Рішення № 18659589, 06.10.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

06 жовтня 2011 р.

Справа 5/101/2011/5003

за позовом: Прокурора Ленінського району м. Вінниці в інтересах держави в особі - Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" в особі - Філії публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз"- Вінницького управління газового господарства (пр-т Космонавтів, 26, м. Вінниця, 21021; пров. Щорса, 24, м. Вінниця, 21012)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельної фірми "ДЛД" (вул. Пирогова, 147, м. Вінниця, 21008)

про стягнення 7 364,60 грн.

Головуючий суддя Бенівський В.І.

Cекретар судового засідання Горейко М.В.

Представники

прокуратури:Муранова Л.А.

позивача : ОСОБА_1., довіреність № 07/11-Д від 31.12.2010 р.

відповідача : не з"явився

ВСТАНОВИВ :

До господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Прокурора Ленінського району м. Вінниці в інтересах держави в особі - Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" в особі - Філії публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз"- Вінницького управління газового господарства до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельної фірми "ДЛД" про стягнення заборгованості за природний газ в сумі 6 955 грн. та штрафних санкцій в сумі 409,16 грн.

Ухвалою суду від 10.08.2011 р. порушено провадження у справі № 5/101/2011/5003 за вказаним позовом.

В підтвердження заявлених вимог прокурор в інтересах держави в особі - ПАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" посилається на такі обставини.

Вінницьке управління газового господарства відповідно до укладеного Договору № Вк-11-30 від 01.02.2011 р. на постачання та транспортування природного газу надало Товаристу з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельній фірмі «ДЛД» послуги по постачанню та транспортуванню природного газу, а саме:

В квітні місяці 2011 року спожито 2 042 куб.м природного газу загальною вартістю 7 120,04 грн.

2042 куб.м х 3486,7968 грн. (вартість 1000 куб.м газу) = 7120,04 грн.

Факт постачання та транспортування природного газу підтверджується актом подачі прийому природного газу.

Станом на 01 березня 2011 року за Відповідачем рахувалась заборгованість за спожитий природний газ за минулі періоди в розмірі 235,40 грн., яка була погашена шляхом внесення 06.04.2011 р. в касу Вінницького УГГ коштів в розмірі 400,00 грн.

400 грн. - 235,40 грн. = 164,60 грн. - залишок від суми боргу, який зарахований в рахунок боргу за спожитий природний газ в квітні 2011 року.

Таким чином, заборгованість за спожитий природний газ в квітні 2011 року склала 6955,44 грн.

7120,04 грн. - 164,60 грн. = 6955,44 грн.

Відповідно до п. 5.1. Договору № Вк-11-30 від 01.02.2011 р. про закупівлю природного газу та послуг з транспортування природного газу, споживач не пізніше, ніж за 10 (десять) календарних днів до початку поставки газу здійснює згідно виставленого рахунку попередню оплату шляхом перерахування на рахунок Постачальника 100 % вартості послуг з газопостачання у відповідності до запланованих у Договорі об'ємів та діючих в даному місяці цін та тарифів.

Відповідач в добровільному порядку заборгованість за послуги транспортування та постачання природного газу не сплатив.

16 червня 2011 року Відповідачу направлено лист вих. № 627 з вимогою, в термін до 23 червня 2011 року, перерахувати суму боргу в розмірі 6 955,44 грн. Але оплати послуг за спожитий природний газ чи будь-які заперечення стосовно вимоги позивачем отримано не було.

Згідно з ст. ст. 525, 526, 527 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Нормами права статті 193 Господарського кодексу України закріплено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. З Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» в разі порушення зобов'язання божник повинен сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Також, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Пунктом 6.1. укладеного Договору передбачено, що в разі неоплати або несвоєчасної оплати послуг з газопостачання, у строки зазначені у п. 5.1., Споживач сплачує на користь Постачальника крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми прострочення платежу за кожен день прострочення платежу.

Так, відповідно до розрахунку, який додається, загальна сума штрафних санкцій складає 409,16 грн., а саме: пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ - 272,32 грн., 3% річних - 53,36 грн., сума збитків від інфляції гривні в Україні - 83,48 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості з урахуванням штрафних санкцій складає 7 364,60 грн.

Тому прокурор просить стягнути з ТОВ виробничо-торгівельної фірми "ДЛД" на користь позивача заборгованість в сумі 7 364,60 грн., з них: 6 955,44 грн. основний борг, 272,32 грн. пені, 53,36 грн. 3% річних та 83,48 грн. інфляційних втрат.

Відповідач в судове засідання без поважних не з"явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений ухвалою суду від 10.08.2011 р., що підтверджується журналом відправки поштової кореспонденції канцелярії господарського суду Вінницької області та повідомленням про вручення поштового відправлення (вх. 08-65/3689/2011 від 25.08.2011 р.).

Відзиву ТОВ виробничо-торгівельною фірмою "ДЛД" як і жодного належного доказу в спростування позовних вимог позивача, до суду не подано.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Беручи до уваги приписи ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду представника відповідача, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши позовну заяву, додані до неї письмові докази, заслухавши представника прокуратури та позивача, суд дійшов висновку, що заява прокурора підлягає задовольненню.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).

Виходячи з положень ст.ст. 1, 21 ГПК України відповідачем у справі має бути особа, яка, порушує або оспорює права та охоронювані законом інтереси позивача.

Зазначене в позовній заяві підтверджується доказами, які додаються до матеріалів справи.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом прийшов до висновку про задовольнення позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до Договору № Вк-11-30 від 01.02.2011 р. на постачання та транспортування природного газу Вінницьке управління газового господарства надало ТОВ Виробничо-торгівельній фірмі «ДЛД» послуги по постачанню та транспортуванню природного газу в квітні місяці 2011 року об"ємом 2 042 куб.м природного газу загальною вартістю 7 120,04 грн.

Відповідно до Додаткової угоди № 3 на постачання та транспортування природного газу № ВК-11-30 від 04.2011 р. вартість 1 000 куб.м. природного газу становила 3486,7968 грн.

2 042 куб.м х 3 486,7968 грн. = 7 120,04 грн.

Факт постачання та транспортування природного газу підтверджується актом подачі прийому природного газу № УГГ- 005490 від 26.04.2011 р.

Станом на 01 березня 2011 року за відповідачем рахувалась заборгованість за спожитий природний газ за минулі періоди в розмірі 235,40 грн., яка була погашена 06.04.2011 р., шляхом внесення в касу Вінницького УГГ коштів в розмірі 400,00 грн.

164,60 грн. - залишок від суми боргу, який зарахований в рахунок боргу за спожитий природний газ в квітні 2011 року.

Таким чином, заборгованість за спожитий природний газ в квітні 2011 року склала 6 955,44 грн.

7 120,04 грн. - 164,60 грн. = 6 955,44 грн.

Відповідно до п. 5.1. Договору № Вк-11-30 від 01.02.2011 р. про закупівлю природного газу та послуг з транспортування природного газу, споживач не пізніше, ніж за 10 (десять) календарних днів до початку поставки газу здійснює згідно виставленого рахунку попередню оплату шляхом перерахування на рахунок Постачальника 100 % вартості послуг з газопостачання у відповідності до запланованих у Договорі об'ємів та діючих в даному місяці цін та тарифів.

Відповідач в добровільному порядку заборгованість за послуги транспортування та постачання природного газу не сплатив.

16 червня 2011 року відповідачу направлено лист вих. № 627 з вимогою, в термін до 23 червня 2011 року, перерахувати суму боргу в розмірі 6 955,44 грн. Однак дане зобов"язання виконано не було.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько- господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається , якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться. Ст.. 530 ЦК України передбачено , що якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо не встановлений строк, кредитор має право вимагати його в будь - який час.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Станом на день розгляду справи в суді відповідач не надав суду та позивачу доказів здійснення з позивачем розрахунків відповідно до договору № № Вк-11-30 від 01.02.2011 р. на постачання та транспортування природного газу.

Враховуючи викладене вище, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 6 955,44 грн. основного боргу на підставі ст. ст. 11, 530 ЦК України слід задоволити.

Судом встановлено, що позивачем, крім суми основного боргу, заявлено до стягнення з відповідача також пеню: за період з 01.05.2011 р. по 31.07.2011 р., сума якої складає 272,32 грн.

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, дослідивши розрахунок заявлених позивачем до стягнення з відповідача 3% річних судом встановлено, що вони нараховані вірно та без порушення норм чинного законодавства. Тому вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох відсотків річних в сумі 53,36 грн. та інфляційних втрат з 01.05.2011 р. по 30.06.2011 р. в сумі 83,48 грн. також слід задоволити.

Судові витрати по справі, на підставі ст. 49 ГПК України, слід віднести за рахунок відповідача, оскільки спір до суду доведено з його вини.

В судовому засіданні, відповідно до ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення (коротке рішення).

Керуючись ст.ст. 1, 2, 3, 12, 18-22, 24, 28, 33, 43, 49, 69, 75, 82-85 ГПК України, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 549, 550, 551, 625 ЦК України, ст.ст. 193, 216, 217, 218 ГК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельної фірми "ДЛД" (вул. Пирогова, 147, м. Вінниця, 21008, код ЄДРПОУ 23102476, р/р 26000163923 в Райффайзен Банк "Аваль", МФО 380805) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (пров. Щорса, 24, м. Вінниця, 21012, код ЄДРПОУ 03338649, р/р № 26005114809 в ВОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Вінниця, МФО 302247) 6 955,44 грн. основного боргу, 272,32 грн. пені, 53,36 грн. трьох відсотків річних та 83,48 грн. інфляційних втрат.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельної фірми "ДЛД" (вул. Пирогова, 147, м. Вінниця, 21008, код ЄДРПОУ 23102476, р/р 26000163923 в Райффайзен Банк "Аваль", МФО 380805) до Державного бюджету України 102,00 грн. витрат на державне мито та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

Копію рішення надіслати прокурору, позивачу та відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суддя Бенівський В.І.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 07 жовтня 2011 р.

віддрук. 4 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу ( 21021; пров. Щорса, 24, м. Вінниця, 21012)

3 - відповідачу (вул. Пирогова, 147, м. Вінниця, 21008)

4 - прокурору (пр-т Космонавтів, 26, м. Вінниця, 21021)