Рішення № 18671258, 26.09.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" вересня 2011 р.Справа № 24/17-2775-2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський Андрологічний центр"; до відповідача: Управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1. Одеська обласна рада

2. Управління обласної ради з майнових відносин.

3. Головне управління Державного казначейства України в Одеській області

про стягнення 3214619,92 грн.

Суддя Оборотова О.Ю.

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_1. довіреність від 07.06.2011р.

Від відповідача: ОСОБА_2. довіреність №01-15/1690 від 11.05.2011р.

Від третьої особи Одеської обласної ради : ОСОБА_3 довіреність №р-39-1524 від 15.06.2011р.

Від третьої особи управління обласної ради з майнових відносин: ОСОБА_3 довіреність №26 від 30.08.2011р.

Від третьої особи Головного управління Державного казначейства України в Одеській області: ОСОБА_4. довіреність №15-06/24-348 від 20.01.2011р.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Міський Андрологічний центр" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації про стягнення 3130 055,97 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.07.2011 р. порушено провадження по справі № 24/17-2775-2011.

27.07.2011р. до господарського суду Одеської області від представника відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі у якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Одеської обласної ради та Управління обласної ради з майнових відносин.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.07.2011р. залучено до участі у справі № 24/17-2775-2011 третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Одеську обласну раду та Управління обласної ради з майнових відносин.

04.08.2011р. до господарського суду Одеської області від представника відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого просить суд у задоволенні позову відмовити.

12.09.2011р. до господарського суду Одеської області від представника третьої особи Одеської обласної ради надійшли письмові пояснення по суті спору, відповідно д ояких просить суду у задоволенні позову відмовити.

12.09.2011р. до господарського суду Одеської області від представника позивача надійшло уточнення позовних вимог, відповідно до якого позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 3214619,92грн.

12.09.2011р. до господарського суду Одеської області від представника позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головного управління Державного казначейства України в Одеській області.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.09.2011 р. залучено до участі у справі № 24/17-2775-2011 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державного казначейства України в Одеській області.

У судовому засіданні 12.09.2011р. представник позивача звернувся до господарського суду Одеської області з клопотанням про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.09.2011р. продовжено строк розгляду справи на пятнадцять днів до 29.09.2011р.

У судовому засіданні 26.09.2011 р. після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, суд дійшов до наступних висновків.

20.01.2005 р., між Одеською обласною радою, в особі Управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації (Орендодавець орган охорони) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Міський андрологічний центр»(Орендар) укладено договір оренди обєкту культурної спадщини з охоронними умовами відповідно до умов якого, Орендодавець орган охорони передає обєкт культурної спадщини колишній будинок Золотарьова, Масса, споруджений у 1820-х р.р., який знаходиться під охороною держави на підставі Постанови Кабінету Міністрів України УРСР від 06.09.1979р. №442 „Про доповнення списку памяток містобудування та архітектури національного значення, що в подальшому по тексту зазначеного договору є (Памятка)”, а Орендар приймає в орендне користування Памятку, що складається з нежитлової будівлі, а саме з нежилих приміщень підвалу, 1, 2, та 3 поверху, загальною площею 2458,5 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 Вказана в цьому договорі Памятка належить Одеській обласній раді на підставі Свідоцтва про право власності на нежилу будівлю від 27.08.2003р.

Позивач у позовній заяві зазначає що, Товариством з обмеженою відповідальністю «Міський андрологічний центр»належним чином виконувались умови зазначеного Договору оренди. Орендарем своєчасно та в повному обсязі вносилась орендна плата, проведено роботи щодо підготовки проектної документації для здійснення комплексної реконструкції орендованої будівлі, укладено договір з ліцензованою підрядною будівельною організацією для здійснення необхідних підготовчих робіт. Протягом дії Договору оренди, орендодавець не забезпечив повне звільнення орендованого приміщення попереднім користувачем. Таким чином, протягом строку дії Договору оренди Позивач не мав змогу використовувати орендоване приміщення належним чином для здійснення своєї господарської діяльності і ніс лише значні видатки щодо орендованого приміщення, пов'язані зі сплатою орендної плати та підготовкою документації для розробки проекту ремонтно-реставраційних робіт на орендованому об'єкті. З метою захисту переважного права Позивача на продовження Договору оренди, Товариством з обмеженою відповідальністю „Міський Андрологічний центр” подано позов до Господарського суду Одеської області до відповідача Одеської обласної ради, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління охорони обєктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Територіальної державної судової адміністрації в Одеській області про зобовязання укласти додаткову угоду до договору.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.03.06р. порушено провадження у справі №25/86-06-2122 за позовом ТОВ “Міський Андрологічний центр” до Одеської обласної ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління охорони обєктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації про зобовязання укласти додаткову угоду до договору оренди обєкту культурної спадщини з охоронними умовами від 20.01.05 р.

06.02.2006 р. розпорядженням Голови Одеської обласної державної адміністрації №59/А-2006 «Про передачу у користування будівлі-пам'ятки містобудування та архітектури у м. Одеса», Об'єкт оренди передано у користування Територіальному управлінню державної судової адміністрації в Одеській області для розміщення Одеського апеляційного адміністративного суду та укладено відповідний договір оренди. Зазначене розпорядження Голови Одеської обласної державної адміністрації було оскаржено ТОВ «Міський андрологічний центр»до Господарського суду Одеської області.

Позивачем у позовній заяві зазначено що, після припинення чинності Договору оренди, Товариством подано позовні заяви до суду та відкрито судовий розгляд по справах, одним з відповідачів за якими є Управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської облдержадміністрації. За наслідками розгляду даних справ вирішувалось питання щодо продовження використання ТОВ „Міський андрологічний центр” Об'єкта оренди і відповідне зарахування грошових коштів, що сплачувались ТОВ „Міський андрологічний центр” у якості орендної плати за орендоване приміщення. Новий орендар до використання Об'єкту оренди фактично не приступив, майно та кілька співробітників ТОВ „Міський андрологічний центр” знаходились в орендованій будівлі з метою забезпечення збереження майна ТОВ “Міський Андрологічний центр”, яке продовжувало сплачувати орендну плату в порядку, розмірах та на умовах, передбачених Договором оренди. Розгляд судових справ тривав до листопада 2008 року, інформацію про звільнення ТОВ „Міський андрологічний центр” орендованої будівлі до фінансової служби ТОВ „Міський андрологічний центр” своєчасно надано не було. В зв'язку з чим, бухгалтерія продовжувала щомісяця сплачувати орендну та умовах, передбачених Договором оренди. Таким чином, Управлінню охорони об'єктів культурної спадщини помилково перераховано грошові кошти у загальній сумі 1 885 276,22 (один мільйон вісімсот вісімдесят п'ять тисяч двісті сімдесят шість гривень 22 копійки) гривень.

04.08.2011р. до господарського суду Одеської області від представника відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого просить суд у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що рахунок відповідача на який перераховувались кошти є рахунком невизначеного виду коштів з якого всі надходження перераховуються до обласного бюджету. Відповідно до п. 1,2 рішення Одеської обласної ради від 25.04.2007р. № 265 V „Про використання частини коштів, що надходять від оренди обєктів культурної спадщини, які є майном спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області” 30% коштів, отриманих від надання в оренду обєктів культурної спадщини, які є майном спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області перераховується на спеціальний рахунок орендодавця Управління. Управління в свою чергу забезпечує використання зазначених коштів виключно на фінансування охорони обєктів культурної спадщини. Для зарахування плати за оренду обєктами культурної спадщини в Головному управлінні Державного казначейства в Одеській області відкрито реєстраційних накопичу вальний рахунок за невизначеним видом коштів, з якого здійснюється перерахування коштів від оренди майна: - до державного бюджету (20% - податок на додану вартість); до обласного бюджету (70% від суми отриманих коштів без ПДВ); на спеціальний рахунок Управління (30% від суми отриманих коштів без ПДВ).

Згідно положень Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (частина друга п. 1.24) ст. 1), помилковий переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб'єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи

видача йому цієї суми у готівковій формі.

Управління охорони об'єктів культурної спадщини тривалий час користувалось чужими грошовими коштами, що передбачає настання відповідних, передбачених законодавством України наслідків.

Згідно пункту 6 Указу Президента України „Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України” від 16.03.1995 р. № 227/95, підприємства, незалежно від форм власності мають повертати у п'ятиденний строк платникам помилково зараховані на їх рахунки кошти. Таким чином, зобов'язання Управління охорони об'єктів культурної спадщини щодо повернення грошових коштів Товариству виникло після спливу п'ятиденного строку з дати здійснення платежу.

Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Зазначена норма відповідає також положенням Господарського кодексу України, за нормами ст. 198 якого, відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

Відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України, Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Розмір відсотків має встановлюватись на рівні, передбаченому законом, тобто в розмірі облікової ставки Національного банку України, яка є орієнтиром ціни на гроші. Облікова ставка Національного банку України - один із монетарних інструментів, за допомогою якого Національний банк України встановлює для банків та інших суб'єктів грошово-кредитного ринку орієнтир щодо вартості залучених та розміщених грошових коштів (ст. 1 Закону України „Про Національний банк України").

Враховуючи, що законодавством визначено термін .виконання грошового зобов'язання щодо повернення помилкового переказу, в разі несвоєчасного його виконання статтею 625 Цивільного кодексу України передбачена певна відповідальність. Так, згідно частини другої зазначеної статті, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За правилами частини 2 ст.258 Цивільного кодексу України, до вимог про стягнення неустойки (пені) застосовується позовна давність в один рік.

Управління охорони об'єктів культурної спадщини внаслідок одержання та неповернення помилково перерахованих Товариством сум, користувалось чужими грошовими коштами та прострочило термін виконання грошового зобов'язання щодо їх повернення. В зв'язку з чим, окрім основного зобов'язання з повернення перерахованих Товариством коштів у сумі 1 885 276,22 (один мільйон вісімсот вісімдесят п'ять тисяч двісті сімдесят шість гривень 22 копійки) гривень, зобов'язанням Управління є сплата:

відсотків в розмірі облікової ставки Національного банку України у сумі 454 426,26 грн.,

трьох процентів річних у сумі 141 377,67 грн.; частини основного боргу, збільшеного на встановлений індекс інфляції у сумі 561 710,77 грн.; пені у розмірі 87 265,05 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем направлено листа Управлінню охорони об'єктів культурної спадщини облдержадміністрації вх. № 01-13/1338 від 12.04.2011 р. щодо повернення вищезазначених помилково перерахованих коштів та нарахованих згідно чинного законодавства сум.

У відповідь на лист Позивача, Управлінням охорони об'єктів культурної спадщини пояснено, що «рахунок, на який перераховувалися зазначені кошти є рахунком невизначеного виду коштів», тому Управління нібито не мало змогу відслідкувати правильні або помилкові перерахування.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. При цьому, дане положення застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

12.09.2011р. до господарського суду Одеської області від представника позивача надійшло уточнення позовних вимог, відповідно до якого позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 3214619,92грн., яка складається з основного зобов'язання з повернення перерахованих Позивачем коштів у сумі 1 885 276,22 (один мільйон вісімсот вісімдесят п'ять тисяч двісті сімдесят шість гривень 22 копійки) гривень, зобов'язанням Відповідача є сплата: відсотків в розмірі облікової ставки Національного банку України у сумі 488 397,01 (чотириста вісімдесят вісім тисяч триста дев'яносто сім гривень 01 копійок) гривень, трьох процентів річних у сумі 155 633,45 (сто п'ятдесят п'ять тисяч шістсот тридцять три гривні 45 копійок) гривень; частини основного боргу, збільшеного на встановлений індекс інфляції у сумі 537 202,84 (п'ятсот тридцять сім тисяч двісті дві гривні 84 копійок) гривень; пені у розмірі 148 110,40 (сто сорок вісім тисяч сто десять гривень 40 копійок) гривень.

Загальна сума, заборгованості Відповідача перед Позивачем складає 3 214 619,92 (три мільйони двісті чотирнадцять тисяч шістсот дев'ятнадцять гривень 92 копійки) гривень.

Правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 09.06.2011р. по справі №5002-15/4167-2010 „Наслідки набуття, збереження майна без достатньої правової підстави унормовано Главою 83 Цивільного кодексу України. Відповідно до приписів статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави - безпідставно набуте майно, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Таким чином, обов'язковою умовою, з якою законодавець пов'язує виникнення даного виду зобов'язань, є відсутність правової підстави для набуття майна однією особою за рахунок іншої особи. Відсутність правової підстави означає, що майно набуте особою поза підставою (юридичним фактом), передбаченою законом чи правочином. За приписами статті 1214 цього ж Кодексу особа, яка набула майно без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала. Згідно з приписами статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші право чини. Згідно з приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Приписами статті 32 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.”

Підсумовуючи все наведене вище, суд доходить висновку щодо необхідності задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський Андрологічний центр" у повному обсязі. Таким чином, з відповідача слід стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський Андрологічний центр" заборгованість у сумі 3214619,92грн.

Судові витрати, повязані із сплатою державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу слід віднести за рахунок відповідача згідно із ст. 44, ч. 3 ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 50, 69, 82-85 ГПК України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський Андрологічний центр" до відповідача Управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Одеська обласна рада, Управління обласної ради з майнових відносин, Головне управління Державного казначейства України в Одеській області про стягнення 3214619,92 грн. - задовольнити.

2.Стягнути з Управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації (65045, м. Одесса, вул Троїцька, 43, код ЄДРПОУ 13882622, п/р № 35532304801 в Обласному управлінні НБУ м. Одеси, МФО 328027) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський Андрологічний центр" (65001, м. Одесса, вул. Жуковського, 30, код ЄДРПОУ 24766178, п/р №26002000080026 в АТ «Імексбанк»м. Одесса, МФО 328384) заборгованість в сумі 3214619,92 грн., яка складається з основного зобов'язання з повернення перерахованих Позивачем коштів у сумі 1 885 276,22 (один мільйон вісімсот вісімдесят п'ять тисяч двісті сімдесят шість гривень 22 копійки) гривень, відсотків в розмірі облікової ставки Національного банку України у сумі 488 397,01 (чотириста вісімдесят вісім тисяч триста дев'яносто сім гривень 01 копійок) гривень, трьох процентів річних у сумі 155 633,45 (сто п'ятдесят п'ять тисяч шістсот тридцять три гривні 45 копійок) гривень; частини основного боргу, збільшеного на встановлений індекс інфляції у сумі 537 202,84 (п'ятсот тридцять сім тисяч двісті дві гривні 84 копійок) гривень; пені у розмірі 148 110,40 (сто сорок вісім тисяч сто десять гривень 40 копійок) гривень.; витрати зі сплати державного мита в сумі 25 500 грн., витрати з оплати послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Суддя О.Ю.Оборотова

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 28.09.2011р.

Суддя Оборотова О.Ю.