Ухвала суду № 18666588, 14.07.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2011 р.Справа № 2-а-5764/10/1570 Категорія:9.2.1Головуючий в 1 інстанції: Бойко Л.М. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача судді Стас Л.В.

суддів-Турецької І.О., Косцової І.П.

за участю секретаря Скоріної Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2011 року по справі за позовом Приватного підприємства «Фортуна-тютюн»до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне підприємство «Фортуна-тютюн», звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про скасування рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002792340 від 11 травня 2010 року в частині застосування до Приватного підприємства «Фортуна-Тютюн»штрафної санкції в сумі 31556,00 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2011 року позов ПП «Фортуна-тютюн»- задоволено в повному обсязі.

Скасовано рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 11 травня 2010 року № 0002792340 в частині застосування штрафної санкції в сумі 31556,00 грн. за порушення п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 року № 265/95-ВР.

В апеляційній скарзі ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2011 року скасувати, прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову ПП «Фортуна-тютюн»повністю.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ПП «Фортуна-тютюн»(ідентифікаційний код 35358238) зареєстровано як юридичну особу виконавчим комітетом Одеської міської ради 31.10.2007 року, номер запису 1556102 0000 029684, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи. Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (довідка серії АА № 087237 від 21.10.2008 р.) місцезнаходженням позивача, тобто юридична адреса: 65005, Одеська область, м. Одеса, вул. Середня, 85

Як вбачається з матеріалів справи, та згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) АА № 087237 від 21.10.2008 р., виданої Головним управлінням статистики в Одеській області, позивач здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 51.35.0 оптова торгівля тютюновими виробами, 51.34.0 - оптова торгівля напоями, 51.38.0 - оптова торгівля іншими продуктами харчування, 52.25.0 - роздрібна торгівля алкогольними та іншими напоями, 52.26.0 - роздрібна торгівля тютюновими виробами, 52.11.0 - роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту (а.с. 7).

Судом першої інстанці встановлено, що у позивача наявні дві окремо розташовані торговельні точки, які знаходяться у м. Дніпропетровську за адресами: м. Дніпропетровськ, вул. Робоча, 67 та м. Дніпропетровськ, бульвар Зоряний, 1 А, що підтверджується копією ліцензій на роздрібну торгівлю тютюновими виробами та що не спростовується відповідачем.

Судом першої інстанції також встановлено, що на підставі направлень на проведення перевірки № 0433 та № 0454 від 12.04.2010 року посадовими особами ДПА у Дніпропетровській області проведена перевірка господарської одиниці кіоск «Табакерка», розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, бульвар Зоряний, 1 А, що належить ПП «Фортуна-тютюн», щодо дотримання субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

За результатами проведеної перевірки складений акт перевірки за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 13.03.2010 року №004421, яким, крім іншого, встановлено порушення позивачем п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року № 265/95-ВР (надалі Закон № 265/95-ВР) (а.с. 26-27).

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у Малиновському районі м. Одеси було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002792340 від 11.05.2010 року (а.с. 28), відповідно до якого до позивача за порушення п. 12, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»було застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у загальному розмірі 31637,75 грн., зокрема, за порушення п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»на суму 31556,00 грн.

Позивач погодився з нарахуванням штрафних санкцій за порушення п. 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному х-звіті РРО у сумі 16,35 грн., у пятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність - у розмірі 81 грн. 75 коп. (16,35 грн. х 5).

Разом з тим, позивач не погоджується з нарахуванням йому штрафних санкцій на суму 31556,00 грн. за порушення п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме за порушення порядку обліку товарів за місцем реалізації та зберігання на підставі статті 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Як вбачається з акту перевірки, порушення п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»виявилось у здійсненні реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку на загальну суму 15778,00 грн. згідно опису товару (додаток 4 до акту перевірки) (а.с. 85).

Відповідно до п. 2 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04 грудня 1990 року № 509-XII (в редакції чинній на момент проведення перевірки) на органи державної податкової інспекції покладено обовязок здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Згідно до ч.1 ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»контроль за додержанням субєктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Згідно ч.1 ст.16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

Згідно до п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу» (в редакції чинній на момент проведення перевірки) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України №265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», облік товарних запасів юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) ведеться у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.

Тому оприбуткування товарів здійснюється відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку в Україні.

Пунктом 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№ 996 від 16.07.1999 р. (із змінами та доповненнями) (надалі Закон України № 996) встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 8 зазначеного Закону питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Підприємство, згідно з положеннями пункту 5 статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»самостійно визначає облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообігу і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему розрахунків.

Порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобовязань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій та інших юридичних осіб (крім банків і бюджетних установ) незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності, а також виділених на окремий баланс філій, відділень та інших відособлених підрозділів юридичних осіб (далі - підприємства) встановлений Інструкцією «Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобовязань і господарських операцій підприємств і організацій», затвердженою Наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року №291.

Рахунки класу «Запаси»призначені для узагальнення інформації про наявність і рух належних підприємству готової продукції, товарів,предметів праці, що призначені для обробки, переробки, використання у виробництві і для господарських потреб.

На рахунку 28 «Товари» ведеться облік руху товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство з метою продажу. На субрахунках 281 - 284 за дебетом відображається збільшення товарів та їх вартості, за кредитом - зменшення.

Так, на субрахунку 281 «Товари на складі»ведеться облік руху та наявності товарних запасів, що знаходяться на оптових та розподільчих базах, складах, овочесховищах, морозильниках тощо.

На субрахунку 282 «Товари в торгівлі»ведеться облік руху та наявності товарів, що знаходяться на підприємствах роздрібної торгівлі (в магазинах, лотках, кіосках, у буфетах підприємств громадського харчування тощо).

Облік товарних запасів ведеться ПП «Фортуна-Тютюн»в сумарному виразі, за оборотно-сальдовими відомостями за рахунками 281, 282, які складаються на підставі первинних документів.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

До матеріалів справи позивачем були залучені копії первинних документів договорів поставки з постачальниками тютюнових виробів та аксесуарів (а.с.128-132), накладних на внутрішнє переміщення товарів та товарно-транспортних накладних на перевезення товарів з м. Одеси в торгівельну точку м. Дніпропетровськ, яка знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Робоча, 67, з якої здійснюється внутрішнє переміщення товарів до іншої торгівельної точки, яка знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, бульвар Зоряний, 1 А (а.с. 137-156, 9-25, 97-102).

Судом першої інстанції встановлено, що позивач внутрішнє переміщення товарів з торговельної точки за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Робоча, 67 до іншої торговельної точки, яка знаходиться за адресою м. Дніпропетровськ, б-р Зоряний, 1 а, виконує із обов'язковим застосуванням внутрішньої накладної на переміщення товару. До матеріалів справи позивачем також було залучено копії накладних, що відображають внутрішнє переміщення товарів.

На момент проведення перевірки у позивача в торговельній точці за адресою м. Дніпропетровськ, бульвар Зоряний 1А були наявні внутрішні накладні, проте накладні на внутрішнє переміщення товарів не були взяті до уваги ревізорами, які вимагали надання первинної документації (накладних) та відповідно у акті перевірки було зазначено порушення, а саме: здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому законом порядку, на загальну суму 15778,00 грн.

Пунктом 3.12 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затверджених Наказом Міністерства фінансів України № 2 від 10.01.2007 р., встановлено, що для внутрішнього переміщення запасів, їх відпуску виробничим підрозділам та іншим структурним підрозділам підприємства, що розташовані на іншій, ніж підрозділ, що їх відпускає, території, використовується накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів.

Видаткові накладні позивача на внутрішнє переміщення містять всі обовязкові реквізити первинного бухгалтерського документу, визначені ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та відповідають вимогам Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за № 168/704.

Таким чином, на думку колегії судів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що на підтвердження того, що бухгалтерський та податковий облік на підприємстві ведеться належним чином, у підприємства наявні всі необхідні документи, що підтверджують право власності на товар, позивачем у судове засідання були представлені: копії накладних на внутрішнє переміщення товарів, відомість руху (обліку) товарних запасів (а.с. 45-73), товарно-транспортні накладні.

Також, представником позивача було пояснено в ході судового розгляду, що рух товару по підприємству відображається в електронному вигляді в єдиній компютерній системі (оскільки бухгалтерський облік підприємства позивача ведеться в електронному вигляді), яка постійно оновлюється за допомогою засобів віддаленого звязку. Зміни до бази обліку в автоматичному режимі вносяться одразу після переміщення товарів на складах, та /або після надходження або реалізації товарів. Відображення реалізації в базі відбувається одночасно з відпуском товарів зі складів, оскільки усі РРО, незалежно від місця їх знаходження, пов'язані із єдиною системою обліку.

Представником позивача також було зазначено, що з метою єдиного бухгалтерського обліку вся первинна документація підприємства знаходиться за юридичною адресою ПП «Фортуна- Тютюн»(де також знаходиться і бухгалтерія), на підставі якої і заносяться дані до електронної бази даних та здійснюється єдиний облік.

Слід зазначити, що законодавство не встановлює заборони щодо внутрішнього обліку руху товарів зі складу до точки роздрібної торгівлі, або з однієї торговельної точки до іншої.

Всі зазначені вище факти та надані позивачем до позову і до справи документи не були належним чином спростовані Відповідачем.

За таких умов, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність обліку товарних запасів ПП «Фортуна-Тютюн» відповідно до вимог стандартів бухгалтерського обліку в Україні, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»в порядку, не забороненому законодавством та Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про безпідставність та необґрунтованість висновків відповідача про порушення позивачем п. 12 ст. 3 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»в частині порушення ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації та з огляду на зазначене, оскаржуване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій в частині накладення санкцій за порушення п. 12 ст. 3 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»в розмірі 31556,00 грн., а тому такими, що підлягають скасуванню в цій частині.

Відповідно до ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено правомірність прийнятого рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002792340 від 11 травня 2010 року в частині застосування до Приватного підприємства «Фортуна-Тютюн»штрафної санкції в сумі 31556,00 грн. Тому позовні вимоги Приватного підприємства «Фортуна-Тютюн»задоволено правомірно.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв постанову від 15 лютого 2011 року з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 1 ст. 195, п.1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст.254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2011 року по справі за позовом Приватного підприємства «Фортуна-тютюн»до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання її в повному обсязі.

Головуючий:

Судді: