Рішення № 18670340, 30.08.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.08.11 р. Справа № 24/88

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при секретарі судового засідання Смірновій Ю.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка

до відповідача Державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» (ДП «Донвуглереструктуризація») м.Макіївка

про стягнення боргу 695883,56 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довір. №50-11”Д” від 26.04.2011 р.

від відповідача: ОСОБА_2 за довір. №01-12/25 від 14.06.2010 р.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго” звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» (ДП «Донвуглереструктуризація») про стягнення боргу у сумі 89719,56 грн. за активну електроенергію, за реактивну електроенергію у сумі 1344,47 грн., 3% річних -137262,15 грн., інфляційні - 399869,68 грн., пені у сумі 67687,7 грн.

На підтвердження таких обставин позивач надав договір на постачання електроенергії № 6-635т/06 від 25.04.2006р. з додатками та додатковими угодами та протоколами розбіжностей, рахунки на сплату спожитої електроенергії, акти приймання-передачі електроенергії, довіреності, розрахунок позовних вимог, копії рішень суду.

Також представник позивача повідомив про зміну назви підприємства з Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” на Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго”, та на підтвердження цього надав відповідні документи, які судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

До канцелярії суду 29.07.2011р. позивач надав заяву про збільшення позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України. У своїй заяві позивач просить суд стягнути з відповідача борг за активну електроенергію у сумі 89719,56 грн., за реактивну електроенергію у сумі 1344,47 грн., суму 3% річних 149584,96 грн., пеню у сумі 71593,47 грн. та індекс інфляції у розмірі 519024,19 грн.

Суд прийняв цю заяву, як таку, що відповідає положенням ст. 22 Господарського процесуального кодексу.

Відповідач надав відзив на позов, у якому позовні вимоги визнав частково лише суму основного боргу за активну та реактивну електроенергію. Проти задоволення позовних вимог щодо стягнення з нього 3% річних, інфляційних та пені заперечує.

В обґрунтування таких заперечень зазначив, що ДП „Донвуглереструктуризація” фінансується за рахунок бюджетних коштів, є виконавцем державних програм та виконує виплати в межах наданих асигнувань, а розпорядником цих коштів є Міністерство вугільної промисловості. При цьому відповідач стверджує, що його вина у несвоєчасній оплаті електроенергії відсутня внаслідок недофінансування з боку держави, і оскільки пеня це міра відповідальності за порушення господарських зобовязань і відповідно до ст. 614 ЦК України відповідач може нести відповідальність лише при наявності провини, тому вважає, що вимоги позивача щодо стягнення пені, 3% та інфляційних неправомірні. Також відповідач зазначив, що згідно наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №372 від 09.08.2011р. «Про затвердження протоколу про організацію розрахунків за спожиту електроенергію» було складено акт звірки заборгованості за електроенергію станом на 01.08.2011р. між ДП «Донвуглереструктуризація» та ПАТ «Донецькобленерго», згідно якого погашатися буде сума основного боргу за використану активну та реактивну енергію за період 2008-2011р. З огляду на викладене, відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 3% річних, інфляційних та пені за лютий 2011р. та за період з липня 2008р по січень 2011р. Також надав суду контррозрахунок позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін суд встановив наступне.

25.04.2006р. між Відкритим акціонерним товариством „Донецькобленерго” (далі -постачальник) та Державним підприємством «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» (далі - споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії №6 -635т/06 (а.с.12).

Відповідно до п.1 Договору, Постачальник постачає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 2217,4 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору.

Згідно із п.2.3.3 та п.2.3.4 споживач має оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами Додатку 4 „Порядок розрахунків” та Додатку 9 „Порядок розрахунків за перетікання реактивної енергії”.

Відповідно до п.7 Додатку № 5, (а.с.25), (згідно змінами, викладеними у додатковій угоді до договору від 25.06.2008р.) остаточний рахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно дло доаних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами засобів обліку протягом 10 операційних днів з дня отримання рахунку.

Пунктом 8 Додатку № 5 договору «Порядок розрахунків передбачено», що за несвоєчасну оплату постачальник проводить споживачу нарахування за весь час прострочення платежу у тому числі за день оплати: - пені у розмірі подвійної ставки НБУ та 3% річних з простроченої суми.

Додатковою угодою від 01.07.2010р. сторони внесли зміни у преамбулу договору, змінивши споживача на Державне підприємство «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств «Донвуглереструктуризація» (а.с.26)

Додатковою угодою від 02.02.2011р. сторони встановили, що договір №6-635т/06 від 25.04.2006р. укладається на термін до 31.03.2011р. (а.с.27)

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобовязання за Договором виконав належним чином, постачав відповідачеві електричну енергію, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами, зокрема, актом прийому-передачі активної енергії за лютий 2011р. на суму 89719,56 грн. та реактивної енергії за лютий 2011р. на суму 1344,47 грн. (а.с.29)

Отримання відповідачем цього акту підтверджено підписом його представника, скріпленими печатками відповідача на кожному акті. (а.с.30)

Крім того, у матеріалах справи наявні копії рахунків за електроенергію, що були вручені представнику відповідача під особистий розпис. (а.с.29)

Матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем спожитої електричної енергії за спірний період, а відповідач визнає наявність цього боргу.

Предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача 89719,56 грн., за активну електроенергію, за реактивну електроенергію у сумі 1344,47 грн., а суму 3% річних у розмірі 149584,96 грн., пеню у сумі 71593,47 грн. та індекс інфляції у розмірі 519024,19 грн.

Огляд норм чинного законодавства свідчить про наступне.

За приписами статті 26 Закону України „Про електроенергетику” споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Згідно статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Згідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відтак, оскільки сторони визначили умовами договору обсяг споживання електричної енергії та розмір її оплати за цей період, то відповідно до наведених приписів норм права зобов'язання у відповідача щодо оплати отриманої за актами приймання-передачі енергії існує в межах договірних відносин.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено факт надання позивачем послуг з енергопостачання та отримання відповідачем цих послуг саме в визначених у позовній заяві обсягах, в матеріалах справи відсутні докази оплати цих послуг та наявність боргу за активну електроенергію у сумі 89719,56 грн. та за реактивну електроенергію у сумі 1344 грн. 47 коп. відповідачем не заперечується, господарський суд вважає, що позовні вимоги ПАТ „Донецькобленерго” про стягнення з відповідача заборгованості за активну електроенергію є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з ДП «Донвуглереструктуризація» 3% річних, інфляційних та пені нарахованих за рішеннями суду, господарський суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Донецької області 26.01.2009р. по справі №7/262 з відповідача на користь позивача було стягнуто заборгованість за активну електричну енергію у розмірі 289 721,04 грн. за реактивну - 3943,37 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області 28.01.2009р. по справі №7/6 з відповідача на користь позивача було стягнуто заборгованість за активну електричну енергію у розмірі 359 223,61 грн. за реактивну - 71 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області 21.05.2009р. по справі №20/76 з відповідача на користь позивача було стягнуто заборгованість за активну електричну енергію у розмірі 622 432,75 грн., за реактивну електроенергію - 83,80 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області 04.08.2009р. по справі №38/178 з відповідача на користь позивача було стягнуто заборгованість за активну електричну енергію у розмірі 454 425,74 грн. за реактивну - 9 854,71 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області 14.10.2009р. по справі № 7/209 з відповідача на користь позивача було стягнуто заборгованість за активну електричну енергію у розмірі 175 104,29 грн. за реактивну -2 723, 33грн.

Рішенням господарського суду Донецької області 29.01.2010 р. по справі № 25/250 з відповідача на користь позивача було стягнуто заборгованість за активну електричну енергію у розмірі 315 295,13 грн. за реактивну - 2 486,28 гри.

Рішенням господарського суду Донецької області 02.11.2010р. по справі № 38/146 з відповідача на користь позивача було стягнуто заборгованість за активну електричну енергію у розмірі 489 340,99 гри. за реактивну - 3 297,55 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області 14.12.2010р. по справі № 7/84 з відповідача стягнуто заборгованість за активну електроенергію в розмірі 1669 436,92 грн. та за реактивну - в розмірі 23 998,71 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області 14.12.2010р. по справі № 7/204 з відповідача на користь позивача було стягнуто заборгованість за активну електроенергію в розмірі 197 862,22 грн. та за реактивну енергію в розмірі 896,08 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області 09.02.2011р. по справі № 7/285 з відповідача на користь позивача було стягнуто заборгованість за активну електроенергію в розмірі 246 383,38 грн. та за реактивну електроенергію - 1 809,18 гри.

Рішенням господарського суду по справі № 7/285 від 09.02.2011р. з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованості за активну енергію у сумі 246383,38 грн. та за реактивну електроенергію - 1809,18 грн.

Рішенням господарського суду по справі № 38/53 від 17.05.2011р. з відповідача на користь позивача було стягнуто заборгованості за активну енергію у сумі 275830,19 грн. та за реактивну електроенергію у розмірі 2793,06 грн.

Вказані рішення набрали чинності.

Відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України, факти встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, факти, встановлені рішеннями господарського суду у вищезазначених справах мають преюдиціальне значення при вирішенні справи №24/88.

Відповідач не надав суду доказів оплат стягнутих судом сум за вказаними рішеннями.

Відповідно д ст. ст. 526, 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого Індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити 3 % річних від простроченої суми.

Згідно ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора, виконання якого не здійснене, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України.

Наявність судових рішень про стягнення боргу та передбачених ч.2 ст.625 ЦК України грошових сум за інші періоди невиконання боржником зобов'язання й відкриття виконавчого провадження за цими рішеннями за відсутністю реального виконання боржником свого зобов'язання (добровільно чи примусово) не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін. Аналогічної правової позиції притримується також і Вищий господарський суд України у постанові від 25.10.2010р. по справі № 20/242.

Відповідно до ст.ст. 216218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п. п. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Як вбачається, сторони у п. 4.2.1. договору встановили, що у разі внесення платежів, з порушенням термінів, визначених Додатком 5 „Порядок розрахунків”, споживач сплачує постачальнику пеню за кожний день прострочення платежу, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, враховуючи день фактичної оплати.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних та 3% річних за допомогою програмного комплексу „Діловодство суду”, господарський суд вважає, що розрахунок позивача є обґрунтованим та арифметично вірним, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 149584,96 грн., та інфляційних у розмірі 519024,19 грн. підлягають задоволенню.

З наданих позивачем до матеріалів справи розрахунків пені вбачається, що пеня розрахована позивачем на суму 67687,7 грн., у той же час, позивач (згідно уточнень до позовної заяви) просить стягнути з відповідача загальну суму пені у розмірі 71593 грн., але обгрунтованого розрахунку цієї суми не надає. Таким чином стягненню підлягає розмір пені саме у сумі 67687,7 грн. як обгрунтований та арифметично вірний.

Враховуючи наведене, позовні вимоги ПАТ „Донецькобленерго” підлягають задоволенню частково.

Судом відхиляються доводи боржника про відсутність вини у несвоєчасній оплаті отриманої за договором електроенергії через недофінансування підприємства з боку держави, оскільки право стягувача нараховувати інфляційні та 3% річних законодавець не ставить у залежність від фінансового стану боржника. Крім того, умови спірного договору не містять норм, які б ставили порядок виплати пені за прострочення платежів в залежність від програм бюджетного фінансування відповідача. Отже, факт надходження коштів з державного бюджету не впливає на момент виникнення у відповідача обов'язку оплати за договором.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка до Державного підприємства «Донвуглереструктуризація», м. Макіївка про стягнення боргу у сумі 89719,56 грн., за активну електроенергію, боргу за реактивну електроенергію у сумі 1344,47 грн., 3% річних -149584,96 грн., інфляційні -519024,19 грн., пені у сумі 71593,47 грн.задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» (03142, м. Макіївка, вул.Успенського, ЄДРПОУ 32442610) на користь Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, на р/р із спеціальним режимом використання 260323021292 філії Донецьке обл.. управління ВАТ „Ощадний Банк”, м.Донецьк, МФО 335106, ЄДРПОУ 00130932) заборгованість за активну електроенергію 89719,56 грн..

Стягнути з Державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» (03142, м. Макіївка, вул.Успенського, ЄДРПОУ 32442610) на користь Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84600, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, р/р 26006301460004 в філії від. ПІБ м. Торез, МФО 334282, ЄДРПОУ 00130932) заборгованість за реактивну електроенергію 1344,47 грн., 149584,96 грн. 3% річних, 519024,19 грн. інфляційних та 67687,7 грн. пені.

Стягнути з Державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» (03142, м.Макіївка, вул.Успенського, ЄДРПОУ 32442610) на користь Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84600, Донецька область, м.Горлівка, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, р/р 26001307550283 у філії Центрально-міського відділення АК ПІБ м.Горлівка, МФО 334464) витрати на сплату державного мита у сумі 8273,94 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 234,89 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати накази у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Величко Н.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

Повний текст рішення підписано 05.09.2011р.

Надруковано 3 прим.

1 у справу

1 позивачу

1 відповідачу

(062) 381-91-20