Постанова № 18654355, 05.10.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 жовтня 2011 року Справа № 2а-7447/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Прудника С.В.

при секретарі: Шматковій Д.О.

за участю сторін:

прокурораСайтарли І.М.

представника позивача Федєєвої Т.П.

представник відповідач не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора м. Антрацит Луганської області в інтересах держави в особі Антрацитівського міськрайцентру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення допомоги по безробіттю , -

В С Т А Н О В И В:

26 серпня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов прокурора м. Антрацит Луганської області в інтересах держави в особі Антрацитівського міськрайцентру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення допомоги по безробіттю у розмірі 1679,14 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор послався на те, що ОСОБА_2 24.11.2005 звернулася до Антрацитівського міськрайцентру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні. 01.12.2005 відповідач отримала статус безробітної та перебувала на обліку у центрі зайнятості до 27.04.2007.

Однак, згідно інформації виконавчого комітету Антрацитівської міської ради ОСОБА_2 з 26.04.2002 була зареєстрована як фізична особа підприємець. Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 відбулася лише 10.02.2010. Тобто, відповідачем порушено вимоги пунктів 2 та 3 статті 36 Закону України від 02 березня 2000 року № 1533 “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, оскільки саме громадянин, який стає на облік служби зайнятості, повинен своєчасно повідомляти про себе усі обставини, які можуть впливати на умови виплати йому забезпечення та соціальних послуг, а в разі умисного невиконання такою особою своїх обов`язків сума виплаченого забезпечення та вартість соціальних послуг стягується з неї у повному обсязі.

Антрацитівським міськрайцентром зайнятості виданий наказ від 20.05.2011 №64 про повернення коштів ОСОБА_2 у розмірі 1679,14 грн. Оскільки відповідачем кошти добровільно не повернуті, прокурор просить стягнути з відповідача 1679,14 грн. розмір незаконно отриманої допомоги по безробіттю.

У судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, місце та час слухання справи повідомлявся належним чином, але на адресу суду повернувся конверт з відміткою про закінчення терміну зберігання. Зазначену обставину суддя розцінює як відмову від одержання судової повістки.

Згідно ст.37 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка відмовилася одержати повістку, вважається такою, що її повідомлено про дату, час і місце судового засідання.

Дослідивши всі документи і матеріали, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості.

Відповідно до статті 8 Закону України від 02 березня 2000 року № 1533 “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” Фонд загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління на випадок безробіття, провадження збору на акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості (стаття 12 Закону).

Відповідно до статті 2 Закону України від 01 березня 1991 року № 803 “Про зайнятість населення” безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. У разі неможливості надати підходящу роботу безробітному може бути запропоновано пройти професійну перепідготовку або підвищити свою кваліфікацію.

Згідно із статтею 25 цього Закону, держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм такі види компенсацій:

а) надання особливих гарантій працівникам, вивільнюваним з підприємств, установ, організацій;

б) виплата матеріальної допомоги в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації;

в) виплата в установленому порядку допомоги по безробіттю.

Робочі органи виконавчих дирекцій фондів загальнообовязкового державного соціального страхування мають право перевіряти обґрунтування видачі довідок про середню заробітну плату, достовірність зазначених у них відомостей шляхом звіряння даних, зазначених у довідках, з відомостями про нараховану заробітну плату на підприємствах, в установах чи організаціях або з базою даних персоніфікованого обліку застрахованих осіб Пенсійного фонду та базою даних ДПА (пункт 26 Порядку обчислення заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообовязковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266).

Частиною 1 статті 33 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” передбачено, що особам, які шукають роботу вперше, та іншим незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними, допомога по безробіттю встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Допомога по безробіттю виплачується з 8-го дня після реєстрації особи в установленому порядку в державній службі зайнятості. Тривалість виплати допомоги по безробіттю не перевищує 180 календарних днів.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) була зареєстрована в Антрацитівському міськрайцентрі зайнятості з 24.11.2005 як такий, що шукає роботу (а.с.7).

У статусі безробітної остання перебувала на обліку в Антрацитівському міськрайцентрі зайнятості з 01.12.2005 по 27.04.2007 (а.с.6). У період з 01.03.2006 по 11.04.2007 відповідачу було виплачено допомогу по безробіттю в сумі 1679,14 грн., про що свідчить довідка (а.с.10).

Згідно із довідкою виконавчого комітету Антрацитівської міської ради від 25.07.2011 №17/1-75 (а.с.14 зворотній бік) ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа підприємець 26.04.2002.

Згідно із довідкою з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців 02.11.2009 державним реєстратором був зроблений запис про включення відомостей про фізичну особу підприємця ОСОБА_2 до Єдиного державного реєстру (а.с.12).

16.05.2011 позивачем складено акт перевірки достовірності наданих особою під час отримання права на виплати забезпечення та надання соціальних послуг №168, яким встановлено, що ОСОБА_2, яка отримала статус безробітної 01.12.2005, у день реєстрації у центрі зайнятості не надала відомості про те, що зареєстрована як фізична особа підприємець та на день надання їй статусу безробітної не надала відомості щодо реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця (а.с.13).

На підставі вищевикладеного Антрацитівським міськрайцентром зайнятості 20.05.2011 прийнято наказ №64 щодо повернення відповідачем незаконно отриманих коштів у розмірі 1679,14 грн. (а.с.14).

Статтею 3 Закону України від 01 березня 1991 року “Про зайнятість населення” серед іншого, встановлено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

Частиною 1 статтею 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” серед іншого передбачено, що державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проводиться у разі прийняття фізичною особою - підприємцем рішення про припинення підприємницької діяльності.

Частиною 3 статті 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” зазначено, що фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Згідно довідки виконавчого комітету Антрацитівської міської ради від 25.07.2011 №17/1-75 ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа підприємець 26.04.2002. 02.11.2009 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис №НОМЕР_2 про включення відомостей про фізичну особу підприємця ОСОБА_2, 04.11.2009 до Єдиного державного реєстру внесено запис за №НОМЕР_2 про внесення судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця, що не повязане з її банкрутством. Тобто на день звернення ОСОБА_2 із заявою до Антрацитівського міськрайцентру зайнятості про надання йому статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю остання належала до категорії зайнятого населення.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 не повідомила позивача, що вона з 26.04.2002 зареєстрована виконавчим комітетом Антрацитівської міської ради як субєкт підприємницької діяльності - фізична особа, внаслідок чого вона з 01.12.2005 незаконно отримала статус безробітної та в період з 01.03.2006 по 11.04.2007 незаконно отримувала допомогу по безробіттю у розмірі 1679,14 грн. Вказані обставини підтверджуються наказом Антрацитівського міськрайцентру зайнятості від 20.05.2011 №64 про відшкодування коштів відповідачем (а.с.14).

Згідно положень статті 36 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобовязані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідач наказ Антрацитівського міськрайцентру зайнятості від 20.05.2011 №64 про відшкодування коштів ОСОБА_2 не оскаржувала, незаконно виплачені кошти у розмірі 1679,14 не повернула.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов прокурора м. Антрацит Луганської області в інтересах держави в особі Антрацитівського міськрайцентру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення допомоги по безробіттю у розмірі 1679,14 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 користь Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття суму виплаченої допомоги по безробіттю у розмірі 1679,14 грн. (одна тисяча шістсот сімдесят девять гривень 14 копійок), перерахувавши на р/р 37170320001252 УДК ГУДКУ в Луганській області м. Луганськ, МФО 804013, код ЄДРПОУ 20185763.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено 10 жовтня 2011 року.

СуддяС.В. Прудник