Рішення № 18669317, 13.09.2011, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.2011 Справа № 18/1720/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шервуд і Ко", 36000, м. Полтава, вул. Жовтнева, 29а

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення 5 046,72 грн.

Суддя Ківшик О.В.

Представники :

від позивача: ОСОБА_2, довіреність № б/н від 16.02.2010 р.;

від відповідача: не з'явилися.

13.09.2010 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

Суть спору : Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Шервуд і Ко" про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 5 046,72 грн. заборгованості, що виникла з огляду на неналежне виконання останньою умов укладеного між сторонами 01.01.2010 р. договору оренди частини нежилого приміщення, з яких : 4 560,00 грн. основна заборгованість, 220,36 грн. пеня, 223,89 грн. збитки від інфляції та 41,97 грн. 3 % річних.

Позивач надав суду заяву про уточнення позовних вимог № 447 від 16.06.2011 р. (вх. № 13036д від 16.08.2011 р.), відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 4 163,21 грн. заборгованості, що виникла з огляду на неналежне виконання останньою умов укладеного між сторонами 01.01.2010 р. договору оренди частини нежилого приміщення, з яких : 3 560,00 грн. основна заборгованість, 318,47 грн. пеня, 318,47 грн. збитки від інфляції та 60,85 грн. 3 % річних.

Суд прийняв дану заяву, про що зазначено в ухвалі від 30.08.2011 р. про відкладення розгляду даної справи. Спір розглядається в межах предмету позову з урахуванням вищенаведеної заяви позивача.

Відповідач представництво у судове засідання жодного разу не забезпечив, вимог суду не виконав, причин щодо цього суду не повідомив. Останній відповідно до пп. 3.5.10 Інструкції з діловодства в господарських судах України був належним чином та завчасно повідомлений про час і місце проведення судових засідань.

Крім того, відповідно до п. 3.6 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" у разі нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, закінчення строку вирішення спору, встановленого ст. 69 ГПК України з урахуванням ч. 3 ст. 69 ГПК України, суд не оцінює вказану обставину як підставу для подальшого відкладення розгляду справи та розглядає справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази,

встановив:

01.01.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Шервуд і Ко" (орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди частини нежитлового приміщення № б/н, відповідно до п. 1 якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Шервуд і Ко" (орендодавець) зобов'язувалося передати, а Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (орендар) прийняти у тимчасове платне користування приміщення : загальною площею 48 кв.м., що знаходиться за адресою : АДРЕСА_2 (а.с. 7-9, далі - Договір оренди).

При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне :

- об'єкт оренди передається орендарю за актом приймання-передачі (п. 3.1 Договору оренди);

- термін оренди складає 12 місяців з моменту прийняття приміщення орендарем за актом приймання-передачі. Якщо жодна зі сторін за один місяць до закінчення терміну дії цього договору не заявить про намір його розірвати, даний договір автоматично пролонгується на 12 місяців (п. 4.1 та п. 4.3 Договору оренди);

- розмір орендної плати за перший місяць оренди встановлюється за 1 кв.м. в розмірі 150 грн.. Розмір орендної плати за наступні місяці оренди визначається як платіж за перший місяць оренди помножений на коефіцієнт зміни курсу гривні по відношенню до офіційного курсу евро на момент чергового платежу до офіційного курсу на дату початку дії договору оренди (п. 5.1 та п. 5.2 Договору оренди);

- орендна плата нараховується та сплачується на підставі зазначеного договору та/або рахунків в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця не пізніше 15-го числа поточного місяця оренди (п. 5.3 Договору оренди);

- орендар щомісячно окремо сплачує плату за технічне обслуговування приміщення, забезпечення енерго та водопостачання і водовідведення на підставі рахунків до оплати, що виставляються орендодавцем (п. 5.5 Договору оренди);

- орендар зобов'язується своєчасно сплачувати передбачені цим договором платежі (ч. 2 п. 7.1 Договору оренди);

- за затримку сплати орендних платежів, передбачених цим договором, орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожний день прострочення (п. 8.1 Договору оренди об'єкта нерухомості).

До Договору оренди сторони уклали між собою додаткові угоди, в яких останні, зокрема, узгоджували розмір орендної плати та площу орендованого відповідачем приміщення, а саме :

- додаткова угода від 01.01.2010 р. відповідно до якої в період з січня 2010 р. по березень 2010 р. розмір орендної плати за 1 кв.м. становить 95,00 грн.;

- додаткова угода від 01.04.2010 р. відповідно до якої в період з квітня 2010 р. по червень 2010 р. розмір орендної плати за 1 кв.м. становить 95,00 грн.;

- додаткова угода від 01.06.2010 р. відповідно до якої в період з червня 2010 р. по вересень 2010 р. розмір орендної плати за 1 кв.м. становить 106,00 грн., площа орендованого приміщення становить 28 кв.м.;

- додаткова угода від 01.11.2010 р. відповідно до якої в період з листопада 2010 р. по грудень 2010 р. розмір орендної плати за 1 кв.м. становить 106,00 грн., площа орендованого приміщення становить 28 кв.м..

Відповідно до акту від 01.01.2010 р. приймання-передачі Товариство з обмеженою відповідальністю "Шервуд і Ко" (орендодавець) передало, а Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (орендар) прийняла в тимчасове платне користування, частину нежитлового приміщення : загальною площею 48 кв.м., що знаходиться за адресою : АДРЕСА_2 (а.с. 10).

На виконання умов Договору позивачем виставлялись відповідачу рахунки на оплату оренди частини нежитлового приміщення та технічне обслуговування приміщення за період з січня 2010 р. по лютий 2011 р., що підтверджується наявними в матеріалах справи їх копіями.

В порушення умов Договору оренди відповідач здійснив лише часткову оплату орендних платежів.

З огляду на невиконання відповідачем зобов'язань щодо внесення своєчасних орендних платежів, позивач направляв відповідачу лист з вимогою сплатити заборгованість по орендній платі.

У відповідь на вищезазначений лист відповідач надіслав позивачу гарантійний лист від 01.03.2011 р. згідно якого гарантує сплатити заборгованість з орендної плати в розмірі 9 120,00 грн. та заборгованість за спожиту електроенергію в розмірі 297,68 грн..

Крім того, між сторонами була проведена звірка розрахунків та складено відповідні акти, які підписані сторонами, згідно яких за відповідачем станом на 28.02.2011 р. рахувалася заборгованість з орендної плати в розмірі 9 120,00 грн. та заборгованість за спожиту електроенергію в розмірі 297,68 грн. (а.с. 12-13).

Після проведення сторонами звірки взаєморозрахунків, відповідачем була проведена часткова оплата орендних платежів та за технічне обслуговування орендованого приміщення в розмірі 5 857,68 грн..

За даними позивача відповідач зобов'язання за Договором оренди щодо сплати орендної плати не виконав, заборгованість останнього за період з січня 2010 р. по 28.02.2011 р. складає 3 560,00 грн..

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом (з урахуванням заяви про уточнення предмету позовних вимог) про стягнення з відповідача 4 163,21 грн. заборгованості, що виникла з огляду на неналежне виконання останньою умов укладеного між сторонами 01.01.2010 р. договору оренди частини нежилого приміщення, з яких : 3 560,00 грн. основна заборгованість, 318,47 грн. пеня, 318,47 грн. збитки від інфляції та 60,85 грн. 3 % річних.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до п. 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є акти цивільного законодавства. Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з оренди.

У відповідності до ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 759 Цивільного Кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до п. 3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, одностороння відмова від договору оренди в силу п. 1 ст. 291 Господарського кодексу України не допускається. Зазначене також кореспондується з п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України визначено, де встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання за Договором оренди щодо сплати орендних платежів виконував неналежним чином, заборгованість останнього перед позивачем на момент прийняття рішення складає 3 560,00 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3 560,00 грн. основного боргу підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Пунктом 8.1 Договору оренди передбачено, що в разі невиконання відповідачем своїх зобовязань по Договору щодо проведення своєчасного перерахування орендних платежів та з відшкодування вартості спожитих послуг, нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої плати, за кожний день прострочки.

Згідно статті 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку, в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 318,47 грн. пені за період з 01.03.2011 р. по 16.08.2011 р., суд прийшов до висновку, що вимоги позивача в цій частині відповідно до п. 4 та п. 6 ст. 231, п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню (розрахунок суми пені здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5").

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 60,85 грн. трьох процентів річних за період з березня 2011 р. по червень 2011 р. та 223,89 грн. збитків від інфляції за період з березня 2011 р. по травень 2011 р. суд визнає правомірними (розрахунок суми процентів здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5" та копію такого залучено до матеріалів справи).

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь-яких інших обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

За викладеного, позовні вимоги підтверджені документально та нормами матеріального права, не спростовані відповідачем, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України понесені позивачем судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1), ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шервуд і Ко" (36000, м. Полтава, вул. Жовтнева, 29а) код ЄДРПОУ 32689830, р/р 260024037 у АБ "Полтава-банк", МФО 331489 - 3 560,00 грн. основної заборгованості, 318,47 грн. пені, 318,47 грн. збитків від інфляції, 60,85 грн. 3 % річних, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.

3. Рішення надіслати сторонам за адресами зазначеними у його вступній частині.

СУДДЯ КІВШИК О.В.

Повне рішення складене : 19.09.2011 р..

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.