235 від 15.03.2011 в частині застосування штрафних санкцій на суму 9194,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що всі первинні документи (накладні) у нього є, обліковані належним чином, але в момент проведення перевірки вони знаходились в централізованій бухгалтерії, в звязку з тим, що, на підприємстві бухгалтерський облік ведеться у централізованій бухгалтерії, про що перевіряючи були повідомлені.

Відповідач проти позовних вимог заперечують, вказуючи на те, що стаття 6 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” передбачає, що облік товарних запасів ведеться юридичною особою у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. На момент перевірки позивачем не було надано перевіряючим доказів ведення обліку, тому штрафні санкції до позивача застосовані правомірно.

Під час розгляду справи, представники сторін підтримали доводи, викладені у адміністративному позові та запереченнях проти нього.

Судовий процес фіксувався за допомогою технічного комплексу .

У судовому засіданні 12.08.2011 судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Приймаючи рішення по справі судом взято до уваги наступне.

03.03.2011 працівниками ДПА у Миколаївській області була здійснена перевірка за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці магазину , який розташований за адресою м.Миколаїв, вул..Ч.Майовщиков , 11 та належить Приватному підприємству «Аперитив», про що складено акт перевірки №0078/14/00/23/23407916 (арк.спр.8-9), яким встановлені порушення одним з яких є п. 12 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”від 06.07.1995 №265/95-ВР (із змінами та доповненнями) (надалі - Закон №265/95-ВР), а саме:

- здійснення реалізації товару який не обліковано у встановленому порядку за місцем реалізації товару на загальну суму 4597,0 грн.;

На підставі акту перевірки №0078/14/00/23/23407916 від 03.03.2011, Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва прийнято рішення про застосування до Приватного підприємства «Аперитив»штрафних (фінансових) санкцій №0000120235 від 15.03.2011, яким:

- згідно ст.20 Закону №265/95-ВР застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів, що склало 9194,00 грн.;

Позивач не погодившись з прийнятим рішенням в частині накладення штрафних санкцій за неведення обліку товарних запасів у встановленому порядку за місцем реалізації товару на суму 9194,00 грн., оскаржив його до суду.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п.12 ст.3Закону №265/95 субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг ) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Тобто, п.12 ст.3 Закону №265/95 є відсильною нормою, і може застосовуватися лише при наявності інших правових норм, які передбачають такий порядок ведення обліку товарних запасів.

Відповідно до ст.20 Закону №265/95, якою керувався відповідач при прийнятті рішення, фінансова санкція застосовується до субєктів господарювання, що здійснюють

реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку.

Таким чином, обовязковою умовою притягнення до юридичної відповідальності є порушення встановленого законодавством порядку обліку товарів за місцем їх зберігання та реалізації.

Виходячи з ст.6 Закону №265/95 облік товарних запасів юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) ведеться у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.

Питання обліку та звітності юридичних осіб врегульовано Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 №996-ХІV, а також наказами Міністра фінансів України “Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку”.

Жодним з цих нормативно-правових актів порядок обліку товарів саме за місцем їх реалізації не встановлений.

Як вбачається з матеріалів справи податківці визначали порушення ведення обліку товарів позивачем лише за власним субєктивним критерієм, а також “Алгоритмом проведення перевірки із використанням Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари”, який затверджений наказом ДПА України №184 від 09.04.09.

Зазначений Алгоритм в Міністерстві юстиції України не зареєстрований, а тому для платника податків не є обовязковим.

Вимоги податківців про надання на місці реалізації товарних накладних на товар, що реалізується, не тільки не ґрунтуються на законодавстві, а взагалі позбавленні будь-якого логічного сенсу. Сама по собі товарна накладна не є документом суворої звітності, складається у довільній формі, не передбачає якоїсь особливої процедури реєстрації та її справжність не може бути перевірена лише на місці реалізації товару.

Дослідити справжність товарних накладних, а також факт обліку товарів, що реалізуються, можливо лише перевіривши документи синтетичного та аналітичного обліку, бухгалтерську звітність підприємства, дослідивши Головну книгу підприємства.

Без дослідження цього та відсутності передбаченого законодавством порядку обліку за місцем реалізації товару, дійти висновку про порушення підприємством вимог п.12 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” неможливо.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що на весь товар в нього є документи, але податківці їх не дослідили та не врахували у своїх висновках.

Те, що податківці не дослідили ці документи та не врахували їх під час формування своїх висновків, пояснюється в першу чергу поверховістю перевірки, її неповнотою

Фактично податківці обмежилися лише перевіркою торгового залу кафе позивача. За юридичною адресою підприємства податківці не виходили, безпосередньо бухгалтерський облік підприємства не перевіряли.

До позовної заяви позивачем були надані суду копії первинних документів (а.с. 15-23) на товар, який зазначений у описі (а.с.44-45).

Вказане свідчить про те, що зазначений у акті перевірки товар був оприбуткований позивачем належним чином у передбаченому законодавством порядку.

Частина 2 статті 71 КАС України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність прийнятого ним на підставі акту перевірки №0078/14/00/23/23407916 від 03.03.2011 рішення в частині застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 9194.00 грн. за неведення обліку товарних запасів у встановленому порядку за місцем реалізації товару.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати у вигляді судового збору підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Податкове повідомлення - рішення ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва від 15.03.2011 року № 0000120235 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 9194, 00 грн. скасувати.

3. Присудити на користь позивача, Приватного підприємства «Аперитив»(вул.. Адмірала Макарова, 7, м. Миколаїв, 54000, код ЄДРПОУ 23407916), судові витрати у розмірі 3,40 грн. з Державного бюджету України.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги , встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строку, встановленого цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя О.В.Малих

Постанова оформлена у відповідності до ст.163 КАС України

та підписана суддею 16 серпня 2011 року.