Рішення № 18670369, 06.10.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "06" жовтня 2011 р.Справа № 17/5007/85/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1 дов. №957 від 19.09.2011р., ОСОБА_2 дов. №958 від 19.09.2011р.

від відповідача ОСОБА_3 дов. №1/16-08/11 від 16.08.2011р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмільницьке" (с.Жданівка Хмільницького району Вінницької області)

до Відкритого акціонерного товариства "Галіївський маслозавод ім. В.Ф. Мазуркевича" (с.Галіївка Чуднівського району Житомирської області)

про стягнення 21838,79грн.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, в судовому засіданні 30.09.2011р. оголошувалась перерва до 06.10.2011р.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 21838,79грн. заборгованості.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, передбачених договором поставки молока №04-10/1872 від 01.12.2010р., в частині сплати позивачу фактично отриманого відповідачем товару у встановлений договором строк.

В судовому засіданні 30.09.2011р. представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив щодо позовних вимог та просить суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні 06.10.2011р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 06.10.2011р. подав суду письмові пояснення по справі, в яких заперечив щодо позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хмільницьке" - постачальник (позивач у справі) та Відкритим акціонерним товариством "Галіївський маслозавод ім. В.Ф. Мазуркевича" - покупець (відповідач у справі) договору поставки молока №04-10/1872 від 01.12.2010р. (а.с. 6,7), позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 21838,79грн., що підтверджується накладною №420 від 31.12.2010р., приймальною квитанцією №12 за грудень 2010р., товарно-транспортними накладними: №1 від 01.12.2010р., №2 від 02.12.2010р., №3 від 03.12.2010р., №4 від 04.12.2010р., №5 від 05.12.2011р., №6 від 06.12.2011р., №7 від 07.12.2011р., №8 від 08.12.2011р., №9 від 09.12.2011р., №10 від 10.12.2011р., №11 від 11.12.2011р., №12 від 12.12.2011р., №13 від 13.12.2011р., №14 від 14.12.2011р., №15 від 15.12.2011р., №16 від 16.12.2011р., №17 від 17.12.2011р., №18 від 18.12.2011р., №19 від 19.12.2011р., №20 від 20.12.2011р., №21 від 21.12.2011р., №22 від 22.12.2011р., №23 від 23.12.2011р., №24 від 24.12.2011р., №25 від 25.12.2011р., №26 від 26.12.2011р., №27 від 27.12.2011р., №28 від 28.12.2011р., №29 від 29.12.2011р., №30 від 30.12.2011р., №31 від 31.12.2011р. та спеціальними товарними накладними на перевезення молочної сировини: від 01.12.2010р., від 02.12.2010р., від 03.12.2010р., від 04.12.2010р., від 05.12.2011р., від 06.12.2011р., від 07.12.2011р., від 08.12.2011р., від 09.12.2011р., від 10.12.2011р., від 11.12.2011р., від 12.12.2011р., від 13.12.2011р., від 14.12.2011р., від 15.12.2011р., від 16.12.2011р., від 17.12.2011р., від 18.12.2011р., від 19.12.2011р., від 20.12.2011р., від 21.12.2011р., від 22.12.2011р., від 25.12.2011р., від 26.12.2011р. (а.с. 8,9,43-70), оригінали були оглянуті в судовому засіданні.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

В пункті 3.3 вищезазначеного договору сторони погодили, що розрахунок з позивачем за поставлений товар проводиться таким чином: подекадне (10-го, 20-го, 30-го числа кожного місяця). У разі коли 10-те, 20-те, 30-те числи збігається із вихідним, святковим чи неробочим днем, оплата проводиться в наступний банківський день після вихідних, святкових чи неробочих днів.

Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого створилась заборгованість в сумі 21838,79грн.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Заперечення відповідача викладені у відзиві на позовну заяву (а.с. 37-39) відхиляються судом як необґрунтовані, виходячи з наступного.

В пункті 2.2 договору поставки молока №04-10/1872 від 01.12.2010р. сторони погодили, що поставка партії товару оформлюється спеціалізованою товарною накладною за формою 1-ТН(МС). Разом з партією товару позивач передає відповідачу належним чином оформлену товарно-транспортну накладну за формою 1-ТН на кожну поставку товару та ветеринарне свідоцтво (не рідше 1 разу на місяць). Товарно-транспортна накладна та спеціалізована товарна накладна оформлюється позивачем відповідно до чинного законодавства та інструкції "Про порядок заповнення, застосування спеціалізованої товарно-транспортної накладної на перевезення молочної сировини", затвердженою наказом Мінагрополітики України від 01.07.2002р. №176. Право власності на товар переходить до відповідача в момент підписання накладної про прийняття товару.

Відповідно до абз. 2 п. 1.1 Інструкції про порядок заповнення приймальної квитанції на закупівлю молочної сировини (ф.№ 3-ПК (МС), затвердженої наказом Мінагрополітики України від 01.07.2002р. №176, приймальна квитанція - це документ, у якому приймальник на підставі товарних накладних на перевезення молочної сировини за спеціалізованою формою N 1-ТН (МС) вказує кількість і вартість молочної сировини та розрахунки з продавцем за минулий місяць.

Згідно з абз. 3 ч. 2 Інструкції, приймальна квитанція виписується один раз на місяць або за період місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, приймальна квитанція №12 за грудень 2010р. (а.с. 9) оформлена належним чином відповідно до Інструкції про порядок заповнення приймальної квитанції на закупівлю молочної сировини (ф.№ 3-ПК (МС), затвердженої наказом Мінагрополітики України від 01.07.2002р. №176, що свідчить про отримання відповідачем товару.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими заявленими у відповідності з чинним законодавством та такими, що підлягають задоволенню на суму 21838,79грн. заборгованості.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.193 ГК України, керуючись ст.ст.49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Галіївський маслозавод ім. В.Ф. Мазуркевича", 13251, Житомирська область, Чуднівський район, с.Галіївка, вул. Заводська, 20, ідентифікаційний код 00445363 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмільницьке", 22050, Вінницька область, Хмільницький район, с.Жданівка, вул. Заводська, 2, ідентифікаційний код 00692245 - 21838,79грн. заборгованості, 218,39грн. витрат по сплаті державного мита, 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

СуддяШніт А.В.

Дата підписання:14 жовтня 2011р.

<Текст ><Поле для текста >

1 - в справу;

2,3-сторонам.

<Текст >

<Текст >