Постанова № 18665125, 10.10.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2011 р. справа № 2а/0570/13925/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14 год. 15 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Михайлик А.С.

при секретаріМороз Н.О.

Постановлена у нарадчій кімнаті 04 жовтня 2011 року № 2а/0570/13925/2011

час прийняття 14 год. 15 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Михайлик А.С.

при секретарі судового засідання Мороз Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовомДержавного підприємства «Торезантрацит»

доДержавної податкової інспекції у м Торезі

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

від 07 липня 2011 року № 0001211510

від 07 липня 2011 року № 0001221510

від 07 липня 2011 року № 0001231510

за участю:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. № 1-04/01-8 від 05 січня 2011 року)

від відповідача:ОСОБА_2 (дов. б/н від 18 серпня 2011 року)

Державне підприємство «Торезантрацит» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Торезі із позовом по визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07 липня 2010 року № 0001211510, 00012221510, 0001231510, якими до позивача застосовані штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобовязань. Заявою від 12 вересня 2011 року позивач уточнив заявлені позовні вимоги та просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001211510 від 07 липня 2011 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 581647,66 грн., податкове повідомлення-рішення № 0001221510 від 07 липня 2011 року в частині застосування штрафних (фінансових)санкцій в сумі 1448770,90 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0001231510 від 07 липня 2011 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 9431,60 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на порушення податковою інспекцією при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень приписів пункту 7 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, згідно якого штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня 2011 року по 30 червня 2011 року застосовуються в розмірі не більше 1 грн. за кожне порушення.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача проти задоволення заявлених позивачем вимог заперечував. В наданих до судового засідання запереченнях від 29 серпня 2011 року, відповідач в обґрунтування незгоди із позовом зазначив що в ході проведеної податковою інспекцією перевірки встановлено порушення позивачем строків сплати узгоджених податкових зобовязань. Посилаючись на те, що Податковим кодексом України передбачено відповідальність за порушення строків сплати узгоджених податкових зобовязань, відповідач на наполягав на правомірності застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій.

В судовому засіданні представник відповідача просив відмовити в задоволенні заявлених позивачем вимог в повному обсязі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Державне підприємство «Торезантрацит» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 32366906, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А 00№ 490900, копія якого наявна в матеріалах справи (т. 1 арк. справи 31). Як платник податків позивач зареєстрований та обліковується в Державній податковій інспекції у м. Торезі (відповідач у справі).

15 червня 2011 року податковою інспекцією (відповідачем у справі) проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість, за наслідками проведення якої складений акт № 37/15-014-22/32366906 від 15 червня 2011 року (т. 1 арк. справи 9-14).

В ході проведеної перевірки податковою інспекцією встановлено несвоєчасну сплату позивачем розстрочених податкових зобовязань з податку на додану вартість в сумі 2322 464,80 грн., самостійно узгоджених податкових зобовязань в сумі 6122 225,04 грн. та зобовязань в сумі 56791,00 грн. визначених податковими повідомленнями рішеннями. 7 липня 2011 року на підставі викладених в акті перевірки висновків та підпункту 126.1. статті 126 Податкового кодексу України відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0001211510 про застосування до позивача штрафу в сумі 581 647,66 грн. за затримку на 456 календарних днів сплати суми грошового зобовязання в сумі 1163 295,32 грн. (т. 1 арк. справи 6).

- № 0001221510 про застосування до позивача штрафу в сумі 1448771,99 грн. за затримку на 327 календарних днів сплати суми грошового зобовязання в сумі 7243859,52 грн. (т. 1 арк. справи 7).

- № 0001231510 про застосування до позивача штрафу в сумі 9432,60 грн. за затримку на 22 календарних дні сплати суми грошового зобовязання в сумі 94326,00 грн. (т. 1 арк. справи 8).

Спірним питанням цієї справи є правомірність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень про застосування фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобовязань.

Відповідач є органом державної влади, до повноважень якого входить здійснення функцій контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів та забезпечення застосування та своєчасного стягнення сум фінансових санкцій, передбачених законодавчими актами України за порушення податкового законодавства.

Згідно приписів статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За наслідками реалізації відповідачем наданих владних функцій з контролю за своєчасністю сплати податкових зобовязань відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 07 липня 2011 року № 0001211510, № 0001221510, № 0001231510, якими до позивача застосовані штрафні санкції на підставі пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.

Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення № 0001211510 від 07 липня 2011 року.

Згідно наявного в матеріалах справи розрахунку штрафних (фінансових) санкцій в сумі 581647,66 грн. (т. 1 арк. справи 15-22) до податкового повідомлення-рішення № 0001211510 від 07 липня 2011 року штрафні санкції застосовані відповідачем внаслідок встановлення несвоєчасної сплати податкових зобовязань в сумі 1163 295,32 грн., з яких: 558 146,28 грн. - чергові платежі по сплаті податкового боргу розстроченого рішеннями податкової інспекції та рішеннями суду; 593194,04 грн. - самостійно узгоджені податкові зобовязання та 11 955,00 грн. податкові зобовязання, визначені податковим повідомленням-рішенням № 0000012310 від 01 лютого 2010 року.

Згідно даних акту перевірки, відповідачем в рахунок плати податкових зобовязань були спрямовані кошти в сумі 820858,32 грн., сплачені позивачем за платіжними дорученнями № 11/75 від 12 січня 2007 року, № 11/1046 від 18 квітня 2007 року, № 11/1072 від 20 квітня 2007 року, № 11/1084 від 24 квітня 2007 року, № 11/1119 від 26 квітня 2007 року, № 11/1134 від 27 квітня 2007 року, № 11/1909 від 18 липня 2007 року, № 11/882 від 11 березня 2008 року, № 11/886 від 11 березня 2008 року, № 11/1094 від 19 березня 2008 року, № 11/1843 від 08 травня 2008 року, № 11/1903 від 14 травня 2008 року, № 11/1907 від 15 травня 2008 року, № 11/1914 від 16 травня 2008 року, № 11/1913 від 16 травня 2008 року, № 11/1931 від 19 травня 2008 року, № 11/1955 від 20 травня 2008 року, № 11/1956 від 20 травня 2008 року, № 8 від 25 лютого 2010 року, № 70 від 2 березня 2010 року, № 77 від 3 березня 2010 року, № 114 від 12 березня 2010 року, № 123 від 12 березня 2010 року, № 126 від 12 березня 2010 року, № 136 від 18 березня 2010 року, № 132 від 18 березня 2010 року, № 272 від 19 березня 2010 року, № 149 від 23 березня 2010 року, № 163 від 24 березня 2010 року, № 175 від 25 березня 2010 року, № 179 від 25 березня 2010 року, № 11/200 від 30 березня 2010 року, № 196 від 30 березня 2010 року, № 201 від 31 березня 2010 року, № 8 від 31 березня 2010 року, № 9 від 31 березня 2010 року, № 10 від 31 березня 2010 року, № 11/205 від 31 березня 2010 року, № 20 від 02 квітня 2010 року, № 21 від 02 квітня 2010 року, № 22від 02 квітня 2010 року, № 23 від 02 квітня 2010 року, № 24 від 02 квітня 2010 року, № 229 від 07 квітня 2010 року, № 41 від 9 квітня 2010 року, № 242 від 12 квітня 2010 року, № 249 від 14 квітня 2010 року, № 290 від 21 квітня 2010 року, № 311 від 21 квітня 2010 року, № 317 від 26 квітня 2010 року, № 66 від 28 квітня 2010 року, № 75 від 28 квітня 2010 року, № 240 від 26 жовтня 2010 року, № 241 від 26 жовтня 2010 року, № 30 від 10 листопада 2010 року, № 2035 від 11 листопада 2010 року, № 2110 від 19 листопада 2010 року, № 2111 від 19 листопада 2010 року, № 2200 від 02 грудня 2010 року, № @PL 206372 від 25 лютого 2010 року, № @PL 283484 від 04 березня2010 року, № @PL 213920 від 12 березня 2010 року, № @PL 431921 від 18 березня2010 року, № @PL 094831 від 29 березня2010 року. Крім цього, згідно зазначеного розрахунку, відповідачем застосовані штрафні санкції внаслідок відображення в обліковій картці позивача сплати позивачем податкових зобовязань в сумі 342 437,00 грн. у звязку із наданням останнім уточнюючих розрахунків № 9002879567 від 21 липня 2010 року, № 9005375495 від 30 листопада 2010 року про зменшення податкових зобовязань у звязку із самостійним виявленням помилок в раніше наданих деклараціях.

Правовою підставою прийняття зазначеного податкового повідомлення-рішення податковою інспекцією визначений пункт 126.1. статті 126 Податкового кодексу України. Проте, цієї статтею не передбачено застосування штрафної санкції у розмірі 50% від суми несвоєчасно погашених податкових зобовязань.

Крім цього, відповідно до наданого відповідачем розрахунку, даних облікової картки платника податку на додану вартість, вбачається, що передумовою для прийняття податкового повідомлення-рішення стали порушення строків сплати податкових зобовязань, що мали місце протягом 2007-2010 року, тобто до набрання чинності Податковим кодексом України.

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України. Згідно з офіційним тлумаченням цього положення, наданим у Рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 у справі № 1-7/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Податковий кодекс України набрав чинності 01 січня 2011 року. Прикінцеві та/або перехідні положення Податкового кодексу України не містять норм, які надавали би йому зворотної дії. Також Податковий кодекс України не містить перехідних положень, які визначали би порядок застосування визначених цим кодексом штрафних санкцій, до правовідносин, що мали місце до набрання чинності Податковим кодексом України.

Отже, виходячи зі змісту частини першої статті 58 Конституції України та з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 р. № 1-рп/99, суд дійшов висновку, що норми Податкового кодексу України, якими визначено відповідальність платника податків не можуть застосовуватися до правовідносин, що виникли до набрання ним чинності.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем при прийнятті податкового повідомлення-рішення № 0001211510 від 07 липня 2011 року порушений принцип недопустимості зворотної дії закону в часі, внаслідок чого відповідач безпідставно застосував штрафні (фінансові) санкції на підставі підпункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України за зазначеним податковим повідомлення-рішенням в сумі 581647,66 грн.

Наведене свідчить про обґрунтованість заявлених позивачем вимог в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001211510 від 07 липня 2011 року та наявність підстав для їх задоволення.

Щодо правомірності податкових повідомлень-рішень № 0001221510 від 07 липня 2011 року та № 0001231510 від 07 липня 2011 року.

Згідно даних акту перевірки та наявного в матеріалах справи розрахунку штрафних (фінансових) санкцій в сумі 144871,90 грн. (т. 1 арк. справи 23) до податкового повідомлення-рішення № 0001221510 від 07 липня 2011 року штрафні санкції застосовані відповідачем внаслідок встановлення несвоєчасної сплати податкових зобовязань в сумі 7243859,52 грн., з яких: 1764 318,52 грн. - чергові платежі по сплаті податкового боргу розстроченого рішеннями податкової інспекції та рішеннями суду; 5434 705,00 грн. - самостійно узгоджені податкові зобовязання та 44836,00 грн. податкові зобовязання, визначені податковим повідомленням-рішенням № 0002201510 від 18 жовтня 2010 року.

Згідно змісту акту перевірки, відповідачем в рахунок сплати податкових зобовязань були спрямовані кошти в сумі 7400,00 грн., сплачені позивачем за платіжним дорученням № 70/001 від 25 травня 2011 року. В іншій частині, штрафні санкції були застосовані внаслідок відображення в обліковій картці здійснення погашення позивачем податкового боргу в сумі 7236 459,52 грн. у звязку з наданням позивачем уточнюючого розрахунку № 9003861945 від 14 червня 2011 року про зменшення податкових зобовязань у звязку із самостійним виявленням помилок в раніше наданих деклараціях.

Згідно даних акту перевірки та наявного в матеріалах справи розрахунку штрафних (фінансових) санкцій в сумі 94326,00 грн. (т. 1 арк. справи 24) до податкового повідомлення-рішення № 0001231510 від 07 липня 2011 року штрафні санкції застосовані відповідачем внаслідок встановлення несвоєчасної сплати податкових зобовязань в сумі 94326,00 грн., які є сумою самостійно узгоджених податкових зобовязань.

Згідно змісту акту перевірки, штрафні санкції були застосовані внаслідок відображення в обліковій картці як здійснення погашення податкового боргу в сумі 94326,00 грн. надання позивачем уточнюючого розрахунку № 9003861945 від 14 червня 2011 року про зменшення податкових зобовязань у звязку із самостійним виявленням помилок в раніше наданих деклараціях.

Умовою застосування штрафних санкцій, передбачених пунктом 126.1 статі 126 Податкового кодексу України є здійснення платником податку сплати самостійно визначених ним та узгоджених зобовязань із порушенням встановлених термінів сплати.

Згідно статті 35 Податкового кодексу України сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі у національній валюті України, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи. Сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Надання позивачем уточнюючого розрахунку не є сплатою податкового зобовязання, а є способом коригування самостійно визначеного платником податку податкового зобовязання у звязку із виявленням ним помилок у раніше наданих деклараціях, що передбачений статтею 50 Податкового кодексу України, через що не може бути підставою для застосування штрафних санкцій, повязаних із несвоєчасною сплатою податкових зобовязань.

Крім цього, згідно пункту 7 розділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1,00 гривні за кожне порушення. Зазначений пункт 7 розділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України містить в собі встановлені законодавцем особливості застосування штрафних санкцій, передбачених Податковим кодексом України, вчинених в період з 01 січня 2011 року по 30 червня 2011 року. Будь-які законодавчо визначені підстави для неприйняття органами державної податкової служби приписів цього підпункту в податкової інспекції відсутні.

З огляду на те, що виявлені відповідачем порушення, що стали підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень № 0001221510 від 07 липня 2011 року та № 0001231510 від 07 липня 2011 року, вчинені у межах періоду, визначеного пунктом 7 розділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, що свідчить про те, що штрафні санкції мали застосовуватися відповідачем у розмірі 1,00 грн.

Отже, суд приймає до уваги посилання позивача на те, що податковим органом було визначено суму штрафу, застосованого податковими повідомленнями-рішеннями від 07 липня 2011 року № 0001221510 та № 0001231510 без врахування приписів пункту 7 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України, що свідчить про обґрунтованість заявлених позивач вимог в цій частині та наявність підстав для їх задоволення.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З огляду за зазначене, витрати позивача по сплаті судового збору у сумі 3 грн. 40 коп. підлягають відшкодуванню за рахунок коштів Державного бюджету.

З огляду вище викладене, на підставі статті 58 Конституції України, Податкового кодексу України та на підставі ст.ст. 2, 8 - 11, 40,69-72, 94, 122 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства «Торезантрацит» до Державної податкової інспекції у м. Торезі про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 07 липня 2011 року № 0001211510, 00012221510, 0001231510, задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Торезі № 0001211510 від 07 липня 2011 року про застосування штрафних санкцій в сумі 581647,66 грн.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Торезі № 0001221510 від 07 липня 2011 року про застосування штрафних санкцій в сумі 1448770,90 грн.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Торезі № 0001231510 від 07 липня 2011 року про застосування штрафних санкцій в сумі 9431,60 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Торезантрацит» (код ЄДРПОУ 32366906, адреса: 886600, Донецька обл., м. Торез, вул. Енгельса, буд. 88) судові витрати в сумі 3,40 грн.(три грн. 40 коп.).

В судовому засіданні 10 жовтня 2011 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови у присутності представників сторін.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 15 жовтня 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Михайлик А.С.