Постанова № 18674373, 28.09.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2011 р. № 2а-4891/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лунь З.І.

за участю секретаря

судового засідання Івашків В.І.,

представників сторін:

від позивача: Вакула А.Я., Царик Я.Я., Пігарев М.В.,

від відповідача: Дорош А.Б., Мандзюк М.Б.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дністер М»до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.04.2011 року №0001072321 та №0001082321.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дністер М»звернулося з позовом до суду до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.04.2011 року №0001072321 та №0001082321.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримують з мотивів, викладених у позовній заяві, зазначили, що перевіряючими безпідставно зроблено висновок про те, що металеві стелажі, які знаходяться на підприємстві з 2002 року, безоплатно отримано підприємством у 2008 році, відтак їхню вартість включено у доход підприємства, який підлягає оподаткуванню податком на прибуток та податком на додану вартість. Просять позов задовольнити.

В судовому засіданні представники відповідача проти позову заперечили з мотивів, викладених у письмовому запереченні на позовну заяву, письмових поясненнях по справі від 29.05.2011 року та додаткових письмових поясненнях по справі від 12.07.2011 року, зазначили, що висновок про отримання підприємством металевих стелажів у 2008 році зроблено на підставі відомостей оборотно-сальдових відомостей, а також на підставі того, що позивачем не надано первинних документів щодо походження даних стелажів та карток складського обліку щодо їх наявності. В задоволенні позову просять відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Працівниками Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова було проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Дністер - М»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року, валютного та іншого законодавства 01.01.2008 року по 31.12.2010 року.

За результатами перевірки складено Акт від 28.03.2011 року № 521/23-209/22334747 про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Дністер - М»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року, валютного та іншого законодавства 01.01.2008 року по 31.12.2010 року (далі Акт перевірки).

На підставі Акта перевірки ДПІ Сихівському районі м. Львова винесено податкове повідомлення-рішення від 18.04.2011 року №0001072321, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств у розмірі 246 919,00 грн., у тому числі за основним платежем 197 535,2 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 49383,8 грн.; та податкове повідомлення-рішення від 18.04.2011 року №0001082321, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 110485,00 грн., у тому числі за основним платежем 88 388,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 22 097,0 грн.

Згідно з висновками Акта перевірки встановлено порушення вимог: п.1.23, п.1.31 ст.1 п.п.4.1.1 п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.97 № 283/97-ВР, із змінами та доповненнями, підприємством занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток на суму 197535,25грн., у тому числі за І квартал 2008 - 99609,25грн., IV квартал 2010 року - 97926,0грн.

- п.п.3.1.1 п.3.1 ст.З, п.4.2 ст.4, п.п.7.2.8 п.7.2, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п. 7.4.3, п.п. 7.4.4' п.п.7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97-ВР, із внесеними змінами та доповненнями підприємством занижено податкове зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 88388,0грн., в тому числі за лютий 2008 року на суму 2667,0грн., за травень 2008 року на суму 2917,0грн., за червень 2008 року на суму 4463,0 грн., грудень 2010р. на суму 78341,0грн..

Проведеною перевіркою встановлено заниження задекларованих ТзОВ «Дністер-М»показників у рядку 01.1 Декларацій „доходи від продажу товарів (робіт, послуг)"на загальну суму 790141,0 грн., в тому числі в 1 кварталі 2008р. в сумі 398437,0грн. та у 4 кварталі 2010 року на суму 391704,0 грн.

Як вбачається з Акта перевірки висновок про заниження підприємством податкового зобов'язання з податку на прибуток зроблено відповідно до наданих до перевірки оборотно-сальдової відомості за 2008-2010 р.р., журналу ордеру і відомості по рахунку 02.2 «Давальницька сировина», листа-пояснення ТзОВ «Дністер-М»№64 від 23.02.2011р. на лист ДПІ у Сихівському районі м.Львова №2498/23-209 від 21.03.2011р. щодо надання завірених копій документів та відповідних пояснень, що стосуються формування у бухгалтерському обліку 02.200 рахунку «Давальницька сировина»сальдо на початок та кінець перевіряємого періоду в сумі 391704,34грн. та 25.1 рахунку «Напівфабрикати»сальдо на початок та кінець періоду в сумі 398437,1грн.

З матеріалів справи вбачається, що на зазначених вище рахунках обліковуються стелажі. Первинних документів щодо походження даних стелажів та карток складського обліку щодо їх наявності до перевірки не надано.

Водночас в обґрунтування доводів щодо перебування у власності підприємства зазначених стелажів ще з 2002 року представники позивача покликаються на обставини, встановлені Актом перевірки ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 02.06.2006 року №175/23-024/22334747 про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Дністер - М» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2004 року по 31.03.2006 року (далі Акт перевірки від 02.06.2006 року) та Актом перевірки ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 18.08.2004 року №263/23-2/22334747 про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Дністер - М»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2002 року по 01.04.2004 року (далі Акт перевірки від 18.08.2004 року). Як вбачається з Акта перевірки від 02.06.2006 року (п.2.15.8) станом на 01.04.2004 року, 01.01.2005 року та 01.04.2006 року на рах. 25 обліковувалися залишки товарно-матеріальних цінностей у сумі 368000,4 грн.

В Акті перевірки від 18.08.2004 року зазначено, що дебетове сальдо станом на 01.04.2002 року та станом на 01.07.2002 року 363000,00 грн.

Крім того, позивач зазначає, що згадані стелажі ним отримано у 2002 році як продукт готової продукції, які виготовлялися з власного матеріалу підприємством ВАТ «Здолбунівський завод нестандартного обладнання», що підтверджується долученим до матеріалів справи листом ВАТ «Здолбунівський завод нестандартного обладнання». Первинних документів долучити неможливо, оскільки закінчився термін їх зберігання.

Суд додатково зазначає, що відповідно до Правил роботи архівних підрозділів органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, затв. Наказом Держкомархіву України від 16.03.2001 року №16 первинні документи повинні зберігати не менше 3-ох років за умови завершення перевірки податковими органами з питань дотримання податкового законодавства. А в разі виникнення розбіжностей, суперечок, слідчих і судових справ зберігаються до прийняття остаточного рішення.

Враховуючи те, що перевірками позивача податковими органами, які відбулися у 2004 та 2006 роках (Актами перевірок яких встановлено облікування на рах. 25.1 ТМЦ у сумах відповідно 368000,4 грн. та 363000,00 грн.) не встановлено порушень податкового законодавства, у звязку з чим не відбувалося судових справ, первинні документи за 2002 рік не могли бути надані до перевірки у 2011 році у звязку із знищенням.

На підтвердження того, що металеві стелажі знаходилися на підприємстві раніше, ніж з 2008 року суд бере до уваги інформацію балансів підприємства з 2003 року по 2011 рік по рядку 120 «незавершене виробництво», із зазначеною сумою 398,4 тис.грн.

Відмінність між згаданими вище сумами 368,4 тис. грн. (Акти перевірок) та 398,4 грн. (Баланс підприємства) пояснюється відмінністю ведення податкового та бухгалтерського обліку, оскільки відповідно до Закону податковий облік запасів ведеться без урахування витрат, що понесені платником податку в цілях, не пов'язаних з придбанням таких запасів (витрат на оплату праці, відрахувань на соціальні заходи, амортизації тощо (Лист ДПА України від 29.01.2007 року №1564/7/15-0217 та від 06.10.2004 року №8878/6/15-1116).

Суд також бере до уваги Акт про походження напівфабрикатів власного виробництва від 20.11.2011 року про те, що для обладнання складів позивачем власними силами виготовлено металеві стелажі та піддони з металоконструкцій, зроблених ВАТ «Здолбунівський завод нестандартного обладнання»з давальницької сировини, яку надало ТзОВ «Дністер М». Згаданий Акт підписано особами, які працювали на підприємстві у 2002 році (докази в матеріалах справи).

Щодо облікування стелажів на на рах.25.100 та рах. 02.200 суд, беречи до уваги пояснення представника позивача, зазначає наступне.

Облік стелажів на рах.25 100 «напівфабрикати»-незавершене виробництво здійснюється як таких, що не використовувалися за призначенням та не були введені в експлуатацію.

На позабалансовому рахунку 02.200 «Давальницька сировина»ведеться аналітика тих самих стелажів, але в інших одиницях виміру, оскільки для виготовлення стелажів підприємству ВАТ «Здолбунівський завод нестандартного обладнання»була передана давальницька сировина в кілограмах.

Відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобовязань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 03.11.1999 року №291 Позабалансові рахунки призначені для узагальнення інформації про наявність і рух: цінностей, що не належать підприємству, але тимчасово перебувають у його користуванні, розпорядженні або на зберіганні (об'єкти оперативної (операційної) оренди основних засобів, матеріальні цінності на відповідальному зберіганні, переробці, комісії, монтажі); умовних прав і зобов'язань підприємства (застави, гарантії, зобов'язання тощо); бланків суворого обліку; списаних активів (нестачі цінностей, дебіторська заборгованість) для спостереження за можливістю їх відшкодування винними особами (боржниками);амортизаційних відрахувань. Бухгалтерський облік указаних цінностей, амортизаційних відрахувань, умовних прав і зобов'язань ведеться за простою системою, за якою записи про надходження, вибуття, використання, продаж матеріальних цінностей, бланків суворого обліку, утворення умовних прав і зобов'язань, списання з балансу майна внаслідок нестачі, псування та дебіторської заборгованості, нарахування і використання амортизаційних відрахувань проводяться тільки на одному позабалансовому рахунку з вказуванням змісту і кількісно-вартісних показників операції.

Таким чином, позабалансові рахунки не є валютою балансу підприємства і не відображаються у балансі, а призначені для узагальнення інформації про наявність і рух товарно-матеріальних цінностей.

Згідно із Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до п. 1.23 ст. 1 Закону цього ж Закону безоплатно надані товари (роботи, послуги) - це: товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладання таких угод; роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості; товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею в її виробничому або господарському обороті.

Суд додатково зазначає, що відповідачем не надано суду жодного первинного документа на підтвердження безоплатного отримання металевих стелажів як доходу саме у 2008 році.

Враховуючи зазначене вище, металеві стелажі не є доходом ТзОВ «Дністер- М», що отриманий у 2008 році. Відтак, податковим органом неправомірно визначено податкові зобовязання з податку на прибуток підприємств у сумі 246 919,00 грн. та з податку на додану вартість у сумі 78341,0 грн. у зв'язку із отриманням доходу (отримання стелажів) у 2008 році.

Щодо правомірності віднесенні до складу податкового кредиту суми 10047,0 грн.суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, (Податкові декларації з податку на додану вартість за лютий 2008 р., травень 2008 року, червень 2008 року) частка оподатковуваних податком на додану вартість операцій в загальному обсязі поставок підприємства становить відповідно 6,17 %, 2,92% та 5,64%.

Водночас, до податкового кредиту у зазначені періоди підприємством включено суми без врахування згадних вище часток.

Відповідно до п.п. 7.2.8 п.7.2 ст.7 Закон України «Про податок на додану вартість» платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону.

Підпунктом 7.4.3.п.7.4.ст.7 цього ж Закону передбачено, що у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Враховуючи зазначене, органом податкової служби правомірно зроблено висновок про те, що позивач не має права віднести до податкового кредиту суму 10047,0 грн.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 162 КАС України, суд вправі постановою визнати протиправним рішення субєкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів субєкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова від 18.04.2011 року №0001072321, яким визначено зобовязання з податку на прибуток підприємств визнається протиправним і скасовується у повному обсязі.

Податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова від 18.04.2011 року №0001082321, яким визначено зобовязання з податку на додану вартість визнається протиправним і скасовується в сумі 78341,0 грн.

Судові витрати у розмірі 03 грн. 35 коп. судового збору присуджуються з Державного бюджету України на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова від 18.04.2011 року №0001072321.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова від 18.04.2011 року №0001082321 в сумі 97926,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дністер М»(місце знаходження: 79035, м. Львів, вул. Довга, 3 ідентифікаційний код 22334747) 3 (три) грн.35 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова в повному обсязі складена 30.09.2011 року.

Суддя Лунь З.І.

З оригіналом згідно

Суддя Лунь З.І.