Ухвала суду № 1867797, 01.07.2008, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції – Шальєва В.А.                                    Суддя-доповідач – Сіваченко І.В.

                                                                   Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                                У Х В А Л А 

              Іменем України

01 липня 2008 року                                                           справа № 22-а-6867/08

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого  Сіваченка І.В.суддів

при секретарі

за участі

представників позивача

представника відповідачаВасиленко Л.А., Дяченко С.П.

Скопинській А.О.

Чеверда Г.О., Херувімова Ю.В.

Присяжного С.М.розглянувши у відкритомусудовому засіданніапеляційну скаргуДержавної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецькана постанову              Донецького окружного адміністративного судувід19.05.2008 р.у  справі№ 2-а-8403/08за позовомДержавного підприємства «Донецьквантажтранс»доДержавної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецькапровизнання недійсним повідомлення, -

В С Т А Н О В И Л А :

ДП „Донецьквантажтранс" звернулось до суду з позовом до ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька про визнання недійсними повідомлення № 105660015815811 від 17.07.2007 р. про перерозподіл сум сплачених як податок на додану вартість за травень 2007 р. на несвоєчасну сплату податку та пеню.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19 травня 2008 р. позов ДП «Донецьквантажтранс» було задоволено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ДПІ подала апеляційну скаргу, якою просить скасувати постанову окружного адміністративного суду як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою у задоволені позову відмовити.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та проси її задовольнити, проти чого заперечували представники позивача.

 Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову  суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

ДП „Донецьквантажтранс" зареєстроване в якості юридичної особи на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, державна реєстрація проведена виконавчим комітетом Донецької міської ради 25.12.2006 р., включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 34828840, перебуває на податковому обліку в ДПІ в Куйбишевському районі м. Донецька, зареєстровано в якості платника податку на додану вартість на підставі свідоцтва № 100011558, виданого ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька від 12.01.2007 р.

Відповідач ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька є суб'єктом владних повноважень, якій в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні" повноваження.

З посиланням на абзац 2 п. 16.3.3 ст. 16 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" відповідач направив позивачу повідомлення № 105660015815811 від 17.07.2007 р. про перерозподіл сплачених сум з податку на додану вартість на суму податкового боргу в розмірі 202897 гр. та пеню в сумі 6840,58 гр. (а.с. 6).

Платіжним дорученнями № 1254 від 02.07.2007 р. (а.с. 7) позивач сплатив податок на додану вартість в розмірі 206738 гр. за травень 2007 р. згідно податкової декларації з ПДВ за травень 2007 р. та розрахунку сум коригування сум ПДВ, в яких платник податків визначив податкове зобов'язання з ПДВ в розмірі 209738 гр. (а.с. 8-10).

Законом України „Про податок на додану вартість" встановлений місячний звітний податковий період.

Отже, позивач сплачував зазначеним платіжним документом поточній платіж з податку на додану вартість, а не податковий борг.

Відповідач сплачені даним платіжним дорученням суми поточних платежів (узгоджених податкових зобов'язань) розподілив, направивши ці суми на погашення пені та податкового боргу, що обліковувався у позивача по особовому рахунку в ДПІ.

Про здійснення такого розподілу з посиланням на абзац 2 п. 16.3.3 ст. 16 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий орган направив позивачу оскаржуване повідомлення.

Пунктом 16.3.3. ст. 16 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що у разі, коли платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі при сплаті податкового боргу, то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частину), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.

Таким чином, прийняття податковим органом повідомлення про розподіл сплаченої суми передбачається лише у випадку, коли платник податку сплачує податковий борг і не сплачує пеню, нараховану на такий податковий борг.

Під поняттям податкового боргу слід розуміти (п. 1.3. ст. 1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами") податкове зобов'язання самостійно узгоджене платником податків, або узгоджене в адміністративного чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Оскільки платіжним дорученням № 1254 від 02.07.2007 р. позивач сплатив узгоджену суму податкового зобов'язання за травень 2007 р. з податку на додану вартість, а не податковий борг, що обліковувався у позивача на момент внесення зазначених платежів, тому у податкового органу були відсутні підстави для розподілу цих сум в рахунок погашення пені і прийняття спірних повідомлень.

Право на такий розподіл у ДПІ виникає лише у тому разі, коли платник податків самостійно сплачує податковий борг (або його частку), не відділяючи в платіжними документі розмір пені.

У відповідності до ч.ч.4,5 ст. 50 Бюджетного кодексу України податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок Державного бюджету України і не можуть акумулюватися на рахунках органів стягнення. Податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

Згідно Положення про єдиний казначейський рахунок, затвердженого наказом Державного казначейства України від 26.06.2002 р. № 122, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 липня 2002 р. за № 594/6882, єдиний казначейський рахунок - це рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у Системі електронних платежів Національного банку України (далі - СЕП НБУ).

Той факт, що позивачем сума податку на додану вартість була перерахована на інший рахунок бюджетної класифікації (розподільчий рахунок) не означає, що сума податку не була перерахована до бюджету. Навпаки, як правильно встановлено місцевим судом, сума ПДВ була у передбачені Законом України „Про податок на додану вартість" строки перерахована до державного бюджету, на єдиний казначейський рахунок.

Прийняття повідомлення про розподіл сум сплаченого податкового боргу є однією із форм рішень податкового органу, як органу стягнення, направленого на примусове погашення податкового боргу і стосується безпосередньо прав і обов'язків платника податків, є обов'язковим для платника податків і за своєю природою є однією із форм рішень (активів) державного органу.

Таким чином судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову про задоволення позовних вимог з додержанням  норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду. Тобто підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

В повному обсязі ухвала складена 04.07.2008 року.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -    

                                                        УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі                   м. Донецька – залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19.05.2008 р. у справі № 2-а-8403/08 за позовом Державного підприємства «Донецьквантажтранс» до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька «про визнання недійсним повідомлення» - залишити без змін.      

   Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий:                                                  

Судді: