Постанова № 18670053, 12.10.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2011 р. Справа № 5008/646/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКравчука Г.А.,

суддів:Мачульського Г.М., Уліцького А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Турист-ЛТД"

на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 28.07.2011р.

у справі№5008/646/2011

господарського судуЗакарпатської області

за позовомзаступника військового прокурора Ужгородського гарнізону в

інтересах держави в особі:

1) Міністерства оборони України,

2) Квартирно-експлуатаційного відділу м.Мукачеве,

3) Державного підприємства Міністерства оборони України

"Мукачівська госпрозрахункова дільниця"

до1)Ужгородської міської ради,

2)Товариства з обмеженою відповідальністю "Турист-ЛТД"

провизнання нечинним п.1.14 рішення Ужгородської міської ради від 14.05.2010р.

№1427 "Про регулювання земельних відносин"

в судовому засіданні взяли участь представники:

прокурора:Рубан Д.В., прокурор відділу ГПУ, посв.№59 від 08.04.2008р.;

позивача-1:не з'явились;

позивача-2:не з'явились;

позивача-3:не з'явились;

відповідача-1:не з'явились;

відповідача-2:ОСОБА_5, дов.№б/н від 10.10.2011р.; В С Т А Н О В И В:

У травні 2011р. заступник військового прокурора Ужгородського гарнізону звернувся в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі Міністерство), Квартирно-експлуатаційного відділу м.Мукачеве (далі Відділ) та Державного підприємства Міністерства оборони України "Мукачівська госпрозрахункова дільниця" (далі Підприємство) до господарського суду Закарпатської області з позовною заявою, у якій просив визнати нечинним п.1.14 рішення Ужгородської міської ради (далі Рада) від 14.05.2010р. №1427 "Про регулювання земельних відносин".

Позовні вимоги заступник військового прокурора Ужгородського гарнізону обґрунтовував тим, що п.1.14 рішення Ради від 14.05.2010р. №1427 "Про регулювання земельних відносин" земельну ділянку площею 0,13 га по вул.Добрянського, 20 у м.Ужгороді, яка належить на праві постійного користування Підприємству, було без згоди Міністра оборони України надано в оренду строком на два роки Товариству з обмеженою відповідальністю "Турист-ЛТД" (далі Товариство), що суперечить вимогам законодавства України.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 29.06.2011р. (суддя ЯкимчукЛ.М.) у задоволенні позовних вимог заступника військового прокурора Ужгородського гарнізону відмовлено. Рішення мотивовано тим, що п.1.14 рішення Ради від 14.05.2010р. №1427 "Про регулювання земельних відносин" не порушує норм законодавства України.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.07.2011р. (колегія суддів: КузьВ.Л., ЮркевичМ.В., ЖелікМ.Б.) рішення господарського суду Закарпатської області від 29.06.2011р. скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги заступника військового прокурора Ужгородського гарнізону задоволено. Постанова мотивована тим, що п.1.14 рішення Ради від 14.05.2010р. №1427 "Про регулювання земельних відносин" було передано в оренду Товариству земельну ділянку площею 0,13 га по вул.Добрянського, 20 у м.Ужгороді з порушенням норм законодавства України, а саме без припинення права постійного користування цією ділянкою попереднього землекористувача Підприємства.

Товариство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та доповненням до неї, у яких просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.07.2011р. скасувати та залишити в силі рішення господарського суду Закарпатської області від 29.06.2011р. Викладені у касаційній скарзі та доповненнях вимоги Товариство обґрунтовує посиланням на обставини справи та ст.ст.19, 20, 120, 141, 142 Земельного кодексу України, ст.377 Цивільного кодексу України, ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст.22 та 23 Господарського процесуального кодексу України.

Інші особи, які беруть участь у справі, не скористались правом, наданим ст.1112 Господарського процесуального кодексу України, та відзиви на касаційну скаргу Товариства до Вищого господарського суду України не надіслали, що не перешкоджає касаційному перегляду судового акту, який оскаржується.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Товариства не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами на підставі матеріалів справи встановлено, що:

наказом Міністра оборони України від 08.04.2009р. №159 "Про надання згоди на відчуження майна державного підприємства Міністерства оборони України "Мукачівська госпрозрахункова дільниця" надано згоду Підприємству здійснити відчуження шляхом продажу на аукціоні окремого індивідуально-визначеного майна, а саме: адміністративний корпус, літ."А" площею 179,5кв.м та столярний цех із складськими приміщеннями, літ."Б" площею 261,8кв.м, що знаходиться за адресою: м.Ужгород, вул.Добрянського (Матросова), буд. 20;

за результатами аукціону між Підприємством (продавець) та Товариством (покупець) 25.12.2009р. було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого покупець зобов'язався передати у власність покупцю окреме індивідуально-визначене майно, а саме: адміністративний корпус, літ."А" площею 179,5кв.м та столярний цех із складськими приміщеннями, літ."Б" площею 261,8кв.м, що знаходиться за адресою: м.Ужгород, вул.Добрянського (Матросова), буд. 20, яке розташовано на земельній ділянці площею 0,13га (кадастровий номер 2110100000:08:002:0024), наданій продавцеві у постійне користування згідно державного акта на право постійного користування землею серіїІІ-ЗК №002015, виданого 26.02.1999р. Радою відповідно до рішення від 22.12.1998р.;

п.1.14 рішення Ради від 14.05.2010р. №1427 "Про регулювання земельних відносин" було затверджено проект відведення зі зміною цільового призначення та надано в оренду Товариству строком на два роки земельну ділянку площею 0,13 га по вул.Добрянського, 20 у м.Ужгороді;

рішенням Ради від 04.06.2010р. у зв'язку з технічною помилкою було внесено зміни до п.1.14 рішення Ради від 14.05.2010р. №1427 "Про регулювання земельних відносин", а саме змінено цільове використання земельної ділянки: для багатоквартирної житлової забудови.

Відповідно до частини першої ст.377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Аналогічна за змістом норма міститься у частині першій ст.120 Земельного кодексу України: у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Між тим, зазначені норми законодавства України не передбачають автоматичного припинення права власності або права користування земельною ділянкою, на якій розташовані жилий будинок, будівля або споруда у випадку їх відчуження, так само як і не передбачають автоматичного переходу до особи, яка набула право власності на відповідне нерухоме майно, права власності або права користування на земельну ділянку, на якій воно розміщено, а відтак припинення та набуття цих прав підлягає оформленню у загальному порядку, а саме з урахуванням положень Земельного кодексу України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України "Про місцеві державні адміністрації" та інших законів України.

Виходячи зі змісту ст.ст.12, 116, 120 та 124 Земельного кодексу України, ст.377 Цивільного кодексу України, ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" компетентний орган місцевого самоврядування у випадку набуття особою права власності на житловий будинок, будівлю або споруду повинен прийняти рішення про припинення права власності або права користування земельною ділянкою, на якій вони розташовані, а у подальшому рішення про надання цієї ділянки без зміни її цільового призначення особі-набувачу нерухомого майна.

Однак, як вбачається з матеріалів справи та з'ясовано господарським судом апеляційної інстанції, Рада рішення про припинення права постійного користування Підприємства земельною ділянкою площею 0,13 га по вул.Добрянського, 20 у м.Ужгороді не приймала.

Крім того, як зазначалось вище, п.1.14 рішення Ради від 14.05.2010р. №1427 "Про регулювання земельних відносин" та рішенням Ради від 04.06.2010р. земельна ділянка площею 0,13 га по вул.Добрянського, 20 у м.Ужгороді була передана в оренду Товариства зі зміною її цільового призначення.

Наведене свідчить, що п.1.14 рішення Ради від 14.05.2010р. №1427 "Про регулювання земельних відносин" суперечить ст.ст.116, 120 та 124 Земельного кодексу України та ст.377 Цивільного кодексу України, що є підставою для визнання його недійсним.

Таким чином, Львівський апеляційний господарський суд постановою від 28.07.2011р. обґрунтовано скасував рішення господарського суду Закарпатської області від 29.06.2011р. та прийняв нове рішення, яким задовольнив позові вимоги заступника військового прокурора Ужгородського гарнізону, а саме визнав недійсним п.1.14 рішення Ради від 14.05.2010р. №1427 "Про регулювання земельних відносин".

На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України постанова Львівського апеляційного господарського суду від 28.07.2011р. ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги Товариства не спростовують висновків господарського суду другої інстанції, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11110 та 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Турист-ЛТД" залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.07.2011р. у справі №5008/646/2011 господарського суду Закарпатської області без змін.

Головуючий суддяГ.А.Кравчук

СуддяГ.М.Мачульський

СуддяА.М.Уліцький