Постанова № 18674370, 28.09.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2011 р. № 2а-6674/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лунь З.І.

за участю секретаря

судового засідання Івашків В.І.,

представників сторін:

від позивача: Козій Ю.В.,

від відповідача: Пилипюк А.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Техкомплект»до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 27.05.2011 року №0000642350.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Техкомплект»звернулося з позовом до суду до Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.05.2011 року №0000642350.

В судовому засіданні представник позивача звернувся із заявою про збільшення позовних вимог, однак після надання пояснень по згаданій заяві просив її розглядати як заперечення позиції відповідача.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві, зазначив, що господарські операції між позивачем та ПП «Львівкомфорт груп К»та ПП «Ільвест Плюс»дійсно відбувалися, про що свідчать належним чином оформлені первинні документи, а також Акти перевірки контрольно-ревізійного управління щодо надання послуг позивачем. Просить позов задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з мотивів, викладених у запереченні на адміністративний позов від 15.06.2011 року №10484/9/10-009. Зазначив, що контрагенти позивача не знаходяться за місцезнаходженням, відтак господарські операції не можуть визнаватися такими, що відбулися, а отже є нікчемними, тому позивачем неправомірно сформовано податковий кредит. Просить у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Працівниками Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку Приватного підприємство «Техкомплект» з питань правомірності нарахування податку на додану вартість по взаєморозрахунках із ПП «Львівкомфорт груп К»за період з 01.12.2009 року по 31.12.2009 року та з ПП «Ільвест Плюс»за період з 01.03.2008 року по 31.12.2008 року.

За результатами перевірки складено Акт від 16.05.2011 року № 248/232/25243560 про результати позапланової невиїзну документальну перевірку Приватного підприємство «Техкомплект» з питань правомірності нарахування податку на додану вартість по взаєморозрахунках із ПП «Львівкомфорт груп К»за період з 01.12.2009 року по 31.12.2009 року та з ПП «Ільвест Плюс»за період з 01.03.2008 року по 31.12.2008 року (далі Акт перевірки).

На підставі Акта перевірки ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області винесено податкове повідомлення-рішення від 27.05.2011 року №0000642350, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 61 214,0 грн., у тому числі за основним платежем - 48971, 0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 12243,0 грн.

Згідно з висновками Акта перевірки встановлено порушення Приватним підприємством «Техкомплект»п.п.7.2.3 п.7., п.п7.4.1, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 48971, 0 грн., в тому числі червень 2008 року 9009 грн., липень 2008 року 8429 грн., серпень 2008 року 5475 грн., грудень 2009 року 26058 грн.

При вирішенні спору застосовуються норми Закону України «Про податок на додану вартість».

Судом встановлено, що ПП «Техкомплект» було укладено з ПП «Львівкомфорт груп К»договір купівлі-продажу №12/09 від 01.12.2010 року, згідно з яким ПП «Львівкомфорт груп К»зобов'язалося виконати поставку та передати у власність покупця товар будматеріали, сантехнічні вироби та ін., а ПП «Техкомплект»зобов'язався прийняти та оплатити товар. В цьому ж договорі обумовлено, що документом, який засвідчує кількість товару поштучно із зазначенням ціни та загальної вартості та інша його характеристика, служить товарна накладна, яка складається для кожної окремої партії товару.

До матеріалів справи долучено наступні первинні документи, виписані постачальником з ПП «Львівкомфорт груп К»: видаткові накладні за грудень 2009 року, податкові накладні за грудень 2009 року та платіжні доручення на підтвердження оплати одержаного від ПП «Львівкомфорт груп К»товару, які підписані посадовими особами підприємств.

01.06.2008 року ПП «Техкомплект» було укладено з ПП «Ільвест Плюс»договір №37 на постачання будівельних матеріалів, відповідно до якого ПП «Ільвест Плюс»продає, а ПП «Техкомплект»приймає будівельні матеріали та своєчасно здійснює оплату по накладних, які є невідємною частиною договору. Поставка товару проводиться шляхом доставки на склад покупця за юридичною адресою.

До матеріалів справи долучено наступні первинні документи, виписані постачальником з ПП «Ільвест Плюс»податкові накладні за червень, липень, серпень 2008 року; видаткові накладні за той же період, платіжні доручення на підтвердження оплати одержаного від ПП «Ільвест Плюс» товару, які підписані посадовими особами підприємств.

Пунктом 1.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п. 7.4.1. Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, до складу податкового кредиту відносяться лише ті суми витрат платника податку, які фактично понесені на придбання товарів (робіт, послуг) для подальшого використання їх у власній господарській діяльності.

Суд вважає, що надані позивачем первинні документи в сукупності та кожен зокрема є допустимими доказами господарських операцій, які у них зафіксовані.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 р. підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відтак, господарські операції повинні підтверджуватися первинними документами і лише ті документи, які відповідають зазначеним вище вимогам, можуть бути визнані допустимими засобами доказування відповідної господарської операції.

Надані суду документи зазначеним вимогам відповідають.

Суд виходить з того, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди (бюджетного відшкодування з бюджету чи зменшення податку на прибуток) є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Як вбачається з Акта перевірки, висновок про завищення позивачем суми податкового кредиту з податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними ПП «Львівкомфорт груп К»зроблено на підставі фактів, викладених у Акті ДПІ у Сихівському районі м. Львова від 16.02.2011 року №115/23-209/35383018 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.09.2007 року по 30.09.2010 року (далі Акт перевірки від 16.02.2011).

Як вбачається з Акта перевірки від 16.02.2011 року ПП «Львівкомфорт груп К»був платником податку на додану вартість з 02.12.2009 року по 30.04.2010 року. За період січень, лютий, березень 2010 року ПП «Львівкомфорт груп К»задекларовано податкові зобовязання з податку на додану вартість, зокрема, за січень 2010 року у розмірі 2424559,0 грн. Висновок про завищення податкових зобовязань зроблено на підставі того, що невідоме місцезнаходження підприємства та його посадових осіб, що спричинило до непредставлення до перевірки первинних документів фінансової діяльності платника.

Водночас, як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (запис 5, 6, 7) здійснено реєстраційні записи відповідно 26.11.2009 року, 10.06.20101 року, 10.06.2010 року про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не повЯзані зі змінами в установчих документах, а також відомості про зміни до установчих документів ПП «Львівкомфорт груп К».

Відтак, станом на грудень 2009 року щодо ПП «Львівкомфорт груп К»відсутні відомості про внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою.

Щодо обставин, викладених в Акті перевірки від 16.02.2011 року стосовно відсутності у ПП «Львівкомфорт груп К»матеріально-технічної бази для здійснення статутної діяльності, то відповідачем не подано жодних доказів на підтвердження таких обставин.

Крім того, відповідачем не надано суду доказів притягнення до відповідальності посадових осіб зазначеного підприємства.

Отже, висновок позивача про відсутність фактичного здійснення господарських операцій з ПП «Львівкомфорт груп К»є необґрунтований.

Як вбачається з Акта перевірки, висновок про завищення позивачем суми податкового кредиту з податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними ПП «Ільвест Плюс»зроблено на підставі фактів, викладених у Довідці Знамянської ОДПІ від 01.04.2011 року №1/23-10/35102066 про неможливість проведення зустрічної перевірки субєкта господарювання ПП “Ільвест Плюс»щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків, які сформували податковий кредит та податкове зобовязання за березень грудень 2008 року (далі - Довідка).

З Довідки вбачається, що ПП «Ільвест Плюс» з 09.12.2008 року по лютий 2009 року перебувало на податковому обліку у ДПІ у Личаківському районі м. Львова. За цей період документальних перевірок не проводилося. ПП «Ільвест Плюс»було зареєстровано платником ПДВ з 24.01.2008 року,свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ анульовано 22.07.2009 року. Податкову звітність з податку на додану вартість підприємство подавало з березня по вересень 2008 року.

Висновок Довідки про нікчемність правочинів, укладних ПП «Ільвест Плюс»із, зокрема, позивачем, ґрунтується лише на інформації ДПІ Личаківському районі м. Львова про незнаходження платника за місцем реєстрації.

Зазначений вище висновок суперечить відомостям Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які якщо були внесені до нього, відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та візичних осіб-підприємців»вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як вбачається із долученого до матеріалів справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з відомостями про ПП «Ільвест-Плюс», 15.09.2008 року проведено запис про підтвердження відомостей про юридичну особу. Відтак, станом на здійснення господарських операцій з позивачем ПП «Ільвест-Плюс»знаходилося за місцезнаходження.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що органом податкової служби не доведено відсутності фактичного здійснення господарських операцій з ПП «Ільвест-Плюс».

При прийнятті постанови суд бере до уваги докази того, що отриманий у контрагентів товар (будматеріали) були використані у господарській діяльності позивача при будівництві та ремонті бюджетних установ, що підтверджується Довідкою ПП «Техкомплект»від 01.06.2011 року та Довідками контрольно-ревізійного управління у львівській області та Довідками фінансового управління Жовківської райдержадміністрації Львівської області.

Враховуючи зазначене вище, позивачем правомірно сформовано податковий кредит за господарськими операціями з ПП «Львівкомфорт груп К»та ПП «Ільвест-Плюс»

Таким чином, позовні вимоги ПП «Техкомплект»є обґрунтованими та підставними, відтак позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судові витрати у вигляді 3 грн. 40 коп. судового збору присуджуються з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області від 27.05.2011 року №0000642350.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Техкомплект»(місце знаходження: 81154, Львівська обл., Пустомитівський район, с.Старе Село, вул. 1-го Травня, ідентифікаційний код 25243560) 3 (три) грн.40 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова в повному обсязі складена 30.09.2011 року.

Суддя Лунь З.І.

З оригіналом згідно

Суддя Лунь З.І.