Постанова № 18654341, 27.09.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 вересня 2011 року Справа № 2а-7188/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді:Захарової О.В.

при секретарі:Білоконі Д.І.

за участю:

представника позивача:ОСОБА_1 (довіреність від 20.07.2011 №3597/01-06)

представника відповідача:ОСОБА_2 (довіреність від 11.07.2010 №03/5-276)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Словяносербському районі Луганської області до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Черкаська» про стягнення заборгованості по внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в сумі 62048,46 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

19 серпня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Словяносербському районі Луганської області до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Черкаська» про стягнення заборгованості по внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в сумі 62048,46 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на обліку в управлінні Пенсійного фонду в Словяносербському районі Луганської області як платник страхових внесків перебуває відокремлений підрозділ «Шахта «Черкаська» Державного підприємства «Луганськвугілля» відповідно до заяви про реєстрацію від 30.07.2003.

У звязку з порушенням Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058- IV, у відповідача утворилась заборгованість за червень 2011 року в сумі 62048,46 грн. Згідно з розрахунком страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування,що підлягають сплаті за червень 2011 року, сплаті підлягали внески в сумі 111419,70 грн. В рахунок погашення заборгованості за цей період відповідач сплатив 49371,24 грн., які зараховано в рахунок погашення минулої заборгованості. Несплаченою залишається заборгованість в сумі 62048,46 грн. За несвоєчасну сплату страхових внесків, відповідно до ч.3 ст. 106 Закону №1058 відповідачу було надіслано вимогу про сплату боргу №ю-237 від 06.05.2011 на суму 62048,46 грн. Вимога відповідачем отримана, у встановленому порядку не оскаржена, тому сума вважається узгодженою.

У звязку з чим, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість по внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в сумі 62048,46 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічні, викладеним в позові та просив суд стягнути з відповідача не сплачені суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в сумі 62048,46 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що станом на 01.09.2011 у відокремленого підрозділу «Шахта «Черкаська» перед управлінням Пенсійного фонду України в Словяносербському районі Луганської області рахується заборгованість по штрафним санкціям та пені, а не з недоїмки, в сумі 62048,46 грн., яка підтверджується бухгалтерською довідкою.

Крім того, представник позивача зазначив, що у звязку з тяжким фінансовим становищем підприємства воно не має можливості в даний час сплатити заборгованість та при поліпшенні фінансового стану, борг перед управлінням Пенсійного фонду України в Словяносербському районі Луганської області буде погашений.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Як зазначено в п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративного суду публічно-правовий спір у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.

Пенсійний фонд України та його органи, у розумінні пункту 7 частини першої статті 3 КАС України, є суб'єктами владних повноважень, а спори за участю цих органів є публічно правовими ,оскільки виникають за участю суб'єкта владних повноважень, що реалізує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції, та відповідають визначенню “адміністративної справи”.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно з пунктом 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року. Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Судом встановлено, що відповідач Державне підприємство «Луганськвугілля», і.к. 32473323, зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом Луганської міської ради 09.04.2003 (а.с. 15).

До складу Державного підприємства «Луганськвугілля» входить відокремлений підрозділ «Шахта «Черкаська» зі статусом без юридичної особи.

З матеріалів справи вбачається, що відокремлений підрозділ «Шахта «Черкаська» Державного підприємства «Луганськвугілля» перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Словяносербському районі Луганської області та відповідно ст.ст. 14, 15 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058 є страхувальником та платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду (а.с. 13).

У статті 18 Закону України №1058-IV зазначено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону №1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Для страхувальників, що мають найманих працівників, базовим звітнім періодом є календарний місяць.

Згідно з ч. 12 ст. 20 Закону №1058 страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Пунктом 3 ч.12 цієї статті визначено, що у разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобовязаннями із сплати податків, інших обовязкових платежів, передбачених законом, або зобовязань перед іншими кредиторами, зобовязання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобовязаннями,крім зобовязань щодо виплати заробітної плати (доходу).

Розділом 2 Порядку нарахування та сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за деякі категорії застрахованих осіб, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 25.08.2004 №1092, п.11.11 та 14.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 31.01.2005 №3-1), продубльовано вказані положення Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування ” від 09.07.2003 №1058 стосовно обчислення, сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ч. 1 ст. 106 Закону №1058 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Частиною 2 ст. 106 Закону №1058 передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до п.2 с.9 ст.106 ЗУ №1058 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

З матеріалів справи вбачається, що станом на червень 2011 року сплаті підлягали страхові внески в сумі 111419,70 грн., в рахунок погашення заборгованості за цей період відповідач сплатив заборгованість в сумі 49371,24 грн., яка зарахована позивачем в рахунок погашення заборгованості, що склалась станом на 01.07.2011, що підтверджується розрахунком страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та витягом з картки особового рахунку страхувальника (а.с. 6-11, 19-22).

На час розгляду справи несплаченою залишається заборгованість по внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в сумі 62048,46 грн., що підтверджується наданим позивачем Розрахунком ціни позову (а.с. 5).

20 травня 2011 року позивачем згідно вимог ч.3 ст.106 Закону №1058 відповідачу була надіслана вимога про сплату боргу № Ю-237 від 06.05.2011 на суму 62048,46 грн., з яких: фінансові санкції (штрафи) 60241,23 грн. і пеня 1807,23 грн. (а.с. 17).

Зазначена вимога про сплату боргу була отримана відповідачем 23 травня 2011 року, що підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача у повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 16).

У встановленому законом порядку вимога про сплату боргу №Ю-237 від 06.05.2011 відповідачем не оскаржена, та на час розгляду справи є чинною.

З урахуванням здійснених позивачем зарахувань сум страхових внесків в рахунок погашення заборгованості за штрафними санкціями, за відповідачем обліковується заборгованість з недоїмки по страховим внескам, яка до теперішнього часу не сплачена.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Частиною 3 ст. 106 Закону №1058 встановлено, що орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Згідно з ч.15 ст.106 вказаного Закону строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості по внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в сумі 62048,46 грн., обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо посилання відповідача на неможливість сплати суми заборгованості із страхових внесків у звязку з тяжким фінансовим станом підприємства, суд зазначає, що законодавством не передбачені пільги або підстави для звільнення від сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

За змістом ст. 95 Цивільного Кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Відповідно до ст. 96 Цивільного Кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.

Отже, юридична особа (головне підприємство) є відповідачем в суді і за свої відокремлені підрозділи, самостійно приймає рішення про виконання зобовязань як на Головному підприємстві, так і на своїх відокремлених підрозділах.

Таким чином, відповідальність за несплату недоїмки по страховим внескам відокремленим підрозділом «Шахта «Черкаська» Державного підприємства «Луганськвугілля» повинно нести Державне підприємство «Луганськвугілля» як юридична особа.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в Словяносербському районі Луганської області до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Черкаська» про стягнення заборгованості по внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в сумі 62048,46 грн., задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Луганськвугілля» (і.код 32473323) на користь управління Пенсійного фонду України в Словяносербському районі Луганської області (93701, Луганська область, с.Словяносербськ, вул.Гагаріна, 22, р/р 25602301753 в ЛОД “Ощадбанк”, МФО 304665, і.код 21792620) заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 62048,46 грн. (шістдесят дві тисячі сорок вісім гривень 46 копійок).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складений і підписаний 30 вересня 2011 року.

СуддяО.В. Захарова