Постанова № 18677855, 03.10.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2011 року Справа № 2а-0870/7526/11

15 год. 30 хв.

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Каракуші С.М.

при секретарі Лазько Д.В.

за участю представника позивача Никоненко І.С.

представників відповідача Бурашніковій О.С., Стародубцевої І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства виробничо-комерційної фірми «Крістіна»

до: Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області

про: визнання протиправним наказу

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство виробничо-комерційна фірма «Крістіна» звернулась з адміністративним позовом до Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області про визнання протиправним та скасування наказу № 381 від 06.07.2011 про проведення документальної невиїзної перевірки Закритого акціонерного товариства виробничо-комерційна фірма «Крістіна» з 11.07.2011.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наведена в оскаржуваному наказі підстава для проведення документальної невиїзної перевірки як неподання в установлений законом строк податкової декларації з плати за землю була відсутня, оскільки підприємством декларація з плати за землю за 2011 рік подана до Пологівської МДПІ у встановлений Податковим кодексом України строк, що підтверджується відміткою про її отримання податковим органом 27.01.2011, у звязку з чим позивач вважає наказ № 381 від 06.07.2011 про проведення документальної невиїзної перевірки протиправним, безпідставним та таким, що суперечить діючому законодавству, просить визнати його протиправним та скасувати.

В додаткових поясненнях до позовної заяви позивач посилається на те, що між ЗАТ ВКФ «Крістіна» та Пологівською міською радою Пологівського району Запорізької області, 25.09.2000 укладено договір оренди земельної ділянки, розташованої у м. Пологи, вул. К.Маркса, 530-в площею 1997 кв. м. Вказує, що згідно вимог статті 21 Закону України «Про оренду землі», статті 14 Закону України «Про плату за землю» та положень пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України встановлено обовязок орендаря щодо подання до 01 лютого поточного року податкової декларації встановленої форми з плати за землю. Стверджує, що такий обовязок ЗАТ ВКФ «Крістіна» виконано, про що свідчать надані представником відповідача податкові декларації за 2008, 2009, 2010 та 2011 роки. З огляду на це вважає, що підстави для проведення документальної невиїзної перевірки ЗАТ ВКФ «Крістіна» у звязку із неподанням податкової декларації з плати за землю відсутні, а тому наказ про проведення такої перевірки є протиправним.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала у повному обсязі, просила його задовольнити та дала пояснення в його обґрунтування аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представники відповідача позов не визнали та пояснили що у Пологівській МДПІ Запорізької області перебувають на обліку платники податків: ЗАТ ВКФ «Крістіна» та Пологівська філія ЗАТ ВКФ «Крістіна». Протягом 2008-2011 років до Пологівської МДПІ надходили декларації на підставі яких здійснювались нарахування та сплата податкових зобовязань з орендної плати за землю з позначкою ЗАТ ВКФ «Крістіна» Пологівська філія ОКПО 25890845, а саме: декларація від 28.01.2008 за № 508, декларація від 23.01.2009 за № 193, декларація від 25.01.2010 за № 385 та декларація від 27.01.2011 за № 615. Відповідач вважає, що вказані податкові декларації були подані саме Пологівською філією ЗАТ ВКФ «Крістіна», яка згідно пункту 1.5 розділу 1 Положення про філію є самостійним платником земельного податку. Вважає, що доказом того, що подання таких декларацій здійснювалось саме філією є той факт, що і оплата сум орендної плати проводилась головним підприємством ЗАТ ВКФ «Крістіна» з позначенням у платіжних документах коду ЄДРПОУ філії 25890845. На підставі викладеного, представники відповідача вважають, що наказ про проведення перевірки прийнятий правомірно, у звязку з чим просили у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, зясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» та згідно з рішенням загальних зборів акціонерів Закритого акціонерного товариства виробничо-комерційна фірма «Крістіна» найменування ЗАТ ВКФ «Крістіна» змінено на Приватне акціонерне товариство виробничо-комерційна фірма «Крістіна», яке є правонаступником за усіма правами та обовязками ЗАТ ВКФ «Крістіна», яке в свою чергу є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Крістіна», що підтверджується витягом з протоколу № 1 загальних зборів акціонерів ЗАТ ВКФ «Крістіна» та новою редакцією статуту ПАТ ВКФ «Крістіна» (а.с 17-18, 50).

Судом встановлено, що наказом Пологівської МДПІ Запорізької області № 381 від 06.07.2011 на підставі положень статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункту 79.1 статті 79, підпункту 78.1.2 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України у звязку із виявленням, що платником податків Закритим акціонерним товариством виробничо-комерційна фірма «Крістіна» не подано в установлений законом строк податкову декларацію з плати за землю, призначена документальна невиїзна перевірка з питань дотримання податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2008 по 30.06.2011 тривалістю 5 робочих днів з 11.07.2011.

Відповідно до підпункту 78.1.2 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України підставою для здійснення документальної позапланової виїзної перевірки є неподання платником податків в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом.

Суд вважає, що зазначені в оскаржуваному наказі підстави для прийняття рішення про проведення документальної невиїзної перевірки у відповідача були відсутні, у звязку з чим рішення про проведення такої перевірки прийнято протиправно.

25.09.2000 між Пологівською міською радою Запорізької області (орендодавець) та ТОВ ВКФ «Крістіна» (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, площею 1997 кв. м., розташовану в м. Пологи, вул. К. Маркса, 530-в для обслуговування автозаправної станції. Вказаний договір зареєстрований у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (запис № 41 від 27.09.2000)(а.с. 15-15).

Згідно зі статтею 1 Закону України від 06.10.1998 № 161-ХІV «Про оренду землі» (далі Закон № 161-ХІV) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 3 Закону № 161-ХІV визначено, що об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону № 161-ХІV, орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Відповідно до статті 21 Закону № 161-ХІV орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Статтею 14 Закону України від 03.07.1992 № 2535-ХІІ «Про плату за землю» (у редакції чинній на час подання позивачем декларацій за 2008-2010 роки) передбачено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Пунктом 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно пунктом 1.11 статті 1 Закону України від 21.12.2000 № 2181 «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (у редакції чинній на час подання позивачем декларацій за 2008-2010 роки, далі Закон № 2181), податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Аналогічне визначення «податкової декларації, розрахунку» закріплене у статті 46 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону № 2181 платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г» підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Враховуючи, що орендарем відповідно до укладеного договору оренди земельної ділянки є позивач, обовязок щодо своєчасної подачі податкових декларацій орендної плати за землю в період 2008-2011 роках покладений безпосередньо на позивача.

Відповідно до наданих представником відповідача завірених копій податкових декларацій орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2008-2010 рік та дослідженого судом оригіналу такої декларації за 2011 рік, копія якою долучена до матеріалів справи, податкові декларації подані позивачем у встановлені законодавством строки: податкова декларація № 508 подана 28.01.2008, податкова декларація № 193 23.01.2009, податкова декларація № 385 25.01.2010, податкова декларація № 615 - 27.01.2011 ( а.с. 9-11, 86-91).

Як вбачається з поданих декларацій за 2008-2010 роки, в графі «Найменування платника» зазначено ЗАТ ВКФ «Крістіна», вказані ідентифікаційний код позивача за ЕДРПОУ, його місцезнаходження, декларації підписані директором і головним бухгалтером ЗАТ ВКФ «Крістіна» та скріплені печаткою підприємства.

Посилання представників відповідача про те, що зазначені декларації містять дописки, відповідно до яких особою, якою подані декларації є Пологівська філія ЗАТ ВКФ «Крістіна» (ОКПО 25890845), а не головне підприємство, суд вважає необґрунтованими з наступних підстав.

Відповідно до абзацу 5 підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

Відповідно до пункту 48.1 статті 48 Податкового кодексу України, форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Згідно з пунктом 48.2 статті 48 Податкового кодексу України, обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності) (п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України).

В наданих суду копіях податкових декларацій орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2008-2010 роки обовязкові реквізити заповнені наступним чином:

-в графі «Найменування платника» значиться ЗАТ ВКФ «Крістіна» (компютерним набором) Пологівська філія ОКПО 25890845 (дописка зроблена вручну);

-в графі «код згідно ЄДРПОУ або податковий номер» - вказано 13622234, що є кодом ЗАТ ВКФ «Крістіна» згідно з ЄДРПОУ та підтверджується довідкою № 24/3068 про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та відбитком печатки;

-в графі «місцезнаходження платника» - вказано: 69057, м. Запоріжжя, вул. Нахімова, буд. 6, що є юридичною адресою позивача у справі та підтверджується правоустановчими документами товариства;

-податкові декларації підписані керівником Петровим В.М. та головним бухгалтером Затящук С.А., які є посадовими особами ЗАТ ВКФ «Крістіна», що підтверджується, зокрема, наданою представником відповідача заявою (Додатком № 1 до Порядку обліку платників податків, зборів (обовязкових платежів);

-податкові декларації посвідчені печаткою ЗАТ ВКФ «Крістіна».

Зазначена у податкових декларацій орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2008-2010 роки інформація підтверджує, що податкові декларації подані ЗАТ ВКФ “Крістіна”, а не його філією.

Крім того, як вбачається із наданого позивачем та дослідженого судом екземпляру податкової декларації з плати за землю за 2011 рік, копія якої долучена до матеріалів справи, зазначена декларація прийнята податковим органом 27.01.2011. Відповідно до обовязкових реквізитів, декларація подана ЗАТ ВКФ «Крістіна», будь-які відомості про подачу такої декларації філією декларація не містить.

Враховуючи, що позивачем податкові декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2008-2011 роки подані своєчасно, суд приходить до висновку про відсутність у органу податкової служби підстав для проведення документальної позапланової перевірки ЗАТ ВКФ «Крістіна», передбачених підпунктом 78.1.2 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, які зазначені в наказі на проведення такої перевірки № 381 від 06.07.2011, у звязку з чим рішення про проведення такої перевірки прийнято протиправно.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з пунктом першим частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії) дій чи бездіяльності.

Відповідно до пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для її проведення, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Видання керівником податкового органу наказу про проведення перевірки безпосередньо призводить до виникнення певних обовязків у платника податків, щодо якого прийнято рішення про проведення перевірки. Тому зазначений наказ є таким, що має правове значення, а отже є правовим актом індивідуальної дії у розумінні пункту першого частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, який є актом одноразового застосування ті після його реалізації втрачає свою дію.

Згідно з пунктом першим частини 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення субєкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Згідно з абзацом другим частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших субєктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень.

Враховуючи, що на час прийняття оскаржуваного наказу про проведення документальної невиїзної перевірки обставини, передбачені статтею 78 Податкового кодексу України, були відсутні, наказ про проведення такої перевірки прийнято протиправно.

Оскільки оскаржуваний наказ, який прийнято протиправно, є правовим актом індивідуальної дії, на час судового розгляду справи він виконаний та втратив свою дії, тому не може бути скасований судом, суд приходить до висновку, що визнанню протиправними підлягають дії Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області по прийняттю наказу № 381 від 06.07.2011 про проведення документальної невиїзної перевірки Закритого акціонерного товариства виробничо-комерційна фірма «Крістіна», у звязку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, понесені позивачем судові витрати підлягають присудженню на користь позивача відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7 12, 14,17,94, 158 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області по прийняттю наказу № 381 від 06.07.2011 про проведення документальної невиїзної перевірки Закритого акціонерного товариства виробничо-комерційна фірма «Крістіна».

У решті позовних вимог відмовити.

Присудити на користь Приватного акціонерного товариства виробничо-комерційної фірми «Крістіна» з Державного бюджету України судові витрати у розмірі 1 грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

СуддяС.М Каракуша

Постанову виготовлено у повному обсязі 07 жовтня 2011 року.