Постанова № 18674505, 14.10.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 10884/10/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2011 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді:Юхтенко Л.Р.

при секретарі судового засідання: Мануліковій О.О.

за участю сторін:

від позивача (представник) не зявився

від відповідача не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за адміністративним позовом Арцизької міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з єдиного податку у розмірі 500 грн., -

ВСТАНОВИВ:

До суду з адміністративним позовом звернулася Арцизька міжрайонна державна податкова інспекція Одеської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з єдиного податку у розмірі 500 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на 05.11.2010 року за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 рахується заборгованість перед бюджетом з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 500 грн. У звязку з несплатою відповідачем вказаного боргу позивачем були вручені відповідачу перша податкова вимога №1/31 від 21.05.2010 року на суму 96,42грн., та друга податкова вимога №2/69 від 21.06.2010 року на суму 196грн., але у визначені законодавством строки заборгованість добровільно не погашена.

Представник позивача у судове засідання не зявився, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить розписка, надіслав на адресу суду клопотання про слухання справи за його відсутністю (а.с.30).

Відповідач у судове засідання не зявився про день, час та місце слухання справи неодноразово повідомлявся належним чином та завчасно, що підтверджується поштовими повідомленнями про отримання судової повістки (а.с.24,29).

Відповідно до ч. 6 ст. 71 КАС України, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець Арцизькою районною державною адміністрацією Одеської області 09.01.2008 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (а.с.5) та знаходиться на обліку як платник податків у Арцизькій міжрайонній державній податковій інспекції Одеської області.

Судом встановлено, що на підставі заяви від 25.11.2009 року про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, поданої до Арцизької міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області, відповідач був переведений на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з січня 2010 року. В заяві відповідач визначив види діяльності роздрібна торгівля з лотків на ринках, рибальство, надання послуг у рибальстві.

Однак відповідач не сплачував своєчасно та повному обсязі єдиний податок, у звязку з чим позивачем були вручені відповідачу перша податкова вимога №1/31 від 21.05.2010 року на суму 96,42грн., та друга податкова вимога №2/69 від 21.06.2010 року на суму 196грн., але у визначені законодавством строки заборгованість добровільно не погашена.

Виходячи з положень чинного законодавства України, та відповідно до облікової картки платника, судом встановлено, що виходячи із розміру ставки єдиного податку, встановленого рішенням місцевої ради за місцем державної реєстрації за відповідачем станом на 05 листопада 2010 року рахується заборгованість зі сплати єдиного податку у сумі 500 грн.

Проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності для субєктів малого підприємництва, до яких належать фізичні особи, зареєстровані у встановленому законодавством порядку як фізичні особи-підприємці регулюється Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності субєктів малого підприємництва»від 28.06.1999 року № 746/99.

Згідно з пункту 2 цього Указу субєкти малого підприємництва фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Ставка єдиного податку для субєктів малого підприємництва фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. Субєкт підприємницької діяльності фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. Відповідно до п. 6 цього Указу, новостворені та зареєстровані в установленому порядку субєкти малого підприємництва, які подали до державної податкової інспекції за місцем їх реєстрації заяву про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, вважаються субєктами спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності з того кварталу, в якому проведено їх державну реєстрацію.

На підставі заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, відповідач був переведений на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Судом встановлено, що в ФОП ОСОБА_1 в порушення п. 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності субєктів малого підприємництва»від 28.06.1999 року № 746/99 не в повному обсязі сплачував єдиний податок, тому станом на 05.11.2010 року у відповідача виникла заборгованість із сплати цього податку у розмірі 500грн., що підтверджено відомостями облікової картки платника (а.с.10).

Відповідно до ч. 3 п. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», що діяла на час виникнення спірних правовідносин, платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно з пункту 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності субєктів малого підприємництва»від 28.06.1999 року № 746/99 субєкт підприємницької діяльності фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України, тобто самостійно визначає розмір податкового зобовязання, який виходячи з положень п.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-111 від 21.12.2000 року, що діяв на час виникнення спірних правовідносин, є узгодженим, та відповідно може бути стягнутий у судовому порядку.

Пункт 1.1 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»№ 2181-III від 21.12.2000р. (чинного на момент виникнення даних правовідносин) передбачає, що платник податків - юридичні особи, їх філії, відділення і відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус субєктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законом покладено обовязок утримувати та (або) сплачувати податки і збори (обовязкові платежі), пеню, штрафні санкції.

Судом встановлено, що в порядку, передбаченому п.6.2, пп. 6.3.2. п. 6.3. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»позивачем було вручено відповідачу першу податкову вимогу на суму 96,42 грн., та другу податкову вимогу на суму 196,42 грн., але у визначені законодавством строк заборгованість по вище зазначеним податкам відповідачем не сплачена.

Відповідно до пп. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори у порядку встановленому чинним законодавством.

Згідно з п. 20.1.28. ст. 20 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010року №2755 VI та відповідно до ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», що діяла на час виникнення спірних правовідносин, органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції та стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

В звязку з чим, суд прийшов до висновку, що позивач довів суду обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та надав необхідні докази, в підтвердження своїх позовних вимог.

З урахуванням встановлених фактів, оцінюючи надані позивачем докази у сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, такими, які підтверджені доказами та відповідають чинному законодавству України, а отже сума заборгованості у розмірі 500 грн. повинна бути стягнута з відповідача.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутністю витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного та положень Податкового кодексу України, Законів України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», «Про систему оподаткування», що діяли на час виникнення спірних правовідносин, Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності субєктів малого підприємництва», керуючись ст.ст. 7, 8,9,14, 94, 158-163, 183-2 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Арцизької міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з єдиного податку у розмірі 500 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (68400, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер платника податків та обовязкових платежів НОМЕР_1) на користь бюджету податкову заборгованість по сплаті єдиного податку з фізичних осіб в сумі 500 грн. (пятсот гривень) на р/р 31415532500039, одержувач УДК в Одеській області, МФО 828011, код одержувача 23214755, код платежу 16050200.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку та строки встановлені ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили після в порядку та строки встановлені ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складений 14 жовтня 2011 року.

Суддя: /підпис/

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно: оригіналом згідно:

Суддя Л.Р. Юхтенко