Єдиний державний реєстр судових рішень ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" жовтня 2011 р. Справа № 5019/451/11
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів:Мирошниченка С.В.,
Євсікова О.О.,
Хрипуна О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Феррошлях" на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 04.07.2011 р.
та на рішеннягосподарського суду Рівненської області від 18.05.2011 р.
у справі№ 5019/451/11 господарського суду Рівненської області
за позовомЗакритого акціонерного товариства "Південбудтранс"
до Приватного підприємства "Укр-Камінь";
Товариства з обмеженою відповідальністю "Феррошлях"
про1 610 744,90 грн. за участю
представників сторін:
позивача Лопушанський В.М.,
відповідача-1не з'явилися
відповідача-2Черневський М.Ю.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Рівненської області від 18.05.2011 р. (суддя: Крейбух О.Г.) у справі №5019/451/11 залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 04.07.2011 р. (судді: Коломис В.В., Огороднік К.М., Мельник О.В.) позов закритого акціонерного товариства "Південбудтранс" до приватного підприємства "Укр-Камінь", товариства з обмеженою відповідальністю "Феррошлях" про стягнення в сумі 1 610 744,90 грн. задоволено. Присуджено до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Феррошлях" на користь закритого акціонерного товариства "Південбудтранс" кошти в сумі 1 512 232, 90 грн., в т.ч. 290 808, 31 грн. доходів по рахункам № 639, 640, 641 від 19.10.2010 р. та 1 218 424, 64 грн. упущеної вигоди, державне мито за подання позовної заяви у сумі 15122, 33 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 235, 53 грн. Крім того, присуджено до стягнення з приватного підприємства "УКР-Камінь" на користь закритого акціонерного товариства "Південбудтранс" кошти в сумі 3000 грн. 00 кон., державне мито за подання позовної заяви у сумі ЗО грн. 00 кон. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 00 грн. 47 коп.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство з обмеженою відповідальністю "Феррошлях" просить скасувати частково постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04.07.2011 р., рішення господарського суду Рівненської області від 18.05.2011 р., в частині стягнення із скаржника плати за послуги в сумі 290 808 грн., упущеної вигоди в сумі 1 218 424 грн., судових витрат у відповідній сумі та прийняти нове рішення, яким стягнути із скаржника визнану ним суму у розмірі 188 878 грн. за фактично виконану роботу. Свої вимоги скаржник мотивує тим, що суди першої та апеляційної інстанцій при прийнятті рішення та постанови у справі порушили норми процесуального та матеріального права.
Враховуючи вимоги касаційної скарги, оскаржувані рішення і постанова у справі переглядаються лише в частині стягнення із скаржника плати за послуги в сумі 290 808 грн., упущеної вигоди в сумі 1 218 424 грн. і судових витрат.
Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи і правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга така, що підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанційустановлено та підтверджено матеріалами справи, що предметом спору у даній справі є матеріально-правові вимоги закритого акціонерного товариства "Південбудтранс" до приватного підприємства "Укр-Камінь" і товариства з обмеженою відповідальністю "Феррошлях" про стягнення коштів в розмірі 1 610 744,90 грн, з яких 290 808, 31 грн - боргу на підставі рахунків № 639, 640, 641 від 19.10.2010 р. та 1 218 424, 64 грн. упущеної вигоди - з Товариства з обмеженою відповідальністю "Феррошлях" і вимога про стягнення 3000 грн з Приватного підприємства "Укр-Камінь" як поручителя згідно з договором поруки від 16.09.10. Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що між позивачем та другим відповідачем виникли договірні зобов'язання з перевезення вантажів, що оформлені пропозицією № 316 від 15.09.10. Судами попередніх інстанцій установлено, що ЗАТ "Південбудтранс" в період з вересня по жовтень 2010 року, на підставі вказаної пропозиції від 15.09.10, перегнав ТОВ "Феррошлях" транспортні засоби з м. Южноукраїнськ до м. Комсомольськ, у зв"язку з чим виставив другому відповідачу рахунки на загальну суму 290 808,31 грн. Враховуючи те, що другий відповідач своїх зобов'язань згідно такого договору не виконав, попередні суди дійшли висновку про необхідність стягнення з останнього суми боргу в розмірі спірної суми, а також упущеної вигоди, які ЗАТ "Південбудтранс" між би одержати у випадку виконання ТОВ "Феррошлях"покладених на нього договірних зобов'язань. Проте, такі висновки судів визнаються взаємовиключними та помилковими, оскільки встановивши обставини справи, суди неправильно застосували норми матеріального права.
Відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Статтею 14 названого Кодексу унормовано, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Згідно з частиною 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобовязання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. За приписами статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Вказана норма кореспондується з приписами статті 180 Господарського кодексу України, згідно якої господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. Статтею 50 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо). Істотними умовами договору є: найменування та місцезнаходження сторін; найменування та кількість вантажу, його пакування; умови та термін перевезення; місце та час навантаження і розвантаження; вартість перевезення; інші умови, узгоджені сторонами. Суди положень вказаної норми не врахували, відтак дійшли помилкового висновку про досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов передбачених для даного виду договору. Зазначене унеможливлює висновок про укладеність між сторонами договору перевезення, а відтак і висновку про виникнення у сторін спору зобов'язань згідно такого договору.
Крім того, колегія суддів касаційної інстанції враховує, що відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України обов'язковою передумовою задоволення позовних вимог про відшкодування збитків є встановлення в діях відповідача усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: наявність збитків; причинний зв'язок між діями відповідача та заподіянням збитків позивачеві; протиправність поведінки відповідача як заподіювача збитків; вина відповідача. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Відсутність в даному випадку в діях другого відповідача всіх елементів складу цивільного правопорушення, є підставою для відмови у задоволені вимоги позивача про стягнення збитків - упущеної вигоди в розмірі1 218 424, 64 грн.
Водночас, судова колегія визнає наявність правових підстав для стягнення з другого відповідача визнану останнім суму боргу в розмірі 188 878 грн за фактично виконану ЗАТ "Південбудтранс" роботу згідно з наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними за період вересень-жовтень 2010 року.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення.
Згідно з частиною першою статті 11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Враховуючи те, що судами попередніх інстанцій було у повній мірі встановлено всі обставини, які мають значення для даної справи, проте таким обставинам була дана неправильна юридична оцінка та не застосовано норми матеріального права, які необхідно було застосувати до спірних правовідносин, суд касаційної інстанції вважає за необхідне скасувати частково попередні судові рішення в частині задоволення вимог про стягнення зі скаржника плати за послуги в сумі 290 808 грн., упущеної вигоди в сумі 1 218 424 грн. та судових витрат, стягнувши з ТОВ "Феррошлях" на користь позивача лише 188 878 грн. за фактично виконані роботи.
На підставі викладеного та керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Феррошлях" задовольнити.
Рішення господарського суду Рівненської області від 18.05.2011 р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04.07.2011 р. у справі № 5019/451/11 скасувати частково. Прийняти у справі № 5019/451/11 нове рішення, яким у позові відмовити в частині задоволення позовних вимог про стягнення зі скаржника плати за послуги в сумі 290 808 грн., упущеної вигоди в сумі 1 218 424 грн. та судових витрат. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Феррошлях" на користь позивача 188 878 грн. за фактично виконані роботи.
В частині стягнення з приватного підприємства "УКР-Камінь" на користь закритого акціонерного товариства "Південбудтранс" коштів в сумі 3000 грн - рішення і постанову у цій справі залишити без змін.
Головуючий суддя:С.В. Мирошниченко
Судді: О.О. Євсіков О.О. Хрипун
Судове рішення № 18669918, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 12.10.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5019/451/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: