Постанова № 18654345, 06.10.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.3.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 жовтня 2011 року Справа № 2а-8442/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Лагутіна А. А.,

при секретарі судового засідання: Рязанській Є. О.

за участю:

представника позивача:ОСОБА_3.(довіреність № 03-06/1070 від 10.06.2011 року),

представника відповідача: не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до міського комунального підприємства «Покоління» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 10929,59 грн.,-

ВСТ А Н О В И В:

22 вересня 2011 року Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - Позивач) звернувся з позовом до міського комунального підприємства «Покоління» (далі - Відповідач), у якому зазначив, що відповідно до ст.ст. 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.91 № 875-ХІІ, п. 8 Постанови КМУ від 03.05.95 № 314 "Про організацію робочих місць для працевлаштування інвалідів" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. При цьому, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

У порушення зазначеної норми Закону відповідач не працевлаштував необхідну кількість інвалідів у 2008 році. Так, з необхідної кількості інвалідів, розрахованої виходячи з 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік замість шести інвалідів працювало пять.

Сума розрахованої адміністративно-господарської санкції за нестворене робоче місце для інваліда за 2008 рік склала 8632,26 грн. Вказану санкцію відповідач повинен був самостійно сплатити до 15 квітня 2009 року, наступного за звітним, однак не зробив цього.

Розмір пені за самостійно несплачену суму заборгованості склав 2297,33 грн., що підтверджується розрахунком пені на суму заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій.

Позивач просив суд стягнути з відповідача несплачену адміністративно-господарську санкцію за невиконання нормативу робочих місць для інвалідів у 2008 році у розмірі 8632,26 грн. та пеню за прострочення терміну сплати санкції у розмірі 2297,33 грн., а всього 10929,59 грн.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, причини неявки суду не повідомив. Про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, встановивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідач має середньооблікову кількість штатних працівників у кількості 155 осіб, норматив створення місць для інвалідів 6, фактично у 2008 році було працевлаштовано 5 інвалідів. Середньорічна заробітна плата штатного працівника склала 8632,26 грн., що підтверджується актом № 10 від 15.02.2011 року про проведення виїзної позапланової перевірки щодо дотримання вимог ст.ст. 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 року № 875-ХІІІ (аркуш справи 5).

Сума пені за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій станом на 19.09.2011 року склала 2297,33 грн. згідно розрахунку суми позову наданого відповідачем (аркуш справи 7).

Згідно зі ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 р. № 875-ХІІ (далі Закон № 875) підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобовязані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом міністрів України.

Обовязок подання звітів про інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів до центру зайнятості за місцем реєстрації організації як платника страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом, передбачено також п. 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування (далі Прядок), затвердженого Постановою КМУ від 31.01.2007 року № 70.

Згідно листа Луганського міського центру зайнятості № 1/07-3722 від 23.09.2011 року відповідачем щомісячну інформацію про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів на підприємстві, а також «Звіти про наявність вільного робочого місця (вакантної посади) та потребу в працівниках» за формою 3-ПН для інвалідів протягом 2008 року не надавались (аркуш справи 19).

Відповідно до ст. 19 Закону № 875 підприємства, установи організації у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Згідно ст.20 Закону № 875 підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу.

Згідно зі ст.12 Закону України "Про охорону праці" підприємства, які використовують працю інвалідів, зобовязані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертної комісії та індивідуальних програм реабілітації, вживати додаткових заходів безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників.

За змістом норм чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні, створення підприємством місць та умов праці для інвалідів з урахуванням індивідуальних програм реабілітації неможливе без здійснення підприємством усіх існуючих заходів для працевлаштування інвалідів, визначених у Законі № 875.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч.1 ст. 218 ГК України). Частиною 2 ст. 218 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Матеріали справи свідчать про не виконання відповідачем обовязку, передбаченого нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні, по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів. Відповідачем не вжиті передбачені чинним законодавством певні заходи по забезпеченню працевлаштування інвалідів.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких базуються її вимоги або заперечення.

Приймаючи до уваги викладене, а також те, що відповідачем не було оскаржено акт № 10 від 15.02.2011 року про проведення виїзної позапланової перевірки щодо дотримання вимог ст.ст. 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 року № 875-ХІІІ, та самостійно несплачені адміністративно-господарську санкцію за невиконання нормативу робочих місць для інвалідів у 2008 році у розмірі 8632,26 грн. та пеню за прострочення терміну сплати санкції у розмірі 2297,33 грн., а всього 10929,59 грн., суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача та стягнути з комунального підприємства «Покоління» адміністративно-господарські санкцій та пеню у розмірі 10929,59 грн.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", ст. ст. 17, 18, 94, 99, 100, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до міського комунального підприємства «Покоління» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 10929,59 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з міського комунального підприємства «Покоління» (р\р 26007301143489, ПАТ Банк «Форум», МФО 322948, код 01549633, юр. адреса: 91034, Луганська область, м. Луганськ, кв. Молодіжний, 14а) на користь Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (одержувач ВДК Жовтневого району м. Луганськ, , р\р 31210230700004 в ГУДКУ Луганської області, МФО 804013, код 24046538, код платежу 50070000) адміністративно-господарські санкції у розмірі 8632,26 (вісім тисяч шістсот тридцять дві гривні двадцять шість копійок), та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 2297,33 грн. (дві тисячі двісті девяносто сім гривень тридцять три копійки), а всього 10929,59 грн. (десять тисяч девятсот двадцять девять гривень пятдесят девять копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Відповідно до частини 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 10 жовтня 2011 року.

СуддяА.А. Лагутін