Рішення № 18671214, 21.09.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" вересня 2011 р.Справа № 10/17-3054-2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство Біофарм”

до відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Комінтернівська птахофабрика”

про стягнення 15041,44 грн.

Суддя Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю від 29.08.2011р.

від відповідача: не зявився

Суть спору: ТОВ „НВП Біофарм” звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з СТОВ „Комінтернівська птахофабрика” 15041,44 грн., з яких 12260,50 грн. основний борг за товар, що поставлений позивачем на підставі укладеного з відповідачем договору поставки від 26.08.2010р. №117, 921,93 грн. інфляційні та 1859,01 грн. 25% річних, що нараховані відповідачу з 08.11.2010р. по 07.05.2011р.

Відповідач у судові засідання не зявився, відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову до суду не надав. При цьому ухвала суду про порушення провадження у справі від 05.08.2011р., одержана відповідачем, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, а тому господарський суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача у судовому засіданні та в силу вимог ст.75 ГПК України за наявними у справі документами, з огляду також на те, що 03.10.2011р. закінчується двомісячний строк вирішення спору у даній справі, який встановлений вимогами ст.69 ГПК України і у заяві від 21.09.2011р. відповідач просить суд розглянути справу у строк, що встановлений вимогами ст.69 ГПК України.

На підставі ст.85 ГПК України у судовому засіданні за участю представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

26.08.2010р. між ТОВ „НВП Біофарм” (постачальник, позивач) і СТОВ „Комінтернівська птахофабрика” (покупець, відповідач) укладений договір поставки №117, згідно з яким позивач зобовязується в порядку та на умовах, визначених цим договором, передати у власність відповідача ветеринарні препарати (товар) в асортименті, кількості та за ціною відповідно до замовлення відповідача і згідно із накладними, а відповідач зобовязується прийняти та оплатити товар у термін і в розмірі, що передбачені цим договором.

Згідно з умовами п. 2.1. договору поставка товару здійснюється партіями. Під партією товару вважається сукупність товарів, що поставляється позивачем відповідачу по відповідній видатковій накладній. Відповідно до умов п. 2.2. договору базові умови поставки товару узгоджуються сторонами для кожної партії товару окремо. Датою поставки товару вважається дата підписання уповноваженими на те представниками сторін видаткової накладної, що є невідємною частиною даного договору.

У п. 2.3., п.2.4. договору встановлено, що поставка товару здійснюється позивачем не пізніше 10 (десяти) робочих днів від дати подання замовлення відповідачем. Замовлення відповідача вважається прийнятим позивачем, якщо останній виставив рахунок-фактуру. Разом з товаром позивач передає відповідачу сертифікат якості, оригінал рахунку-фактури, видаткові та податкові накладні.

Відповідно до умов п.3.3. договору оплата кожної партії товару відповідачем здійснюється з відстроченням платежу не більше, ніж 20 (двадцять) календарних днів від дати поставки за п. 2.2. цього договору шляхом перерахування безготівкових коштів на поточний рахунок позивача, а відповідно до умов п.5.2. договору у випадку порушення відповідачем терміну оплати, вказаного у п. 3.3 договору, він зобовязується сплатити позивачу суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу, а також 25% річних від простроченої суми з урахуванням індексу інфляції.

Згідно з умовами п. 8.1. договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2010р. Закінчення терміну дії цього договору не тягне за собою припинення зобовязань, що виникли з цього договору протягом терміну його дії і не звільняє сторони від необхідності належного виконання та відповідальності за неналежне виконання своїх зобовязань.

Також судом встановлено, що на виконання умов вищевказаного договору поставки позивач виставив відповідачу рахунок на оплату №422 від 18.10.2010р., згідно з яким вартість товару, що підлягає оплаті відповідачем становить 32260,50 грн. та 18.10.2010р. поставив відповідачу товар на суму 32260,50 грн., що підтверджується видатковою накладною №416 від 18.10.2010р. та довіреністю відповідача на одержання ТМЦ №499 від 18.10.2010р.

В свою чергу відповідач за поставлений позивачем розрахувався частково в сумі 20000 грн., що підтверджується виписками з р/рахунку позивача та реєстром кредитових платежів АТ „ОТП Банк”, згідно з якими 08.11.2010р. відповідач перерахував позивачу 5000 грн., 17.11.2010р. відповідач перерахував позивачу 5000 грн. та 23.12.2010р. відповідач перерахував позивачу 10000 грн., а товар в сумі 12260,50 грн. залишився неоплаченим відповідачем.

При цьому пояснення представника позивача у судовому засіданні та наданий позивачем рахунок на оплату №320 від 30.09.2010р. свідчать, що грошові кошти в сумі 3739,68 грн., які відповідач перерахував позивачу 19.10.2010р. є оплатою за товар згідно рахунку на оплату №320 від 30.09.2010р., а грошові кошти в сумі 20000 грн., які сплачені відповідачем 08.11.2010р. в сумі 5000 грн., 17.11.2010р. в сумі 5000 грн., 23.12.2010р. в сумі 10000 грн. є оплатою за товар згідно рахунку на оплату №422 від 18.10.2010р.

24.03.2011р. позивач надіслав відповідачу претензію про оплату боргу за поставлений товар, що підтверджується описом вкладення до цінного листа та фіскальним чеком № 6379 від 24.03.2011р., але відповідач відповіді на претензію не надав та борг позивачу не сплатив.

Окрім того, між сторонами проведено звірку розрахунків за період 01.06.2010р. по 21.07.2011р., за наслідками якої складений і підписаний відповідний акт звірки згідно з яким борг відповідача станом на 21.07.2011р. становить 12260,50 грн.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницької діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Водночас вимогами ч.2 ст.712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін, а в силу вимог ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладено договір поставки, згідно з яким позивач зобовязався передати у власність відповідача товар, а відповідач зобовязався прийняти та оплатити товар з відстроченням платежу не більше, ніж 20 (двадцять) календарних днів від дати поставки шляхом перерахування безготівкових коштів на поточний рахунок позивача.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Між тим, вищевстановлені обставини справи свідчать, що товар, який поставлений позивачем на виконання умов укладеного між сторонами договору поставки в сумі 32260,50 грн., відповідач оплатив частково в сумі 20000 грн. Вартість поставленого позивачем товару в сумі 12260,50 грн. залишилася неоплаченою відповідачем, як у строк, що встановлений умовами договору поставки, так і в подальшому після проведення звірки розрахунків та підписання акту звірки, згідно з яким борг відповідача станом на 21.07.2011р. становить 12260,50 грн. Поряд з цим жодних заперечень щодо наявності боргу за поставлений позивачем товар, а тим більш доказів, які спростовують його наявність відповідач не надав і до суду.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Водночас в укладеному між сторонами договорі поставки встановлений інший розмір річних, ніж той, що передбачений вимогами ч. 2 ст. 625 ЦК України, а саме 25% річних від простроченої суми.

Розрахунок 25% річних, який здійснений позивачем, та згідно з яким розмір 25% річних, що нараховані відповідачу з 08.11.2010р. по 07.05.2011р. становить 1859,01 грн., перевірений господарським судом та встановлено його відповідність обставинам справи щодо пророчення відповідача, а також вимогам чинного законодавства та договору. Розрахунок інфляційних, який здійснений позивачем, та згідно з яким розмір інфляційних, становить 921,93 грн., також перевірений господарським судом та встановлено його відповідність обставинам справи щодо прострочення відповідача та рекомендаціям, які містяться у листі ВСУ від 03.04.1997р. №62-97р.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог ТОВ „НВП Біофарм”, а отже і їх задоволення.

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита, на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 8285 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство Біофарм” задовольнити.

2.Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Комінтернівська птахофабрика” (67541, Одеська обл., Комінтернівський район, с. Першотравневе, вул. Миру,1, код ЄДРПОУ 00852832, р/р 26008301118093 у ВРБ „ОД „Банк форум”, МФО 322948) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство Біофарм” (61140, м. Харків, вул. Чугуївська,56, код ЄДРПОУ 36816072, р/р 26000801335330 в АО „ОТП Банк” м. Київ, МФО 300528) основний борг в сумі 12260 (дванадцять тисяч двісті шістдесят) грн. 50 коп., інфляційні в сумі 921 (девятсот двадцять одна) грн. 93 коп., 25% річних у сумі 1859 (одна тисяча вісімсот пятдесят девять) грн. 01 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 150 (сто пятдесят) грн. 42 коп., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Суддя Смелянець Г.Є.

Повне рішення складено 26 вересня 2011 року.