Ухвала суду № 18665480, 27.05.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА про залишення позовної заяви без розгляду

27 травня 2011 року 2а-1907/11/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Колеснікової І.С., при секретарі судового засідання Короташ О.Б., за участю представників сторін:

від позивача: Палагута Б.Л.,

від відповідача1: Мироненко О.О.,

від відповідача 2: не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Броварської обєднаної державної податкової інспекції Київської області

дотовариства з обмеженою відповідальністю «ТД Континент нафта»та

товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс Плюс»

простягнення коштів, отриманих за договором,

ВСТАНОВИВ:

19 квітня 2011 року Броварська обєднана державна податкова інспекція Київської області (надалі - позивач) звернулася до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Континент нафта»(надалі відповідач 1) та товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс Плюс» (надалі відповідач 2) про стягнення з відповідача 1 в доход Державного бюджету України коштів у сумі 1189236, 17 грн., отриманих на підставі договору від 01.09.2009 № 01/09; стягнення з відповідача 2 в доход Державного бюджету України коштів у сумі 1189236, 17 грн., отриманих на підставі договору від 01.09.2009 № 01/09.

Відповідно до статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.04.2011 позовну заяву залишено без руху, зазначено спосіб та строки усунення недоліків.

Позивач виконав вимоги ухвали Київського окружного адміністративного суду від 19.04.2011 у спосіб та у строки, що у ній зазначені, шляхом подання клопотання про поновлення строку для звернення до суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.05.2011 призначено судове засідання з розгляду клопотання про поновлення строку на звернення до суду із адміністративним позовом на 27.05.2011.

Представник позивача у судовому засіданні 27.05.2011 підтримав заявлене клопотання та пояснив, що строк звернення до суду був пропущений у звязку з необхідністю зібрання додаткових доказів по справі.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні 27.05.2011 щодо задоволення вказаного клопотання заперечував та просив суд залишити його без задоволення, а позов без розгляду.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується клопотання, суд дійшов висновку, що клопотання про поновлення строку для звернення до суду не підлягає задоволенню, та, як наслідок, адміністративний позов залишається судом без розгляду з огляду на таке.

Згідно з приписами частини другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Таким чином, у випадку звернення зацікавлених осіб до суду з адміністративним позовом мають застосовуватися лише ті процесуальні норми, що діють на момент вчинення певної процесуальної дії, незалежно від того, коли виникло те чи інше адміністративне правовідношення.

Відповідно до частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 06.07.2005 №2747-IV, що діяла до 30.07.2010) для звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів було встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Законом України від 07.07.2010 №2453-VI, який набув чинності з 30.07.2010, до частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України внесено зміни, згідно з якими загальний строк звернення до суду зменшено з одного року до шести місяців.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач просить стягнути з відповідачів кошти у сумі 1189236, 17 грн., отриманих на підставі договору від 01.09.2009 № 01/09, нікчемність якого встановлена у ході перевірки позивачем відповідача 1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.20009 по 31.03.2010, за результатами якої складено акт від 24.09.2010 № 593/232/34838120.

Поряд із цим матеріали адміністративної справи містять копію довідки Державної податкової адміністрації у Київській області від 30.08.2010 № 5/35-022/34838120 про результати планової виїзної перевірки фінансових операцій, які проводились за участю товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Континент нафта»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс Плюс».

За поясненнями представника позивача, наданими у ході судового засідання 27.05.2011, вбачається, що наявність договору від 01.09.2009 № 01/09, який на думку позивача є нікчемним, встановлена ним під час проведення перевірки відповідача 1, за результатами якої складено акт перевірки від 24.09.2010 № 593/232/34838120.

Обґрунтовуючи наявність підстав пропуску строку звернення до суду, позивач зазначив, що єдиною причиною, яка перешкоджала йому звернутися до суду, було очікування винесення вироку у кримінальній справі № 1-295/11 від 10.03.2011, який, на його думку, є вагомим та переконливим доказом у справі.

Оскільки іншого позивачем не зазначено, суд дійшов висновку, що з вересня 2010 року позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Однак, до суду про стягнення з відповідачів в доход Державного бюджету України коштів у сумі 1189236, 17 грн., отриманих на підставі договору від 01.09.2009 № 01/09, позивач звернувся лише 19 квітня 2011 року (про що свідчить відповідний штамп на першому аркуші позовної заяви № 2441). Тобто з порушенням, визначеного статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України, строку звернення до суду.

Про необхідність перевірки судом вимог Кодексу адміністративного судочинства України щодо строків звернення з адміністративним позовом, дослідження наявності поважних причин для їх поновлення зазначено й у пунктах 13-14 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ».

При вирішенні питання щодо наявності поважних причин для поновлення строку звернення з адміністративним позовом суд враховує наступне.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Так, строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Строк у шість місяць визнано законодавцем достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено, визначилася, чи буде вона звертатися до суду із позовом.

За приписами статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивач у справі - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Згідно частини третьої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частиною третьою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Заслухавши пояснення представника позивача з приводу причини пропуску строку звернення із позовом до суду щодо очікування ним вироку у кримінальній справі № 1-295/11 від 10.03.2011, як переконливого доказу у справі, суд звертає увагу на таке.

Згідно частини 2 статті 106 вищенаведеного Кодексу на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона (частина перша статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України)

Принцип офіційності в адміністративному судочинстві обумовлює низку особливостей у процесі доказування. Суд не є пасивним спостерігачем за тим, що подають особи, які беруть участь у справі, на обґрунтування своїх вимог. Тягар збору доказів лежить не лише на сторонах.

Суд, щоб правильно встановити фактичний бік справи, наділено повноваженням як за клопотанням особи, яка бере участь у справі, так і з власної ініціативи збирати докази (частини третя, п'ята статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Особа може заявити клопотання про витребування доказів, якщо не може самостійно надати докази. Щоб клопотання було задоволено, їй слід зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані (причини мають бути лише поважними), та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази відповідною ухвалою, що надсилається особам, у яких знаходиться доказ.

Наведені позивачем обставини, які спричинили пропуск строку для звернення до суду, а саме, збирання додаткових доказів, не можуть свідчити про поважність причин пропуску строку на звернення до суду, оскільки така обставина жодним чином не позбавляла позивача звернутися до суду протягом встановленого законодавством строку з наявними у нього доказами та в подальшому надавати інші докази на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги у ході судового розгляду справи або скористатися правами передбаченими статтями 71, 75 Кодексу адміністративного судочинства України.

Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України визначено правові наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду. Так, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала (частина перша статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України).

З огляду на зазначене та беручи до уваги те, що адміністративний позов подано позивачем з порушенням шестимісячного строку на звернення до суду суд дійшов висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які свідчили б про поважність пропущення встановленого чинним законодавством строку для звернення з адміністративним позовом до суду, а відтак, суд не вбачає підстав для поновлення такого строку саме з наведених обставин.

Керуючись статтями 99, 100, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви Броварської обєднаної державної податкової інспекції Київської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду.

2. Залишити без розгляду адміністративний позов Броварської обєднаної державної податкової інспекція Київської області до товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Континент нафта»та товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс Плюс»(надалі відповідач 2) про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Континент нафта»в доход Державного бюджету України коштів у сумі 1189236, 17 грн., отриманих на підставі договору від 01.09.2009 № 01/09 та стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс Плюс»в доход Державного бюджету України коштів у сумі 1189236, 17 грн., отриманих на підставі договору від 01.09.2009 № 01/09.

3. Копію ухвали разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Колесніковій І.С.