Рішення № 18671486, 26.09.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2011 р.Справа № 27/17-3150-2011 Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М. при секретарі судового засідання: Ярешко О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (представник діючий за довіреністю);

від відповідача: ОСОБА_2(представник діючий за довіреністю);

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт";

до відповідача: Приватного підприємства "Валлєтта"

про стягнення 212066,53 грн.

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: Позивач Державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача - Приватного підприємства "Валлєтта", в якій з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (вх. ГСОО №29711/2011 від 29.08.2011р.) просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 212066,53 грн., з яких 122214,81 грн. - пеня, 66196,32 грн. інфляційні, 23655,40 грн. 3% річних та покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що на підставі укладеного між сторонами договору на перевалку імпортних навалочних вантажів №138и від 09.07.2010р. позивачем було вчасно та в повному обсязі виконано свої зобовязання, між тим, відповідач за фактично надані послуги розраховувався несвоєчасно, в звязку з чим у нього утворилась визначена у позовних вимогах заборгованість.

22.09.2011 року відповідач надав до суду клопотання про витребування доказів (вх. ГСОО №33022/2011 від 22.09.2011р.), в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування заявленого клопотання відповідач зазначає, що на підприємстві позивача створено комісію з проведення аналізу дебіторської заборгованості, при цьому, за твердженнями відповідача на одному із засідань цієї комісії, наприкінці 2010 року, було прийнято рішення не застосовувати до ПП "Валлєтта" штрафні санкції, в звязку з простроченням останнім оплати за договором. Крім того, відповідач зазначає, що у даному протоколі містяться дані, які можуть свідчити про відсутність вини підприємства-відповідача, тобто про наявність вчиненого ним правопорушення.

Представник позивача у судовому засіданні 26.09.2011р. проти даного клопотання відповідача заперечував, крім того зазначив, що витребуваний відповідачем протокол комісії є внутрішнім документом підприємства-позивача та ніякого значення щодо встановлення фактів про належне або неналежне виконання ПП "Валлєтта" зобовязань за договором на перевалку імпортних навалочних вантажів №138и від 09.07.2010р. не має. При цьому, на думку позивача, вказане клопотання відповідача є недоцільним та таким, що направлене на затягування строку розгляду справи.

Розглянувши клопотання про витребування доказів у справі, суд відмовив у його задоволенні, виходячи з безпідставності доводів відповідача, а також, враховуючи, що відповідачем ніяким чином не заперечується факт несвоєчасного здійснення проплат за договором, а лише зазначено про труднощі повязанні з проведенням банківських операцій щодо перерахування грошових коштів.

22 вересня 2011 року від відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій (вх. ГСОО №33024/2011 від 22.09.2011р.) в порядку ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, згідно якого відповідач просить суд зменшити розмір штрафних санкцій на 30% від ціни позову на суму 63619,68 грн, з урахуванням обставин викладених у відзиві на позов.

В обґрунтування клопотання про зменшення штрафних санкцій відповідач посилається на те, що прострочення виконання зобовязань за договором на перевалку імпортних навалочних вантажів №138и від 09.07.2010р. виникло у звязку з затримкою надходжень коштів від контрагента та необхідністю надання часу для проведення операцій щодо переведення валютних коштів у гривню України.

Представник позивача, проти вказаного клопотання відповідача заперечував, про що надав письмові заперечення вих. №956/20.3-7 від 26.09.2011р. Разом з тим, зазначив про відсутність виняткових підстав, які б свідчили про обєктивність обставин, внаслідок яких ПП "Валлєтта" було порушено зобовязання щодо своєчасного внесення плати за договором №138и від 09.07.2010 року.

Розглянувши клопотання представника відповідача, в порядку ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з наступних підстав:

Статтею 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Разом з тим, пунктом 6.5 договору на перевалку імпортних навалочних вантажів №138и від 09.07.2010р. встановлено, що за порушення строків оплати, передбаченим цим договором, вантажовласник сплачує порту пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення.

Згідно із ч. 1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до п.1 ст. 233 Господарського кодексу України, суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Між тим, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, підтверджуючі скрутний фінансовий стан відповідача, при цьому, виконання відповідачем зобовязань за договором №138и від 09.07.2010р. ніяким чином не повязано з його контрагентами, а також враховуючи, що позивачем у справі є державне підприємство, суд вважає, що відповідачем не доведено факт відсутності вини ПП "Валлєтта" у несвоєчасному виконанні взятих на себе зобовязань за договором, при цьому, враховуючи інтереси сторін та систематичний характер дій відповідача щодо своєчасного внесення плати за надані послуги, суд доходить висновку про відмову у задоволені зазначеного клопотання, в звязку з тим, що воно є необґрунтованим та таким, що порушує майнові інтереси позивача.

У судовому засіданні 26.09.2011р. представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач надавши відзив на позов (вх. ГСОО № 33023/2011 від 22.09.2011р.), позовні вимоги визнав частково, при цьому заперечував щодо правильності нарахування позивачем пені та 3% річних.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

05 липня 2010 року між ДП "Іллічівський морський торговельний порт" (надалі - порт) та ПП "Валлєтта" (надалі - вантажовласник) укладено договір на перевалку імпортних навалочних вантажів №138и, згідно якого вантажовласник доручає, а порт приймає на себе від імені й з доручення вантажовласника організацію й роботи по вивантаженню з суден, що прибувають на адресу вантажовласника, імпортної марганцевої руди навалом у кількості 600 000 тонн по 100 000 тонн щомісяця.

Згідно з умовами п. 2.2 договору, вантажовласник сплачує порту вартість послуг за даним договором і іншим послугам, зробленим портом, по діючим у порту ставкам і тарифам, діючих на день надання послуг і/або відвантаження вантажу.

У відповідності до п. 2.5 договору, порт зобовязаний: здійснює вивантаження вантажу із суден по фактично витраченому часу обробки судна і приймання вантажу від імені вантажовласника і його зберігання відповідно до чинних правил, звичаїв і погодженими з портом дорученнями вантажовласника своїми засобами (п.п. 2.5.1 договору); виділяє складську площу для зберігання 50 000 тонн вантажу, що є нормою одноразового зберігання цього вантажу (п.п. 2.5.2 договору); здійснює відвантаження вантажу по нарядам вантажовласника. Внутрішньопортове експедирування вантажів здійснює порт. Експедирування вантажів до/від воріт порта здійснює сам вантажовласник або його експедитор (п.п. 2.5.3 договору); оформляє приймання вантажу і його відвантаження документами, які направляє вантажовласникові або його представникові (п.п. 2.5.4 договору); здійснює складування й зберігання вантажу на відкритих складських площах (п.п. 2.5.5 договору); веде облік руху вантажів вантажовласника по коносаментах і судновим партіям (п.п. 2.5.6 договору); один раз у рік за станом на 1 жовтня проводить інвентаризацію вантажу (п.п. 2.5.7 договору).

Пунктом 2.6 договору встановлено обовязок вантажовласника зокрема, щодо оплати порту всіх витрат, пов'язаних з виконанням доручень за даним договором по ставках, що діють у порту на день проведення розрахунків і/або відвантаження вантажу (п.п. 2.6.7 договору); сплачувати вартість зачищення вагонів і складських площ під мітлу від забруднюючого вантажу (п.п. 2.6.13 договору).

Положеннями розділу 3 „Порядок розрахунків” договору визначено, що вантажовласник оплачує: вартість вивантаження вантажу із суден і його навантаження на вагони, автотранспорт і т.п. за діючими акордними ставками у відповідності зі «Збірником тарифів», що затверджено Наказом Міністерства транспорту й зв'язку України від 31.10.1995р. № 392 зі змінами й доповненнями, а саме транзитні вантажі (марганцева руда) 4,1 дол. США за кожну тонну вантажу, нетранзитні вантажі (марганцева руда) 5,2 дол. США за кожну тонну вантажу. У випадку, якщо за умовами виробництва та при наданні відповідної заявки вантажовласника виникає необхідність додаткових робіт, вартість яких не сплачується за акордною ставкою, застосовуються місцеві тарифи порту. У випадку зміни звичайної технологічної схеми перевантаження вантажу застосування акордних ставок І, II, III категорій здійснюється відповідно до норм Наказу Міністерства транспорту й зв'язку України № 392 від 31.10.95р. з доповненнями й змінами (п. 3.1 договору).

Умовами п. 3.2 договору встановлено, що вартість зберігання вантажу в порту по діючих ставках, а саме: Таблиця ставок зберігання імпортних вантажів на складах порту:

Строки зберіганнягрн./тонну за добу

Відкриті склади

Для всіх вантажів

протягом 4 дібБезоплатно (технологічне зберігання)

За кожну добу з 5 по 64 добу0,07

За кожну добу з 65 доби й далі0,35 Відповідно до п. 3.3 договору, вартість транспортно-експедиторського обслуговування, здійснюваного портом, по місцевих тарифах порта, а саме: 0,54 грн. за кожну тонну переробленого вантажу.

Згідно п. 3.4 договору, льодовий збір відповідно до наказу Мінтрансу України від 31.10.1995р. № 392.

Умовами п. 3.5 договору встановлено, що вартість зачищення вантажних приміщень суден «під метлу»після вивантаження руди - 1,54 грн. за кв.м.

Положеннями п. 3.6 договору визначено, що вартість зачищення вантажних приміщень суден «під шкребок»після вивантаження забруднюючих вантажів навалом - 9,82 грн. за кв.м.

Вартість зачищення складської площі від забруднюючих вантажів навалом - 6,38 грн. за кв. м., згідно п. 3.7 договору.

У відповідності п. 3.8 договору, оплату витрат порта, пов'язаних з перевезенням вантажів по залізниці (збори за подачу і прибирання вагонів, маневрові роботи, вартість за здачу (прийом) вантажів залізниці портом) по місцевих тарифах Порта.

Положеннями п. 3.9 договору встановлено, що вартість послуг порта за даним договором сплачується вантажовласником протягом 10 банківських днів з моменту виставлення портом рахунку. Сторони погодили, що рахунок може бути вручений портом уповноваженій посадовій особі вантажовласника, наділеній повноваженнями відповідно до доручення (доручення повинно бути надано вантажовласником у відділ обліку доходів порта протягом 3-х днів з моменту підписання даного договору) з відміткою про вручення на копії рахунку, з розписом цієї посадової особи й печаткою вантажовласника в такому випадку моментом виставляння рахунку є дата вручення рахунку представникові вантажовласника; або відправлений вантажовласнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення та описом вкладення до конверту, з відміткою на ньому поштової організації в такому випадку моментом виставляння рахунку є дата відправлення рахунку поштою.

Умовами п. 3.10 договору передбачено, що інші послуги, окремо не зазначені в розділі 3 договору надаються портом на підставі заявок вантажовласника й сплачуються по діючим місцевим тарифам затвердженим начальником порту. Виконання робіт підтверджується актами, підписаними повноважними представниками сторін.

Відповідно до п. 3.15 договору, здійснює сплату витрат порту, повязаних з перевезенням вантажів по залізниці, вартість за здачу вантажів залізниці портом, перевагу на вагах інших власників.

Пунктом 6.5 договору встановлено, що за порушення строків оплати, передбачених цим договором, вантажовласник сплачує порту пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Згідно умов п. 7.1 договору, даний договір набуває чинності від дня його підписання сторонами й діє до 31 грудня 2010р. По завершенню терміну дії даного договору він може бути продовжений сторонами на тих же, або інших умовах.

20.08.2010р., 13.09.2010р., 06.10.2010р. та 26.01.2011р. сторонами було укладено додаткові угоди до договору №138и від 09.07.2010р., згідно яких внесені зміни у вказаний договір в частині реквізитів сторін, а також: у п. 1.1 вантажовласник доручає, а порт приймає на себе від імені й з доручення вантажовласника організацію й роботи по перевалці транзитної марганцевої руди навалом по варіанту судно-склад-судно у кількості 100 000 тонн; у п. 2.7.5 порт здає вантаж представникам охоронної фірми, яка буде вказана в інструкції вантажовласника, з підписанням акту комісійної перевірки вантажу вагонів з продукцією, що вмістює марганець; у п. 3.4 льодовий збір у розмірі 50% від ставки, передбаченої наказом Міністерства транспорту та звязку України № 392 від 31.10.1995р.

На виконання умов договору, повноваженими представниками сторін складено та підписано акти здачі-прийняття робіт (послуг) на загальну суму 24 607 668,39 грн., а саме акти: б/н від 21.12.2010р. на суму 1807,68 грн.; б/н від 21.12.2010р. на суму 32723,21 грн.; б/н від 23.12.2010р. на суму 778032,41 грн.; б/н від 23.12.2010р. на суму 4735,26 грн.; б/н від 30.12.2010р. на суму 3133050,94 грн.; б/н від 30.12.2010р. на суму 19091,50 грн.; б/н від 31.12.2010р. на суму 24555,72 грн.; б/н від 31.12.2010р. на суму 56602,98 грн.; б/н від 31.12.2010р. на суму 21918,12 грн.; б/н від 31.12.2010р. на суму 14668,48 грн.; б/н від 31.12.2010р. на суму 2443494,72 грн.; б/н від 31.12.2010р. на суму 31682,87 грн.; б/н від 31.12.2010р. на суму 33781,02 грн.; б/н від 31.12.2010р. на суму 67336,08 грн.; №И9/3448 від 31.01.2011р. на суму 2812159,52 грн.; №И/2751 від 31.01.2011р. на суму 1119,53 грн.; №И9/2856 від 31.01.2011р. на суму 119595,12 грн.; № И9/8431 від 03.03.2011р. на суму 260223,82 грн.; №И/9035 від 11.03.2011р. на суму 361572,24 грн.; №И9/9755 від 15.03.2011р. на суму 99695,08 грн.; №И/9756 від 15.03.2011р. на суму 23385,70 грн.; б/н від 21.03.2011р. на суму 169795,24 грн.; №И9/11234 від 23.03.2011р. на суму 1723636,80 грн.; №И/10917 від 24.03.2011р. на суму 124,39 грн.; №И9/10916 від 24.03.2011р. на суму 77483,46 грн.; б/н від 31.03.2011р. на суму 173704,25 грн.; б/н від 13.04.2011р. на суму 206705,32 грн.; №И/17454 від 28.04.2011р. на суму 33710,23 грн.; №И9/17453 від 29.04.2011р. на суму 1930182,79 грн.; б/н від 29.04.2011р. на суму 2050358,82 грн.; б/н від 30.04.2011р. на суму 250092,48 грн.; б/н від 30.04.2011р. на суму 1586440,69 грн.; б/н від 19.05.2011р. на суму 43910,38 грн.; б/н від 19.05.2011р. на суму 11444,06 грн.; б/н від 19.05.2011р. на суму 2468222,45 грн. та б/н від 27.05.2011р. на суму 3540625,03 грн.

Разом з тим, позивачем ДП "Іллічівський морський торговельний порт" за період з грудня 2010 року по травень 2011 року включно виставлялися відповідачу до сплати рахунки на загальну суму 24 607 668,39 грн., відповідно до вартості наданих позивачем послуг зазначених у актах здачі-приймання робіт (послуг), окремо щодо кожного акту, що підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками за відповідні періоди.

Факт отримання відповідачем рахунків за надані послуги за вказаний період, підтверджується наявними у матеріалах справи реєстрами предявлених рахунків з відміткою уповноваженої особи відповідача про їх отримання (а.с. 111-117, том І), при цьому, отримання даних рахунків ПП "Валлєтта" жодним чином не заперечуються та в матеріалах справи містяться копії довіреностей, підтверджуючих повноваження працівників підприємства відповідача на вчинення вказаних дій (а.с. 109-110, том І).

Як встановлено матеріалами справи, згідно виписок банку по розрахунковому рахунку позивача (а.с. 118-144, том І), ПП "Валлєтта" здійснювало оплату виставлених рахунків частково та з порушенням строку встановленого договором №138и від 09.07.2010 року. Зазначені обставини ніяким чином не заперечуються відповідачем та згідно наданих пояснень (про що наведено у письмовому клопотанні відповідача вх. ГСОО №333024/2011 від 22.09.2011р.), відповідач зазначає лише про те, що період існування прострочення відповідного платежу був незначний, 1-7 днів.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням зобовязань відповідача щодо своєчасного внесення плати за надані послуги за договором на перевалку імпортних навалочних вантажів №138и від 09.07.2010р. та направлено на стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків:

Згідно з ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 цього кодексу договір є обовязковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Положеннями ст. 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

У відповідності до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

За результатами розгляду справи судом встановлено, що відповідач порушив виконання своїх зобовязань за договором на перевалку імпортних навалочних вантажів №138и від 09.07.2010р., а саме несвоєчасно сплачував надані ДП "Іллічівський морський торговельний порт" послуги протягом періоду з грудня 2010 року по травень 2011 року, що зумовило нарахування останнім пені, інфляційних та 3% річних, про стягнення яких у судовому порядку просить позивач.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, субєкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобовязання. Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобовязання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем пені у розмірі 122214,81 грн., 3% річних у розмірі 23655,40 грн. та інфляційних у розмірі 66196,32 грн. за період прострочення виконання зобовязання (а.с.19-24, том І), з урахуванням обставин зазначених у заяві позивача про зменшення позовних вимог (а.с. 6-7, том ІІ), в звязку з допущенням помилок при здійснені даного розрахунку вважає його вірним та таким, що підлягає задоволенню.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення уточнених позовних вимог ДП "Іллічівський морський торговельний порт" та стягнення з відповідача пені у розмірі 122214,81 грн., 3% річних у розмірі 23655,40 грн. та інфляційних у розмірі 66196,32 грн. за порушення відповідачем виконання своїх зобовязань за договором на перевалку імпортних навалочних вантажів №138и від 09.07.2010 року.

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита у розмірі 2120,67 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватного підприємства "Валлєтта" (68001, м. Іллічівськ, вул. Праці, буд. 8, офіс 37; код ЄДРПОУ 33658933) на користь Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" (68001, м. Іллічівськ, вул. Праці, 6, код ЄДРПОУ 01125672, р/р 26009114761 в ПАТ «Марфін банк», м. Іллічівськ, МФО 328168) 122214/сто двадцять дві тисячі двісті чотирнадцять/грн. 81 коп. пені, 23655/двадцять три тисячі шістсот пятдесят пять/грн.. 40 коп. 3% річних, 66196/шістдесят шість тисяч сто девяносто шість/грн. 32 коп. інфляційних, 2120/дві тисячі двадцять/грн. 67 коп. державного мита та 236/двісті тридцять шість/грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Суддя Невінгловська Ю.М.

Повний текст рішення складено 03.10.2011р.