Постанова № 18665800, 13.10.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

13 жовтня 2011 р. № 2-а- 12225/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Панова М.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Бурхан А.С.,

представників сторін:

позивача - Яришкіної Н.О.,

відповідача - Титова Р.В., Зіноватної Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова

до Приватного підприємства "АССЕДО"

пронадання дозволу на стягнення коштів з рахунків у банківських установ у рахунок погашення податкового боргу ,

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулась Державна податкова інспекція у Червонозаводському районі міста Харкова, з адміністративним позовом до Приватного підприємства "АССЕДО", в якому просив суд надати дозвіл ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова на стягнення з ПП „АССЕДО" коштів за рахунок стягнення коштів з рахунків у банківських установах у розмірі 79301,82 грн., у рахунок погашення його податкового боргу.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги з підстав та мотивів, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечував в повному обсязі. Надав письмові заперечення в яких виклав свою позицію.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

Приватне підприємство "АССЕДО" зареєстровано як юридичну особу Виконавчим комітетом Харківської міської ради 17.12.2004 року за № 14801200000004916 відповідно до довідки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, яка міститься у матеріалах справи.

Пунктом 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податків визнаються фізичні особи, юридичні особи та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують об'єкти оподаткування або провадять діяльність, що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

За ПП „АССЕДО" рахується заборгованість перед бюджетом у сумі 79341,82 грн. з ПДВ. Зазначений борі виник внаслідок несплати самостійно задекларованих зобов'язань, на підставі:

-декларація з податку на додану вартість № 9002239210 від 19.04.2011 року, термін сплати 30.04.2011 року;

-уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість № 9001629148 від 30.03.2011 року, термін сплати 30.03.2011 року;

уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість № 9001629151 від 30.03.2011 року, термін сплати 30.03.2011 року;

-уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість № 9001629150 від 30.03.2011 року, термін сплати 30.03.2011 року;

-уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість № 9001629145 від 30.03.2011 року, термін сплати 30.03.2011 року;

уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість № 9001629139 від 30.03.2011 року, термін сплати 30.03.2011 року;

-уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість № 9001629138 від 30.03.2011 року, термін сплати 30.03.2011 року;

-уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість № 9001629143 від 30.03.2011 року, термін сплати 30.03.2011 року;

-уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість № 9001629142 від 30.03.2011 року, термін сплати 30.03.2011 року;

-уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість № 9001629147 від 30.03.2011 року, термін сплати 30.03.2011 року;

-уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість № 9001629146 від 30.03.2011 року, термін сплати 30.03.2011 року;

-уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість № 9001629144 від 30.03.201 1 року, термін сплати 30.03.2011 року;

-уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість № 90016291431 від 30.03.2011 року, термін сплати 30.03.2011 року;

-уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість № 9001629141 від 30.03.2011 року, термін сплати 30.03.2011 року; -

-уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість № 9001629140 від 30.03.2011 року, термін сплати 30.03.2011 року;

-уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість № 9001629134 від 30.03.2011 року, термін сплати 30.03.2011 року;

-уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість № 9001629140 від 30.03.2011 року, термін сплати 30.03.2011 року;

-уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість № 9001629134 від 30.03.2011 року, термін сплати 30.03.2011 року;

-уточнюючий розрахунок з податкуна додану вартість № 9001629135 від 30.03.2011 року, термін сплати 30.03.2011 року;

-уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість № 9001629133 від 30.03.2011 року, термін сплати 30.03.2011 року;

-уточнюючий розрахунок з податкуна додану вартість № 9001629132 від 30.03.2011 року, термін сплати 30.03.2011 року;

-уточнюючий розрахунок з податкуна додану вартість № 9001629136 від 30.03.2011 року, термін сплати 30.03.2011 року;

-уточнюючий розрахунок з податкуна додану вартість № 9001629137 від 30.03.2011 року, термін сплати 30.03.2011 року;

-уточнюючий розрахунок з податкуна додану вартість № 9001629150 від 30.03.2011 року, термін сплати 30.03.2011 року;

-уточнюючий розрахунок з податкуна додану вартість № 9001629145 від 30.03.2011 року, термін сплати 30.03.2011 року;

-уточнюючий розрахунок з податкуна додану вартість № 9001629139 від 30.03.2011 року, термін сплати 30.03.2011 року;

-уточнюючий розрахунок з податкуна додану вартість № 9001629138 від 30.03.2011 року, термін сплати 30.03.2011 року;

-уточнюючий розрахунок з податкуна додану вартість № 9001629143 від 30.03.2011 року, термін сплати 30.03.2011 року;

-уточнюючий розрахунок з податкуна додану вартість № 9001629142 від 30.03.2011 року, термін сплати 30.03.201 1 року;

-уточнюючий розрахунок з податкуна додану вартість № 9001629147 від 30.03.2011 року, термін сплати 30.03.2011 року;

-уточнюючий розрахунок з податкуна додану вартість № 9001629146 від 30.03.2011 року, термін сплати 30.03.2011 року;

-уточнюючий розрахунок з податкуна додану вартість № 9001629144 від 30.03.2011 року, термін сплати 30.03.2011 року;

-уточнюючий розрахунок з податкуна додану вартість № 9001629131 від 30.03.2011 року, термін сплати 30.03.2011 року;

-уточнюючий розрахунок з податкуна додану вартість № 9001629141 від 30.03.2011 року, термін сплати 30.03.2011 року;

-уточнюючий розрахунок з податкуна додану вартість № 9001629140 від 30.03.2011 року, термін сплати 30.03.2011 року;

-уточнюючий розрахунок з податкуна додану вартість № 9001629134 від 30.03.2011 року, термін сплати 30.03.2011 року;

-уточнюючий розрахунок з податкуна додану вартість № 9001629135 від 30.03.2011 року, термін сплати 30.03.2011 року;

-уточнюючий розрахунок з податкуна додану вартість № 9001629133 від 30.03.2011 року, термін сплати 30.03.2011 року;

-уточнюючий розрахунок з податкуна додану вартість № 9001629132 від 30.03.2011 року, термін сплати 30.03.2011 року;

-уточнюючий розрахунок з податкуна додану вартість № 9001629136 від 30.03.2011 року, термін сплати 30.03.2011 року;

-уточнюючий розрахунок з податкуна додану вартість № 9001629137 від 30.03.2011 року, термін сплати 30.03.2011 року.

Наведені обставини свідчать про невиконання відповідачем свого податкового обовязку щодо сплати податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України (п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16.ст. 36).

Відповідно до п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст.. 5 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-III в редакції, яка була чинною на момент виникнення податкового боргу, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до п. 5.3.1. ЗУ №2181-111. у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

У випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до п. 57.3. ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення. крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п. 57.3. ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року в редакції, яка була чинною на момент виникнення боргу, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, з дня подання такої податкової декларації. Відповідно до п.п. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів наступним за останнім днем граничного строку для подання податкової декларації. Це положення дублюється у п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України зв'язку набранням ним чинності 01.01.2011 року.

Згідно п. 16.1.4. ст. 16 Кодексу, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 20.1.18. ст. 20 Кодексу, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.п. 6.2.1. Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

ДПІ у Червонозаводському районі міста Харкова була сформована податкова вимога № 1/1348 від 28.12.2010року.

Відповідно до п.1.17 Закону № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року визначено, що податкова застава це спосіб забезпечення податкового зобов'язання платника податків, не погашеного у строк. Податкова застава виникає в силу закону. У силу податкової застави орган стягнення має право в разі невиконання забезпеченого податковою заставою податкового зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами у порядку, встановленому законом. Пріоритет заставодержателя на задоволення вимог із заставленого майна встановлюється відповідно до закону.

Пунктом 8.1 ст.8 Закону №2181 передбачено, що з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення.

Згідно із п.п.8.2.2 п.8.2 ст.8 Закону № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань або податкового боргу.

Відповідно до п.8.3 ст.8 Закону № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року платник податків має право безоплатно зареєструвати податкову заставу в державних реєстрах застав рухомого чи нерухомого майна, а податковий орган зобовязаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі застав за умови строку дії такої податкової застави більш як десять календарних днів.

Також матеріалами справи підтверджено знаходження майна відповідача у податковій заставі витягом з державного реєстру обтяжень рухомого майна № 29895152 від 29.12.2011 року.

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 Податкового Кодексу України (далі ПК України) джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надмірно сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Згідно із п. 88.1 та п. 88.2 ст. 88 ПК України, метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Відповідно до п. 95.1 та п. 95.2 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Суд не бере до уваги твердження представника відповідача, що даний податковий борг їм було сплачено, про що свідчить платіжне доручення № 786 від 28 березня 2011 року, призначення платежу: "ПДВ за лютий 2011р.". Як вбачається з матеріалів справи податковий борг у відповідача виник на підставі декларації з ПДВ за березень 2011 року, та уточнюючих розрахунків податкових зобов"язань з ПДВ (виправлення помилок за податкові періоди 2009-2010р.р., найпізніший - січень 2011р.) які датовані 30 березня 2011 року, та у жодного з них в рядку 3 (Звітний податковий період, за який виправляються помилки) не зазначено податковий період - лютий 2011 року.

Крім того, суд зазначає, що дата платіжного доручення, на яке ссилається представник відповідача в доказ сплати податкового боргу - 28 березня 2011 року, а всі уточнюючи розрахункі на підставі яких виник податковий борг датовані 30 березня 2011 року, декларація з ПДВ датована 19.04.2011р. Дана обставина додатково свідчить про хибність тверджень відповідача, оскільки підтвердити сплату податкового боргу можливо лише платіжним дорученням датованим після виникнення зазначеного податкового боргу, а не таким, що сформовано раніше документів, на підставі яких цей борг виник, та у графі "призначення платежу" містить період відмінний від вказаних у зазначених документах.

Окрім цього, податковий борг відповідача підтверджується зворотним біком облікової картки платника ПДВ відповідача, в якій станом на 12.10.2011 року сума 79301 грн. 82 коп. рахується у графі "недоїмка".

Частиною 1 ст.11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги той факт, що відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову.

З огляду на викладені обставини та вимоги закону, суд приходить до висновку, що вимоги ДПІ про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного,керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 94,159, 160163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова до Приватного підприємства "АССЕДО" про надання дозволу на стягнення коштів з рахунків у банківських установах у рахунок погашення податкового боргу - задовольнити в повному обсязі.

Надати дозвіл ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова на стягнення з Приватного підприємства „АССЕДО" (адреса:61030, м.Харків, вул. Біологічна, буд.10, код 32673573) коштів за рахунок стягнення коштів з рахунків у банківських установах у розмірі 79301 (сімдесят дев"ять тисяч триста одну грн.) 82 коп., у рахунок погашення його податкового боргу.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня його проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАСУ, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанова виготовлена 17 жовтня 2011 року.

Суддя Панов М.М.