Постанова № 18672808, 17.10.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2011 р. Справа № 5023/5267/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В. О., суддя Кравець Т.В. , суддя Крестьянінов О.О.

при секретарі Деркач Ю.О.

за участю представників сторін:

прокурора Булулуков О.О., посвідчення № 228 від 02.12.2009 р.;

1-го позивача - не прибув;

2-го позивача - ОСОБА_1., довіреність № 38-4425/395 від 23.11.2010 р.;

відповідача - не прибув;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Високі енергетичні технології”, м. Харків (вх. № 4105Х/2-6) на рішення Господарського суду Харківської області від 06.09.2011 р. у справі № 5023/5267/11 (суддя Лаврова Л.С.)

за позовом Прокурора Червонозаводського району міста Харкова в інтересах держави в особі: 1) Харківської міської ради, м. Харків;

2) Комунального підприємства “Харківські теплові мережі”, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Високі енергетичні технології”, м. Харків

про стягнення 7576,40 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2011 р. прокурор Червонозаводського району міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради та КП "Харківські теплові мережі" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ " Високі енергетичні технології " про стягнення 7576,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на неналежне виконання відповідачем зобов"язань по договору № 13103 про постачання теплової енергії від 01.11.2003 р., укладеного між ТОВ " Високі енергетичні технології" та КП "Харківські теплові мережі".

Рішенням Господарського суду Харківської області від 06.09.2011 р. у справі № 5023/5267/11 (суддя Лаврова Л.С.) позов було задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 7576,40 грн. боргу за неналежне виконання договірних зобовязань, та стягнуто з відповідача на користь держбюджету України 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, з посиланням на обґрунтованість позовних вимог.

Відповідач, не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції від 06.09.2011 р. у даній справі, подав апеляційну скаргу, в якій просить вказане рішення скасувати та прийняти нове рішення у справі, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що судом першої інстанції не доведено обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими та порушено матеріальні і процесуальні норми права, адже судом першої інстанції не було прийнято до уваги той факт, що позивачем застосовано нічим не обумовлену формулу розрахунку кількості спожитої теплової енергії, а підставлені у цю формулу числові дані не доведено належними доказами.

Представник відповідача в судове засідання 13.10.2011 р. не прибув, про причину відсутності суд не повідомив, хоча про місце і час розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчать наявне у матеріалах справи відповідне поштове повідомлення.

Представник прокурора відзиву на апеляційну скаргу не надав, в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін як законне і обґрунтоване.

2-й позивач відзиву на апеляційну скаргу не надав, його представник в судовому засіданні 13.10.2011 . просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін за безпідставністю апеляційної скарги.

1-й позивач відзиву на апеляційну скаргу не надав, в судове засідання 13.10.2011 р. свого представника не направив, про причину відсутності суд не повідомив, хоча про місце і час розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчать наявне у матеріалах справи відповідне поштове повідомлення.

Враховуючи, що неприбуття представника 1-го позивача та відповідача в судове засідання не перешкоджає судовому розгляду апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розгляд справи за апеляційною скаргою здійснити у їх відсутність за наявними у справі матеріалами, як це передбачено ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників прокурора й 2-го позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до рішення Конституційного суду України № 3 рп/99 від и 08.04.1999 р. інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарюючих товариств з частиною державної власності у статутному фонді. Разом з тим, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств.

Однією з форм представництва, що визначено в ч. 3 ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" є звернення до суду з позовами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" прокурор самостійно визначає підстави для представництва в судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

З правового аналізу вищевказаних норм законодавства випливає, що прокурор у межах своєї компетенції має право звертатись до суду з позовними заявами вимоги яких, спрямовані на захист в суді інтересів держави, зокрема комунальних підприємств, у випадках наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок противоправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

КП "Харківські теплові мережі" згідно п. 1.1. Статуту засновано відповідно до Законів України "Про місцеве самоврядування в Україні" , та інших законодавчих актів, належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова відповідно до рішення № 191/03 від 24.09.2003 р. XVI сесії Харківської міської ради XXIV скликання "Про комунальну власність м. Харкова".

Згідно ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 р., міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України , цим та іншими законами. Харківська міська рада представляє інтереси територіальної громади м. Харкова.

Враховуючи викладене, прокурор Червонозаводського району м. Харкова згідно діючого законодавства наділений правом звернутись до суду з даною позовною заявою для захисту інтересів держави.

Як вбачається з матеріалів справи, що 01.11.2003 р. між КП „Харківські теплові мережі” та ТОВ "Високі енергетичні технології" був укладений договір №13103 про постачання теплової енергії, за умовами якого 2-й позивач зобовязався постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобовязався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в необхідних обсягах та в терміни, передбачені договором, а саме розділом 6 договору.

Згідно ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 ГК України та ст.ст. 525,526 ЦК України визначено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Перевіркою матеріалів судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що КП „Харківські теплові мережі” свої зобовязання виконало в повному обсязі, здійснивши відпуск теплової енергії відповідачу на підставі вищезазначеного договору в період з жовтня 2010 року по квітень 2011 року та направивши на адресу останнього рахунки на оплату спожитої теплової енергії за вищевказаний період, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 13-19).

Факт підключення опалення у приміщення відповідача за адресою: вул. Б. Хмельницького, 3, підтверджується актом про підключення споживача до джерела теплової енергії № 178/7377 від 19.10.2010 р. (а.с. 20) та актом відключення споживача від джерела теплової енергії № 178/6557 від 18.04.2011 р. (а.с. 21).

Однак відповідач не виконав належним чином взяті на себе за договором зобовязання тане сплатив у визначені договором строки, порядку та розмірі вартість заявленої та отриманої теплової енергії, внаслідок чого за період з жовтня 2010 року по квітень 2011 року утворилась заборгованість в сумі 7576,40 грн., яка до цього часу не погашена.

Доказів на підтвердження оплати боргу за спірний період відповідач суду не надав. Не має таких доказів і в матеріалах справи.

Згідно зі ст. 610 ЦК України , порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи те, що своєчасно не провів розрахунки за споживання електроенергії за період з жовтня 2010 р. по квітень 2011 року відповідно до умов спірного договору, колегія суддів вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 7576,40 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно посилання відповідача у його апеляційній скарзі на необґрунтовані розрахунки відпущеної кількості теплової енергії, колегія суддів зазначає, що ці посилання не можуть бути прийняті до уваги, виходячи з наступного.

Відповідно до Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 р. за № 1198 при відсутності у споживача приладу обліку, розрахунок відпущеної відповідачу кількості теплової енергії виконується розрахунковим засобом. Розрахунковим засобом розподіляється фактично вироблений на джерелі об'єм теплової енергії і оплата береться за фактично відпущену теплову енергію, що і мало місце у даному випадку. Кількість теплової енергії, спожитої абонентами, котрі не мають приладів обліку, розподіляється між ними пропорційно їх тепловим навантаженням. Теплове навантаження зазначене в додатку № 1 до Договору (0,0069 гкал/годину), скріпленого печатками і підписами уповноважених представників двох сторін (а.с. 10 зворотна сторона). Окрім того, слід зазначити, що вищевказане теплове навантаження зазначено у розрахунку теплового навантаження, виконаного на замовлення ТОВ “Високі енергетичні технології” спеціалізованою організацією - АТ “Іноваційний Центр “Практика” та наданого до КП “Харківські теплові мережі” самим відповідачем (а.с. 23).

Відповідно до п. 1.1. Загальних положень Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні "КТМ 204 Україна 244-94"? зазначені норми використовуються для визначення відпущеної теплової енергії теплопостачальними організаціями споживачам, у яких відсутні прилади обліку, для проведення комерційних та інших розрахунків. Даний нормативний акт не підлягає державній реєстрації на підставі п. 5 Положення "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, організаціях державного управління і контролю, що стосується прав, свобод та законних інтересів громадян або мають міжвідомчий характер", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 року за № 731: “На державну реєстрацію не подаються акти: рекомендаційного, роз'яснювального та інформаційного характеру (методичні рекомендації, роз'яснення, у тому числі податкові, тощо), нормативно-технічні документи (національні та регіональні стандарти, технічні умови, будівельні норми і правила, тарифно-кваліфікаційні довідники, кодекси усталеної практики, форми звітності, у тому числі щодо державних статистичних спостережень, адміністративних даних та інші).”

Ніяких листів відносно будь-яких питань, що стосуються виконання договірних зобов'язань на адресу КП “Харківські теплові мережі” від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідачем не було доведено суду, що позивачем застосовано нічим не обумовлену формулу розрахунку кількості спожитої теплової енергії, а підставлені у цю формулу числові дані не доведено належними доказами, а отже його вимоги є безпідставними і необгрунтованими.

За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ТОВ "Високі енергетичні технології", оскільки доводи цієї скарги зводяться до переоцінки доказів по справі, а судом першої інстанції зясовано всі обставини справи в їх сукупності, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Харківської області від 06.09.2011 р. відповідає вимогам закону, у звязку з чим підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, одностайно, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Високі енергетичні технології”, м. Харків, залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 06.09.2011 р. у справі № 5023/5267/11 залишити без мін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя Фоміна В. О.

Суддя Кравець Т.В.

Суддя Крестьянінов О.О.

Повний текст постанови підписаний 17.10.2011 р.