Постанова № 18677947, 05.10.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2011 року Справа № 2а-0870/657/11

(14 год. 20 хв.) м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудивуса О.В.,

при секретарі судового засідання Вельможко О.О.,

за участю:

представників позивача: ОСОБА_1, дов. № 4 від 18.01.2011; ОСОБА_2, дов. № 5 від 08.02.2011; ОСОБА_3, дов. № 3 від 18.01.2011,

представників відповідача: ОСОБА_4, дов. б/н від 01.02.2011; ОСОБА_5, дов. б/н від 10.01.2011,

за участю прокурора відділу представництва інтересів громадян та держави в судах прокуратури Запорізької області Красних О.О., посвідчення № 85 від 13.01.2011,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжалюмінторг»

до:Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

про:скасування податкових повідомлень рішень.

31.01.2011 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжалюмінторг» (далі позивач) до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі (далі відповідач), в якому позивач просить скасувати податкові повідомлення рішення відповідача № 0000440808/0, № 0000450808/0 від 18 червня 2010 року, № 0000440808/1, № 0000450808/1 від 18.08.2010, № 0000440808/2, № 0000450808/2 від 01.11.2010.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

Відповідно до умов укладеного між позивачем та ВАТ «ЗАлК» договору № 858Д(2006) від 26.06.2006 (далі договір) ВАТ «ЗАлК» взяло на себе зобовязання виготовити і поставити на користь позивача катанку алюмінієву (далі товар) у кількості та за ціною, врегульованими у додаткових угодах. Згідно з договором, за період його дії з 26.06.2006 по 31.12.2009 позивачем отримано від ВАТ «ЗАлК» товару на загальну суму 1214071072,90 грн., та сплачено ВАТ «ЗАлК» за товар 1205989655,57 грн.

За поставками, які здійснювалися в рамках договору позивач отримав від ВАТ «ЗАлК» накладні на відпуск товару, товарно-транспортні накладні та податкові накладні. Зауважень щодо неналежного заповнення податкових накладних у акті перевірки не зроблено.

З акту перевірки вбачається, що висновок відповідача про порушення позивачем за договором ст.ст. 215, 216, 228 ЦКУ було зроблено, виходячи з того, що операції, здійснені між позивачем та ВАТ «ЗАлК» згідно з договором не були спрямовані на створення реальних правових наслідків, цей договір порушує публічний порядок та спрямовано на заволодіння державними коштами, а тому є нікчемним в силу закону і додаткове визнання договору недійсним у судовому порядку не вимагається.

На думку позивача, договір законом не віднесено до нікчемних, а будь-яке судове рішення про визнання його недійсним відсутнє. Відповідачем не представлено жодних доказів, які б вказували на невідповідність договору актам цивільного законодавства, а також моральним принципам суспільства, а твердження відповідача про наявність таких доказів у актах перевірок № 28/08-08/32573524 від 26.02.2009 та № 41/08-08/32573524 від 24.03.2009 не відповідає дійсності.

Виходячи з наведеного, позивач вважає, що ним цілком правомірно відображено податковий кредит з ПДВ по договору, укладений між позивачем та ВАТ «ЗАлК» договір створив реальні правові наслідки у вигляді фактичної поставки оплаченого товару, що повністю підтверджується первинними документами.

Відтак, на думку позивача, відсутнє порушення пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі Закон № 168/97-ВР), що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 12688873,00 грн., а саме: сума завищення бюджетного відшкодування всього 12688873,00 грн., у тому числі невідшкодоване на момент перевірки 12688873,00 грн. та призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на загальну суму з урахуванням помилки 5648428,00 грн.

Ухвалою судді від 03.02.2011 було відкрито провадження у справі.

24.02.2011 судом були отримані заперечення відповідача проти позову, обґрунтовані наступним.

За наслідками проведеної виїзної позапланової перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2008 року, результати якої оформлено актом від 26.02.2009 № 28/08-08/32573524 встановлено порушення пп. 7.7.2, пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, внаслідок чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за грудень 2008 року в сумі 10692526,20 грн.

В листопаді 2008 року на виконання умов договору позивач перерахував авансові платежі в адресу ВАТ «ЗАлК» за алюмінієву катанку АКЛП-7Е-9,5 в кількості 3489,9100113 тон за ціною 15 319,20 грн. на загальну суму 64 155 157,20 грн., в тому числі ПДВ 10 692 526,20 грн. На передоплату отримана податкова накладна від 30.11.2008 за № н.33 на суму 64 155 157,20 грн., в тому числі ПДВ 10 692 526, 20грн., проте, фактичне відвантаження продукції на адресу позивача з боку ВАТ «ЗАлК» не відбулось.

За наслідками проведеної виїзної позапланової перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2009 року, результати якої оформлено актом від 24.03.2009 № 41/08-08/32573524 встановлено порушення пп. 7.7.2, пп. 7.7.4 п. 7.7. ст. 7 Закону № 168/97-ВР, внаслідок чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за січень 2009 року на суму 7 363251,00 грн.

В грудні 2008 року на виконання умов договору позивач перерахував авансові платежі на користь ВАТ «ЗАлК» за алюмінієву катанку АКПЛ-ПТ-7Е-9,5 в кількості 2 378,93 тн. за ціною 15 476,00 грн. на загальну суму 44 179 504,61 грн., у тому числі ПДВ 7 363 250,77 грн. Проте, фактичне відвантаження продукції на адресу позивача з боку ВАТ «ЗАлК» по цим податковим накладним не відбулось.

Вищевказаними актами перевірок зроблені висновки про те, що господарські зобовязання у даному випадку укладені без наміру викликати юридичні наслідки, зумовлені договором купівлі-продажу, та з метою безпідставно одержати кошти з державного бюджету шляхом відшкодування ПДВ.

За таких обставин, відповідач вищевказаними актами перевірок встановив юридичний факт нікчемності договору, а саме: підставою для встановлення угоди нікчемною є намагання отримати кошти з державного бюджету шляхом відшкодування ПДВ. Статтею 215 ЦК України передбачено, що нікчемний правочин є недійсним в силу закону і визнання нікчемного договору в судовому порядку не вимагається. У даному випадку правочин, господарське зобов'язання та договір є тотожними поняттями, оскільки це є певні дії суб'єктів цивільних правовідносин на встановлення, змінення або припинення певного кола правовідносин (ст.626 Цивільного Кодексу, ст.173 ГК України), а з урахуванням положень ст. 216 Цивільного Кодексу, нікчемна угода не створює юридичних наслідків крім тих, що повязані з її недійсністю. Приписами ст.228 Цивільного Кодексу імперативно визначено, що угода, яка порушує публічний порядок та направлена на заволодіння державними коштами є нікчемною в силу закону і додаткове визнання угоди недійсною у судовому порядку не вимагається.

Порушення публічного порядку встановлено актами перевірок з тих підстав, що угода укладена лише про людське око без наміру викликати юридичні наслідки та з метою безпідставно одержати кошти з державного бюджету шляхом відшкодування ПДВ. Крім того, норма права про нікчемність не розмежує наявність прямого або евентуального умислу, а вказує лише на намагання отримання коштів з державного бюджету, а в галузі податкових правовідносин це є надання декларації з відємним значенням та в подальшому відшкодуванням.

Відтак, договір є нікчемним в силу закону з моменту його укладання та не породжує ніяких юридичних наслідків пов'язаних з його нікчемністю, у тому числі і у сфері ведення податкового обліку в площині формування податкового кредиту.

З наведених підстав відповідач просив відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Судом були досліджені надані позивачем додаткові докази на підтвердження заявлених вимог, а саме: інформація щодо закриття передоплати за договором; копія акту звірки взаємних розрахунків за договором між позивачем та ВАТ «ЗАлК»; копії накладних на відпуск товару; копії видаткових накладних та довіреностей згідно з реєстром документів за період з 01.08.2008 по 31.12.2009; копія довідки ПАТ «Завод Південкабель» про отримання від позивача товарної продукції; аналіз бухгалтерського рахунку 6416, що підтверджує нарахування податку на прибуток в період з 01.08.2008 по 31.12.2009; оборотно-сальдові відомості по рахунку 281 (рух ТМЦ) за період з 01.08.2008 по 31.12.2009; копії податкових декларацій з ПДВ та вантажних митних декларацій, що підтверджують відвантаження товарної продукції на експорт; копія акту перевірки від 07.06.2010 № 41/08-08/32573524; копії інвентарних карток обліку основних засобів № 92, № 142, № 159, № 166; оборотно-сальдова відомість по рахунку 105 (Необоротні активи) за 01.08.2008 31.12.2008 та за 2009 рік; копії штатних розписів за 2008 2009 роки, копії товарно-транспортних накладних.

Судом також були досліджені надані відповідачем додаткові докази на обґрунтування заперечень проти позову, а саме: зведені дані щодо задекларованих ВАТ «ЗАлК» та встановлених у ході проведення перевірки показників розділу ІІІ (розрахунок сплати ПДВ до бюджету ВАТ «ЗАлК») та відповідні дані щодо позивача; письмові пояснення від 21.07.2011 № 6060/10/10-013, від 28.09.2011 № 8105/10/10-013.

Прокурор не надав суду письмових пояснень та заперечень проти позову.

У судових засіданнях представники позивача позов підтримали з підстав, що були викладені у позовній заяві, а представники відповідача та прокурор проти позову заперечили.

В судовому засіданні 05.10.2011 судом було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суд, розглянувши матеріали і зясувавши обставини адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, прокурора та дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

У період з 17.05.2010 по 31.05.2010 відповідачем була проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питання правомірного формування податкового обліку по операціям з придбання згідно з договором № 858Д(2006) від 26.06.2006 за період з 01.08.2008 по 31.12.2009, за результатами якої було складено акт від 07.06.2010 № 202/08-08/32573524 (т.1, а.с. 24-38).

В акті перевірки відображено допущене позивачем порушення пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, що призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку на загальну суму 12688873,00 грн., у т.ч. за вересень 2008 року на суму 2850000,00 грн., за жовтень 2008 року на суму 3005676,00 грн., за листопад 2008 року на суму 3300806,00 грн., за грудень 2008 року на суму 699058,00 грн., за листопад 2009 року на суму 2833333,00 грн., завищення залишку відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за грудень 2009 року 1592039,00 грн., заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на загальну суму 5650034,00 грн., у т.ч. за листопад 2009 року на суму 1144732,00 грн., за грудень 2009 року на суму 4505302,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення рішення від 18 червня 2010 року № 0000440808/0 (т.1, а.с. 50), яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень грудень 2008 року та листопад 2009 року у розмірі 12688873,00 грн., та № 0000450808/0 (т.1, а.с. 51), яким позивачу визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість у розмірі 8475051,00 грн.

За результатами досудового оскарження, зазначені податкові повідомлення рішення залишені без змін, у звязку з чим відповідачем були прийняті податкові повідомлення рішення від 18 серпня 2010 року № 0000440808/1, № 0000450808/1, від 01 листопада 2010 року № 0000440808/2, № 0000450808/2.

Надаючи оцінку правомірності вищезазначених податкових повідомлень рішень, суд виходить з наступного.

За правилами ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту 1.5. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 № 327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за № 925/11205 (далі Порядок), який був чинним на момент проведення перевірки позивача, акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства.

В абзаці 4 підпункту 2.3.2 п. 2.3 Порядку наведено імперативну норму, згідно з якою за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Згідно з пп. 2.3.4 п. 2.3 Порядку не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також субєктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів.

Як вбачається з акту перевірки, основним порушенням є недотримання позивачем п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, яким передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідач обґрунтував наявність порушення позивачем зазначеної норми Закону № 168/97-ВР фактом нікчемності договору № 858Д(2006) від 26.06.2006, який в свою чергу був встановлений в актах перевірки від 26.02.2009 № 28/08-08/32573524, від 24.03.2009 № 41/08-08/32573524.

Суд вважає зазначене твердження відповідача хибним та таким, що не доводить факту порушення позивачем пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Так, відповідач зазначає, що відповідно до ст. 215 ЦК України, нікчемний правочин є недійсним в силу закону і визнання нікчемного правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Договір № 858Д(2006) від 26.06.2006 є тривалим правочином, виконання якого не обмежується однією операцією поставки.

Таким чином, навіть за умови правильності висновків відповідача про нікчемність договору, що були зроблені ним у актах перевірки від 26.02.2009 № 28/08-08/32573524, від 24.03.2009 № 41/08-08/32573524, зазначене може доводити лише недійсність частини договору у період, за який проводилася перевірка, проте це не є підставою для визнання договору № 858Д(2006) від 26.06.2006 нікчемним в цілому без встановлення цих фактів по кожній поставці товару.

Отже, наведений в акті перевірки від 07.06.2010 № 202/08-08/32573524 висновок відповідача про те, що вищевказаними актами перевірки було встановлено юридичний факт нікчемності договору № 858Д(2006) (т. 1 а.с. 36), є необґрунтованим.

Також суд вважає, що відповідач порушив пп. 2.3.4 п. 2.3 Порядку, зазначивши в акті перевірки від 07.06.2010 № 202/08-08/32573524, що метою договору № 858Д(2006) є заволодіння державними коштами шляхом відшкодування ПДВ, оскільки зазначене не підтверджується жодними доказами.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність в акті перевірки посилань на докази, що обґрунтовують встановлені факти порушень позивачем вимог податкового законодавства.

Крім цього, зроблені відповідачем висновки в акті перевірки від 07.06.2010 № 202/08-08/32573524 повністю спростовуються поданими позивачем та дослідженими судом доказами, а саме: інформацією щодо закриття передоплати за договором (т.1, а.с. 210); копією акту звірки взаємних розрахунків за договором між позивачем та ВАТ «ЗАлК» (т.1, а.с. 211-220); копіями накладних на відпуск товару (т.1, а.с. 221 т. 2 а.с. 163); копіями видаткових накладних та довіреностей згідно з реєстром документів за період з 01.08.2008 по 31.12.2009 (т.3, а.с. 1 т. 7 а.с. 144); копією довідки ПАТ «Завод Південкабель» про отримання від позивача товарної продукції (т. 2 а.с. 169); аналізом бухгалтерського рахунку 6416 (т. 2 а.с. 170), що підтверджує нарахування податку на прибуток в період з 01.08.2008 по 31.12.2009; оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 281 (рух ТМЦ) за період з 01.08.2008 по 31.12.2009 (т. 2 а.с. 171-187); копіями податкових декларацій з ПДВ та вантажних митних декларацій (т. 2 а.с. 188-237), що підтверджують відвантаження товарної продукції на експорт; копіями інвентарних карток обліку основних засобів № 92, № 142, № 159, № 166 (т. 7 а.с. 185-188); оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 105 (Необоротні активи) за 01.08.2008 31.12.2008 та за 2009 рік (т. 7 а.с. 189); копіями штатних розписів за 2008 2009 роки (т. 7 а.с. 190-193), копії товарно-транспортних накладних (т. 7 а.с. 194 т. 9 а.с. 51).

Зазначені докази підтверджують реальність виконання сторонами своїх зобовязань відповідно до умов договору № 858Д(2006).

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Платіжним дорученням № 402 від 20.01.2011 підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 6,80 грн. Проте належний розмір судового збору з вимог немайнового характеру, передбачений п. 3 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, становить 3,40 грн., а тому відповідна сума підлягає присудженню на користь позивача з Державного бюджету України. Щодо решти суми судового збору суд розяснює позивачу право на звернення з клопотанням про повернення надміру сплаченого судового збору на підставі ч. 2 ст. 89 КАС України.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 12, 14, 86, 94, 98, 158 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжалюмінторг» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі від 18 червня 2010 року № 0000440808/0, № 0000450808/0, від 18 серпня 2010 року № 0000440808/1, № 0000450808/1, від 01 листопада 2010 року № 0000440808/2, № 0000450808/2.

Судовий збір в розмірі 3,40 грн. (три гривні 40 коп.) присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжалюмінторг» (ідентифікаційний код 32573524) з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.В. Прудивус