Постанова № 18673046, 28.09.2011, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2011 р. Справа № 2/13/85-Б

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Бригінець Л.М.

суддів Гулова А.Г. суддів Щепанська Г.А. при секретарі судового засідання Риштун О.М.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" м. Київ в особі Філії "Запорізьке Регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" м. Запоріжжя на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 23.06.11 р. у справі № 2/13/85-Б (суддя Дячук Т.В.)

за заявою Закритого акціонерного товариства "Дунаєвецький арматурний завод"

про визнання банкрутом

за участю представників сторін: <Текст >

апелянта - не з`явився

кредитора ТОВ "Дунаєвецький ливарно-механічний завод" - ОСОБА_1 ( довіреність № 1 від 17.01.2011 р. )

боржника - не з'явився

арбітражного керуючого - не з`явився

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду у зв"язку з відпусткою судді Савченка Г.І.,було внесено зміни до складу колегії суддів. Колегію суддів визначено у складі: головуючий суддя Бригінець Л.М., суддя Щепанська Г.А., суддя Василишин А.Р.

Розпоряджнням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 27.09.2011р. у зв"язку з неможливістю взяти участь в судовому засіданні судді Василишина А.Р. внесено зміни до складу колегії суддів. Колегію суддів визначено у складі: головуючий суддя Бригінець Л.М., суддя Гулова А.Г., суддя Щепанська Г.А.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.09.2011р. розгляд справи відкладався до 28.09.2011р., в зв"язку з клопотанням ліквідатора ЗАТ "Дунаєвецький арматурний завод".

Про час та місце судового засідання сторони належним чином повідомлені, однак явка сторін в судове засідання обов"язковою не визнавалась. ( Копія реєстру поштових відправлень залучено до матеріалів справи).

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 23.06.2011р. (суддя Дячук Т.В.) у справі № 2/13/85-Б про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Дунаєвецький арматурний завод" затверджено мирову угоду від 16 червня 2011 року, укладену закритим акціонерним товариством „Дунаєвецький арматурний завод”, в особі арбітражного керуючого - ліквідатора Іващука Валентина Анатолійовича, і кредитором - товариством з обмеженою відповідальністю „Дунаєвецький ливарно-механічний завод”, в особі генерального директора Золотько В.Є. , припинено ліквідаційну процедуру закритого акціонерного товариства „Дунаєвецький арматурний завод” (м.Дунаївці, вул.Красинських, 13, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 21331379) та припинено провадження у справі №2/13/85-Б.

Не погоджуючись з прийнятою місцевим господарським судом ухвалою, Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" м. Київ в особі Філії "Запорізьке Регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" м. Запоріжжя звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Хмельницької області від 23.06.2011р. у справі № 2/13/85-Б скасувати з підстав, наведених в апеляційній скарзі, зокрема зазначає, що відповідно до ст. 4 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” мирова угода одночасно є і правочином і судовою процедурою у справі про банкрутство. Господарський суд, розглядаючи клопотання про затвердження мирової угоди, повинен перевірити: правомірність прийнятого комітетом кредиторів рішення, зокрема: чи було засідання комітету кредиторів правомочним, чи є повноваження у представників кредиторів брати участь у засіданнях комітету кредиторів та приймати рішення про укладення мирової угоди тощо; повноваження особи, яка є головою комітету кредиторів; дотримання порядку прийняття рішення про укладення мирової угоди, встановленого статтями 35 - 37 Закону;чи не суперечать умови мирової угоди законодавству; чи не порушує мирова угода права кредиторів або інших осіб.

Однак, господарський суд Хмельницької області постановив оскаржувану ухвалу від 23.06.2011 р. без додержання обов'язкових вимог передбачені законодавством.

Суд першої інстанції затвердив мирову угоду від 16.06.2011 р., якою Банкрут передав у власність кредитора нерухоме майно, що розташоване в м. Дунаєвці по вулиці Красинських (колишня Леніна), 13, не пересвідчившись у законності прав Банкрута щодо розпорядження цим майном, чи відсутні законні обтяження відносно нього.

Апелянт вказує на те, що згідно укладеного між АТ «Банк «Фінанси та Кредит»та ТОВ «Дунаєвецький арматурний завод»іпотечного договору №UАН/201-1 від 25.04.2005 р., останній передав в іпотеку, як забезпечення виконання зобов'язання за договором про відновлювальну кредитну лінію за №201-04-05 від 25.04.2008 р., нерухоме майно - комплекс, що розташований за адресою: Хмельницька область, Дунаєвецький район, м. Дунаєвці, вул. Леніна ( вул. Красинських), буд. 13. Загальна площа 17106,5 кв. м.

Відомості щодо укладеного договору іпотеки у відповідності до ст. 4 Закону України «Про іпотеку»були внесені до Державного реєстру іпотеки 25.04.2005 р. (витяг про реєстрацію в Державному реєстрі іпотек №3234350 від 25.04.2005 додається до апеляційної скарги). Крім того, відомості щодо обтяження нерухомого майна 25.04.2005 р. були внесені до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (витяг №3234105 від 25.04.2005 р.).

На думку апелянта, предмет іпотеки та майно, що є предметом мирової угоди, є однаковим.

Згідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку»іпотека є видом забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Стаття 3 Закону України «Про іпотеку»встановлює, що у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами.

Зазначений договір іпотеки є чинним і відповідає діючому законодавству України, що підтверджується Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 19.04.2011 р. по справі №13/11/662-10, згідно до якої було відмовлено у позові ЗАТ «Дунаєвецький арматурний завод»в особі ліквідатора Іващука В.А. до Банку, ТОВ «Дунаєвецький арматурний завод», третя особа ЗАТ «ПОРЦЕЛАКІНВЕСТ»(кредитор по справі) про визнання іпотечного договору №UАН/201-1 від 25.04.2005 р. та договору застави №UАН/201-2 від 25.04.2005 р. недійсними (копія постанови долучена апелянтом до скарги).

Апелянт вважає, що Банкруту в особі ліквідатора Іващука В.А. як і Кредитору, на момент укладання Мирової угоди, було відомо про існуючу іпотеку та обтяження щодо вищезазначеного нерухомого майна.

У відповідності до ст. 9 Закону України «Про іпотеку», звернень щодо відчуження чи інших дій щодо розпорядження, володіння чи користування предметом іпотеки від Іпотекодавця, Банкрута чи інших осіб до Банку не поступало, і відповідно, згоди Банк на це не давав.

На момент затвердження незаконної мирової угоди, відомості щодо існуючої іпотеки не були виключені ні з Державного реєстру іпотек, ні з реєстру заборон на нерухоме майно (копія Витягу з Державного реєстру іпотек №32437592 від 04.08.2011 р., Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №32354020 від 28.07.2011 р. та Витягу з Єдиного реєстру заборон відсудження об'єктів нерухомого майна №32437505 від 04.08.2011 р. додаються до скарги).

Апелянт вважає, що місцевий господарський суд, не додержавши принципів судочинства, встановлених ст. 43 ГПК України щодо всебічності, повноти і об'єктивності розгляду всіх обставин справи, всупереч ст.ст. 4, 35 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" постановив оскаржувану ухвалу.

На думку апелянта, враховуючи існуючі обтяження, відповідно до частини третьої статті 38 Закону про банкрутство господарський суд зобов'язаний був відмовити арбітражного керуючому-ліквідатору ЗАТ «Дунаєвецький арматурний завод» Іващук В.А. у затвердженні мирової угоди, оскільки її умови суперечать законодавству та порушують права третіх осіб.

Таким чином, мирова угода містить умови щодо передання прав власності на нерухоме майно, яке знаходиться в іпотеці АТ «Банк «Фінанси та Кредит», і відповідно, зазначена угода грубо порушує права іпотекодавця та діюче законодавство України.

Наводяться інші обгрунтування для скасування оскаржуваної ухвали.

Згідно статті 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв"язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. Відповідно до ч. 5 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», норми якого, як спеціальні норми права, переважають у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 20.05.2002р. порушено провадження у справі про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Дунаєвецький арматурний завод" № 2/13/85-Б згідно положень ст. 53 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Оголошення про проведення санації опубліковано в газеті "Голос України" за 13.07.2007р. Реєстр вимог кредиторів затверджено ухвалою господарського суду від 03.09.2002р. та ухвалою від 24.01.2003р. затверджено план санації боржника.

17.11.2003р. припинено процедуру санації та відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою від 22.12.2005р. затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, ліквідовано юридичну особу - Закрите акціонерне товариство "Дунаєвецький арматурний завод" та припинено провадження у справі №2/13/85-Б.

Ухвалою господарського суду від 14.09.2006р. у зв"язку із скасуванням Житомирським апеляційним господарським судом ухвали суду від 22.12.2005р. про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, продовжено строк ліквідаційної процедури до 14.03.2007р., в подальшому до 14.03.2011р.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 23.06.11 р. затверджено мирову угоду від 16.06.2011р., припинено провадження у справі № 2/13/85-Б про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Дунаєвецький арматурний завод".

Вказану ухвалу оскаржує Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" м. Київ в особі Філії "Запорізьке Регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" м. Запоріжжя, оскільки вважає, що умови мирової угоди суперечать вимогам законодавства та порушують права третіх осіб.

Апелянт не визначає свій статус (кредитора, учасника, третьої особи), а зазначає, що мирова угода містить умови про передачу прав власності на нерухоме майно , яке знаходиться в іпотеці Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" м. Київ в особі Філії "Запорізьке Регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" м. Запоріжжя. Відповідно зазначена угода порушує права іпотекодержателя та суперечить нормам діючого законодавства.

Оскільки скарга мотивована тим, що мирова угода не відповідає діючому законодавству, є припущенням визнання недійсною такої мирової угоди.

Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" м. Київ в особі Філії "Запорізьке Регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" м. Запоріжжя зазначається, що відповідно до договору застави № UAH/201-2 від 25.04.2005р. Банк є заставодержателем майна (цілісного майнового комплексу по вул. Леніна, 13 м. Дунаєвці Хмельницької області).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дунаєвецький арматурний завод" передав Банку, як забезпечення виконання зобов"язання за договором про відновлювальну кредитну лінію № 201-04-05 від 25.04.2005р. у заставу нерухоме майно, що знаходиться за адресою вул. Леніна, 13 м. Дунаєвці Хмельницької області (на даний час вул. Красинських, буд. 13).

З апеляційної скарги вбачається, що правовідносини Банку виникли не з Закритим акціонерним товариством "Дунаєвецький арматурний завод" , а з Товариством з обмеженою відповідальністю "Дунаєвецький арматурний завод", які грунтуються на умовах договору кредиту. (Кредитний договір в обгрунтування вимог не залучався).

До матеріалів справи залучено договір застави № UAH/201-2 від 25.04.2005р. та договір іпотеки № UAH/201-1 від 25.04.2005р., сторонами яких є Товариство з обмеженою відповідальністю "Дунаєвецький арматурний завод" та Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" м. Київ в особі Філії "Запорізьке Регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" м. Запоріжжя.

Право власності заставодавця - Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунаєвецький арматурний завод" на майно (цілісний майновий комплекс по вул. Леніна, 13 м. Дунаєвці Хмельницької області (на даний час вул. Красинських, буд. 13) спростовано матеріалами справи.

При розгляді справи у позовному провадженні, де стороною виступало Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" м. Київ в особі Філії "Запорізьке Регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" м. Запоріжжя встановлювалось, що в період ліквідаційної процедури ЗАТ "Дунаєвецький арматурний завод" та ВАТ "Чернівцісільмаш" 20.05.2004р. укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, згідно якому ВАТ "Чернівцісільмаш" купило комплекс ЗАТ "Дунаєвецький арматурний завод" із переліком у п. 1 Договору нерухомого майна, зокрема: адміністративно-побутового комплексу; заводоуправління; МЦС; заготівельної дільниці; ГРП, прохідної складу сипучих матеріалів; КНС; котельні; ковальсько-пресового цеху; автогаража; мазутосховища; механічного цеху; розчинного вузла; ливарного цеху; трансформаторної підстанції; компресорної; всього загальною площею 17 260,3 кв.м.

В подальшому (29.05.2004р.) ВАТ "Чернівцісільмаш" створено ТОВ "Дунаєвецький арматурний завод". Згідно статуту новоствореного товариства (розділ 4) створено статутний капітал у розмірі 1 368 854,92 грн. виключно вкладом ВАТ "Чернівцісільмаш" як цілісного майнового комплексу, що розташований в м. Дунаївці по вул. Леніна, 13. Об"єкти нерухомого та рухомого майна ТОВ "Дунаєвецький арматурний завод" прийнято по акту прийому передачі від 29.05.2004р.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 05.04.2006р. у справі № 19/7244, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 22.11.2006р., за позовом ТОВ ПІІ "Інтертехнологія" до ЗАТ "Дунаєвецький арматурний завод" та ВАТ "Чернівцісільмаш" визнано недійсним нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу від 20.05.2004 р. комплексу ЗАТ "Дунаєвецький арматурний завод", що знаходиться в м.Дунаївці по вул.Леніна, 13 загальною площею 17 260,3 кв.м., укладений між ЗАТ "Дунаєвецький арматурний завод" та ВАТ "Чернівцісільмаш".

З вищевстановленого вбачається, що з 05.04.2006р. цілісний майновий комплекс, що розташований в м. Дунаївці по вул. Леніна, 13 знову належить ЗАТ "Дунаєвецький арматурний завод".

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 30.11.2010 р. по справі № 9/19/2075 визнано за ЗАТ "Дунаєвецький арматурний завод" право власності на комплекс, який розташований у м. Дунаївці, по вул. Красінських (колишня Леніна), 13, що складається з наступного майна: адміністративно-побутовий комплекс; заводоуправління; МЦС; заготівельна дільниця; ГРП, прохідна складу сипучих матеріалів; КНС; котельня; ковальсько-пресовий цех; автогараж; мазутосховище; механічний цех; розчинний вузол; ливарний цех; трансформаторна підстанція; компресорна; загальною вартістю 611 551,96 грн., загальною площею 17 107 кв.м.

Судовими рішеннями у справі № 13/16/83-Н від 22.10.2004р. визнано недійсними торги з продажу майна цілісного майнового комплексу ЗАТ "Дунаєвецький арматурний завод"; № 19/7244 визнано недійсним договір купівлі-продажу від 20.05.2004р.комплексу ЗАТ "Дунаєвецький арматурний завод" та у справі №9/19/2075 визнано за ЗАТ "Дунаєвецький арматурний завод" право власності на комплекс, який розташований у м. Дунаєвці по вул. вул. Красінських, буд. 13 (колишня вул. Леніна, 13).

Зазначені судові рішення набули законної сили та є чинними.

Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, апелянтом не доведені ті обставини, на які, як на доказ, він покликається. Статус третьої особи, права якої порушені у справі про банкрутство не доведені. Апелянт - Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" м. Київ в особі Філії "Запорізьке Регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" м. Запоріжжя не є учасником, заінтересованою особою стосовно боржника, стороною у справі про банкрутство в розумінні ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

У процедурі санації, ліквідації боржника, після опублікування оголошення про вказані судові процедури, надходження будь-яких заяв від Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" м. Київ в особі Філії "Запорізьке Регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" м. Запоріжжя до господарського суду з вимогами до боржника, з матеріалів справи не вбачається.

Відомості про передане майно згідно Додатку № 1 до договору застави були внесені 26.04.2005р. до державного реєстру обтяжень рухомого майна. Доводи апелянта документально не обгрунтовані. (Зокрема не доведено статус банку у справі про банкрутство ЗАТ "Дунаєвецький арматурний завод") .

Відповідно до ст. 101 ГПК України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Щодо укладення мирової угоди у процедурі банкрутство слід зазначити.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що згідно протоколу засідання комітету кредиторів від 16.06.2011р. мирову угоду від 16.06.2011р., укладено між боржником та кредитором на підставі Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ст. 35 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зі сторони боржника - закритого акціонерного товариства „Дунаєвецький арматурний завод” підписана ліквідатором арбітражним керуючим Іващуком В.А., який діє на підставі ухвали Господарського суду Хмельницької області від 14.09.2006р. у справі №2/13/85-Б, а зі сторони кредитора товариства з обмеженою відповідальністю „Дунаєвецький ливарно-механічний завод”- підписана генеральним директором Золотько В.Є., який діє на підставі Статуту та рішення зборів комітету кредиторів №14 від 04.03.2011 р. та від 16.06.2011р.

Згідно ст. 36 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мирова угода укладається щодо вимог кредиторів, які увійшли до реєстру вимог кредиторів. Істотними умовами мирової угоди є положення щодо конкурсних кредиторів. Тобто, мирова угода укладається боржником та комітетом кредиторів.

Статтею 39 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачений порядок та умови визнання недійсною мирової угоди або її розірвання та наслідки невиконання мирової угоди.

З вищезазначених норм Закону про банкрутство вбачається, що право на оскарження мирової угоди так само порядок оскарження умов мирової угоди, розгляд мирової угоди та визнання її недійсною належить будь-кому із конкурсних кредиторів. Апелянт, покликаючись на порушення його прав, як третьої особи, документально не підтверджує своє порушене право боржником.

Судом правомірно враховані вимоги конкурсного кредитора при розгляді та затвердженні мирової угоди.

Вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" м. Київ в особі Філії "Запорізьке Регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" м. Запоріжжя не включені до реєстру вимог кредиторів. При затвердженні мирової угоди місцевому господарському суду не надавалась інформація про іпотеку та заставу. Укладення нових угод з боржником регулюється нормами Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та знаходять свої відображення у звітах арбітражного керуючого (ліквідатора, керуючого санацією, розпорядника майна).

Мирова угода, укладена відповідно до ст.ст. 35-39 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", схвалена комітетом кредиторів, задовольняє вимоги усіх кредиторів та не порушує прав чи інтересів інших кредиторів.

За таких обставин, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави відповідно до ст. 104 ГПК України для скасування оскаржуваної ухвали.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105,106 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" м. Київ в особі Філії "Запорізьке Регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" м. Запоріжжя залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Хмельницької області від 23.06.2011р. у справі №2/13/85-Б залишити без змін.

3. Матеріали справи №2/13/85-Б повернути до господарського суду Хмельницької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Бригінець Л.М.

Суддя Гулова А.Г.

Суддя Щепанська Г.А.

01-12/13814/11