Рішення № 18668933, 28.09.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.09.2011 Справа № 5008/1311/2011

Розглянувши матеріали справи

За позовом публічного акціонерного товариства “Закарпаттяобленерго”, с. Оноківці Ужгородського району

До відповідача Хустського міського відділу УМВС України в Закарпатській області, м. Хуст

Про стягнення 36065,71 грн., в т. ч. 31326,21 грн. боргу за спожиту активну електроенергію, 1670,85 грн. за реактивну електричну енергію, 1947,77 грн. пені, 722,50 грн. інфляційних та 398,38 грн. річні

Суддя Журавчак Л.С.

За участю представників сторін:

Від позивача ОСОБА_1., представник по дов. від 09.08.2011 року №198;

Від відповідача - не з'явився.

Суть спору: стягнення 36065,71 грн., в т. ч. 31326,21 грн. боргу за спожиту активну електроенергію, 1670,85 грн. за реактивну електричну енергію, 1947,77 грн. пені, 722,50 грн. інфляційних та 398,38 грн. річних

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених в матеріалах справи. Вважає їх належним чином підтвердженими, зокрема, Договором про постачання електричної енергії № Р06/15-0024 від 19.12.2008 р., рахунками за активну електроенергію, розрахунком боргу та штрафних санкцій. Просить стягнути заборгованість та відшкодувати судові витрати.

Відповідач у судове засідання не з”явився, однак факсограмою повідомив наступне. Хустський МВ УМВС України в Закарпатській області є бюджетною установою, яка фінансується за рахунок державного бюджету. Зазначив, що за період з 01.01.2011р. по 29.09.2011р. провів розрахунок за спожиту електроенергію в розмірі, затвердженому у кошторисі установи, у сумі 40874,72 грн. Одночасно просить суд дати можливість добровільно погасити борг та припинити провадження у справі. Заявив клопотання про розгляд даної справи без участі його представника.

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством „Закарпаттяобленерго” (Постачальником) та Хустським міським відділом УМВС України в Закарпатській області (Споживачем) укладено Договір про постачання електричної енергії №Р06/15-0024 від 19.12.2008 р. (далі Договір), відповідно до умов якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 50 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невідємною частиною.

Відповідно до п. 2.3.3 Договору Споживач оплачує Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами Додатку 7 „Порядок розрахунків” та Додатку 8 „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”. Споживач здійснює оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника та електроустановками Споживача згідно з Додатком 6 „Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії”(п. 2.3.4 Договору).

Відповідач свої зобов”язання по Договору в повному обсязі не виконав. Так, матеріалами справи підтверджено, що за період з січня 2010 р. по серпень 2011 р. за ним рахується 31326,21 грн. боргу за спожиту активну електричну енергію, а за період з листопада 2010 року по серпень 2011 року 1670,85 грн. за перетікання реактивної енергії, що підтверджено копіями виставлених до оплати щомісячних рахунків, розрахунком основного боргу.

Відповідно до розділу 4 Договору у випадку внесення платежів з порушенням термінів, визначених додатком 7 “Порядок розрахунків”, споживач сплачує постачальникуелектричної енергії пеню у розмірі 0,05% за кодний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, а також 3 % річних за користування коштами Постачальника та відсоток встановленого індексу інфляції за весь час прострочення заборгованості. Таким чином, відповідачу нараховано 1947,77 грн. пені за прострочення платежу.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України та згаданого Розділу Договору позивачем нараховано також три проценти річних у розмірі 722,50 грн. та 1947,77 грн. інфляційних.

Заслухавши представника позивача та вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про задоволення позову з таких підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України(ст. 526) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимога позивача, належним чином доведена доданими до матеріалів справи документальними доказами, відповідачем належним чином не спростована, а тому підлягає до задоволення повністю.

Оскільки за порушення зобов'язання встановлено пеню, то вона підлягає стягненню у повному розмірі на підставі ст. ст. 549, 551, 624 Цивільного кодексу України та ст. ст. 230-232 Господарського кодексу України.

Таким чином, з Хустського міського відділу УМВС України в Закарпатській області належить стягнути суму 36065,71 грн., в т. ч. 31326,21 грн. боргу за спожиту активну електроенергію, 1670,85 грн. за реактивну електричну енергію, 1947,77 грн. пені, 722,50 грн. інфляційних та 398,38 грн. річних.

Доводи відповідача про перерахування ним позивачу суми 40874,72 грн. за спожиту електроенергію до уваги судом не взяті, оскільки вони належним чином не підтверджені доказами як щодо самого факту перерахування, так і зарахування саме в погашення боргу за вказаний позивачем період; клопотання про припинення провадження у справі задоволенню не підлягає через відсутність підстав для такої процесуальної дії.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України в розмірі 596,65 грн., в т.ч. 360,65 грн. на відшкодування витрат на оплату держмита та 236 грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 193, 230-232 Господарського кодексу України, ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Хустського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області (код ЄДРПОУ: 08672393, Закарпатська область, м. Хуст, вул. 900-річчя Хуста, 29) на користь публічного акціонерного товариства „Закарпаттяобленерго” (Закарпатська область, Ужгородський район, с. Оноківці, вул. Головна, 57, код 00131529) суму 36065,71 грн.(тридцять шість тисяч шістдесят п»ять гривень 71 коп.), в т. ч. 31326,21 грн. боргу за спожиту активну електроенергію, 1670,85 грн. за реактивну електричну енергію, 1947,77 грн. пені, 722,50 грн. інфляційних та 398,38 грн. річних та 596,65 грн.(п”ятсот дев”яносто шість гривень 65 коп.) в т.ч. 360,65 грн. на відшкодування витрат на оплату держмита та 236 грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду.

Суддя Журавчак Л.С.

Рішення виготовлено в повному обсязі та підписано 10.10.2011р.