Ухвала суду № 18653414, 29.06.2011, Апеляційний суд міста Києва

У К Р А Ї Н А

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2011 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Лясковської В.І.

суддів - Сілкової І.М., Тютюн Т.М.

за участю прокурора Тертичного О.А.

захисника засудженого ОСОБА_2

засудженого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду м. Києва кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 18 квітня 2011року про направлення на додаткове розслідування кримінальної справи відносно -

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні злочинів,

передбачених ч.5 ст. 191, ч.2 ст.28,

ч.2 ст.366, ч.ч. 2,3. ст. 358 КК ;

та

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, обвинуваченого у вчиненні злочинів,

передбачених ч.5 ст. 191, ч.2 ст.28, ч. ст. 366 КК

В с т а н о в и л а:

Цією постановою дана кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_3 та ОСОБА_4 направлена прокурору м. Києва для організації проведення додаткового розслідування.

Органами досудового слідства ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачуються в тому, що будучи службовими особами, відповідно директором та заступником директора ТОВ «Рубіж», діючи за попередньою змовою між собою та іншими невстановленими слідством особами, для розкрадання бюджетних коштів, здійснивши по вул. В. Хвойки 21 в м. Києві видимість виробництва ПТК «Мехпрочність» та документальне оформлення мнимих угод про нібито вчинені фінансово-господарські операції з реалізації ТОВ «НВК Маяк» в адресу ТОВ «Рубіж» ПТК «Мехпрочність» і подальшого їх експорту ТОВ «Рубіж» за межі митної території України за «нульовою» ставкою податку на додану вартість, отримання «оплати» по здійсненним

_______

Справа: 11/2690/1261/2011

Головуючий у 1-й інстанції : Ліщук Т.О.

Доповідач: Сілкова І.М.

експортним операціям від нерезидента та перед постачальником, отримали можливість відобразити в податковій декларації з податку на додану вартість та розрахунку експортного

відшкодування ТОВ «Рубіж» за січень 2004 року суму бюджетного відшкодування в розмірі

1000 000 грн. Підписані заступником директора ТОВ «Рубіж» ОСОБА_4 податкова декларація з податку на додану вартість та розрахунок експортного відшкодування ТОВ «Рубіж» за січень 2004 року, 20.02.2004 були подані ним до ДПІ у Оболонському районі м. Києва за адресою: м. Київ, пр. Г.Сталінграду 58 та зареєстровані за вхідним номером 10337.

Після подачі ТОВ «Рубіж» податкової декларації ДПІ у Оболонському районі м.Києва проведено позапланову податкову перевірку з питань законності заявленого до відшкодування ТОВ «Рубіж» ПДВ в розмірі 1 000 000 грн. За наслідками перевірки складено акт від 26.07.2004 «Про результати документальної перевірки правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість ТОВ «Рубіж» за січень 2004 року, станом на 27.04.2004». Відповідно до висновків акту податкової перевірки, службовими особами ТОВ «Рубіж» незаконно завищено суму бюджетного відшкодування за січень 2004 року в розмірі 1 000 000 грн. На підставі цього, ДПІ у Оболонському районі м. Києва 28.07.2004 прийнято податкове повідомлення-рішення №662350/0/23/503-32107689, яким в картці особового рахунку зменшується сума бюджетного відшкодування на 1 000 000 грн., тобто ТОВ «Рубіж» втратило право на відшкодування цієї суми із державного бюджету.

Усвідомлюючи неможливість отримання бюджетного відшкодування на підставі поданих до ДПІ у Оболонському районі м. Києва податкової декларації з ПДВ та розрахунку експортного відшкодування ТОВ «Рубіж» за січень 2004 року, ОСОБА_3 розробив новий план розкрадання коштів державного бюджету, вирішивши при цьому ввести в оману судові органи, шляхом надання до суду завідомо неправдивих документів.

Так, ОСОБА_3, продовжуючи свою злочинну діяльність, направлену на незаконне відшкодування із державного бюджету 1000000 грн., наприкінці 2004 року, виїхав за межі України до Російської Федерації. На посаду директора ТОВ «Рубіж» згідно протоколу №10 від 04.10.2004 загальних зборів засновників, ОСОБА_3 призначив свою дружину - ОСОБА_5, яка не була обізнана зі злочинною діяльністю ОСОБА_3, ОСОБА_4 та інших невстановлених осіб.

Керуючись усними вказівками свого чоловіка, ОСОБА_5 09.12.2004 звернулася до Господарського суду м. Києва із позовною заявою про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва №662350/0/23/503-32107689 від 28.07.2004 та про стягнення з бюджету на користь ТОВ «Рубіж» суми бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 1 000 000 грн. В обґрунтування свого позову, а також безпосередньо під час його судового розгляду, необізнана зі злочинною діяльністю свого чоловіка, ОСОБА_5 надавала до суду завідомо підроблені документи, які вона отримала від ОСОБА_3 щодо документального оформлення мнимих угод про нібито вчинені фінансово-господарські операції з реалізації ТОВ «НВК Маяк» в адресу ТОВ «Рубіж» ПТК «Мехпрочність», подальшого їх експорту ТОВ «Рубіж» за межі митної території України за «нульовою» ставкою податку на додану вартість.

Вказані документи хоч і містили завідомо неправдиві данні про здійснення господарських операцій, які фактично не відбувалися (придбання, передачу на комісію та подальший експорт ТОВ «Рубіж» одного комплекту ПТК «Мехпрочність»), однак зовні були складені відповідно до норм Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Вказане за планом ОСОБА_3 мало ввести в оману судові органи щодо його намірів здійснити розкрадання коштів державного бюджету, замаскувавши їх під здійснення звичайної експортної операції.

Оскільки Господарський суд м. Києва був позбавлений можливості дослідити докази, здобуті під час досудового слідства по даній кримінальній справі, подані ОСОБА_5 завідомо неправдиві для ОСОБА_3 документи, були прийняті судом як належні докази, на підставі яких суд постановив рішення іменем України.

Так, 10.03.2005 Господарським судом м. Києва повністю задоволено позов ТОВ «Рубіж», визнано недійсним податкове повідомлення-рішення №662350/0/23/503/32107689 від 28.07.2004 та задоволена вимога про стягнення на користь ТОВ «Рубіж» бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 1 000 000 грн. з Державного бюджету України.

Київський апеляційний господарський суд ухвалою від 26.12.2006 залишив в силі рішення Господарського суду м. Києва від 10.03.2005, внаслідок чого воно набуло законної сили.

Ухвалою Вищого Адміністративного суду України від 05.06.2007 касаційну скаргу ДПІ у Оболонському районі м. Києва залишено без задоволення, а рішення Київських господарського і апеляційного господарського суду - без змін.

Ухвалою Верховного суду України від 15.08.2007 ДПІ у Оболонському районі м. Києва відмовлено у відкритті провадження по перегляду рішення Вищого Адміністративного суду України від 5.06.2007 за винятковими обставинами.

На виконання рішення від 10.03.2005, Господарським судом м. Києва 14.02.2007 видано виконавчий лист № 29/9 про примусове виконання рішення про стягнення на користь ТОВ «Рубіж» 1 000 000 грн.

01.06.2007 грошові кошти в розмірі 1 000 000 грн. платіжним дорученням №16090 з рахунку Державного казначейства України №31124030820019 перераховані на поточний рахунок ТОВ «Рубіж» №26003012825017, який відкрито в ВАТ «Укрексімбанк».

Таким чином, завершено реалізацію спільного злочинного плану ОСОБА_3, ОСОБА_4 та інших невстановлених осіб, внаслідок чого грошові кошти в сумі 1 000 000 грн. із державного бюджету були незаконно перераховані на банківський рахунок ТОВ «Рубіж», після чого учасники злочинної групи отримали можливість вільного розпорядження ними.

Направляючи дану кримінальну справу на додаткове розслідування, суд першої інстанції зазначив, що слідчим під час досудового слідства, а прокурором при направленні справи до суду не було вжито жодних заходів щодо об»єднання даної кримінальної справи з кримінальною справою по обвинуваченню ОСОБА_6 та ОСОБА_7 чи ініціювання визначення підсудності обох справ за одним і тим же судом. При цьому, суд послався на неможливість усунення під час судового розгляду справи порушеннь вимог ст.ст. 26, 22 КПК України, оскільки кримінальні справи по обвинуваченню ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в провадженні Оболонського районного суду м.Києва не перебувають.

В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, посилається на незаконність постанови суду про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування. Вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки ОСОБА_7 та ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні іншого злочину, який пов»язаний із замахом на заволодіння бюджетними коштами у розмірі 50 млн. гривень, шляхом зловживання своїм службовим становищем, а ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пред»явлено обвинувачення в заволодінні бюджетними коштами в розмірі 1000000 грн., тобто цей злочин не пов»язаний із злочином, вчиненим ОСОБА_7 та ОСОБА_6, а тому у слідчого не було підстав для об»єднання кримінальних справ. Просить постанову суду скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію і просив її задовольнити, пояснення обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника, які заперечували проти апеляції прокурора і просили постанову суду залишити без зміни; перевіривши матеріали справи та апеляційні доводи, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Оболонського районного суду м. Києва від 16.07.2010 року з попереднього розгляду дана кримінальна справа вже поверталась прокурору м. Києва на додаткове розслідування для виконання вимог КПК України щодо об»єднання в одне провадження справи по обвинуваченню декількох осіб учасників вчинення злочину, а саме для об»єднання з кримінальною справою щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_6 та визначення підсудності справи за одним судом.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 17.09.2010 року дана постанова Оболонського районного суду м. Києва залишена без зміни.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 11.02.2005 року №2 «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» питання про те, чи перешкоджає порушення закону, допущене під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства, її призначенню до судового розгляду, вирішується залежно від того, наскільки істотним воно було, до ущемлення яких прав та інтересів учасників процесу воно призвело і чи є можливість поновити ці права й інтереси.

З»ясовуючи можливість розгляду справи щодо іншої особи в окремому провадженні, суддя повинен керуватися вимогами ст.26 КПК України, маючи на увазі, що справи про злочини, вчинені у співучасті, мають розглядатись, як правило, в одному провадженні. Постанова органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття кримінальної справи, про відмову в її порушенні щодо іншої особи або про виділення справи щодо такої особи в окреме провадження не є перешкодою для повернення справи на додаткове розслідування.

Повертаючи справу на додаткове розслідування, суд вірно зазначив, що під час досудового слідства не було вжито жодних заходів щодо виконання постанови Оболонського районного суду м. Києва від 16.07.2010 року та ухвали Апеляційного суду м. Києва від 17.09.2010 року про об»єднання даної кримінальної справи з кримінальною справою щодо ОСОБА_6 і ОСОБА_7 та ініціювання визначення підсудності обох справ за одним судом, що є істотним порушенням вимог кримінально процесуального закону, оскільки окремий розгляд справ по обвинуваченню декількох осіб співучасників вчинення злочину негативно відіб»ється на всебічності, повноті і об»єктивності дослідження і вирішення справи.

Перевіряючи законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає безпідставними доводи прокурора про те, що злочини, які вчинили ОСОБА_7 та ОСОБА_6 не пов»язані зі злочинами, які вчинили ОСОБА_3 і ОСОБА_4 а висновки суду про необхідність повернення справи на додаткове розслідування слід визнати обґрунтованими, оскільки під час досудового слідства не було вжито заходів щодо об»єднання кримінальних справ в одне провадження та визначення підсудності справи за одним судом, а суд позбавлений можливості усунути вказані істотні порушення вимог кримінально-процесуального законодавства, оскільки кримінальні справи по обвинуваченню ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не знаходяться в провадженні Оболонського районного суду м. Києва.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 362, 366, 382 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Постанову Оболонського районного суду м.Києва від 18.04. 2011 року про повернення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_3 за ч.5 ст. 191, ч.2 ст.28, ч.2 ст.366, ч.ч. 2,3. ст. 358 КК України та ОСОБА_4 за ч.5 ст. 191, ч.2 ст.28, ч.2 ст.366 КК України прокурору м. Києва для проведення додаткового розслідування залишити без зміни , а апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції - без задоволення.

Запобіжний захід ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишити без зміни - підписку про невиїзд.

Судді: _______ ____ ____