Рішення № 18670709, 23.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 59/13223.09.11 За позовомПублічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" ДоВідкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія

"ОРАНТА"

Простягнення 13 694,82 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники:

від позивача ОСОБА_1 - представник (дов. № 278 від 18.07.2011 р.)

від відповідачане зявився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Країна" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про стягнення з відповідача страхового відшкодування, яке було сплачено страхувальнику відповідно до договору автомобільного страхування № 23/346/АХ/2.1.5.1 від 27.12.2007 р., в розмірі 13 694,82 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що ним за договором автомобільного страхування № 23/346/АХ/2.1.5.1 від 27.12.2007 р., внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди було здійснено виплату страхового відшкодування за письмовою заявою власника пошкодженого автомобіля "Хюндай", державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2., а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 ЦК України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки транспортний засіб автомобіль "ВАЗ-2105", державний номер НОМЕР_2, яким скоєно ДТП, водій якого визнаний винним у її скоєні ОСОБА_3, застрахований у ВАТ НАСК "Оранта", згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/6393921, позивач просить стягнути з ВАТ НАСК "Оранта" суму страхового відшкодування в розмірі 13 694,82 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.08.2011 р. порушено провадження у справі №59/132, розгляд справи призначено на 23.09.2011 р.

19.09.2011 р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечує проти позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до цивільного законодавства шкода, завдана майну та особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика є суброгацією. При суброгації нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора в зобов'язанні: потерпілий (а ним є страхувальник або вигодонабувач по договору КАСКО) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Внаслідок цього страховик по договору КАСКО виступає замість потерпілого.

При суброгації перебіг строку позовної давності починається з моменту виникнення страхового випадку.

Відповідно до позовної заяви та доданих до неї документів страховий випадок (ДТП, внаслідок якої було пошкоджено застраховане позивачем авто) стався 26.04.2008 р. Відповідно до платіжного доручення №7981 позивач сплатив 27.11.2008 р. 14204,82 грн. та прийняв суброгаційне право вимоги відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України.

Таким чином, перебіг строку позовної давності почався з 27.04.2008 р. та закінчився трирічний строк позовної давності відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України 26.04.2011 р.

Позовна заява, з якою позивач звернувся до суду датована 16.08.2011 р.

Враховуючи те, що позивачем пропущено трирічний строк позовної давності, а також те, що HACK "Оранта" заявляє про застосування в даному спорі строку позовної давності, відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 23.09.2011 р. не з?явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 статті 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про порушення провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Поштове відправлення з ухвалою господарського суду міста Києва № 59/132 від 26.08.2011р. було направлене відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75), яка відповідає адресі місцезнаходження відповідача згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

За наведених обставин та з урахуванням приписів ст. 64 ГПК України, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена відповідачу належним чином.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні 23.09.2011 р. від останнього до суду не надходило.

Приписами статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 23.09.2011 р. та за відсутністю представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

В судовому засіданні 23.09.2011 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.12.2007 р. між ВАТ "СК "Країна" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Країна") та ОСОБА_2 був укладений договір автомобільного страхування № 23/346/АХ/2.1.5.1.

Обєктом договору є транспортний засіб "Хюндай", державний номер НОМЕР_1.

Відповідно до умов договору, позивач зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням, знищенням чи втратою застрахованого автомобіля.

Відповідно до довідки ДАІ ГУВС МВС України Республіки Крим 26.04.2008 р. на 713 км. а/д Харьков-Сімферополь-Алушта-Ялта сталась дорожньо-транспортна пригода зіткнення за участю автомобілів "Хюндай", державний номер НОМЕР_1, що належить та яким керувала ОСОБА_2 та "ВАЗ-2105", державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_3 Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення Постановою Алуштинського міського суду від 13.05.2008 р.

05.05.2008 р. до ПАТ "Страхова компанія "Країна" звернувся страхувальник із заявою про виплату страхового відшкодування в зв'язку з пошкодженням застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП, що відповідно до умов договору страхування є страховим випадком.

Відповідно до Звіту про оцінку автомобіля "Хюндай" державний номер НОМЕР_1 № 621/07/08, від 18.07.2008 р., складеного ТОВ "Сател Груп", вартість відновлювального ремонту транспортного засобу "Хюндай" державний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП, без урахуванням зносу складає 15 715,82 грн.

Відповідно до Страхового акту № 23/4587/2.1.5.1 від 19.11.2008 р., Звіту про оцінку вартості матеріального збитку № 627/07/08 від 18.07.2008 р., Листа Вигодонабувача ВАТ КБ "Надра" ПАТ "Страхова компанія "Країна " було виплачено страхове відшкодування в розмірі 14 204,82 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 7981 від 26.11.2008 р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль "ВАЗ-2105", державний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю "Хюндай" державний номер НОМЕР_1, належить ОСОБА_4

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія, ОСОБА_3., який керував автомобілем "ВАЗ-2105", державний номер НОМЕР_2, підтверджується постановою Алуштинського міського суду від 13.05.2008 р.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3. в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля "ВАЗ-2105", державний номер НОМЕР_2 була застрахована у ВАТ HACK "Оранта" на підставі укладеного договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВА/6393921 від 19.06.2008 р.).

Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля "Хюндай" державний номер НОМЕР_1 відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВА/6393921 від 19.06.2008 р.), а до ПАТ "Страхова компанія "Країна" як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором автомобільного страхування № 23/346/АХ/2.1.5.1. перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ОСОБА_3., як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно статті 29 Закону України "Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до статті 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до Страхового акту № 23/4587/2.1.5.1 від 19.11.2008 р., вартість відновлювального ремонту транспортного засобу "Хюндай" державний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП, складає 14 204,82 грн.

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВА/6393921) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 25 500,00 грн., франшиза 510,00 грн.

Враховуючи визначені полісом № ВА/6393921 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену судом вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу, відповідач зобовязаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 13 694,82 грн. (14 204,82 грн. - 510,00 грн. франшиза за полісом № ВА/6393921), а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача не приймаються судом до уваги з наступних підстав.

Регрес (зворотна вимога) - це право кредитора (регредієнта) вимагати відшкодування шкоди, що виникла в результаті виплати ним сум для виконання обов'язку або з вини боржника (регресата), і обов'язок останнього виконати цю вимогу.

При цьому слід зазначити, що вимоги за основним зобов'язанням і регресним зобов'язанням можуть бути різними, хоча нерідко і збігаються. Регресні вимоги завжди є зворотним стягненням виплаченого, тоді як основне зобов'язання за змістом, у переважній більшості випадків, пов'язане з виплатою боргу, стягненням санкцій, шкоди тощо.

Підставою виплати страхового відшкодування є страховий випадок, тобто дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої відбулось пошкодження майна, із володінням та користуванням якого пов'язані майнові інтереси страхувальника, що є об'єктом страхування за укладеним з ним договором.

Право ПАТ "СК "Країна" вимагати відшкодування шкоди, що виникла в результаті виплати ним сум для виконання обов'язку або з вини боржника (регресата), походить зі змісту статті 993 Цивільного кодексу України, відповідно до якої до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Аналогічна норма міститься і в частині 1 статті 1191 Цивільного кодексу України, згідно з якою особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Крім того, перехід права вимоги від страхувальника до страховика передбачений і статтею 27 Закону України "Про страхування", відповідно до якої до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

З огляду на викладене, сума страхового відшкодування підлягає стягненню з відповідача в порядку регресу на користь позивача.

При цьому, реалізація страховиком права регресної вимоги можлива тільки після виплати страховиком страхового відшкодування та одержання його страхувальником (правонаступником страхувальника або особою, визначеною умовами договору страхування).

Відповідно до статті 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування або законодавством на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Ураховуючи викладене, свідчити про отримання страховиком права регресної вимоги можуть документи, які підтверджують фактичну виплату страхового відшкодування, розмір відшкодування та одержання його страхувальником (правонаступником страхувальника або особою, визначеною умовами договору страхування), а саме: страховий акт, платіжні документи, рахунки та виписки з них тощо (Лист Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 17.09.2003 р. № 267/07/3-2-3/1).

Таким чином, у позивача в силу даних норм виникло право регресної вимоги до відповідача.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За приписами статті 257 цього Кодексу, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За приписами статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Твердження відповідача, стосовно того, що право вимоги позивача виникає з моменту настання страхового випадку, тобто з часу ДТП, необґрунтоване, оскільки до моменту виплати позивачем потерпілому страхового відшкодування, право позивача не порушене, а тому у останнього відсутнє право вимоги до відповідача.

Саме з моменту сплати страхувальнику відповідно до договору страхового відшкодування страховик набуває право вимоги відшкодування понесених ним затрат. Також, саме за таких умов не порушується право позивача звернення до суду, оскільки позивач не виплативши страхове відшкодування не може звернутись до суду з вимогами про стягнення даного відшкодування.

Так, для позивача право вимоги страхового відшкодування виникає в моменту сплати потерпілому страхового відшкодування.

Відповідно до ч. 6 статті 261 ЦК України, за регресними зобовязаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобовязання.

Оскільки, строк позовної давності починає свій перебіг з 26.11.2008 р., а з позовом до суду позивач звернувся 22.08.2011 р., то трирічний строк позовної давності позивачем не пропущений.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 136,950 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" (04176, м. Київ, вул. Електриків, 29-А, Код ЄДРПОУ 20842474) шкоду у розмірі 13 694 (тринадцять тисяч шістсот девяносто чотири) грн. 82 коп., державне мито у розмірі 136 (сто тридцять шість) грн. 95 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяЮ.В. Картавцева

Дата складання

повного рішення: 30.09.2011 р.