Рішення № 18653400, 21.06.2011, Апеляційний суд міста Києва

У К Р А Ї Н А

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Соломянська , 2-а

Справа № 22 4366 Головуючий у 1 інстанції Цокол Л.І.

2011 рік Доповідач Ратнікова В.М.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2011 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі : головуючого - Ратнікової В.М.

суддів - Українець Л.Д.

- Шебуєвої О.А.

при секретарі - Погас О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Опен Авто» Карманова Антона Миколайовича на рішення Печерського районного суду м. Києва від 25 листопада 2010 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ТОВ «Опен Авто» про визнання недійсним контракту та повернення сплачених коштів, -

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 25.11.2010 року позов задоволено.

Визнано недійсним контракт №261009/15 від 26 жовтня 2009 року укладений між ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Опен Авто».

Зобовязано Товариство з обмеженою відповідальністю «Опен Авто» повернути ОСОБА_4 на його розрахунковий рахунок ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Полтава сплачені ним кошти у розмірі 50000 (пятдесят тисяч) гривень та 449,20 гривень проведених витрат, а всього 50449,20 (пятдесят тисяч чотириста сорок девять )гривень 20 коп.

Додатковим рішенням Печерського районного суду м.Києва від 19 січня 2011 року стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю « Опен Авто» в дохід держави судовий збір в сумі 504,49 грн.

В апеляційній скарзі представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Опен Авто» Карманов Антон Миколайович просить скасувати рішення Печерського районного суду м. Києва від 25.11.2010 року та ухвалити нове рішення, яким в позові ОСОБА_4 відмовити.

Зазначав, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, рішення суду є незаконним та необґрунтованим, постановлене з порушенням вимог чинного законодавства. Так, висновок суду 1-ї інстанції про те, що позивачу, в порушенні вимог ч.6 ст. 12 Закону України « Про захист прав споживачів» не було надано документ, який засвідчує факт здійснення правочину поза торговельним або офісним приміщенням не грунутується на досліджених судом доказах, оскільки з контракту та ідентифікатора контракту вбачається, що місцезнаходженням відповідача є адреса м.Київ, вул.. Грушевського, 28/2, нежиле приміщення 43. Контракт був укладений у приміщенні ТОВ « Автопланета Полтава», яке знаходиться за адресою: м.Полтава, вул. Рози Люксембург,64 , оскільки між даним товариством та відповідачем 23 вересня 2010 року було укладено договір про надання послуг, відповідно до умов якого відповідач мав право укладати угоди в даному приміщення. Таким чином, позивачу була надана вся інформація щодо місця укладення контракту та місця знаходження відповідача. Крім того, зазначені позивачем обставини не є підставою для визнання контракту недійсним.

В судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю « Опен Авто» повністю підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Позивач ОСОБА_4 проти доводів апеляційної скарги заперечував посилаючись на те, що рішення суду є законним та обгрунтованим.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення осіб, які зявились в судове засідання, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, 26 жовтня 2009 року в приміщенні ТОВ «Автопланета- Полтава» в м. Полтава вул.. Р. Люксембург, 64 між позивачем та представником ТОВ «Опен Авто» було укладено контракт №261009/15. Предметом вказаного контракту сторони визначили послуги адміністрування системи, іменованої ТОВ «Опен Авто» з метою придбання автомобіля.

Крім контракту сторонами було підписано ідентифікатор контракту, в якому визначено марку автомобіля та її вартість. Місце знаходження відповідача визначено його юридичною адресою: м. Київ вул. Грушевського 28/2.

26 жовтня 2010 року позивач сплатив на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 25400 грн. та 24600 грн., а також поніс витрати в сумі 246 грн. та 203 грн. повязані з оплатою банківських послуг.

Звернувшись до суду з даним позовом, підставою для визнання недійсним контракту №261009/15 від 26 жовтня 2009 року, укладеного між ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Опен Авто», відповідно до уточнених позовних вимог від 26 жовтня 2010 року, позивач зазначає порушення відповідачем вимог п.6 ст. 12 та ст.. 17 Закону України « Про захист прав споживачів».

Задовольняючи позовні вимоги, визнаючи недійсним контракт №261009/15 від 26 жовтня 2009 року, укладений між ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Опен Авто» та зобовязуючи Товариство з обмеженою відповідальністю «Опен Авто» повернути ОСОБА_4 на його розрахунковий рахунок ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Полтава сплачені ним кошти у розмірі 50000 (пятдесят тисяч) гривень та 449,20 гривень проведених витрат, а всього 50449,20 (пятдесят тисяч чотириста сорок девять )гривень 20 коп., суд 1-ї інстанції посилався на те, що відповідач, укладаючи із споживачем особисто в місці, іншому ніж торговельні або офісні приміщення продавця договір, не зазначив дану обставину. При цьому як було з'ясовано відповідач не мав відповідних повноважень на здійснення своєї діяльності у визначеному місці, зазначені обставини є порушенням вимог ч.6 ст. 12 Закону України « Про захист права споживачів» та підставою для визнання контракту недійсним.

Проте, з такими висновками суду колегія суддів погодитись не може, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи, досліджений в судовому засіданні доказам та вимогам закону.

Згідно вимог Закону України "Про захист прав споживачів", підстави для визнання правочину недійсним визначені ст.. 18, 19 даного Закону. Так, відповідно до ст. 18 Закону, недійсними можуть визнаватися несправедливі умови договорів, які всупереч принципу справедливості призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Як зазначається в ст. 19 Закону, недійсними є правочини, вчинені з використанням нечесної підприємницької практики, яка вводить споживача в оману або є агресивною.

Визнання правочину недійсним необхідно чітко відмежовувати від розірвання договору та визнання його неукладеним. Так, підставою для визнання правочину (угоди) недійсним слугує невідповідність вимогам закону, а підставою розірвання правочину-договору - неналежне виконання або невиконання його умов чи умов, встановлених для такого договору законом.

Відповідно до вимог ч.6 ст. 12 Закону України « Про захист прав споживачів», якщо споживачеві не було надано документ, який засвідчує факт здійснення правочину поза торговельним або офісним приміщенням, такий правочин не є підставою для виникнення обов»язків споживача.

Згідно ч. 2 ст. 12 Закону України "Про захист прав споживачів", у разі реалізації продукції поза торговельними або офісними приміщеннями продавець (виконавець) зобов'язаний надати споживачеві документ, який засвідчує факт укладення договору і є підставою для виникнення взаємних прав та обов'язків. Такий документ повинен містити інформацію про: 1) дату укладення договору; 2) найменування та місцезнаходження продавця (виконавця); 3) найменування продукції; 4) ціну; 5) строк виконання робіт (надання послуг); 6) інші істотні умови договору; 7) права та обов'язки сторін договору.

Тобто, частиною 2 ст.12 Закону України "Про захист прав споживачів" чітко передбачені умови договору укладеного поза торговельними або офісним приміщенням, які він зобов'язаний містити, що і є засвідченням факту його укладення.

Контракт про надання послуг № 261009/15 від 26.10.2009 року, укладений між ТОВ "Опен Авто" та ОСОБА_4, містить всі необхідні умови передбачені ЗУ "Про захист прав споживачів", а саме: дату укладання договору- 26.10.2009 року, найменування та місцезнаходження виконавця- ТОВ « Опен Авто»- м.Київ. вул.. Грушевського, 28/2, офіс 43 , найменування продукції, ціну, строк виконання робіт ( надання послуг), права та обов»язки сторін, тому позивачу, як споживачу, було надано оформлений згідно ч. 2 ст. 12 Закону України "Про захист прав споживачів", контракт, що засвідчує факт здійснення правочину і є підставою виникнення взаємних прав та обов'язків.

Безпідставним є також висновок суду про те, що даний контракт був укладений між сторонами поза торговельним або офісним приміщенням ТОВ "Опен Авто".

Так, відповідно до п.9 ч.І ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів", договір, укладений поза торговельними або офісними приміщеннями, це договір, укладений із споживачем особисто в місці, іншому ніж торговельні або офісні приміщення продавця.

23 вересня 2009 року між ТОВ "Опен Авто" та ТОВ "Автопланета Полтава" було укладено договір № 23092009, щодо надання послуг здійснення презентації в рекламних цілях, на період здійснення яких ТОВ "Автопланета Полтава" надає право розташовувати робоче місце для представників ТОВ "Опен Авто" (стіл, стілець), для укладення договорів, надання консультацій та інше. Даний договір в установленому законом порядку не розірваний, був дійсним на час укладення контракту, а тому висновок суду про те, що контракт між сторонами 26.10.2009 року був укладений поза межами офісного приміщення є помилковим.

Стаття 17 Закону України « Про захист прав споживачів» регулює права споживача у сфері торговельного та інших видів обслуговування, а саме: щодо вільного вибору продукції, отримання достовірної інформації про найменування, належність та режим роботи продавця, на перевірку якості роботи продавця.

Позивач, відповідно до вимог ст.. 60 ЦПК України, не надав суду доказів порушення відповідачем його прав, передбачених ст.. 17 Закону України « Про захист прав споживачів» .

З наявних в матеріалах справи копій звернень позивача до відповідача вбачається, що позивач двічі звертався до відповідача з заявами, а саме: 08.12.2009 року, в якій просив розглянути його пропозицію щодо придбання вказаного в контракті автомобіля за повну вартість та 14.12.2009 року- з заявою про доповнення ідентифікатора контракту додатковою угодою щодо додаткових реквізитів автомобіля. Будь-яких звернень з приводу невідповідності контракту вимогам Закону України « Про захист прав споживачів» від позивача до відповідача не було.

Крім того, Закон України « Про захист прав споживачів» не передбачає, як підставу для визнання договору недійсним, невиконання чи порушення продавцем( виконавцем) прав споживача, передбачених ч.6 ст.12 та ст.. 17 цього Закону.

Оскільки відсутні підстави для визнання контракту недійсним, то, відповідно, відсутні підстави для повернення сплачених позивачем коштів внаслідок недійсності правочину.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення Печерського районного суду м.Києва від 25 листопада 2010 року підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ТОВ «Опен Авто» про визнання недійсним контракту та повернення сплачених коштів .

Керуючись Законом України « Про захист прав споживачів», ст. 215 ЦК України, ст. ст. 303, 307, 309, 313, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Опен Авто» Карманова Антона Миколайовича задовольнити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 25 листопада 2010 року по даній справі скасувати і ухвалити нове наступного змісту:

В задоволенні позову ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Опен Авто» про визнання недійсним контракту та повернення сплачених коштів відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: