Постанова № 18674885, 26.04.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2011 р.Справа № 2-а-8637/10/1470 Категорія: 8.1.3Головуючий в 1 інстанції: Зіньковський О.А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого - Потапчука В.О.

суддів - Зуєвої Л.Є.

- Семенюка Г.В.

при секретарі - Алексєєвій Н.М.

за участю представника апелянта - Заяць Г.М.

представник ТОВ «Ковальзернотрейд»не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2010 року по адміністративній справі за позовом Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальзернотрейд»про продовження умовного адміністративного арешту активів, -

В С Т А Н О В И Л А:

Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Миколаєва (далі ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва) звернулася до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальзернотрейд»з вимогою про продовження умовного адміністративного арешту активів позивача на строк до 4320 годин.

Свої вимоги позивача обґрунтовує посиланням на положення пп. «г»пп. 9.1.2. п. 9.1 ст.9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»зазначаючи, що позивач відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення.

17.12.2010 року Миколаївським окружним адміністративним судом по даній справі винесена постанова якою в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду позивачем подано апеляційну скаргу в якій зазначається, що рішення суду винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та судом не в повній мірі зясовані обставини, що мають значення для вирішення справи.

В звязку з викладеним апелянтом ставиться питання про скасування постанови суду та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено, що 07.12.2010 року в.о. начальника ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва був прийнятий наказ № 1499 про проведення позапланової виїзної перевірки відповідача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.09.2010 року по 31.10.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.09.2010 року по 31.10.2010 року.

Наказ прийнятий відповідно до п 1. ст. 11 п.2 ч. 6 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», на виконання розпорядження ДПА у Миколаївській області від 06.12.2010 року № 188-р та з метою вдосконалення організації та проведення документальних перевірок, якісного висвітлення всіх питань програми перевірки.

На виконання наказу на підставі направлення на перевірку від 07.12.2010 року № 1796, посадовими особами ДПА у Миколаївській області було здійснено вихід для проведення позапланової виїзної перевірки за юридичною адресою відповідача.

07.12.2010 року о 16-50 за юридичною адресою посадовими особами податкового органу було встановлено, що офіс відповідача дійсної знаходиться за вказаною адресою, але уповноважені посадові особи відповідача відсутні. У зв'язку з цим, направлення на перевірку та копія наказу про проведення позапланової перевірки не було вручено відповідачу під розписку.

08.12.2010 року о 16-15 посадові особи податкового органу повторно прибули за юридичною адресою відповідача але заступник керівника підприємства відмовився від ознайомлення та отримання направлення на перевірку та копії наказу про проведення позапланової перевірки про що був складений акт відмови від проведення перевірки.

09.12.2010 року в.о. начальника ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва було прийняте рішення № 16 про застосування умовного адміністративного арешту активів платника податків строком на 96 годин.

Вирішуючи питання за заявою податкового органу про продовження умовного адміністративного арешту активів відповідача на строк до 4 320 годин суд першої інстанції посилаючись на положення п.п. 9.1.2. п. 9.1, п.п. 9.3.3. п. 9.3 ст. 9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визнав застосування умовного адміністративного арешту активів позивача безпідставним за відсутності законних підстав для проведення документальної перевірки передбачених п.2 ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», а саме платником податків не подано в установлений строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом при проведені в поточному року декількох позапланових перевірок відповідача та відсутності доказів наявності податкового боргу.

Також суд першої інстанції виходив з того, що позивачем в порушення абзацу 2 п.п. 9.3.3 п. 9.3 ст. 9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»не надано будь - яких доказів, які підтверджують загрозу знищення або зникнення активів у випадку звільнення їх з-під арешту.

Крім того суд першої інстанції дійшов до висновку, що позивач не дотримався вимог п.5.4 Порядку застосування адміністративного арешту активів платників податків затвердженого наказом ДПА України 25.09.2001 року № 386, зареєстрованого МЮ України 05.10.2001 року за № 865/6056, щодо надання належно оформленого акту про відмову від проведення документальної перевірки при наданні позивачем лише акту відмови від допуску до перевірки за підписами двох перевіряючи без понятих.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішені справи допустив порушення норм матеріального та процесуального права та висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно до п. 4 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

За такого оскаржуване рішення суду підлягає безумовному скасуванню з ухваленням нового рішення по суті позовних вимог виходячи з наступного.

Так, заява податкового органу про продовження умовного адміністративного арешту активів відповідача на строк до 4 320 годин вмотивована посиланням на пп. «г»пп. 9.1.2. п. 9.1 ст.9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до пп. «г» пп. 9.1.2. п. 9.1 ст.9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»арешт активів може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов'язані з отриманням інших об'єктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування; Матеріалами справи встановлений факт відмови відповідача 07 та 08.12.2010 року від допуску до проведення позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.09.2010 року по 31.10.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.09.2010 року по 31.10.2010 року призначеної на підставі наказу в.о. начальника ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва № 1499 від 07 грудня 2010 року та направлення на перевірку від 07 грудня 2010 року № 1796.

Підставою для проведення зазначеної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.09.10 по 31.10.10, валютного та іншого законодавства за період з 01.09.2010 року по 31.10.2010 року є наказ в.о. начальника ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва № 1499 від 07 грудня 2010 року обґрунтований посиланням на п 1. ст. 11 п.2 ч. 6 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», прийнятий на виконання розпорядження ДПА у Миколаївській області від 06.12.2010 року № 188-р та з метою вдосконалення організації та проведення документальних перевірок, якісного висвітлення всіх питань програми перевірки.

Таке є передбаченою п 1. ст. 11 п.2 ч. 6 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»підставою для проведення позивачем позапланової виїзної перевірки відповідача з мотивів неподання відповідачем декларації з ПДВ за вересень 2010 року відповідно до наказу в.о. начальника ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва № 1499 від 07 грудня 2010 року.

За такого, колегія суддів вважає подання про продовження умовного адміністративного арешту активів позивача на строк до 4320 годин обґрунтованим за наявності достатніх підстав вважати, що звільнення активів з-під адміністративного арешту може загрожувати їх зникненням або знищенням та приймає рішення про таке, що відповідає положенням п.п. 9.3.3 п. 9.3 ст. 9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Таким чином, суд першої інстанцій при вирішені справи допустив порушення норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, та таке є підставою для скасування оскаржуваної постанови та винесення нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 202, 254 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва -задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2010 року по адміністративній справі за позовом Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальзернотрейд»про продовження умовного адміністративного арешту активів - скасувати.

Постановити нову постанову якою позовні вимоги Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальзернотрейд»про продовження умовного адміністративного арешту активів задовольнити.

Продовжити умовний адміністративний арешт активів ТОВ «Ковальзернотрейд»( ЕДРПОУ 36536675) на строк до 4320 годин.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Суддя-доповідач: Потапчук В.О.

Судді: Зуєва Л.Є.

Семенюк Г.В.