Рішення № 18670998, 21.09.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" вересня 2011 р.Справа № 35-10/17-1722-2011 за позовом Приватного підприємства “Флораюгінвест” до відповідача Комунального підприємства “Міськзелентрест”

про стягнення 57660,06грн.

Суддя Гут С.Ф.

В судовому засіданні приймали участь:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 11.08.2011р.;

Від відповідача: не зявився;

В судовому засіданні 16.08.11р. по справі було оголошено перерву до 06.09.11р. о 10:30хв., а також в судовому засіданні 20.09.2011р. по справі було оголошено перерву до 21.09.11р. о 14:20хв., в порядку ст. 77 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Приватне підприємство “Флораюгінвест”, звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Комунального підприємства “Міськзелентрест” про стягнення заборгованості у розмірі 57660,06грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.05.11р. порушено провадження у справі №10/17-1722-2011.

Приймаючи до уваги перебування судді Смелянець Г.Є. на лікарняному було призначено повторний автоматизований розподіл справи №10/17-1722-2011.

Згідно розподілу справи між суддями автоматизованої системи документообігу господарського суду Одеської області, розгляд справи №10/17-1722-2011 призначено головуючому судді Гут С.Ф.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.07.11р. прийнято справу №10/17-1722-2011 до провадження судді Гут С.Ф. з присвоєнням справі №35-10/17-1722-2011.

16.08.11р. представник позивача подав заяву(вх.№28295/2011) про приєднання до матеріалів справи витребуваних судом документів а також правового обґрунтування позовних вимог.

Судом заява розглянута та задоволена.

За клопотанням представника позивача, ухвалою господарського суду Одеської області від 06.09.11р. строк вирішення спору по справі №35-10/17-1722-2011 було продовжено до 21.09.11р., в порядку ст. 69 ГПК України.

20.09.11р. представник позивача подав клопотання(вх.№32749/2011) про приєднання до матеріалів справи копії договору купівлі-продажу №6 від 05.01.2009р.

Судом клопотання розглянуто та задоволено.

Відповідач проти позову заперечує, та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з підстав які викладені у відзиві №1908 від 19.09.2011р.(вх.№32727/2011 від 20.09.2011р.). В обґрунтування відзиву відповідач зазначає про те, що наданий позивачем акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2009р., не є належним доказом у справі, який би підтверджував наявність договірних зобов'язань, які відбулися у відповідності до чинного законодавства, оскільки сума боргу не може складати 42512,18грн., так як загальні обороти складають 82618,50грн., відповідачем було сплачено 50010грн., а 82618,50грн.-50010грн.=32608,50грн. Крім того в порушення норм Господарського кодексу України, позивачем надано розрахунок пені не за шість місяців, як того вимагає п.6 ст.232 Господарського кодексу України, а за період з жовтня 2009р. по квітень 2011р., тобто за вісімнадцять місяців. Також відповідач зазначає про те, що позивач стверджує що передав у власність відповідача квіткову продукцію на загальну суму 82618,18грн., хоча в претензії від 14.05.2010р. загальна сума фігурує в розмірі 81022,18грн.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

01.03.07р. між Комунальним підприємством “Міськзелентрест” (Покупець) та Приватним підприємством “Флораюгінвест” (Продавець) було укладено договір купівлі-продажу №7/3, відповідно до умов якого Продавець зобовязався на протязі строку дії даного договору передати у власність, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити квіткову продукцію та супутні товари(Товар).

Пунктом 2.3. договору передбачено, що оплата товару проводиться з відстрочкою платежу після спливу 20 банківських днів після підписання сторонами накладної.

Згідно п.4.1. договору передбачено, що строк дії договору встановлюється з моменту підписання до 31.12.2007р.

Договір може бути продовжено, доповнено, змінено або розірвано за погодженням сторін.(п.4.2. договору).

Відповідно до п. 4.5. договору, за невиконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність у відповідності до діючого законодавства.

Договір купівлі-продажу №7/3 від 01.03.07р. укладений між Комунальним підприємством “Міськзелентрест” та Приватним підприємством “Флораюгінвест” було пролонговано на 2008р.

05.01.2009р. між Приватним підприємством “Флораюгінвест” (Продавець) та Комунальним підприємством “Міськзелентрест” (Пкупець) було укладено договір купівлі-продажу №6К/х/т, відповідно до умов якого Продавець зобовязався передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити відповідно до умов цього договору квіткову продукцію та супровідні товари.

Відповідно до п.9.2. договору купівлі-продажу №6К/х/т від 05.01.2009р., договір набуває чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2009р. або до повного виконання сторонами своїх обовязків.

01.12.09р. між Комунальним підприємством “Міськзелентрест” та Приватним підприємством “Флораюгінвест” було укладено додаткову угоду до договору купівлі-продажу №6К/х/т від 05.01.2009р., згідно якої сторони погодили, п. 2 „Порядок розрахунків”, п.п.2.2. викласти в наступній редакції: ”Покупець зобовязався сплачувати поставлений товар на р/р Продавця на протязі 30 банківських днів з дня поставки товару.”.

В підтвердження виконання зобовязань за договором позивачем було поставлено відповідачу квіткову продукцію та супутні товари на загальну суму 82618,50грн. за період з 08.11.2008р. по 21.12.2009р., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.09р. а також видатковими накладними: №РН-387 від 08.11.08р. на суму 1400грн., №РН-388 від 12.11.08р. на суму 2460грн., №РН-389 від 15.11.08р. на суму 2222,50грн., №РН-391 від 19.11.08р. на суму 7167,50грн., №РН-390 від 22.11.08р. на суму 2479грн., №РН-392 від 26.11.08р. на суму 2580грн., №РН-393 від 29.11.08р. на суму 6672,50грн., №РН-394 від 03.12.08р. на суму 5426грн., №РН-397 від 06.12.08р. на суму 3990грн., №РН- від 09.12.08р. на суму 4230грн., №РН-395 від 10.12.08р. на суму 1320грн., №РН-396 від 13.12.08р. на суму 4393грн., №РН-399 від 17.12.08р. на суму 3876грн., №РН-400 від 20.12.08р. на суму 4337грн., №РН-401 від 28.12.08р. на суму 3145грн., №РН-003 від 10.01.09р. на суму 1525грн., №РН-004 від 14.01.09р. на суму 2530грн., №РН-005 від 17.01.09р. на суму 5035грн., №РН-007 від 21.01.09р. на суму 2320грн., №408 від 14.09.09р. на суму 3850грн., №415 від 20.11.09р. на суму 160грн., №470/1 від 16.12.09р. на суму 11500грн.

Відповідач провів оплату отриманої продукції частково на загальну суму 50010грн., що підтверджується виписками по рахунку позивача.

Відповідач не розрахувався з позивачем, у звязку з чим останнім на адресу відповідача направлено претензію від 14.05.10р., згідно якої нагадав про необхідність оплатити заборгованість у розмірі 42512,18грн. з врахуванням індексу інфляції, трьох відсотків річних та пені, яка була отримана відповідачем 18.05.2010р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе обовязку щодо оплати заборгованості за отриманий товар, позивач звернувся до суду з позовною заявою, згідно якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 57660,06грн., а саме: 42512,18грн.- суму основного боргу, індекс інфляції у розмірі 3866,81грн. за період з жовтня 2009р. станом на 20.04.2011р., 3% річних у розмірі 1659,72грн. за період з жовтня 2009р. станом на 20.04.2011р., пеню у розмірі 9621,35грн. за період з 01.01.2010р. по 20.04.2011р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п.1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Між сторонами підписано та засвідчено печатками сторін акт звірки, відповідно до якого станом на 31.12.2009р. за Комунальним підприємством “Міськзелентрест” рахується заборгованість на загальну суму 42512,18грн.

При цьому суд враховує, що акт звірки розрахунків є тільки документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами - документами, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”), натомість доказів погашення зазначеної заборгованості у строк, визначений сторонами у договорі, відповідач суду не надав всупереч вимог ст.33 Господарського процесуального кодексу України.

Так, судом встановлено наявність поставки позивачем відповідачу товару, а саме квіткової продукції та супутніх товарів на загальну суму 82618,50грн. за період з 08.11.2008р. по грудень 2009р., здійснення відповідачем часткової оплати товару у розмірі 50010грн., існування заборгованості Комунального підприємства “Міськзелентрест” по оплаті вартості отриманого товару, у звязку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача вартості поставленого товару в сумі 42512,18грн. підлягає судом частковому задоволенню у розмірі 32608,50грн., оскільки 82618,50грн.-50010грн. дорівнює 32608,50грн.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних у сумі 1659,72грн., індексу інфляції у сумі 3866,81грн., за період з жовтня 2009р. станом на 20.04.2011р. обрахованих із суми заборгованості у розмірі 42512,18грн.

Згідно ст.625 зазначеного кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що сторонами договору встановлений обовязок Покупця оплачувати поставлений товар на р/р Продавця на протязі 30 банківських днів з дня поставки товару, та те, що остання поставка товару відбулась 16.12.09р., згідно видаткової накладної №470/1 від 16.12.09р., то з врахуванням вихідних днів суд вважає за необхідне здійснити розрахунок штрафних санкцій з 18.01.10р.

Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом заборгованості Комунального підприємства “Міськзелентрест” за отриманий товар у розмірі 32608,50грн., наданий позивачем розрахунок 3%-річних та індексу інфляції, на думку суду, здійснений неналежним чином, з цих підстав судом було самостійно розраховано 3%річних та індекс інфляції, а тому підлягає задоволенню: 3%річних в сумі 1224,83грн. за період з 18.01.10р. по 20.04.11р. обрахованих із суми заборгованості у розмірі 32608,50грн. та індекс інфляції в сумі 4152,67грн. за період з січня 2010р. по квітень 2011р. обрахованих із суми заборгованості у розмірі 32608,50грн.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з Комунального підприємства “Міськзелентрест” пені в розмірі 9621,35грн., розрахованої за період з 01.01.10р. станом на 20.04.2011р. обрахованих із суми заборгованості у розмірі 42512,18грн.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочки.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі (п.п. 1, 3 ст. 551 Цивільного кодексу України).

Пунктом 1 ст. 547 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин щодо забезпечення зобовязання вчиняється у письмовій формі.

В силу ст.216, ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 цього кодексу є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Пунктом 6 ст.232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Нараз, наданий позивачем розрахунок пені, на думку суду, здійснений неналежним чином, оскільки обраховується за період, який є більшим визначеного положеннями Господарського кодексу України. З цих підстав судом було самостійно розраховано пеню та визначено її розмір, а тому пеня підлягає задоволенню в сумі 3255,49грн. за період з 18.01.10р. по 18.07.2010р. обрахованих із суми заборгованості у розмірі 32608,50грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи та перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку сум заявлених до стягнення, позовні вимоги Приватного підприємства “Флораюгінвест” підлягають задоволенню в частині стягнення з Комунального підприємства “Міськзелентрест” заборгованості у розмірі 41241,49грн., а саме: основний борг у розмірі 32608,50грн., індекс інфляції у розмірі 4152,67грн. за період з січня 2010р. по квітень 2011р., 3% річних у розмірі 1224,83грн. за період з 18.01.2010р. по 20.04.2011р., пені у розмірі 3255,49грн. за період з 18.01.2010р. по 18.07.2010р.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача витрати по сплаті держмита пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму 412,41грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236грн.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства “Міськзелентрест” (65070, м. Одеса, вул. Варненська, буд.27а; код ЄДРПОУ 31185820; р/р 26009001041001 у філії АКБ”Імексбанк” м. Одеси, МФО 388584) на користь Приватного підприємства “Флораюгінвест” (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Куйбишева, буд. 16; код ЄДРПОУ 32352280; р/р 26004136615900 у АКІБ”Укрсиббанк” м. Харків, МФО 351005) основний борг у розмірі 32608(тридцять дві тисячі шістсот вісім)грн.50коп., індекс інфляції у розмірі 4152(чотири тисячі сто пятдесят дві)грн.67коп., 3% річних у розмірі 1224(одну тисячу двісті двадцять чотири)грн.83коп., пеню у розмірі 3255(три тисячі двісті пятдесят пять)грн.49коп., витрати по сплаті держмита на суму 412(чотириста дванадцять)грн.41коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236(двісті тридцять шість)грн.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Суддя Гут С.Ф.

Повний текст рішення складено 26.09.2011р.