Рішення № 18671199, 21.09.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2011 р.

Справа № 15/17-3206-2011

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

При секретарі А.Д. Діасамідзе

За участю представників:

від позивача – Голотинін Р.Ю.,

від відповідача – Паньківа Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Відкритого акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Одеса-Банк” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Джерман-Автоцентр” про стягнення 904,05 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство „Акціонерний комерційний банк „Одеса-Банк” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Джерман-Автоцентр” про стягнення заборгованості в сумі 904,05 грн. за інкасацію грошової виручки за грудень 2008 р. відповідно до договору № 10.3-07/016 від 25.12.2008 р., посилаючись на наступне.

25.12 2008 р. між Закритим акціонерним товариством „Акціонерний комерційний банк „Одеса-Банк” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Джерман Автоцентр” був укладений договір № 10.3-07/016 на збирання (інкасацію) грошової виручки.

Як вказує позивач, відповідно до п 1.2. та 1.3. договору банк проводить приймання, обробку та своєчасне зарахування на рахунок клієнта грошової виручки клієнта № 2600118372 в Одеській обласній філії „Раиффайзен банк Аваль” м. Одеси, МФО 328351. В свою чергу клієнт сплачує банку за надані послуги комісію у розмірі і в строки, визначені цим договором.

Так, відповідно до п.п. 4.1, 4.3 договору за надані послуги по збиранню (інкасації) грошової виручки клієнт сплачує банку плату у розмірі 0,045% від інкасованої суми. При цьому позивач зазначає, що оплата послуг за збирання (інкасацію) грошово виручки, визначеної у п. 4.1 цього договору, після надання банком рахунку здійснюється клієнтом самостійно на рахунок банку протягом трьох перших робочих днів місяця, наступного за місяцем, в якому були надані послуги.

Так, за ствердженнями позивача, АКБ „Одеса-Банк” свої зобов'язання по вказаному договору щодо приймання грошової виручки клієнта, обробку та своєчасне зарахування на рахунок клієнта у грудні 2008р. виконало, що підтверджує реєстр документів за період з 25.12.2008 р. по 31.12.2008 р.

Однак, як вказує позивач, ТОВ „Джерман Автоцентр” почало порушувати умови договору та не сплатило вартість послуг, у зв’язку з чим виникла заборгованість, а саме 904,05 гривень за інкасацію грошової виручки у грудні 2008 р., згідно п. 4.1 договору № 10.3-07/016 від 25.12.2008 р. та розрахунку вартості послуг за інкасацію грошової виручки.

Разом з тим позивач зазначає, що вказана сума заборгованості підтверджується довідкою № 25-04.ЛК/821 від 08.08.2011 р. та випискою по особовому рахунку ТОВ „Джерман Автоцентр” №35703102000010 за період з 25.12.2008 по 31.12.2008 року.

Так, як вказує позивач, 11.02.2011 р. АКБ „Одеса-Банк” направив до ТОВ „Джерман Автоцентр” вимогу № 25-04ЛК/146 про добровільне погашення заборгованості за надані послуги зі збирання (інкасації) грошової виручки, але боржник вимогу не виконав.

Крім того, як стверджує позивач, АКБ „Одеса-Банк” разом із супровідним листом від 30.03.2011 р. № 25-04ЛК/328 направляв до ТОВ „Джерман Автоцентр” рахунок від 30.03.2011 р. № 3 на суму 904,05 грн. за інкасацію грошових коштів відповідно договору № 10.3-07/016 від 25.12.2008 р. за грудень 2008 р.

Однак, за ствердженнями позивача, ТОВ „Джерман Автоцентр” даний рахунок сплачений не був.

Між тим, позивач вказує, що Закрите акціонерне товариство „Акціонерний комерційний банк „Одеса-Банк” було реорганізовано шляхом перетворення у Відкрите акціонерне товариство „Акціонерний комерційний банк „Одеса-Банк” та є правонаступником прав та обов'язків ЗАТ АКБ „Одеса-Банк”, що в свою чергу підтверджується статутом та свідоцтвом про державну реєстрацію банку.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.08.2011 р. порушено провадження по справі № 15/17-3206-2011 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

Відповідач позовні вимоги не визнає та вважає їх необґрунтованими з підстав, вказаних у відзиві на позовну заяву (а.с. 40-41 т. 6).

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

25.12.2008 р. між Закритим акціонерним товариством „Акціонерний комерційний банк „Одеса-Банк” (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Джерман-Автоцентр” (клієнт) був укладений договір на збирання (інкасацію) грошової виручки № 10.3-07/016.

Відповідно до п. 1.1. договору банк власними силами і засобами в погоджені дні і години (додаток № 1 до договору) проводить збирання грошової виручки клієнта та доставляє її в касу банку. Банк проводить приймання грошової виручки клієнта, обробку та своєчасне зарахування на рахунок клієнта № 26000118372 в Одеський обласній філії „Райффайзен Банк Аваль” м. Одеси, МФО 328351 (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 1.3. договору клієнт сплачує банку за надані послуги комісію у розмірі і в строки, передбачені цим договором.

Згідно п. 2.1 договору банк зобов’язується здійснювати приймання від клієнта, перевезення і здавання грошової виручки в касу банку в інкасаторських сумках (мішках) згідно з порядком, встановленим Національним банком України.

Збирання грошової виручки банком проводиться шляхом приймання сумок з виручкою інкасаторами банку безпосередньо в приміщенні клієнта за адресою та встановленим графіком згідно додатку № 1 до цього договору (п. 2.2 договору).

При цьому у відповідності з п. 2.8 договору банк зараховує суму інкасованої грошової готівки на рахунок клієнта згідно п. 1.2 цього договору, не пізніше 12 год. 00 хв. наступного операційного дня банку.

Відповідно до п.п. 4.1, 4.3 договору за надані послуги по збиранню (інкасації) грошової виручки клієнт сплачує банку плату у розмірі 0,045% від інкасованої суми. При цьому позивач зазначає, що оплата послуг за збирання (інкасацію) грошово виручки, визначеної у п. 4.1 цього договору, після надання банком рахунку здійснюється клієнтом самостійно на рахунок банку № 35703102000010, МФО 328102, протягом трьох перших робочих днів місяця, наступного за місяцем, в якому були надані послуги.

Так, за ствердженнями позивача, АКБ „Одеса-Банк” свої зобов'язання по вказаному договору щодо приймання грошової виручки клієнта, обробку та своєчасне зарахування на рахунок клієнта у грудні 2008р. виконало, що підтверджується реєстром документів за період з 25.12.2008 р. по 31.12.2008 р.

В подальшому Закрите акціонерне товариство „Акціонерний комерційний банк „Одеса-Банк” було реорганізовано шляхом перетворення у Відкрите акціонерне товариство „Акціонерний комерційний банк „Одеса-Банк”, яка стало правонаступником всіх прав та обов'язків ЗАТ АКБ „Одеса-Банк”

Однак, як вказує позивач, відповідач не сплатив вартість послуг, у зв’язку з чим у нього виникла перед позивачем заборгованість в сумі 904,05 гривень за інкасацію грошової виручки у грудні 2008 р. згідно п. 4.1 договору № 10.3-07/016 від 25.12.2008 р. та розрахунку вартості послуг за інкасацію грошової виручки.

При цьому позивач зазначає, що вказана сума заборгованості підтверджується довідкою № 25-04.ЛК/821 від 08.08.2011 р. та випискою по особовому рахунку ТОВ „Джерман Автоцентр” №35703102000010 за період з 25.12.2008 по 31.12.2008 року.

До того ж позивачем разом із супровідним листом від 30.03.2011 р. № 25-04ЛК/328 було направлено на адресу відповідача рахунок від 30.03.2011 р. № 3 на суму 904,05 грн. за інкасацію грошових коштів відповідно договору № 10.3-07/016 від 25.12.2008 р. за грудень 2008 р. Однак, відповідачем вказаний рахунок не був сплачений.

Так, підставою для інкасування коштів у клієнта став договір № 10.3-07/016 від 25.12.2008 р. на інкасацію коштів, укладений між позивачем та відповідачем, за яким позивач прийняв на себе зобов'язання здійснювати приймання, перевезення і здавання коштів до кас банку в інкасаторських сумках, та своєчасне перерахування проінкасованих коштів на поточний рахунок клієнта (відповідача).

Водночас обов'язок по підготовці, вкладенню готівки в інкасаторські сумки, оформленню документів для передання виручки інкасатору покладений договором на відповідача.

Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Так, укладений між сторонами по справі договір на збирання (інкасацію) грошової виручки є підставою для виникнення у сторін договору господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України). В свою чергу згідно ст. 629 ЦК України вказаний договір є обов'язковим для виконання його сторонами.

До договору про інкасацію коштів № 10.3-07/016 від 25.12.2008 р. застосовуються положення глави 63 Цивільного кодексу України як до договору про надання послуг.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов’язання.

Відповідно до п. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

29.12.2008 року за супровідною відомістю № 012 та супровідною відомістю № 013 відповідачем було передано інкасатору позивача для зарахування на рахунок ТОВ „Джерман-Автоцентр” грошові кошти в сумі 556 000,00 грн. та 514 000,00 грн., загалом 1070000,00 грн., що підтверджується підписом інкасатора та печаткою банку на копіях вказаних супровідних відомостях та не заперечується позивачем.

Однак, як з’ясовано судом, в порушення п. 2.1 і п. 2.8 договору № 10.3-07/016 від 25.12.2008 р., згідно яких одержані грошові кошти до 12 год. 00 хв. 30.12.2008 р. повинні були бути зараховані на банківський рахунок відповідача в Одеській обласній філії „Райффайзен Банк Аваль”, позивач не зарахував 1 070 000 грн. на зазначений рахунок у встановлений договором строк. Більш того невиконання позивачем свого зобов’язання по перерахуванню вказаної грошової суми підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків від 05 лютого 2009 р., а також постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.04.2009 р. у справі № 26/32-09-812. При цьому слід зазначити, що оплата за вказані послуги позивача становила 481,50 грн., що вбачається з розрахунку вартості послуг за інкасацію грошової виручки (а.с. 11).

За таких обставин, суд вважає необґрунтованими вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 481,50 грн. за інкасацію грошової виручки в сумі 1 070 000,00 грн., оскільки позивач свої зобов’язання за договором № 10.3-07/016 від 25.12.2008 р. щодо інкасації вказаної грошової виручки і перерахування її на рахунок відповідача не виконав належним чином.

Між тим, як вбачається з матеріалів справи, 26.12.2008 року за супровідною відомістю № 013 відповідачем було передано інкасатору позивача для зарахування на рахунок ТОВ „Джерман-Автоцентр” грошові кошти в сумі 939 000,00 грн., що підтверджується підписом інкасатора та печаткою банку на вказаній відомості та не оспорюється сторонами. При цьому згідно меморіальних ордерів № 03, № 03/1, 03/2, 03/3 від 30.12.2008 р. вказану суму грошових коштів в розмірі 939 000,00 грн. позивачем було перераховано на рахунок відповідача, що не заперечується останнім. Отже, зазначене свідчить, що позивачем були виконані зобов’язання за договором № 10.3-07/016 від 25.12.2008 р. щодо інкасації вказаної грошової виручки і перерахування її на рахунок відповідача.

В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Отже, прийняття відповідачем наданих позивачем послуг є підставою виникнення у відповідача зобов'язання оплатити вказані послуги.

Згідно приписів п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, умовами вказаного договору № 10.3-07/016 від 25.12.2008 р. визначено, що оплата послуг банку у розмірі 0,045% від інкасованої суми здійснюється відповідачем протягом перших 3 робочих днів місяця, наступного місяцем, в якому були надані послуги.

Отже, з огляду на вищезазначене відповідач мав сплатити позивачу за надані послуги 0,045% від інкасованої суми - 939 000,00 грн., що становить 422,55 грн. Однак, зобов'язання по оплаті наданих позивачем послуг відповідач не виконав, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 422,55 грн.

При цьому невиконання зобов’язання або виконання зобов’язання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов'язання.

Так, відмовою сплатити позивачу суму заборгованості за надані банком послуги згідно договору № 10.3-07/016 від 25.12.2008 р. відповідач порушив умови вказаного договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України. Відтак, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача вказаної суми заборгованості.

При цьому слід зазначити, що зазначену суму боргу в розмірі 422,55 грн. відповідач не оспорив, докази її погашення в матеріалах справи відсутні. Так, частиною другою статті 22 ГПК України передбачено, що сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання тощо; обґрунтовувати свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ч. 2 ст. 43 ГПК України), якими в силу ст. 32 ГПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Одеса-Банк” частково обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, тому підлягають частковому задоволенню.

У зв’язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті державного мита та витрати на ІТЗ судового процесу, понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов Відкритого акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Одеса-Банк” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Джерман-Автоцентр” про стягнення 904,05 грн. задовольнити частково.

2. СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю „Джерман-Автоцентр” (65114, м. Одеса, вул. Левітана, 44; код ЄДРПОУ 26054401, р/р 26000118372 в Одеській обласній філії „Райффайзен Банк Аваль” м. Одеса, МФО 328351) на користь Відкритого акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Одеса-Банк” (65029, м. Одеса, вул. Князівська, 32; код ЄДРПОУ 19361350, накопичув. рахунок 32074100801 в Управлінні НБУ в Одеській області, код банку 328027) заборгованість за договором на збирання (інкасацію) грошової виручки № 10.3-07/016 від 25.12.2008 року в розмірі 422/чотириста двадцять дві/грн. 55 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 47/сорок сім/грн. 67 коп.; витрати по сплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 110/сто десять/грн. 30 коп.

3. В задоволенні решти вимог Відкритого акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Одеса-Банк” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Джерман-Автоцентр” про стягнення 481,50 грн. відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Петров В.С.

Повний текст рішення складено та підписано 26.09.2011 р.