Постанова № 18665549, 19.09.2011, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2011 року Справа № 1170/2а-2746/11

10:15 год.

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Кармазиної Т.М., розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградському районі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в сумі 23901 грн. 34 коп..

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що відповідач, в порушення норм пенсійного законодавства, не сплачував страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у встановлений термін, тому на день подачі позову у відповідача існує заборгованість зі сплати страхових внесків у сумі 23901 грн. 34 коп..

Копія ухвали про відкриття скороченого провадження направлялася відповідачу за адресою зазначеною у витязі з ЄДР та за відомостями адресного бюро, проте поштова кореспонденція повернулася до суду з відміткою «за зазначеною адресою не проживає».

Згідно ч.11 ст.35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ст.1 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово, що знаходиться за певною адресою, за якою здійснюється звязок з фізичною особою підприємцем.

Враховуючи викладене, відповідач вважається повідомленим належним чином.

Враховуючи те, що протягом строку, встановленого п.3 ч.5 ст.183-2 КАС України, до суду не надійшло заперечення відповідача проти позову або ж його заява про визнання позову, суд вважає необхідним провести розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідача зареєстровано Кіровоградською районною державною адміністрацією 20.07.1995р., що підтверджується копією витягу з ЄДР та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградському районі, як платник страхових внесків.

Статтею 1 Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003р. №1058-IV (далі за текстом Закон №1058-IV) передбачено, що страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Пунктом 6 частини 2 статті 17 Закону № 1058-IV встановлено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до п.п.3, 4 ст.18 Закону №1058 страхові внески є цільовим загальнообовязковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство.

Порядок сплати внесків на загальнообовязкове державне страхування передбачений Законом №1058-IV та Інструкцією „Про порядок обчислення сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до пенсійного фонду України”, затвердженою Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. №64/8663 (далі за текстом Інструкція).

Відповідно до зазначених нормативних актів на відповідача покладено обовязок щодо нарахування, обчислення та сплати в установлені строки і в повному обсязі страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Згідно пп.2.1.3 п.2.1 Інструкції платниками страхових внесків є: страхувальники роботодавці: фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок).

Визначення сум страхових внесків зазначеною категорією платників здійснюється на підставі: даних у річних розрахунках; даних у розрахунку авансових сум страхових внесків; даних річних розрахунків про нараховані та сплачені суми фіксованого розміру страхових внесків, отриманих від фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування своїх доходів; отриманих від податкових органів відомостей про результати перевірок діяльності таких осіб, що призвели до збільшення або зменшення розмірів страхових внесків.

Страхові внески платники, визначені підпунктом 2.1.3 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які обрали особливий спосіб оподаткування), сплачують за себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності (підпункт 2.1.4 пункту 2.1 цієї Інструкції), якщо податковими органами провадиться нарахування авансових сум податку, протягом року до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада авансові платежі в розмірі 25 відсотків річної суми страхового внеску, обчисленої від суми, визначеної податковими органами для сплати авансових сум податку на доходи фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.

Суми страхових внесків, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним до 1 квітня року, наступного за звітним роком, на підставі даних річної податкової декларації. Розмір місячного страхового внеску повинен бути не менше мінімального розміру страхового внеску за кожний місяць, розрахованого шляхом множення розміру мінімальної заробітної плати за відповідний місяць, у якому платник мав чистий дохід, на розмір страхового внеску, зазначеного в абзаці шостому пункту 4.7 цієї Інструкції.

Розміри страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" за ставками: 4.3. Для платників, зазначених у підпунктах 2.1.3 Інструкції, - 33,2 відсотка від суми доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

Згідно з п.6 та п.12 ст.20 Закону №1058-IV страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовий період дорівнює одному календарному місяцю. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Пунктом 2 ст.106 Закону №1058-IV передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у визначені строки, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. При цьому пунктом 15 даної статті передбачено, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Пунктом 3 ст.106 Закону №1058-IV встановлено, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Відповідно до п.п.4-6 ч.7 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010р. № 2464- VI суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.

Відповідно до ст.23 Закону №1058-IV спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Відповідно до пп.5.3.1 п.5.3 Інструкції та згідно отриманих відомостей від податкової інспекції сума чистого доходу відповідача складає 71992 грн.. В 2010 році розмір мінімального страхового внеску для зазначеної категорії платників визначається шляхом множення мінімального розміру заробітної плати на 33,2%, таким чином 71992 х 33,2% = 23901,34.

Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 направлялись розрахунок сум страхових внесків, які підлягають сплаті за результатами підприємницької діяльності за 2010 рік та вимога про сплату боргу №Ф-3 від 07.06.2011р.. (а.с.9-10, 11)

Доказів погашення відповідачем заборгованості суду не надано.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача по сплаті страхових внесків складає 23901 грн. 34 коп., що підтверджується розрахунком суми заборгованості по фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (а.с.4).

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що факт наявності заборгованості відповідача по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 23901 грн. 34 коп., знайшов своє підтвердження, позовні вимоги єобґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Таким чином, судові витрати підлягають компенсації за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167, 1832 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1), на користь Державного бюджету України, в особі управління Пенсійного фонду України в Кіровоградському районі (код ЄДРПОУ: 20650071, р/р 256053121217 в Кіровоградському обласному управлінні ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 323475) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 23901 (двадцять три тисячі девятсот одна) грн. 34 коп..

Судові витрати компенсувати за рахунок Державного бюджету України.

Постанова суду підлягає негайному виконанню.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Т.М. Кармазина