Постанова № 18665768, 03.10.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

03 жовтня 2011 р. № 2-а- 12590/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого Судді Архіпової С.В.

при секретарі Солуяновій Н.В.,

за участю: представника позивача Терещенко К.І., Молчанова Ю.Ю.,

представника відповідача не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом

Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут"

до Територіальна державна інспекція праці у Харківській області

пропро часткове скасування припису ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» звернувся до суду з зазначеним позовом до відповідача, Територіальної державної інспекції праці у Харківській області та просив скасувати пункт 1 припису № 20-01-533/1123-1004 від 02 червня 2011 року Територіальної державної інспекції праці у Харківській області щодо приведення у відповідність до ст. 32 КЗпП України повідомлення працівників про зміну істотних умов праці, а також скасувати пункт 2 припису № 20-01-533/1123-1004 від 02 червня 2011 року щодо приведення у відповідність до ч.1 ст. 36 КЗпП України питання розірвання трудових договорів з працівниками відповідно до вимог чинного законодавства про працю при наявності відповідних підстав з дотриманням процедури звільнення.

В обґрунтування заявленого позову зазначає, що зазначені пункти вимоги, яка за своїм змістом є рішенням субєкта владних повноважень, є незаконним, необґрунтованим та таким, що порушує права та законні інтереси позивача.

В судовому засіданні представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити, виходячи із доводів, що викладені в позовній заяві.

Представник відповідача, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, до суду не прибув, надавши письмові заперечення, згідно яких позов не визнав та просив в його задоволенні відмовити. Також представником відповідача до суду подано клопотання про відкладення розгляду справи в звязку із знаходженням представника ОСОБА_3 у відпустці.

Проте судом дане клопотання відхилено в звязку з тим, що відповідач був завчасно повідомлений про розгляд справи та мав можливість забезпечити представництво своїх інтересів у суді, надіславши до суду іншого представника, а також беручи до уваги наявність письмових заперечень відповідача.

За таких обставин суд вважає за можливе розгляд та вирішення даної справи на підставі наявних в ній доказів, які є достатніми для ухвалення рішення.

Заслухавши пояснення учасників процесу, які прибули до суду та дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, керуючись наступним.

Так, судом встановлено, що в травні 2011 року відповідачем проведена перевірка стану додержання законодавства про працю, загальнообовязкове державне соціальне страхування в Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут».

За результатами зазначеної перевірки 02.06.2011 року складений акт перевірки № 20-01-533/1123.

Згідно висновків зазначеного акту встановлено порушення вимог ст. 32 КЗпП України, а саме працівника позивача ОСОБА_5 не повідомлено не пізніше ніж за два місяці про зміну умов праці; порушення вимог ч.1 ст. 36 КЗпП України наказ від 19.04.2011р. № 812-ІІ про звільнення працівника ОСОБА_5 за п.6 ст. 36 КЗпП України в звязку із зміною існуючих (як зазначено в акті) умов праці та відмовою працівника від продовження роботи у нових умовах, виданий без урахування ст. 22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», ст., ст. 49-2,42,43 КЗпП України; порушення ст. 116 КЗпП України виплата всіх сум, належних працівнику ОСОБА_5 при звільненні проведено не в день звільнення.

На підставі акту перевірки позивачу наданий припис № 20-01-533/1123-1004, яким: 1. питання повідомлення працівників про зміну істотних умов праці привести у відповідність до ст. 32 КЗпП України; 2. питання розірвання трудових договорів з працівниками відповідно до вимог чинного законодавства про працю при наявності відповідних підстав з дотриманням процедури звільнення привести у відповідність до ч. 1 ст. 36 КзпП України; 3. питання виплати всіх сум, належних звільненим працівникам, привести у відповідність до ст. 116 КЗпП України.

Позиція відповідача у справі полягає в тому, що при звільненні працівника позивача ОСОБА_5 не дотримано процедуру звільнення стосовно отримання попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, врахування переважного права залишення на роботі, одночасного повідомлення державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівників.

Свою позицію відповідач у справі обґрунтовує вимогами ст. 40 КЗпП України, яка передбачає можливість звільнення за скороченням штату при змінах в організації праці та виробництва.

Проте суд з такими висновками відповідача не погоджується, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що наказом № 2398- II від 26 листопада 2003 року ОСОБА_5 з 25.11.2003 року прийнятий на посаду начальника юридичного відділу Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут».

Наказом від 09 лютого 2011 року № 70- I «Про створення загальноуніверситетської юридичної служби НТУ «ХПІ» на базі юридичного відділу Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» створено загальноуніверситетську юридичну службу НТУ «ХПІ». Наказ прийнято на підставі протоколу засідання Вченої ради НТУ «ХПІ» №2 від 08.02.2011р., яким вирішено ліквідувати структурний підрозділ юридичний відділ та створити загально університетську юридичну службу.

Таким чином, відбулися зміни в організації виробництва і праці, які виразилися в розширенні штатів юристів та укріпленні правової роботи в Університеті шляхом створення загальноуніверситетської юридичної служби НТУ «ХПІ» з розширеними функціональними обовязками, в звязку з тим, що організація виробництва і праці юристів позивача має бути направлена на виконання потужної правозахисної функції, що вимагає відповідного організаційного контролю з боку керівника.

Створення юридичної служби на базі існуючого юридичного відділу обумовлено необхідністю зосередження правової роботи НТУ «ХПІ» в одній службі, укріплення правового врегулювання відносин, повязаних із реалізацією основних функцій позивача, підвищення рівня та вдосконалення діяльності, направленої на захист державних інтересів в судах та перед контролюючими органами, з метою швидкого та ефективного прийняття і реалізації рішень. Для підвищення продуктивності і якості праці з 09.04.2011 року для працівників було змінено істотні умови праці.

Як встановлено судом, зміна істотних умов праці викликана необхідністю створення потужної юридичної служби, яка б максимально охоплювала всі напрямки діяльності університету та повязана із виконанням листа Міністерства освіти і науки України від 18 лютого 2011 року № 1/9- 113 «Про стан організації правової роботи», тобто зміна істотних умов праці повязана із зміною в організації праці та є обґрунтованою.

Відповідно до наказу № 70-I від 09.02.2011 року у разі згоди працівники юридичного відділу та виробничого відділу Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» мали бути переведені до загальноуніверситетської служби з 09 квітня 2011 року, для чого відділ кадрів повинен був отримати письмове підтвердження працівників, які згодні на переведення до 09 квітня 2011 року.

Відповідно до вимог ст. 32 КЗпП України у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

На виконання зазначених вимог закону працівник ОСОБА_5 був ознайомлений із текстом наказу, про що свідчить його особистий підпис на зворотньому боці.

Як пояснили в судовому засіданні представники позивача ознайомлення із наказом відбувалося двічі, оскільки вперше ОСОБА_5 його візував як начальник юридичного відділу відповідно до інструкції з діловодства НТУ «ХПІ», а вдруге як працівник відділу, що ліквідується. Незважаючи на те, що під час другого ознайомлення ОСОБА_5 було проставлено дату нібито 25.02.2011 року, 2 місячний термін повідомлення починається саме з 09.02.2011 року, з дати первинного ознайомлення із текстом наказу.

Таким чином, ОСОБА_5 був повідомлений про зміну істотних умов праці відповідно до вимог чинного законодавства, а висновки відповідача у цій частині не відповідають дійсним обставинам справи.

Також, за змістом п. 1. ст. 40 КЗпП України конкретні форми змін в організації праці не є підставою для розірвання трудового договору, якщо не скорочується штат або чисельність працівників. Під час створення загальноуніверситетської юридичної служби НТУ «ХПІ» скорочення штату або чисельності працівників не відбувалося.

Оскільки у відділі кадрів НТУ «ХПІ» були відсутніми будь-які документи, що свідчать про згоду ОСОБА_5 на переведення, листом № 66-01/91 від 08.04.2011 року йому запропоновано зайняти посаду юрисконсульта першої категорії загальноуніверситетської юридичної служби.

13.04.2011 року НТУ «ХПІ» поштою була отримана заява ОСОБА_5 про прийняття його на посаду начальника загальноуніверситетської юридичної служби за переведенням.

Проте, оскільки на час отримання даної заяви посада начальника служби не була вакантною, враховуючи той факт, що чинне законодавство не передбачає процедури прийняття на роботу за переведенням, ОСОБА_5 повторно запропоновано наявні вакантні посади провідного юрисконсульта загальноуніверситетської юридичної служби або юрисконсульта першої категорії, що відповідало його спеціальності та кваліфікації, а також враховуючи, що розподіл посад у структурних підрозділах здійснюється за рішенням керівника.

Від запропонованих посад ОСОБА_5 відмовився, про що свідчить його особистий підпис на заяві.

Відповідно до ст. 32 КЗпП України якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.

За цією ж нормою трудовий договір припиняється й у випадку, якщо істотні умови праці - система та розмір оплати, пільги, режим, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміна розряду, найменування посади чи інші - не можуть бути збережені, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах.

На підставі наведеної норми наказом № 812- П від 19 квітня 2011 року ОСОБА_5 звільнений за п. 6 ст. 36 КЗпП України у звязку із зміною існуючих умов праці та відмовою працівника від переведення та продовження роботи в нових умовах.

Звільнення на підставі ст. 32 , п. 6 ст. 36 КЗпП України не є звільненням за ініціативою адміністрації, тому і не потребує згоди профспілкового комітету. Крім того, статтею 43 КЗпП України не передбачено обовязкового отримання згоди профспілкової організації на звільнення робітника за п. 6 ст. 36 КЗпП України.

Розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог суд відзначає, що оскаржувана в даній справі вимога є рішенням субєкта владних повноважень, яке підлягає обовязковому виконанню.

Будь-яке рішення чи дії субєкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими , прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні обєктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення субєкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Перевіривши рішення (вимогу) відповідача відповідно до згаданої норми, суд відзначає, що його відповідачем, як субєктом владних повноважень, прийнято за відсутності передбачених законом підстав та при невірному застосуванні норм права.

За таких обставин рішення (вимога) відповідача є необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, в звязку з чим підлягає скасуванню.

На підставі викладеного та керуючись ст., ст. 160,161,162,163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати пункт 1 припису № 20-01-533/1123-1004 від 02 червня 2011 року Територіальної державної інспекції праці у Харківській області щодо приведення у відповідність до ст. 32 КЗпП України повідомлення працівників про зміну істотних умов праці;

скасувати пункт 2 припису № 20-01-533/1123-1004 від 02 червня 2011 року Територіальної державної інспекції праці у Харківській області щодо приведення у відповідність до ч.1 ст. 36 КЗпП України питання розірвання трудових договорів з працівниками відповідно до вимог чинного законодавства про працю при наявності відповідних підстав з дотриманням процедури звільнення.

Стягнути з державного бюджету на користь Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (код 02071180) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 3,40 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено та підписано 07 жовтня 2011 року.

Головуючий Суддя С.В. Архіпова