Постанова № 18672932, 05.10.2011, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

05 жовтня 2011 року Справа № 5019/610/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Олексюк Г.Є. , судді Сініцина Л.М. при секретарі Юрчук Ю.М.

за участю представників сторін: <Текст >

позивача: ОСОБА_1, довіреність в справі

відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного підприємства "Полісся-УкртрансЕкспедиція", м. Сарни

на рішення господарського суду Рівненської області від 12.05.11 р.

у справі № 5019/610/11 (суддя Бережнюк В.В. )

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Укртранс", м.Київ

до Приватного підприємства "Полісся-УкртрансЕкспедиція", м. Сарни

про стягнення в сумі 483 663 грн. 67 коп.

в с т а н о в и в :

Рішенням господарського суду Рівненської області від 12.05.2011р. у справі №5019/610/11 задоволено позов Відкритого акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Укртранс" до Приватного підприємства "Полісся-УкртрансЕкспедиція" про стягнення в сумі 483 663 грн. 67 коп.

Стягнуто з Приватного підприємства "Полісся-УкртрансЕкспедиція" на користь Відкритого акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Укртранс" - 376 825 грн. 10 коп. - заборгованості по оплаті послуг автомобільного перевезення, 106 838 грн. 57 коп. - штрафу, 4836 грн. 64 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване наступним.

Відповідно до статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

Відкрите акціонерне товариство "Автомобільна компанія "Укртранс" фактично виконало перевезення вантажу на виконання умов Договору №45, а Приватне підприємство "Полісся-УкртрансЕкспедиція" прийняло виконані послуги перевезення.

Однак, відповідач не виконав свої зобов'язання по оплаті наданих послуг по перевезенню вантажу.

За умовами пункту 2.2.5. Договору №45 від 17.07.2009 р. у разі прострочення платежів за транспортне обслуговування більше ніж на 15 календарних днів з моменту спливу строку оплати, згідно п.2.2.4. Договору, Замовник оплачує Виконавцю штраф у розмірі 20% від вартості наданої послуги.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 483 663 грн. 67 коп., з яких 376 825 грн. 10 коп. - заборгованості по оплаті послуг автомобільного перевезення та 106 838 грн. 57 коп. - штрафу підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на законі та договорі, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, зокрема, наступне.

На думку скаржника, місцевий суд неправомірно посилається на ст. 11 ЦК України, так як не встановлений факт виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема на підставі Договору про перевезення №45 від 17.07.2009 р.

Крім того, скаржник зазначає, що пред'явлений Позивачем борг виник за період роботи на посаді директора підприємства Авримишина, яким і підписані Акти виконаних робіт та Акт припинення зобов'язань. Теперішнє керівництво вважає, що борг утворений штучно, і не хоче відповідати за неправомірні дії попереднього директора.

У письмовому відзиві від 04.10.2011р. №737 на апеляційну скаргу позивач заперечив проти її доводів, вважаючи оскаржене рішення суду першої інстанції законним та таким, що відповідає дійсним обставинам справи.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги та надав пояснення на обґрунтування своєї позиції. Вважає, що рішення суду першої інстанції від 12.05.2011р. є законним та обґрунтованим, таким, що прийняте з дотриманням норм чинного законодавства, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача в засідання суду не з"явився.

04.10.2011р. на адресу суду від представника Приватного підприємства "Полісся-УкртрансЕкспедиція" надійшло клопотання від 03.10.2011р. про відкладення розгляду справи.

Однак, колегія суддів відмовляє у задоволенні вказаного клопотання з огляду на те, що відсутність представника товариства відповідно до ст.77 ГПК України не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

Також, слід зазначити, що Господарський процесуальний кодекс України не обмежує кількості представників, яких може призначити одна особа. Так, юридичну особу за посадою може представляти її керівник. Інші особи, які є штатними працівниками юридичної особи, можуть бути її представниками, якщо вони діють у межах, визначених законодавством чи установчими документами юридичної особи.

Частиною 3 ст.28 ГПК України визначено, що представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Таким чином, зазначений у клопотанні представник є не єдиною особою, що має право представляти інтереси товариства в суді.

Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, ст. 102 ГПК України про строки розгляду апеляційної скарги та той факт, що неявка в засідання суду представників сторін, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого рішення, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача.

Вислухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Рівненської області від 12.05.2011 року у справі №5019/610/11 слід залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 07 серпня 2009 року Приватне підприємство "Полісся-УкртрансЕкспедиція" (Замовник) подало факсом Договір перевезення сипучих будівельних вантажів №45 від 17 липня 2009 року до Відкритого акціонерного товариства "Автомобільна компанія " Укртранс" (Виконавець) (а.с.8-10).

Відповідно до п. 1.1. Договору Виконавець зобов'язується доставити довірений йому Замовником вантаж (сипучі будівельні матеріали) до пункту призначення та віддати його особі, яка має право одержання вантажу (Одержувачеві), а Замовник зобов'язувався сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Вартість послуг за виконаний об'єм робіт розраховується із розрахунку вартості 1 тонна * км роботи погодинно, за 1 км пробігу або за 1 т перевезення вантажу згідно додатку. Оплата послуг за виконаний об'єм робіт проводиться Замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця протягом 3-х банківських днів з моменту отримання рахунку або акту виконаних робіт (п.1.4. Договору).

На виконання умов договору №45 позивачем було надано послуги з перевезення вантажів, що підтверджується підписаними між сторонами та скріпленими відбитками їхніх печаток актами про надання послуг №123 від 31.10.2009 р., №124 від 30.11.2009 р., №125 від 30.11.2009 р., №129 від 31.12.2009 р., №130 від 31.12.2009 р., №131 від 31.12.2009 р., №2 від 31.01.2010 р., №3 від 31.01.2010 р. (а.с.13-21).

Згідно вказаних накладних, вартість наданих послуг складає 534 192 грн. 84 коп.

Відповідачем частково проведені розрахунки за надані послуги перевезення. 31 грудня 2009 року між сторонами підписано Акт припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, згідно якого позивачем зараховано відповідачу борг в сумі 157 367 грн. 74 коп. (а.с.11).

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за надані позивачем послуги перевезення складає 376 825 грн. 10 коп.

В процесі досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача було пред'явлено претензію від 29.07.2010р. №309 для сплати в добровільному порядку боргу на суму 376 825,10 грн., за здійснені перевезення. У відповіді на претензію від 05.08.2010 року відповідач вказав, що акти виконаних робіт, вказані в претензії, підписувались ОСОБА_2, а в теперішнього керівництва немає ні зазначених документів, ні Договору про перевезення, ні товаро-транспортих накладних.

Позивачем повторно на адресу відповідача було надіслано претензію від 12.08.2010р. №443 та документи, які, як зазначав відповідач у нього відсутні. Однак, у відповіді на вказану претензію, відповідач зазначив, що він не визнає наявність вказаного боргу.

Позивачем втретє була надіслана претензія від 08.11.2010р. №468, після отримання якої відповідач не сплатив борг.

Згідно п.2.2.4. Договору Замовник зобов'язаний своєчасно протягом 3-х банківських днів після підписання Акту виконаних робіт проводити оплату на розрахунковий рахунок або в касу Виконавця за транспортне обслуговування.

За приписами п. 2.2.5. Договору №45 від 17.07.2009 р. у разі прострочення платежів за транспортне обслуговування більше ніж на 15 календарних днів з моменту спливу строку оплати, згідно п.2.2.4. Договору, Замовник оплачує Виконавцю штраф у розмірі 20% від вартості наданої послуги.

Оскільки відповідач прострочив виконання зобов'язання щодо оплати послуг, тому позивачем, відповідно до умов договору, нараховано відповідачу штраф у розмірі 20% від вартості наданої послуги, розмір якого складає 106 838 грн. 57 коп.

На день подачі позивачем позову до суду заборгованість відповідача перед позивачем становила 483 663,67 грн. з яких: 376 825,10 грн.- сума осоновного боргу, 106 838,57 - штраф.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини.

Підставою виникнення цивільних прав та обовязків між сторонами є Договір перевезення №45 від 17.07.2009р.

Згідно статтей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За положеннями ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 909 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Частиною1 ст.207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Частиною 1 ст.638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст.50 Закону України „Про автомобільний транспорт” договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо). Істотними умовами договору є: найменування та місцезнаходження сторін; найменування та кількість вантажу, його пакування; умови та термін перевезення; місце та час навантаження і розвантаження; вартість перевезення; інші умови, узгоджені сторонами.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується підписанням Договору №45 від 17.07.2009 р. перевезення сипучих будівельних вантажів.

Відповідно до ст.509 ЦК України, - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника Вико-нання його обовязку.

Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.(ст.526 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п.2.2.4. Договору Замовник зобов'язаний своєчасно протягом 3-х банківських днів після підписання Акту виконаних робіт проводити оплату на розрахунковий рахунок або в касу Виконавця за транспортне обслуговування.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, на виконання умов Договору №45, надав послуги по перевезенню вантажу на виконання умов Договору №45, що підтверджується підписаними між сторонами та скріпленими відбитками їхніх печаток актами про надання послуг №123 від 31.10.2009 р., №124 від 30.11.2009 р., №125 від 30.11.2009 р., №129 від 31.12.2009 р., №130 від 31.12.2009 р., №131 від 31.12.2009 р., №2 від 31.01.2010 р., №3 від 31.01.2010 р. (а.с.13-21), які сформовані на підставі товарно-транспортних накладних (а.с. 136-250).

Однак, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження оплати (в повному обсязі) за надані позивачем послуги.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 376 825,10грн. заборгованості за отримані послуги з перевезення вантажу є обґрунтованою, заявленою у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджується належними доказами та підлягає задоволенню в повному обсязі.

За умовами пункту 2.2.5. Договору №45 від 17.07.2009 р. у разі прострочення платежів за транспортне обслуговування більше ніж на 15 календарних днів з моменту спливу строку оплати, згідно п.2.2.4. Договору, Замовник оплачує Виконавцю штраф у розмірі 20% від вартості наданої послуги.

У звязку з невиконанням відповідачем своїх грошових зобовязань у строки передбачені договором на перевезення вантажу автомобільним транспортом від 17.07.2009р. позивачем правомірно нараховано відповідачу штраф у розмірі 20% від вартості наданої послуги, розмір якого складає 106 838 грн. 57 коп.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу вимог і заперечень. Проте, доказів на обґрунтування своєї позиції та на підтвердження своїх заперечень відповідач ( апелянт) суду не надав.

За приписами ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 21 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Статтею 80 ЦК України визначено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Згідно ч.1 ст. 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Враховуючи положення вищевказаних норм, колегія суддів звертає увагу скаржника на те, що відповідачем у справі №5019/610/11 є юридична особа - Приватне підприємство "Полісся-УкртрансЕкспедиція", а не фізична особа ОСОБА_2 (попередній директор ПП "Полісся-УкртрансЕкспедиція"), у якого є заборогованість по оплаті за надані послуги перевезення згідно Договору №45 від 17.07.2009 р. Тому, зміна керівництва юридичної особи не звільняє останню від обовязку сплати боргу.

З огляду на викладене, доводи скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права і його необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У зв”язку із відмовою відповідачу в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати по сплаті держмита за апеляційною скаргою покладаються на нього.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення господарського суду Рівненської області від 12.05.2011р. у справі №5019/610/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства "Полісся-УкртрансЕкспедиція" - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Сініцина Л.М.

01-12/13523/11