Постанова № 18665573, 10.10.2011, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2011 року Справа № 1170/2а-2776/11

Кіровоградський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді Кармазиної Т.М.

за участю секретаря Сириці І.О.,

за участю представників:

позивача Рак Ю.В.,

відповідача Зозуляк Н.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кіровограді справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Підйомно-транспортне устаткування»до Олександрійської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Олександрійської обєднаної державної податкової інспекції №0000112330 від 23 червня 2011 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що оскаржуване податкове повідомленнярішення Олександрійської обєднаної державної податкової інспекції є незаконним, необґрунтованим та безпідставним. Оскільки, ТОВ «Підйомно-транспортне устаткування»повністю відображено у своєму бухгалтерському та податковому обліку операції з придбання та подальшого використання в господарській діяльності комплектуючого обладнання крана мостового, яке було отримано позивачем від ТОВ «Твін Таун», факт придбання якого підтверджується видатковими та податковими накладними. До того ж, позивач зазначає, що самим відповідачем в акті перевірки не заперечується товарність операції з поставки обладнання позивачу, факт оплати обладнання та сплати ТОВ «Підйомно-транспортне устаткування»в ціні придбаного товару суми ПДВ у розмірі 53333,33 грн..

Також позивач вказує, що відповідачем в якості підстави зменшення ТОВ «Підйомно-транспортне устаткування» суми бюджетного відшкодування зазначено відсутність документального підтвердження сплати податку на додану вартість постачальником у ланцюгу постачання товару, що на думку позивача, такий висновок не відповідає чинному законодавству.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі із зазначених підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог позивача, посилаючись на правомірність прийняття податковим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, так як позивачем, на думку податкового органу, позивачем в порушення п.п.14.1.18, п.187.1., 200.1., 200.3, 200.4., 200.17., 201.4, 201.6 Податкового кодексу України завищено податковий кредит в декларації з ПДВ за березень 2011 року та завищено відємне значення в сумі 53333,33 грн..

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Підйомно-транспортне устаткування»зареєстровано виконавчим комітетом Олександрійської міської ради 28.04.2005р.. що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.9) та перебуває на податковому обліку в Олександрійській ОДПІ, є платником податку на додану вартість, про що свідчить свідоцтво №15516786 про реєстрацію платника податку на додану вартість. (а.с.11)

Відповідно до акту Олександрійської обєднаної державної податкової інспекції №219/23-30/33423488 від 03.06.2011р. про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Підйомно-транспортне устаткування»з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок у банку за березень 2011 р., перевіркою встановлено, зокрема порушення позивачем вимог п.п.14.1.18, п.187.1., 200.1., 200.3, 200.4., 200.17., 201.4, 201.6 Податкового кодексу України завищено податковий кредит в декларації з ПДВ за березень 2011 року на 53333,33 грн.. (эа.с.21-26)

На підставі даного акту перевірки Олександрійською обєднаною державною податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення №0000112330 від 23.06.2011р., яким ТОВ «Підйомно-транспортне устаткування»зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 53334,33 грн., у тому числі сума завищення 53333,33 грн., та штрафні (фінансові) санкції в сумі 1 грн.. (а.с.30).

Судом встановлено, що позивач перебував у фінансово-господарських відносинах з ТОВ «Твін Таун». Зокрема, ТОВ «Підйомно-транспортне устаткування»(Покупець) укладено з ТОВ «Твін Таун»(Продавець) договір купівлі-продажу №01/11 від 01.11.2010р., згідно якого Продавець зобовязується передати у власність Покупця комплектуюче обладнання крана мостового г/п20/5т, а Покупець зобовязується прийняти та оплатити обладнання на загальну суму 640000 грн., в т.ч. ПДВ 106666,67 грн. (а.с.12).

Факти придбання позивачем у ТОВ «Твін Таун»вищезазначеного товару підтверджуються первинними бухгалтерськими документами, а саме податковою накладною від 22.11.2010р. №221103 (а.с.16), та видатковою накладною від 22.11.2010р. №221103 (а.с.15).

Вищезазначену податкову накладну позивачем включено до складу податкового кредиту за березень 2011 року, що встановлено податковим органом при перевірці ТОВ «Підйомно-транспортне устаткування»та відображено в акті №219/23-30/33423488 від 03.06.2011р., а також підтверджується копією додатка 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2011р. (а.с.17-20)

Позивачем за отриманий товар перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ «Твін Таун»вартість товару, про що свідчать рахунок №221101 від 22.11.2010р. та виписка по рахунку в банку. (а.с.13, 14).

Крім того, позивачем, на підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ «Твін Таун»та подальшого використання отриманого товару у господарській діяльності надано договір поставки №41-10 від 03.11.2010р., укладений між позивачем та ТОВ «Будмонтажсервіс 1», предметом якого є поставка крана мостового електричного в/п 20/5т (а.с.78-79); податкові накладні №131 від 18.11.2010р., №146 від 09.12.2010р. (а.с.85,86); видаткова накладна №РН-0000064 від 15.12.2010р. (а.с.90); акт прийому-передачі №1 (а.с.91).

Згідно ст.1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999р. №996-XIV (далі за текстом Закон №996-XIV) первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частинами 1, 2 ст.9 Закону №996-XIV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, враховуючи наведені норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що підставою для бухгалтерського обліку господарської операції щодо придбання позивачем у ТОВ «Твін Таун»комплектуючого обладнання крана мостового г/п20/5т, згідно договору купівлі-продажу №01/11 від 01.11.2010р., є належні первинні документи, які містять всі необхідні реквізити та відповідають вимогам, встановленим чинним законодавством для первинних документів, які фіксують факт здійснення даної господарської операції.

Відповідно до п.п.14.1.179 та п.п.14.1.181 Податкового кодексу України податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді; податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що для віднесення платником податку до податкового кредиту суми податку на додану вартість необхідно, зокрема, підтвердити відповідними бухгалтерськими документами факти отримання товару (послуги) та його оплати, а також наявність мети отримання товару (послуг), повязаної із подальшим використанням отриманих товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Згідно п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.п.201.1, 201.4, 201.6 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до пп.14.1.18 п.14.1 ст14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно п.п.200.1, 200.2, 200.3, 200.4, 200.6 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів. З аналізу вищенаведених норм Податкового кодексу України та правовідносин позивача з ТОВ «Твін Таун»вбачається, що позивачем дотримано всіх вимог закону повязаних з формуванням податкового кредиту та одержанням бюджетного відшкодування, оскільки єдиною підставою для цього являється наявність у платника податку покупця належно оформленої податкової накладної.

Крім того, суд враховує, що підставою зарахування сплаченого податку до податкового кредиту відповідного звітного періоду, та при наявності умов, визначених пп.200.1-200.4 ст.200 Податкового кодексу України, а також підставою бюджетного відшкодування суми ПДВ в наступному періоді, є наявність передбачених законом бухгалтерських документів, що підтверджують факти отримання товару (послуги) та його оплати, а також наявність мети отримання товару (послуги), повязаної із подальшим використанням отриманих товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника.

Суд також зазначає, що наявність вищевказаних законодавчо визначених обставин для формування податкового кредиту є обов'язковою, але, не є безумовною підставою для визнання правомірності такого формування за умови, якщо податковий орган доведе, що відомості у документах, на підставі яких вони сформовані, не відповідають дійсності, в тому числі, коли господарські операції з придбання товару (робіт, послуг) не мали реального характеру.

З акта перевірки вбачається, що відповідачем у якості підстави зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування зазначено відсутність документального підтвердження сплати податку на додану вартість постачальником у ланцюгу постачання товару, дані висновки посадових осіб відповідача не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а тому не приймаються судом до уваги у звязку з наступним.

Норми Податкового кодексу України не передбачають, що бюджетне відшкодування податку на додану вартість повинно ставитися у залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Так, у відповідності до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, право платника податку на податковий кредит ставиться в залежність від отримання податкової накладної, а не від сплати його контрагентами податку до бюджету та їх знаходження за юридичними адресами після здійснення господарських операцій.

Із наведеного вбачається, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем.

Крім цього, суд зазначає, якщо контрагент не виконав свого зобовязання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди.

Враховуючи те, що факт придбання позивачем у ТОВ «Твін Таун»комплектуючого обладнання крана мостового згідно договору купівлі продажу №2311/10-1 від 23.11.2010р. підтверджується належними первинними бухгалтерськими документами, суд дійшов висновку про фактичне підтвердження наявності у позивача підстав для віднесення суми сплаченого даному контрагенту ПДВ у розмірі 53333,33 грн. до податкового кредиту та про протиправність зменшення податковим органом позивачу відємного значення суми податку на додану вартість, у тому числі за сумою завищення 53333,33 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1 грн..

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем по справі, як суб'єктом владних повноважень, не виконано покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

На підставі аналізу встановлених обставин і правовідносин, що їм відповідають, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та неправомірність прийняття Олександрійською обєднаною державною податковою інспекцією оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, яке необхідно скасувати.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, судові витрати у розмірі 03 грн. 40 коп., здійснені позивачем, підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь ТОВ „Олександрійський цукровий завод”.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Олександрійської обєднаної державної податкової інспекції №0000112330 від 23 червня 2011 року.

Присудити товариству з обмеженою відповідальністю «Підйомно-транспортне устаткування»з Державного бюджету України судові витрати в сумі 3,40 грн.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 14.10.2011р..

Cуддя підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Т.М. Кармазина