Рішення № 18670240, 07.09.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.09.11 р. Справа № 4/186

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кундель В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 довіреність від 01.01.2011р.,

від відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3 довіреності від 05.09.2011р.,

за позовом - Публічного акціонерного товариства „Нікопольський завод феросплавів” м. Нікополь

Дніпропетровської області

до відповідача- Публічного акціонерного товариства „Маріупольський дослідно-експериментальний

завод” м. Маріуполь Донецької області

про стягнення 354263,04грн. пені та штрафу за порушення строків поставки,

СУТЬ СПОРУ:

Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 354263,04грн., яких: 280458,24грн. - сума пені за порушення строків поставки товару, яка нарахована за період з 01.04.2001р. по 15.06.2011р. в розмірі 0,5% від суми непоставленого товару за кожен день прострочення відповідно до п. 9.1 договору, 73804,80грн. сума штрафу, яка нарахована в розмірі 10% від суми непоставленого товару за прострочення поставки понад 10 календарних днів відповідно до п. 9.1 договору.

Позивач надав суду клопотання про заміну назви відповідача у звязку з внесенням до статуту і державного реєстру правочинів з Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський дослідно-експериментальний завод” на Публічне акціонерне товариство „Маріупольський дослідно-експериментальний завод”.

Господарський суд клопотання задовольнив, ухвалено на підставі ст.25 ГПК України замінено найменування відповідача відповідно до витягу серії АЄ № 481788 з Державного реєстру правочинів.

Відповідач не скористався своїм правом на участь в судове засідання, про час і місце якого був належним чином повідомлений, не надав відзив на позов.

05.08.2011р. надійшло до господарського суду клопотання від відповідача про перенесення слухання справи на вересень 2011р. у звязку з необхідністю взяти участь в судовому засіданні директора по юридичним питанням заводу, який на даний час знаходиться за наказом № 116 від 29.07.2011р. у відпустці.

Клопотання задоволено, приймаючи до уваги, що додержання судом принципу змагальності і права на захист порушених прав і інтересів сторін є для господарського суду обовязковим, а тому суд відкладає розгляд справи. Цьому розяснює стороні, що у відповідності з ст. 69 ГПК України строк вирішення спорів у господарських судах України обмежений і неявка сторони на виклик суду є ухиленням від розгляду справи за що п.5ст.83 ГПК України передбачена відповідальність у вигляді штрафу в доход державного бюджету. Крім цього, звертаю увагу на те, що в судовому процесі можуть брати участь посадові особи та інші представники підприємств, які визначає керівництво, однак господарський суд не викликав конкретну особу, яка знаходилась у відпустці на час вирішення спору і відпустка особи, яка не була викликана в судове засіданні у відповідності з ст.30 ГПК України не є поважною причиною для невиконання дій, вказаних господарським судом в ухвалах про відкладання розгляду спору.

На підставі ст. 77 ГПК України, господарський суд ухвалив відкласти розгляд справи на 07.09.2011року на 11годин 30 хвилин, явка представників сторін визначена як обовязкова.

2

В судовому засіданні представники відповідача надали письмовий відзив на позов і пояснили суду, що дійсно між сторонами був укладений договір поставки продукції виробничо-технічного призначення №1007465 від 30.12.2010р. в якому п.9.1 суперечить діючому законодавству, так як ст.231 Господарського кодексу України передбачена для сторін, одна з яких повинна відноситьсь до державного сектору економіки. При нарахуванні пені позивач не врахував подвійну облікову ставку Національного банку України, що не відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобовязання, виходячи з якого пеня повинна складати 114397,44грн. Невиконання підприємством відповідача зобовязань по поставці обладнання у строки, передбачені специфікаціями до договору відбулося по незалежним від нього причинам, якими є: відсутність грошових засобів на виготовлення продукції за договором, арешт банківських рахунків у звязку з непогашенням заборгованості по оплаті заробітної плати, загальнообовязкових платежів тощо. Просить суд застосувати при стягнення неустойки п.3ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом

ВСТАНОВЛЕНО:

Предметом позову є стягнення з відповідача штрафних санкцій (пені та штрафу) за непоставку товару в терміни, які обумовлені тільки однією з трьох специфікацій - специфікацією №1 до договору поставки №1007465 від 30.12.2010р.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

За своїм змістом та правовою природою договір, на який посилається позивач як на підставу своїх вимог, є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

При дослідженні матеріалів справи господарським судом встановлено, що відповідно до умов договору поставки №1007465 від 30.12.2010р. постачальник (відповідач) передає у власність покупця (позивач) товар, повне найменування якого, марка, вид, сорт зазначаються в специфікаціях №№ 1-3, які є невідємною частиною договору, а покупець приймає його та сплачує (п. 1.1 договору).

Постачальник поставляє покупцю товар на умовах та способом, визначеними в специфікаціях до договору. Умови поставки визначаються згідно правил Інкотермс 2000 в діючий редакції (п. 3.1 договору).Постачальник поставляє товар покупцю в строки, визначені в п. 3.3 договору.

Відповідно до п. 3.3 договору поставка товару здійснюється постачальником згідно п. 3.1 договору тільки після письмового підтвердження (належним чином оформленого замовлення) покупця. В письмовому підтвердженні (замовленні) покупець зазначає графік поставки з визначенням обсягів та строків поставки товару в межах періоду поставки, які сторони зазначають в специфікаціях №№1-3.

Порядок оплати та форма розрахунків визначаються сторонами в специфікаціях до договору (п. 4.6 договору).

Господарським судом встановлено, що предметом спору являється невиконання строку поставки товару за специфікацією №1 до договору поставки №1007465 від 30.12.2010р., а тому суд вирішує тільки це питання. За специфікацією № 1 відповідачем взяте зобовязання поставки позивачу в першому кварталі 2011року блоків опорних катків приводних СБФ4-2,8х8 ч.3776.00.00СБ в кількості 2 штук за ціною 153760,00грн. без ПДВ на загальну суму 307520,00грн. та блоків опорних катків приводних СБФ4-2,8х8 ч.3777.00.00СБ в кількості 2 штук за ціною 153760,00грн. без ПДВ на загальну суму 307520,00грн. в І кварталі 2011р. Загальна сума поставки вищезазначених блоків складає 738048,00грн. з ПДВ.

Ціна на товар, зазначений в специфікації, включає в себе вартість пакування, маркування, тари, транспортних та інших витрат, які повязані з поставкою товару з урахуванням положень правил Інкотермс. Оплата за поставлений товар здійснюється по факту поставки продукції з відстроченням платежу протягом 5 банківських днів шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника на підставі рахунків, які предявлені постачальником.

3

Постачальник поставляє товар партіями на умовах СРТ, м. Нікополь (склад покупця) згідно „Інкотермс-2000” в строки, передбачені в специфікації. Кількість продукції, яка входить у склад кожної партії, що поставляється, узгоджується сторонами.

Продукція та комплектуючі нові, не раніше 2011року виготовлення. гарантія на продукцію 12 місяців з моменту вводу в експлуатацію. Виготовлювач товару ВАТ „МДЕЗ” м. Маріуполь.

Відповідно до п. 11.1 договору строк його дії закінчується 31.12.2011р., але не раніше повного виконання зобовязань сторонами.

Таким чином, сторонами в договорі та специфікації до договору погоджені всі істотні умови договору, загальна сума поставки, термін поставки, умови поставки і розрахунків, а тому він вважається судом укладеним.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

В пункті 3 договору передбачені умови поставки товару, відповідно до яких постачальник поставляє покупцю товар на умовах та способом, визначеними в специфікаціях до договору. Умови поставки визначаються згідно правил Інкотермс 2000 в діючий редакції (п. 3.1 договору). Постачальник поставляє товар покупцю в строки, визначені в п. 3.3 договору. Відповідно до п. 3.3 договору поставка товару здійснюється постачальником згідно п. 3.1 договору тільки після письмового підтвердження (належним чином оформленого замовлення) покупця. В письмовому підтвердженні (замовленні) покупець зазначає графік поставки з визначенням обсягів та строків поставки товару в межах періоду поставки, які сторони зазначають в специфікаціях №№1-3.

Таким чином, сторонами узгоджено, що у будь-якому разі поставка товару повинна бути в межах періоду поставки, які сторони зазначають в специфікаціях. В специфікації №1 в якості строку поставки визначений І квартал 2011р., тобто товар має бути поставлений відповідачем до 31.03.2011р. включно.

Господарським судом встановлено, що позивачем відповідачу товар не переданий, що є порушенням умов договору.

З метою досудового врегулювання спору позивач 19.04.2011р. направив відповідачу претензію № 4641-4016 від 19.04.2011р. з вимогою поставити товар та сплатити суму неустойку, яка залишена без відповіді та задоволення.

Порушення відповідачем строків поставки товару (блоків) явилось підставою для нарахування позивачем 280458,24грн. пені за непоставку товару за період з 01.04.2001р. по 15.06.2011р. в розмірі 0,5% від суми непоставленого товару за кожен день прострочення відповідно до п. 9.1 договору, 73804,80грн. штрафу в розмірі 10% від суми непоставленого товару за прострочення поставки понад 10 календарних днів відповідно до п. 9.1 договору.

Вирішуючи це питання господарський суд виходить з наступного:

Матеріалами справи доведено, що строки виконання зобовязання по поставці товару відповідачем порушені, так як до предявлення позивачем позову щодо стягнення штрафних санкцій фактично залишилось невиконаним в повному обсязі зобовязання відповідача перед кредитором.

У відповідності зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватись неустойкою, якою є відповідно до ст.549 ЦК грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

У відповідності з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

У частині 1 статті 230 Господарського кодексу України зазначено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Частиною 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

4

Сторонами в п. 9.1 договору визначено, що в разі порушення строків поставки товару постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,5% від суми непоставленого (недопоставленого) товару за кожен день прострочення. В разі продовження прострочення понад 10 календарних днів постачальник додатково сплачує покупцю штраф в розмірі 10% від суми непоставленого (недопоставленого) товару.

Оскільки, відповідачем не були виконанні належним чином зобовязання щодо поставки товару, це стало підставою для застосування господарських санкцій, передбачених п. 9.1 договору.

Позивачем законно нараховані штрафні санкції: пеня в розмірі 280458,24грн. за період з 01.04.2011р. по 15.06.2011р. та штраф в розмірі 10% від суми вартості непоставленого товару, яка складає 73804,80грн. за порушення договірних зобовязань в частині поставки товару, тому господарський суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі, оскільки сторонами самостійно визначений вид відповідальності та її розмір, а також позивачем доведений факт прострочення строків поставки товару та наданий обґрунтований розрахунок сум.

В той же час, п.3 ч.1 ст.83 ГПК України надає господарському суду право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

При цьому, вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд об'єктивно оцінює, що даний випадок є винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, його наслідків.

Користуватись правом, наданим п.3 ч.1ст.83 ГПК України, суд можелише у випадках порушення суб'єктом підприємницької діяльності зобов'язань за цивільно-правовими угодами, та

З огляду на скрутне фінансове становище підприємства Публічного акціонерного товариства „Маріупольський дослідно-експериментальний завод”, яке підтверджене приписами прокуратури Донецької області, звітом з праці за півріччя 2011року, постановою про арешт коштів тощо, суд дійшов висновку, що є значні підстави для зменшення пені, а також те, що застосування ст. 83 ГПК України є правом суду, а обставини їх застосування є оціночними, господарський суд вважає можливим зменшити нараховані суми неустойки до 50%.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати.

На підставі ст.ст.526,530,546,549,550,551 Цивільного кодексу України, ст.ст.193,230,231 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49,82,84, п.3ст.83, 81-1,85 ГПК України, господарський суд

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Публічного акціонерного товариства „Нікопольський завод феросплавів” м. Нікополь Дніпропетровської області до Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський дослідно-експериментальний завод” м.Маріуполь.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський дослідно-експериментальний завод” м. Маріуполь-87528, вул. К. Лібкнехта, 105, ЄДРПОУ 00645211 на користь Публічного акціонерного товариства „Нікопольський завод феросплавів” м. Нікополь Дніпропетровської області-53200, вул. Електрометалургів, 310, ЄДРПОУ 00186520 пеню в сумі 140229,12грн., штраф в сумі 36902,40грн., 3542,63грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя Гринько С.Ю.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >