Рішення № 18660050, 05.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/22805.10.11 За позовомПублічного акціонерного товариства «ФОЛЬКСБАНК»

ДоВідкритого акціонерного товариства «Будівельна компанія «Комфортбуд»

Простягнення 308219, 87 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1, дов. б/н від 11.07.2011 р.

ОСОБА_2, дов. № б/н від 08.08.2011 р.

Від відповідача: не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передано позов Публічного акціонерного товариства «ФОЛЬКСБАНК»до Відкритого акціонерного товариства «Будівельна компанія «Комфортбуд»про стягнення 308219, 87 грн. заборгованості за кредитним договором № КР23477 від 12.06.2007 р., з яких: 271500, 00 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 29902, 18 грн. - заборгованість за несплаченими відсотками, 150, 00 грн. - комісії за наданеня довідок та 6667, 69 грн. - нарахована за невиконання умов вищевказаного кредитного договору пеня.

Ухвалою суду від 27.07.2011 р. було порушено провадження у даній справі № 37/228 та призначено її розгляд на 08.08.2011 р., зобовязано сторін надати певні документи.

У судовому засіданні 08.08.2011 р. представник позивача підтримав подану ним разом із позовною заявою заяву-клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту в межах позовних вимог на розрахункові рахунки відповідача, а також на рухоме чи нерухоме майно, що належить ВАТ «Будівельна компанія «Комфортбуд».

Розглянувши дану заяву Публічного акціонерного товариства «ФОЛЬКСБАНК», суд її відхилив з підстав, викладених в ухвалі від 08.08.2011 р. у даній справі.

Представник позивача у судовому засіданні 08.08.2011 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвали суду від 22.07.2011 р. надав витребувані судом документи.

Представник відповідача у призначене судове засідання не зявився, відзиву на позов не надав.

Через відділ діловодства Господарського суду м. Києва 05.08.2011 р. надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у звязку з неможливістю його представника бути присутнім у призначеному судовому засіданні через перебування його в черговій відпустці.

Розглянувши дане клопотання, суд його відхилив з тих підстав, що нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників відповідача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника, а також реалізації його права на захист шляхом подання відзиву на позов по суті. Проте відповідач наданими йому процесуальними правами не скористався.

Крім того, відповідач не надав доказів в обґрунтування обставин, викладених у його клопотанні, у звязку з чим це клопотання суд визнав необґрунтованим.

Проте, у звязку з незявленням представника відповідача у призначене судове засідання та невиконанням ним вимог ухвали суду від 27.07.2011 р., що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, ухвалою суду від 08.08.2011 р. розгляд даної справи було відкладено до 12.09.2011 р.

Представники сторін у судове засідання 12.09.2011 р. не зявились, вимог ухвали суду від 08.08.2011 р. не виконали, про причини неявки суду не повідомили, хоча про призначене судове засідання були повідомлені належним чином.

Враховуючи наведене, з метою витребування додаткових доказів у справі, у звязку з незявленням представників сторін у призначене судове засідання та невиконанням ними вимог ухвали суду від 08.08.2011 р., що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, ухвалою суду від 12.09.2011 р. розгляд даної справи було відкладено до 05.10.2011 р.

У судовому засіданні 05.10.2011 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвали суду від 12.09.2011 р. надав витребувані судом документи.

Представник відповідача у призначене судове засідання не зявився, відзиву на позов не надав, про причини неявки суду не повідомив, хоча про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 26.09.2011 р., яке підтверджує отримання відповідачем 28.09.2011 р. ухвали від 12.09.2011 р.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Відкритим акціонерним товариством «Електрон Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ФОЛЬКСБАНК», (банк/кредитодавець) та Відкритим акціонерним товариством «Будівельна компанія «Комфортбуд»(позичальник) було укладено кредитний договір № КР23477 від 12.06.2007 р., відповідно до пункту 1.1. якого банк зобовязався надати позичальнику грошові кошти в сумі 540000, 00 грн. строком на 4 роки, а позичальник, згідно з п. 1.2. даного договору - повернути банку основну суму кредиту частинами відповідно до графіку платежів за кредитом, що міститься в додатку № 1 до кредитного договору і є його невідємною частиною, та сплатити проценти за користування кредитом у строки та в порядку, передбачених кредитним договорів.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є кредитним договором.

Згідно з частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до п. 3.2. кредитного договору № КР23477 від 12.06.2007 р., надання кредиту здійснюється банком в 7-ми денний термін з дня підписання кредитного договору та договору застави.

Пунктом 3.3. вищезазначеного договору передбачено, що грошові кошти перераховуються банком з кредитного рахунку на поточний рахунок позичальника на підставі письмової заяви позичальника про перерахування грошових коштів не пізніше дня, наступного за днем отримання банком заяви.

Згідно з п. 3.5. кредитного договору № КР23477 від 12.06.2007 р., моментом (днем) надання кредиту позичальнику є дата списання коштів, вказаних в п. 1.1. кредитного договору, або їх частини з кредитного рахунку.

Позивач у своїй позовній заяві стверджував, що ним належним чином виконувалися зобовязання щодо надання відповідачу кредиту в розмірі 540000, 00 грн. за кредитним договором № КР23477 від 12.06.2007 р. з урахуванням змін і доповнень, викладених в додаткових угодах та додатках до нього, що підтверджується копією меморіального ордеру № TR.312688.1.236 від 12.06.2007 р., платіжним дорученням № 1 від 13.06.2007 р., розпорядженням від 13.06.2007 р. про надання кредиту за кредитним договором та випискою про рух коштів по рахунку за період з 12.06.2007 р. до 19.07.2011 р., які містяться в матеріалах справи.

У відповідності до п. 5.2.1. кредитного договору № КР23477 від 12.06.2007 р., позичальник зобовязався повернути банку отриманий кредит в повному обсязі, в строк та у порядку, встановлених кредитним договором, а також, згідно з п. 5.2.2. даного договору, сплатити банку проценти за користування кредитом у розмірі та порядку, що встановлені кредитним договором.

Пунктом 1.3. вищевказаного договору визначено, що процент за користування кредитом встановлюється в розмірі 16 % річних. У випадку виникнення простроченої заборгованості за кредитом або частиною кредиту та/або процентами, процент за користування кредитом встановлюється в розмірі 18 % річних. Після повного погашення простроченої заборгованості процентна ставка встановлюється в розмірі 16 %.

Додатками та додатковими угодами до кредитного договору № КР23477 від 12.06.2007 р., укладеними між банком та позичальником, розмір процентів за користування кредитом змінювався у різні періоди.

В п. 1.3. додатку № 6 до даного договору визначено, що з 01.12.2010 р. процент за користування кредитом встановлюється в розмірі 20 % річних.

Згідно з п. 3.6. кредитного договору № КР23477 від 12.06.2007 р., повернення кредиту здійснюється позичальником шляхом перерахування грошових коштів на кредитний рахунок. Моментом (днем) повернення кредиту є дата зарахування банком суми кредиту або його частини на кредитний рахунок та зарахування на відповідні рахунки нарахованих процентів за користування кредитом та можливих пені і штрафних санкцій, визначених цим договором.

Пунктом 1.2. вищезазначеного договору встановлено, що кінцевий строк погашення кредиту не пізніше 10.06.2011 р., проте додатком № 6 до даного кредитного договору його було продовжено до 09.12.2011 р.

Відповідно до п. 5.3.1. кредитного договору № КР23477 від 12.06.2007 р., банк має право у випадках, перелічених в п. 5.2.16. цього договору, серед яких, зокрема, утворення у позичальника простроченої заборгованості за кредитом та/або процентами, вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту та сплати процентів в порядку, передбаченому кредитним договором.

У своїй позовній заяві Публічне акціонерне товариство «ФОЛЬКСБАНК»повідомило, що відповідач свої зобовязання за кредитним договором № КР23477 від 12.06.2007 р. належним чином не виконав, суму заборгованості по тілу кредиту в розмірі 271500, 00 грн. та суму заборгованості за відсотками в розмірі 29902, 18 грн. не сплатив.

За таких обставин Публічне акціонерне товариство «ФОЛЬКСБАНК»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Будівельна компанія «Комфортбуд»про стягнення 308219, 87 грн. заборгованості за кредитним договором № КР23477 від 12.06.2007 р., з яких: 271500, 00 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 29902, 18 грн. - заборгованість за несплаченими відсотками, 150, 00 грн. - комісія за видачу довідок та 6667, 69 грн. - нарахована за невиконання умов вищевказаного кредитного договору пеня у звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за вищевказаним кредитним договором.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України господарське зобовязання це зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Судом в ході розгляду справи встановлено, що відповідач взяте на себе зобовязання за кредитним договором № КР23477 від 12.06.2007 р. щодо повернення суми кредиту та сплати нарахованих за користування кредитом відсотків належним чином не виконав.

У звязку з неналежним виконанням Відкритим акціонерним товариством «Будівельна компанія «Комфортбуд»своїх зобовязань за кредитним договором № КР23477 від 12.06.2007 р. позивачем було направлено на адресу відповідача повідомлення-вимоги вих. № 09-2/2442 від 09.02.2011 р. та вих. № 09-2/5814 від 28.02.2011 р., в яких Публічне акціонерне товариство «ФОЛЬКСБАНК»вимагало дострокового повернення кредиту у звязку з тривалим невиконанням відповідачем своїх зобовязань за вищевказаним кредитним договором.

Відкритим акціонерним товариством «Будівельна компанія «Комфортбуд»дані вимоги-повідомлення були отримані, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення від 10.02.2011 р. та від 02.03.2011 р., копії яких містяться в матеріалах справи.

Проте зазначені вимоги були залишені відповідачем без належного реагування.

Таким чином, враховуючи те, наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача 271500, 00 грн. заборгованості по тілу кредиту та 29902, 18 грн. заборгованості за несплаченими відсотками, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобовязань, то позов Публічного акціонерного товариства «ФОЛЬКСБАНК» щодо стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Будівельна компанія «Комфортбуд»271500, 00 грн. заборгованості по тілу кредиту та 29902, 18 грн. заборгованості за несплаченими відсотками визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача 6667, 69 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту за період з 11.01.2011 р. р. до 20.07.2011 р., посилаючись на пункт 6.2. та 6.3. кредитного договору № КР23477 від 12.06.2007 р., якими передбачено, що за несвоєчасне (неналежне) повернення кредиту та несвоєчасну (неналежну) сплату процентів за користування кредитом позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, обрахованої від суми боргу за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.

Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

При дослідженні наданого позивачем розрахунку пені судом було виявлено помилки в частині визначеного Публічним акціонерним товариством «ФОЛЬКСБАНК» періоду, за який він просить стягнути пеню.

У звязку з наведеним, судом було виконано власний розрахунок пені, у відповідності до якого стягненню з Відкритого акціонерного товариства «Будівельна компанія «Комфортбуд»за період з 11.01.2011 р. до 10.07.2011 р. підлягає пеня в розмірі 5306, 91 грн.

Також позивач просить суд стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Будівельна компанія «Комфортбуд» 150, 00 грн. комісії за видачу довідок.

Розглянувши дану позовну вимогу Публічного акціонерного товариства «ФОЛЬКСБАНК», суд не вбачає підстав для її задоволення, оскільки стягнення комісії за видачу довідок не передбачене ні кредитним договором № КР23477 від 12.06.2007 р., ні нормами чинного законодавства.

Таким чином, суд визнає позовну вимогу позивача про стягнення 150, 00 грн. комісії за видачу довідок необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позов Публічного акціонерного товариства «ФОЛЬКСБАНК»підлягає задоволенню частково.

Таким чином, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Будівельна компанія «Комфортбуд»(вул. Сімї Хохлових, буд. 15, м. Київ, 04119, ідентифікаційний код 32253895) на користь Публічного акціонерного товариства «ФОЛЬКСБАНК»(вул. Грабовського, буд. 11, м. Львів, 79000, ідентифікаційний код 19358632) 271500 (двісті сімдесят одна тисяча пятсот) грн. 00 коп. заборгованості по тілу кредиту, 29902 (двадцять девять тисяч девятсот дві тисячі) грн. 18 коп. заборгованості за несплаченими відсотками, 5 306 (пять тисяч триста шість) грн. 91 коп. пені, 3 067 (три тисячі шістдесят сім) грн. 09 коп. витрат по сплаті державного мита та 234 (двісті тридцять чотири) грн. 84 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5.Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Гавриловська І.О.