Постанова № 186623, 11.10.2006, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.06 р. Справа № 29/291а

14 год.50 хвилин, м. Донецьк, вул.Артема157, нарадча кімната Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гаврищук Т.Г. при секретарі судового засідання Оніпко Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю “Кальдеріс Україна” с.м.т.Володимирівна

до відповідача –Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області м.Волноваха

про скасування податкового повідомлення-рішення від 31.07.2006р. №0001701500\1\1

за участю представників сторін

від позивача – Глямже Т.Л. – нач.юр. відділу (за довір.)

від відповідача – Майдиков С.Б. – гол. держподатковий інспектор (за довір.)

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Кальдеріс Україна”, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Волноваської об’єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення від 31.07.2006р. №0001701500\1\1.

В обгрунтування позову позивач посилається на безпідставне застосування штрафних санкцій, оскільки платіжним дорученням №1910 від 19.05.2006р. сума податку на прибуток за 1 квартал 2006р. була сплачена ним своєчасно. Позивач зазначив, що у відповідності з п.3 ст.9 Закону України “Про систему оподаткування” обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу). Згідно до п.5 ст.50 Бюджетного кодексу України податки, збори (обов”язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету. Відповідно до п.4.1 розділу 4 наказу Державного казначейства України від 19.12.2000р. №131, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 24.01.01р. за №67/5258, платежі до бюджету, які відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України” на відповідний рік є доходами до загального фонду бюджету, зараховуються безпосередньо на аналітичні рахунки, відкриті в управліннях Державного казначейства за балансовим рахунком 3111 “Надходження до загального фонду державного бюджету”. Позивач зазначив, що платіжним дорученням від 19.05.2006р. №1910 грошові кошти були перераховані до державного бюджету на рахунок 31112009600179 в УДК Донецької області, тобто зобов”язання щодо сплати податку на прибуток виконані ним в повному обсягу.

Відповідач проти позову заперечує і вважає застосування штрафних санкцій таким, що відповідає вимогам чинного законодавства. Відповідач зазначив, що станом на 22.05.2006р. згідно поданої позивачем декларації з податку на прибуток на 1 квартал 2006р. , на особистому рахунку платника по коду бюджетної класифікації 11020300 “Податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів” була нарахована узгоджена сума по податку на прибуток – 358583 грн. Дана нарахована сума була частково зменшена наявною переплатою в сумі 200682,11 грн. 19.05.2006р. належна до сплати сума згідно платіжного доручення №1910 була зарахована на особистий рахунок платника по коду бюджетної класифікації 11021000 “Податок на прибуток приватних підприємств”. Таким чином, в обліковій картці позивача виникла переплата в сумі 158600 грн. по коду бюджетної класифікації 11021000, а по коду бюджетної класифікації 11020300 виникла недоїмка в сумі 157900,87 грн.

Відповідач також посилається на затверджене наказом ДПА України від 15.01.2002р. №25 Податкове роз”яснення щодо відповідальності платника податків за порушення термінів сплати сум податкових зобов”язань при перерахуванні платником коштів на рахунки, які відкрито не за місцем його реєстрації, неправильні коди бюджетної класифікації, згідно до якого, якщо платник податків неправильно заповнив реквізити платіжних документів або спрямував кошти на неправильний код бюджетної класифікації (тобто не на код, за яким повинні бути погашені податкові зобов”язання), то кошти не надійдуть до відповідного рахунку відповідного району , отже не буде погашена сума податкового зобов”язання платника податків.У випадку непогашення платником податків у встановлені терміни узгодженої суми податкового зобов”язання такий платник податків несе відповідальність, встановлену чинним законодавством.

Ухвалою від 31.08.2006р. була здійснена заміна відповідача - Волноваської об”єднаної державної податкової інспекції його правонаступником - Державною податковою інспекцією у Волноваському районі.

У судовому засіданні досліджені письмові докази, що знаходяться в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, господарський суд, встановив :

Позивач є юридичною особою, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за №25341601, взятий на облік як платник податку у Державній податковій інспекції у Волноваському районі.

Податковим повідомленням-рішенням від 07.07.2006р. № 0001701500\0 відповідачем на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” до позивача був застосований штраф в розмірі 10% в сумі 15790 грн.09 коп. за затримку на 4 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов‘язання з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів в розмірі 157900грн.89коп.

За результатами розгляду скарги позивача , яка рішенням Волноваської об”єднаної державної податкової інспекції від 31.07.2006р. за №13383/10/25-012 була залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 07.07.2006р. № 0001701500\0 без змін , відповідачем було складено податкове повідомлення-рішення від 31.07.2006р. №0001701500\1\1.

З наданого відповідачем розрахунку вбачається, що фінансові санкції були застосовані до позивача за несвоєчасну сплату самостійно узгодженої суми податкового зобов‘язання з податку на прибуток згідно декларації за №9859 від 26.04.2006р. при сплаті 26.05.2006р. суми 157900,89 грн.

Позивачем 26.04.2006р. до податкового органу було подано декларацію з податку на прибуток за 1 квартал 2006р., де у рядку 17 задекларовано суму податку до сплати в розмірі 358583 грн.

За правилами п.1.2 ст.1 Закону України №2181-ІІІ від 21.12.2000р. “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання це - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Строки сплати узгодженого податкового зобов‘язання визначені у п.5.3. ст.5 наведеного Закону, відповідно до п.п.5.3.1 якого платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. Згідно з п.”б” вищенаведеного підпункту 4.1.4 податкові декларації за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю, подаються протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Якщо останній день зазначених у цьому пункті строків припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем кожного з таких строків вважається наступний за вихідним або святковим робочий операційний (банківський) день ( п.п.5.3.3. п.5.3. ст.5 цього Закону ) .

Виходячи з наведених вимог, останнім днем сплати позивачем податку на прибуток за 1 квартал 2006р. є 22.05.2006р.

З картки облікових рахунків та письмових пояснень відповідача вбачається, що самостійно визначена позивачем у наведеній декларації сума податку на прибуток була частково зменшена наявною переплатою у сумі 200682,11 грн.

Позивач платіжним дорученням №1910 від 19.05.2006р. перерахував до бюджету залишкову суму податку 158600 грн. на рахунок №31112009600179 в УДК у Донецькій області. У графі “призначення платежу” позивачем було зазначено – *;101; ;25341601; Перераховується податок на прибуток за 1 квартал 2006р. (11021000). По строку платежу 20.05.06р. Без ПДВ.

Листом від 22.05.2006р. СИ №395 позивач просив відповідача помилково перераховану суму 158600грн. за платіжним дорученням №1910 від 19.05.06р. на розрахунковий рахунок №31112009600179 з кодом платежу 11021000 вважати оплатою податку на прибуток за 1 квартал 2006р. за наступними реквізитами: р/рахунок №31118003600179, ЗКПО 24164858, МФО 834016, банк УДК в Донецькій області, отримувач – держбюджет Волноваського району, код платежу 11020300.

Відповідачем було складено висновок №607 від 22.05.2006р. на перерахування зайво сплаченого податку на прибуток з бюджетного рахунку 31112009600179 за кодом платежу 11021000 “податок на прибуток приватних підприємств” в сумі 158600 грн. на бюджетний рахунок 31118003600179 за кодом платежу 11020300 “податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів”, який було передано 23.05.2006р до Відділення Державного казначейства України у Волноваському районі Донецької області. Виконання висновку проведено у обліковій картці позивача 26.05.2006р. платіжним дорученням №6314 на підставі виписки Відділення Державного казначейства України у Волноваському районі Донецької області.

Наказом Міністерства фінансів України від 27.12.2001р. №604 затверджено бюджетну класифікацію доходів бюджету, де за кодом 11020300 значиться податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, а за кодом 11021000 – податок на прибуток приватних підприємств.

Згідно до п. 4 ст..50 Бюджетного кодексу України податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок Державного бюджету України і не можуть акумулюватися на рахунках органів стягнення.

За приписами п.5 цієї статті податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

Пунктом 3 Порядку виконання державного бюджету за доходами, затв. наказом Державного казначейства України від 19.12.2000 N131, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 24 січня 2001 р. за N67/5258, встановлено, що платники податків (юридичні та фізичні особи) сплачують податки і збори (обов'язкові платежі) у безготівковій або готівковій формі. Платежі здійснюються платниками через установи банків, у яких вони обслуговуються, через установи Державного комітету зв'язку України, установи Ощадного банку за місцезнаходженням платника. Платежі до бюджету зараховуються на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства. При безготівковій формі оплати розрахункові документи, які подаються в установу банку, мають бути оформлені відповідно до вимог Інструкції про безготівкові розрахунки в господарському обороті України (Інструкція N 7), затвердженої постановою Правління Національного банку України від 02.08.96 N 204, із змінами та доповненнями.

Відповідно до п.4 наведеного Порядку платежі до бюджету, які відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України” на відповідний рік є доходами до загального фонду бюджету, зараховуються безпосередньо на аналітичні рахунки, відкриті в управліннях Державного казначейства за балансовим рахунком 3111 "Надходження до загального фонду державного бюджету" Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів.

Як вбачається із ст..14 Закону України “Про систему оподаткування”, податок на прибуток належить до загальнодержавних податків.

За правилами п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону України №2181-ІІІ від 21.12.2000р. “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.п.17.1.7. п.17.1. ст.17 цього Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Тобто, з викладеного вбачається, що встановлений підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 цієї статті розмір штрафу може бути застосований до платника податку у випадках несплати ним узгодженої суми податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, залежно від терміну такої несплати, та виходячи від фактично сплаченої платником податку суми податкового зобов’язання.

За вимогами п.1 ст.9 Закону України “Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

За приписами п.3 ст.9 цього Закону України обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу).

Враховуючи, що позивачем платіжним дорученням №1910 від 19.05.2006р. податок на прибуток за 1 квартал 2006р. було сплачено в межах встановлених граничних строків на рахунок, на який зараховується податок на прибуток, і кошти були зараховані до загального фонду державного бюджету, то застосування штрафних санкцій згідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” суд вважає безпідставним.

З урахуванням викладеного, вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення від 31.07.2006р. № 0001701500\1\1\ підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.1,4,5, п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст.9,14 Закону України “Про систему оподаткування” та ст.ст.17-20,69-72,86,94,158-163, 167,185,186,254, п.6,7 розділу V11 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Кальдеріс Україна” до Державної податкової інспекції у Волноваському районі про скасування податкового повідомлення-рішення від 31.07.2006р. № 0001701500\1\1 задовольнити .

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Волноваському районі від 31.07.2006р. № 0001701500\1\1.

Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю “Кальдеріс Україна” (87521, смт.Володимирівка Волноваського р-ну Донецької області, вул..Заводська,1, п/рахунок №26006413570000 в АБ “Ікар-банк”, МФО 334594, ЄДРПОУ 25341601) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 03грн.40 коп.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження буде подано, але апеляційна скарга не була подана у зазначений строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку .Про апеляційне оскарження постанови суду спочатку подається заява. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через господарський суд Донецької області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суддя Гаврищук Т.Г.

Постанова в повному обсязі виготовлена 16.10.2006р.

Надрук. 3 примір.

1 суду

2 сторонам