Рішення № 18671093, 26.09.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" вересня 2011 р.Справа № 35/17-1701-2011 За позовом Підприємства Федерації професійних спілок України "Проектно-вишукувальний інститут "Укркурортпроект"

до відповідачів Виконавчого комітету Одеської міської ради

Одеської міської ради

про визнання недійсним та скасування рішення, свідоцтва про право власності та визнання права власності

Головуючий суддя Гут С.Ф.

суддя Панченко О.Л.

суддя Демешин О.А.

В судовому засіданні приймали участь:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність №01/25-10 від 10.02.11р.;

Від ВК ОМР: ОСОБА_2, довіреність №03-88 вих/д від 16.12.10р.;

Від ОМР: ОСОБА_2, довіреність №394/вих-гс від 16.12.10р.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Підприємство Федерації професійних спілок України "Проектно-вишукувальний інститут "Укркурортпроект", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідачів Виконавчого комітету Одеської міської ради, Одеської міської ради про визнання нечинним та скасування рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради №579 від 26.10.06р. в частині п.п.21 п.1.1 ч.1 підвального приміщення №504 площею 67,7кв.м, що розташоване за адресою м. Одеса, вул. Сергія Варламова, 3; визнання нечинним та скасування свідоцтва про право власності ЯЯЯ №351306 від 01.12.06р., та визнання права власності на нежитлові приміщення підвалу, загальною площею 67,7кв.м будинку по вул. Сергія Варламова, 3 в м. Одесі.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.05.11р. порушено провадження у справі №35/17-1701-2011.

24.05.2011р. позивач подав клопотання (вх.№16221/2011 від 24.05.2011р.) про залучення до матеріалів справи доказів.

Судом клопотання розглянуто та задоволено.

За клопотанням позивача, ухвалою господарського суду Одеської області від 14.06.11р. строк розгляду спору по справі №35/17-1701-2011 було продовжено до 14.07.11р., в порядку ст. 69 ГПК України.

20.06.2011р. представником відповідачів подано клопотання (вх.№18965/2011 від 20.06.2011р.) про відкладення розгляду справи, у звязку неможливістю бути присутньою у судовому засідання через перебування у щорічній відпустці.

Судом клопотання розглянуто та задоволено, ухвалою господарського суду Одеської області від 07.07.11р. розгляд справи було відкладено.

07.07.2011р. позивач подав клопотання (вх.№21640/2011 від 07.07.2011р.) про залучення до матеріалів справи доказів.

Судом клопотання розглянуто та задоволено.

07.07.2011р. представник ОМР подав клопотання (вх.№21781/2011 від 07.07.2011р.) про залучення до матеріалів справи доказів.

Судом клопотання розглянуто та задоволено.

11.07.2011р. позивач подав додаткові пояснення (вх.№22021/2011 від 11.07.2011р.), згідно яких просить суд задовольнити позовні вимоги повністю.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.07.11р. справу №35/17-1701-2011 призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Одеської області, та згідно розподілу справи між суддями автоматизованої системи документообігу господарського суду Одеської області, визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Гут С.Ф., суддя Панченко О.Л., суддя Демешин О.А.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.07.11р. прийнято справу №35/17-1701-2011 до колегіального розгляду.

За клопотанням відповідачів, ухвалою господарського суду Одеської області від 16.08.11р. строк розгляду спору по справі №35/17-1701-2011 було продовжено до 29.09.11р., в порядку ст. 69 ГПК України.

ВК ОМР та ОМР проти позову заперечують, та просять суд відмовити позивачу у задоволенню позовних вимог у повному обсязі, з підстав, які викладені у відзиві на позов(вх.№22737/2011 від 14.07.2011р.). В обґрунтування відзиву зазначають про те, що з твердженнями позивача не можна погодитись, оскільки позивачем не надано і відсутні у матеріалах документальне підтвердження щодо виникнення права власності на об'єкт нерухомості - на нежилі підвальні приміщення №504 загальною площею 67,7кв.м., розташованих за адресою: м. Одеса, вул. С. Варламова, 3 у Підприємства Федерації професійних спілок України "Проектно-вишукувальний інститут "Укркурортпроект", що свідчить про відсутність його права на пред'явлення позову про визнання нечинними та скасування рішення і свідоцтва, про визнання за ним права власності. Крім того позивачем пропущено строк, у межах якого він мав право звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу - 3 роки згідно ст.ст.256, 257 ЦК України.

16.08.2011р. позивач подав пояснення на відзив(вх.№28291/2011 від 16.08.2011р.), згідно яких зазначає про те, що перебіг позовної давності почався з 10.09.2009р. та станом на 29.04.2011р.(день подачі позову) її трирічний строк не сплив, та просить суд задовольнити позовні вимоги повністю.

26.09.2011р. позивач подав клопотання (вх.№33318/2011 від 26.09.201р.) про залучення до матеріалів справи копії постанови ОАГС від 01.09.2011р. по справі №24/17-1839-2011.

Судом клопотання розглянуто та задоволено.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

Рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради №579 від 26.10.2006р., зокрема його п.п. 21 п. 1.1 ч. 1, доручено КП „Одеське МБТІ та РОН” провести технічну інвентаризацію об'єктів нежитлового фонду комунальної власності - підвального приміщення №504 площею 67,7кв.м., що розташо вано за адресою м. Одеса, вул. С. Варламова, 3, а його п. 1.2 ч. 1 доручено КП „Одеське МБТІ та РОН” видати Одеській міській раді Свідоцтва про право власності та зареєструвати таке право власності на об'єкти нежитлового фонду, вказані в п.п.1.

На виконання рішення Виконавчий комітет Одеської міської ради оформив та видав Одеській міській раді Сві доцтво про право власності ЯЯЯ №351306 від 01.12.2006р., де зазначено, що Виконавчий комітет Одеської міської ради посвідчує, що об'єкт вцілому, який розташований в місті Одеса по вул. С. Варламова, 3 дійсно належить Одеській міській раді на праві комуналь ної власності та вцілому складається з нежилих приміщень підвалу загальною площею 67,7кв.м., відображених в Технічному паспорті від 06.03.2006р.

Рішенням Одеської міської ради від 09.12.1999р. №460-ХХІІІ(п. 1.2.2), з враху ванням змін, внесених Рішенням Одеської міської ради від 28.04.2000р. №926-ХХІІІ (п. 4.3), «Про передачу будівель та споруд здравниць закритого акціонерного товариства «Укрпрофздравниця»вирішено прийняти до комунальної власності сімейні гуртожитки, розташовані за адресами: м. Одеса вул. Піонерська, 3, м. Одеса, вул. Затонського, 19 до комунальної власності в цілому.

На підставі цих рішень Виконавчим комітетом Одеської міської ра ди 29.12.2003р. оформлене свідоцтво про право власності Одеської міської ради на домо володіння №3 по вул. Піонерська у м. Одесі в цілому.

КП „Одеське МБТІ та РОН” відповідно до ст. 182 ЦК України, Закону України «Про державну реєстрацію ре чових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»та Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно здійснило реєстрацію права власності за Одеською міською радою.

Частково не погоджуючись з вищенаведеними рішеннями та Свідоцтвом про пра во власності, Підприємства Федерації професійних спілок України "Проектно-вишукувальний інститут "Укркурортпроект" оскаржило їх чинність в суді.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.02.2007р. по справі №30/276-06-8252А, яка залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного су ду України від 22.11.2007р., визнані протиправними та нечинними п. 1.2.2 Рішення Оде ської міської ради від 09.12.1999р. №460-ХХІІІ. та п. 4.3 Рішення Одеської міської ради від 28.04.2000р. №926-ХХШ в частині віднесення нежитлових приміщень підвалу та 1-го поверху площею 1996,2кв.м. будинку по вул. Піонерський, 3 в м. Одесі до комунальної власності.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.01.2008р. по справі №16/509-05-11699, яка залишена без змін ухвалою Вищого господарського суду України від 29.05.2008р. та ухвалою Верховного суду України від 31.07.2008р. визнано недійсним Свідоцтво про право власності від 29.12.2003р. в частині: „Виконавчий комі тет Одеської міської ради посвідчує, що об'єкт в цілому, який розташований в місті Одесі по вул. Піонерська, 3 дійсно належить Одеській міській раді”.

Таким чином, Одеська міська рада не є власником будинку за адресою м. Одеса вул. Піонерська, 3 в частині не житлових приміщень підвалу (цоколю) та 1-го поверху площею 1996,2кв.м.

Рішенням Виконкому Приморської райради народних депутатів від 28.12.1979р. №661 затверджено Акт державної комісії про приймання в експлуатацію гуртожитку МОП з вбудованими приміщеннями проектного інституту "Укркурортпроект", відповід но до якого прийнято в експлуатацію в тому числі спірне нежитлове приміщення саме для розміщення ПВІ "Укркурортпроект", а не будь-якого іншого підприємства

Постановою Одеського апеляційного господар ського суду від 24.01.2008р. по справі №16/509-05-11699, де стороною була, зокрема, Одеська міська рада, визначено, що власником нежитлових приміщень підвалу (цоколю) та 1-го по верху площею 1996,2кв.м. за адресою м. Одеса вул. Піонерська, 3 є Федерація професій них спілок України.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.06.2008р. по справі №20/59-08-999 з врахуванням виправлених описок Ухвалою Господарського суду від 06.02.2009р. по справі №20/59-08-999, затверджено мирову угоду, відповідно до п.3 якої Підприємства Федерації професійних спілок України "Проектно-вишукувальний інститут "Укркурортпроект" прийняло у власність нежитлові приміщення підвалу (цокольного) та 1-го поверхів площею 1996,2кв.м. будинку по вул. С. Варламова (Піонерський), 3 в м. Одесі.

Вищевикладене зумовило звернення Підприємства Федерації професійних спілок України "Проектно-вишукувальний інститут "Укркурортпроект" до суду з даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Частинами 1, 2 ст.124 Конституції України передбачено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається, та юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно з частинами 1, 2, 5 ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст.ст 4-5, 115 ГПК України, судові рішення є обовязковими до виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Враховуючи преюдиціальність фактів, які встановлені рішенням господарського суду Одеської області в справах №30/276-06-8252А та №16/509-05-11699, ненаданням відповідачами доказів виникнення права комунальної власності Одеської міської ради на підвальне приміщення №504 площею 67,7кв.м, що розташоване за адресою м. Одеса, вул. Сергія Варламова, 3, суд зазначає, що спірне приміщення не відноситься до складу комунальної або державної власності та Одеська міська рада не є власником цього приміщення.

Ст. 24 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” встановлює наступне: правовий статус місцевого самоврядування в Україні визначається Конституцією України, цим та іншими законами, які не повинні суперечити положенням цього Закону; органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції (ч.ч. 1, 3 ст. 24 Закону).

Відповідно до ч. 10 ст. 59 цього Закону, акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 393 ЦК України, Правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Згідно ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ст.16 цього кодексу, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а одним із способів захисту є визнання права.

З аналізу зазначених норм Цивільного кодексу України право на звернення до суду має особа, яка має матеріально-правову заінтересованість у справі. У цьому як раз полягає суть принципу диспозитивності господарського процесу. Основним проявом дії принципу диспозитивності у процесуальному законодавстві, одним із аспектів якого є положення про те, що кожна особа повинна дбати про своє право, і ніхто не зобов'язаний дбати про права інших, якщо останнє не є обов'язком в силу закону чи договору.

Підставою позову є обставини, що підтверджують наявність у позивача права власності. Необхідною умовою захисту права власності шляхом його визнання служить підтвердження позивачем своїх прав на майно.

Згідно ст.41 Конституції України та ст.321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Своїм Рішенням Виконавчий комітет Одеської міської ради протиправно позбавив позивача такого права.

Статтями 316 та 317 Цивільного кодексу України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною 1 ст.319 Цивільного кодексу України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Абзацем 1 ч.2 ст.331 названого кодексу визначено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Тобто ч.2 названої статті визначаються особливості виникнення права власності на нерухоме майно, до якого у відповідності до приписів ст.181 Цивільного кодексу України належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення, у т.ч. будівлі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будівлі, споруди тощо) виникає в момент завершення будівництва даного об'єкта.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 Цивільного кодексу України, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших право чинів.

Таким чином, рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради №579 від 26.10.06р. в частині п.п.21 п.1.1 ч.1 підвального приміщення №504 площею 67,7кв.м, що розташоване за адресою м. Одеса, вул. Сергія Варламова, 3 є нечинне та підлягає скасуванню, як таке, що прийняте органом місцевого самоврядування необґрунтовано, в порушення вимог законодавства.

Вимога про скасування свідоцтва про право власності є похідною від вимоги про скасування рішення, на підставі якого воно було видано, тому враховуючи нечинність рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради №579 від 26.10.06р. в частині п.п.21 п.1.1 ч.1., Свідоцтво про право власності ЯЯЯ №351306 від 01.12.06р. було видане безпідставно та підлягає скасуванню.

Згідно ст. 329 ЦК України, юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

Згідно ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Позов про визнання права власності це позадоговірна вимога власника майна про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на майно.

Підставою позову є обставини, що підтверджують наявність у позивача права власності. Необхідною умовою захисту права власності шляхом його визнання служить підтвердження позивачем своїх прав на майно.

Проектно-вишукувальний інститут "Укркурортпроект" прийняв приміщення підвалу (цокольного) та 1 поверхів площею 1996,2кв.м у власність від особи, яка станом на той час була його власником на виконання п. 3 Мирової угоди, затвердженою ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.06.2008р. по справі №20/59-08-999 з врахуванням виправлених описок ухвалою Господарського суду від 06.02.2009р. по справі №20/59-08-999.

Таким чином, Підприємство Федерації професійних спілок України "Проектно-вишукуваль ний інститут "Укркурортпроект" є власником приміщення підвалу площею 68,5кв.м. розташованого в місті Одеса по вул. С. Варламова, 3.

Згідно ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і право чинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду.

Відповідно до приписів ст. 330 Цивільного кодексу України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Позивачем, всупереч ст. 33 ГПК України не надано доказів реєстрації права власності на нежитлове підвальне приміщення №504 площею 67,7кв.м, що розташоване за адресою м. Одеса, вул. Сергія Варламова, 3.

Отже, позивач у розумінні положень діючого законодавства (ст. 330 Цивільного кодексу України) не набув право власності на спірне нерухоме майно, але це майно належить йому на праві господарського відання.

Статгею 136 Господарського кодексу України передбачено, що право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Однак право господарського відання та право власності не є тотожними.

Тому у задоволенні позовної вимоги Підприємства Федерації професійних спілок України "Проектно-вишукувальний інститут "Укркурортпроект" про визнання права власності на нежитлові приміщення підвалу, загальною площею 67,7кв.м будинку по вул. Сергія Варламова, 3 в м. Одесі, слід відмовити.

Посилання відповідачів на пропуск строку позовної давності не прийнято до уваги, оскільки згідно п. 4 ч.1 ст. 268 ЦКУ позовна давність не поширюється на спори про визнання недійсними актів органів влади, якими порушено право власності.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи, позовні вимоги Підприємства Федерації професійних спілок України "Проектно-вишукувальний інститут "Укркурортпроект" підлягають задоволенню в частині визнання нечинним та скасування рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради №579 від 26.10.06р. в частині п.п.21 п.1.1 ч.1 підвального приміщення №504 площею 67,7кв.м, що розташоване за адресою м. Одеса, вул. Сергія Варламова, 3; визнання нечинним та скасування свідоцтва про право власності ЯЯЯ №351306 від 01.12.06р.

З огляду на вищевикладене, у задоволенні позовної вимоги Підприємства Федерації професійних спілок України "Проектно-вишукувальний інститут "Укркурортпроект" про визнання права власності на нежитлові приміщення підвалу, загальною площею 67,7кв.м будинку по вул. Сергія Варламова, 3 в м. Одесі, слід відмовити у звязку з тим, що не обґрунтована, матеріалами справи не підтверджена, тому задоволенню не підлягає.

Судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідачів згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати нечинним та скасувати рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради №579 від 26.10.06р. в частині п.п.21 п.1.1 ч.1 підвального приміщення №504 площею 67,7кв.м, що розташоване за адресою м. Одеса, вул. Сергія Варламова, 3.

3. Визнати нечинним та скасувати свідоцтво про право власності ЯЯЯ №351306 від 01.12.06р.

4. Стягнути з Виконавчого комітету Одеської міської ради (65000, м.Одеса, пл.Думська, 1, код ЄДРПОУ 04056919) на користь Підприємства Федерації професійних спілок України "Проектно-вишукувальний інститут "Укркурортпроект" (01033, м.Київ, вул. Ш.Руставелі, 39-1; код ЄДРПОУ 02576164) витрати по сплаті державного мита у сумі 42(сорок дві)грн.50коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 118(сто вісімнадцять)грн.

5.Стягнути з Одеської міської ради (65000, м.Одеса, пл.Думська, 1, код ЄДРПОУ 26597691) на користь Підприємства Федерації професійних спілок України "Проектно-вишукувальний інститут "Укркурортпроект" (01033, м.Київ, вул. Ш.Руставелі, 39-1; код ЄДРПОУ 02576164) витрати по сплаті державного мита у сумі 42(сорок дві)грн.50коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 118(сто вісімнадцять)грн.

6. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Накази видати у порядку ст.116 ГПК України.

Головуючий суддя Гут С.Ф.

Суддя Панченко О.Л.

Суддя Демешин О.А.

Повний текст рішення складено 30.09.2011р.