Постанова № 18673942, 19.09.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2011 року 13:03 Справа № 2а-0870/5615/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Сіпаки А.В.

при секретарі судового засідання Глінському А.А.

за участю

представника позивача Галька Н.О.

представника відповідача Бірюкової О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Комем-10»

до Державної податкової інспекції в м. Енергодар Запорізької області

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати нечинним податкове повідомлення рішення відповідача №0000971601 від 17.06.2011, оскільки позивач вважає, що вони прийнято з порушенням норм діючого законодавства.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, зокрема зазначивши, що у податкового органу, відповідно відсутні повноваження змінювати призначення платежу, який було самостійно визначено платником податків у платіжних дорученнях під час виконання ним свого обовязку при сплаті сум податкових зобовязань з податку на додану вартість, та направляти суми приведенні оперативного обліку платежів на погашення податкового боргу за інший податковий період, що стало підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення рішення. Просить суд визнати нечинним податкове повідомлення рішення відповідача №0000971601 від 17.06.2011.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог в повному обсязі та пояснив, що актом перевірки від 06.06.2011 року №143/16-011/25214044 встановлено несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобовязань з податку на додану вартість та на підставі вказаного акту було винесено податкове-повідомлення рішення № 0000971601 від 17.06.2011, яким до підприємства позивача було застосовано фінансову санкцію за несвоєчасну сплату податку на додану вартість. Стосовно зміни призначення платежу, представник відповідача пояснив, що відповідно до вимог Податкового кодексу України визначено обовязок податкового органу зарахувати кошти, сплачені платником податку в рахунок погашення податкового органу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напрямку сплати, визначеного платником податку.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 06.06.2011 року державна податкова інспекція у м. Енергодар Запорізької області провела невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати узгоджених податкових зобовязань до бюджету, про що складено акт 143/16-011/25214044 від 06.06.2011.

Перевіркою встановлено порушення п.п.5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме протягом граничних строків несвоєчасно сплачено узгоджені суми податкових зобовязань з податку на додану вартість за самостійно поданими податковими деклараціями.

На підставі зазначено акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми №0000971601 від 17.06.2011, яким ПП “Комем-10” нараховані штрафні санкції 5909 грн. 45 коп. за затримку сплати грошового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 57439 грн. 40 коп.

Позивачем подано суду копії платіжних доручень на перерахування всіх самостійно визначених сум з податкового зобовязання з ПДВ з цільовим призначеннями платежу по податку на додану вартість.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» в редакції, чинної на час виникнення спірних правовідносин, платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Частиною 3 ст. 9 вищевказаного Закону (в редакції, чинної на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача. Переказ коштів (далі - переказ) - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі.

У відповідності з п. 30.1 ст. 30 цього Закону переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

Таким чином, позивач, перерахувавши суми податку, виконав свої зобовязання зі сплати вказаного податку за періодами, визначеними ним у платіжному дорученні.

Пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фонами», в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, визначена рівність бюджетних інтересів. З цією метою податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обовязковими платежами) - у рівних пропорціях.

Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який на час погашення позивачем податкового зобовязання, був спеціальним законом з питань оподаткування, встановлений порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. І серед таких заходів немає зміни призначення платежу, визначеного платником податків.

З огляду на зазначене, позиція органу стягнення щодо можливості самостійно змінювати призначення платежу, визначеного платником податків при здійсненні розрахунків зі сплати податків, зокрема, з метою погашення податкового боргу змінювати період, за який сплачується податкове зобовязання, є помилковою.

У разі недотримання платником податків порядку та строків сплати узгодженого податкового зобовязання, податковий орган не наділений правом змінювати призначення платежу, визначене платником податків. Відповідно, відсутній і обєкт для застосування штрафних санкцій на підставі пп. 17.1.7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Щодо посилання відповідача на норми Податкового кодексу України, то суд вважає необхідним зазначити, що оскільки позивачем відповідні платежі здійснювались до набрання законної сили Податкового кодексу України, то до вказаних правовідносин повинні застосовуватися норми податкового законодавства, які діяли на той час і які права податкового органу за власною ініціативою змінювати цільове призначення платежу у випадку визначення в платіжних дорученнях призначення платежу не передбачали.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Відповідно до п.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено суду законність та обґрунтованість прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним податкового повідомлення - рішення є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Комем-10» до Державної податкової інспекції в м. Енергодар Запорізької області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 17.06.2011 № 0000971601 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції в м. Енергодар Запорізької області від 17.06.2011 № 0000971601.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з

моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя/підпис/ А.В. Сіпака

Постанова виготовлена в повному обсязі 17.10.2011