Постанова № 18665893, 27.09.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 вересня 2011 року 13:36 № 2а-7293/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А. при секретарі судового засідання Хрімлі К. О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПідприємства з іноземними інвестиціями "Віталмар Агро"

до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва

проскасування податкових повідомлень- рішень

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (дов.від 25.04.2011 №117/1)

від відповідача: Готра Т.В.

від 3-ї особи: не зяв.

від прокуратури: Смізюк О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями «Віталмар Агро» до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва , третя особа Спеціалізована державна податкова інспекція у місті Києві по роботі з великими платниками податків про скасування податкових повідомлень-рішень.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 27.09.2011 року о 13 год. 36 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва , третя особа Спеціалізована державна податкова інспекція у місті Києві по роботі з великими платниками податків про скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування на заявлений позов, представник позивача зазначив, що надані податкові накладні підтверджують проведення господарської діяльності, містять відомості про продавця за якими можливо в разі необхідності провести перевірку щодо підтвердження зазначених у накладній відомостях про проданий товар, його вартість, суму податку на додану вартість. Посилаючись на ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість»та Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»позивач зазначає, що ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської діяльності не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування. Крім того, відповідачем не доведено, що надані належним чином всі документи, та відомості які в них містяться є неповними, недостовірними та/ або суперечливими.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечував, зазначивши що, під час проведеної перевірки встановлено порушення пп.7.4.1. п.7.4., пп.7.7.1., пп.77.2 п.7.7. ст..7, п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвели винесення оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень. З підстав виявленого порушення підлягає зменшенню сума ПДВ віднесена до податкового кредит по декларації з ПДВ за липень 2010 року в розмірі 5490544 грн., та серпень 2010 року в розмірі 320497 грн. Тому, на його думку виявлені порушення за актом проведеної перевірок відповідають дійсності, а заявлені позовні вимоги є такими, що не підлягають до задоволення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду про наступне.

Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва (надалі відповідач) було проведено позапланову виїзну перевірку Підприємства з іноземними інвестиціями «Віталмар Агро»(надалі-позивач) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за серпень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період 01.07.2010р. по 31.07.2010р.

За результатами перевірки складено акт №152/07-02/30855748 від 29.09.2010р., яким встановлено порушення пп.7.4.1. п.7.4., пп.7.7.1., пп.7.7.2 п.7.7. ст.7, п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість».

За результатами виявлених порушень відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 06.10.2010р. №0001500702/0, від 17.12.2010р. №0001500702/1.

З огляду на вищевикладене суд зазначає наступне.

Згідно з пп.1.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з п.п.7.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (в тому числі у разі їх імпорту) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, в тому числі необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), в тому числі у разі їх імпорту, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій в межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п.7.2.6 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до пп. 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

-або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів (робіт послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) - у разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підставою для нарахування платником податку податкового кредиту за Законом України «Про податок на додану вартість»є, зокрема, податкові накладні, що отримані таким платником податку.

Отже, отримані протягом звітного періоду податкові накладні є підставою для реалізації платником податку у такому звітному періоді законного права на нарахування податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.2.8 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього закону. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону.

Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних в документальному або електронному вигляді за його вибором, в якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку.

Відповідно до п.7 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних,

затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.06.2005 p. N 244, зі змінами доповненнями, який діяв на момент включення позивачем податкових накладних, складених в передніх періодах, до податкового кредиту звітних періодів, та на момент проведення перевірки, є основою для відображення зведених результатів такого обліку в податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Згідно п. 8 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, в розділі І реєстру відображаються отримані податкові накладні, розрахунки коригування кількісних і вартісних показників, вантажні митні декларації, а також інші подібні документи (згідно з підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»). Підставою складання звітності з податку на додану вартість є реєстр отриманих та виданих податкових накладних, який формується відповідно до Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 30.06.2005 p. N 244, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 липня 2005 р. за N 11050.

Тобто звітність з податку на додану вартість допускала розбіжності між датою виписки податкової накладної та датою включення податку на додану вартість за такою накладною до податкового періоду саме періоду, в якому підприємство отримало таку податкову накладну, не в періоді її виписки.

Отже, за умови виконання норм п.7.4.1.п.7.4. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивач має право відображати такі податкові накладні в податковій декларації з податку на додану вартість в поточному періоді.

Також, наявність оригіналу податкової накладної є належним доказом факту її отримання і достатньою підставою для включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, відповідно до вимог пп.7.2.6. вищезазначеного Закону України, тобто суд погоджується з позицією позивача оскільки у останнього було право включення відповідних сум ПДВ до складу податкового кредиту відповідних звітних періодів.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було проведено з ТОВ «Флорін»операції по придбанню пшениці 5,6 класу та ячменю фуражного 3 класу оформлена тільки документально без фактичної наявності товару. Протягом липня, серпня 2010 року ТОВ «Флорін»здійснював систематичне постачання на користь позивача зернових культур - ячменю та пшениці шляхом укладення договорів поставки на базисі СРТ в тлумаченні «ІНКОТЕРМС 2000»- «доставлено на з.д. станцію Чорноморська - експ. ТОВ ».

Договори поставки, були належним чином укладені та виконані: ТОВ «Флорін»поставлено у вагонах залізничним транспортом Одеської з.д. зі станції Раухівка на станцію Чорноморська - експ. ТОВ «TIC»для отримувача позивача - товари пшеницю та ячмінь фуражний загальним обсягом 7 973,040 тонн, а позивачем сплачено за ці товари грошовими коштами на банківський рахунок продавця ціну згідно договорів загальною сумою 10 334 122.24 грн., в тому числі ПДВ 1 722 353,70 грн.

Позивач зазначив, що одночасно з поставкою товарів, товариством «Флорін»надано позивачу усю належну бухгалтерську документацію - видатково-прибуткові накладні та податкові накладні, оригінали яких надані при проведенні перевірки.

В судовому засіданні представник позивача зазначив, що факт поставок, деталізація яких наведена вище, підтверджується ТОВ «Флорін»(лист № 5п від 13.10. 2010року), експедитором ТОВ«Кайман-Юг»(лист № 1-10/10 (від 13.10.2010 року), портовим експедитором ТОВ «Трансінвестсервіс»(довідка від 13.10.2010 року), а також залізничними накладними.

Таким чином, у зв'язку з тим, що договори укладені між позивачем та ТОВ «Флорін»на закупівлю першим зернових культур є реальними, тобто виконані належним чином, грошові кошти за товари сплачені на банківський рахунок останнього в повному обсязі в тому числі ПДВ 1 722 353,70 гра, включення позивачем даної суми ПДВ до відшкодування є таким, що цілком відповідає нормам Закону України «Про податок на додану вартість», а саме п. п.1.8, пп. 72.3, 7.2.4., 7.4.1. Закону України "Про податок на додану вартість".

З огляду на вищевикладене, враховуючи докази наявні в матеріалах справи, пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, про задоволення позовних вимог. На думку суду, відповідач, як субєкт владних повноважень не довів обставини, якими виявлені порушення за результатами проведеної перевірки, тому прийняті податкові повідомлення-рішення є недійсними..

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 71, 97, 160-167 КАСУкраїни, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Визнати недійсними податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 06.10.2010р. та №0001500702/1 від 17.12.2010р.

3. Постанова може бути оскаржена в порядку ст.ст. 185- 187 КАС України.

Суддя І.А. Качур